Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №356/933/26 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.

№ провадження 3/356/344/26

Справа № 356/933/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , непрацюючого,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 738026 від 05.08.2026 водій ОСОБА_1 05.08.2026 о 13 годин 35 хвилин в м. Березань Київської області, по вул. Маяковського, 42, керував автомобілем Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру поліцейського № 855930.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання на розгляд справи не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином згідно з вимогами ст. 277-2 КУпАП, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило (а.с.22-24).

Окрім того, протокол про адміністративне правопорушення складено в присутності ОСОБА_1 , в порядку ст. 256 КУпАП йому роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Березанському міському суду Київської області; зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений під підпис, копію протоколу отримав та засвідчив правильність внесених про нього даних (а.с.1).

Таким чином, ОСОБА_1 як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, було достеменно відомо про наявність судового провадження відносно нього, про час та місце розгляду справи останній повідомлявся судом належним чином, а також мав змогу ознайомитись з інформацією про справу на офіційній сторінці вебсайту судової влади України за посиланням: https://be.ko.court.gov.ua/sud1002/, що знаходиться у вільному доступі, разом з тим, в судове засідання не розгляд справи не з`явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань суду не надав, з розумним інтервалом часу станом здійснення судового провадження у справі не цікавився.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Окрім цього, у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06; п. 57) Європейський суд з прав людини зазначив, що це обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, №47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, №69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, №326/03.)

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).

Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як вебсторінка суду (рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16).

Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

У справі «Антоненков проти України» Суд наголосив, що розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника («Антоненков та інші проти України», заява № 14183/02, § 41, «N.B. проти України», 3 квітня 2008 року, §40).

Розумним вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи вказане, те, що приписи ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативної заборони проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи скорочені строки розгляду даної категорії справ, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності .

Дослідивши матеріали справи та додані до них докази, суд прийшов до наступного висновку.

Так, частиною 1 статті 130 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає обсяг прав та обов`язків водія, є Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2011 (далі – ПДР).

Згідно з п.п. 1.3, 1.9 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пунктом 2.5 ПДР визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського.

За змістом ч. 1 ст. 266 КУпАП, п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція від 09.11.2015 № 1452/735) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

За ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, з системного аналізу вказаних вище норм вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності для того підстав є обов`язком водія, а не його правом.

При цьому, відмова від проходження відповідного огляду утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи перебував водій у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи вказане, вина ОСОБА_1 у вчиненому за наведених вище обставин підтверджується сукупністю наданих суду доказів, що повністю узгоджуються між собою в сукупності та не викликають сумніву в їх достовірності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 738026 від 05.08.2026 (а.с.1), карткою обліку адміністративного правопорушення від 05.08.2026 (а.с.17), схемою місця ДТП (а.с.6), рапортом т.в.о. заступника начальника – начальника СВ ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області Кірєєвої А. (а.с.2), рапортом, зареєстрованим в інформаційно-комунікаційній системі ІПНП (ЖЄО) ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області за № 8456 від 05.08.2026 (а.с.3-4), актом огляду та затримання транспортного засобу (а.с.7-8), рапортом інспектора СРПП ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області Коржа Д. (а.с.14), направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.08.2026, у якому зафіксовано, що водій відмовився від проходження медичного огляду та огляд не проводився (а.с.15), письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 (а.с.12).

Згідно з відміткою в протоколі, ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_3 , (показано через систему Дія), в порядку ст. 265-1 КУпАП посвідчення водія не вилучалось, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався (а.с.1).

Крім того, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується також долученими до матеріалів справи відеозаписами із нагрудної камери працівника поліції № 855930, на яких об`єктивно зафіксовано, як ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з виявленими у нього ознаками категорично відмовився, при цьому вимога працівника поліції про проходження огляду озвучена декілька разів, була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 - однозначною та такою, що не викликає сумнівів (відрізок часу 00:10 – 02:43 файлу «Лазебник2» на диску) (а.с.18-19).

На відеозаписі також зафіксовано обстановку на місці події ДТП, що трапилась за участю автомобіля Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Renault Premium 450.19Т, д.н.з. НОМЕР_4 , зі спеціалізованим напівпричепом самоскидом OZGUL FA10, під керуванням потерпілого ОСОБА_2 (відрізок часу 00:10 – 08:14, 13:04 – 14:55 файлу «Лазебник» на диску).

Факт керування транспортним засобом при цьому ОСОБА_1 не заперечував, в ході з`ясування обставин адміністративного правопорушення перебував за кермом автомобіля Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_2 , вимагав повернути йому права, періодично виходив з автомобіля та повертався за кермо.

При цьому з вказаних відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, порушення мови та координації рухів, що відповідають ознакам, зазначеним у протоколі поліцейським.

Також з відеозапису вбачається, що працівниками поліції чітко роз`яснено водієві суть вчиненого правопорушення, та зазначено, що за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП (відрізок часу 02:44 – 03:14 файлу «Лазебник2» на диску).

Протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законом порядку підписаний ОСОБА_1 , містить відмітку про отримання ним копії даного протоколу, будь-яких його зауважень чи заперечень не містить (а.с.1).

Вся подія зафіксована технічними засобами відеозапису, що є достатніми для перевірки встановлених судом обставин відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а зафіксовані на них події мають чітку і логічну послідовність, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню, і у суду відсутні сумніви у їх достовірності.

Зазначені вище відеозаписи є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП і такі докази отримано уповноваженою посадовою особою у відповідності до положень частини 2 статті 266 КУпАП, що передбачає застосування поліцейським технічних засобів відеозапису під час проведення огляду водія на стан сп`яніння.

Дії працівників поліції в даній ситуації є такими, що відповідають вимогам Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, та вчинені в межах покладених на них повноважень.

Отже, досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та в сукупності підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, зазначені в протоколі.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст.ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, його майновий стан, який неп працює, і вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день розгляду справи складає 665 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 251-252, 268, 283-284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові суду, а саме 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови для виконання – 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя: І. О. Капшученко