Рішення від 20 липня 2004 р. у справі №2-414/2004 — Баришівський районний суд Київської області

Справа №2-414/2004

РІШЕННЯ

ІМ`ЯМ УКРАЇНИ

21 липня 2004 року Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: О.Д. Лисюк

при секретарі: Н.В. Щербина

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заінтересована особа - Баришівська державна нотаріальна контора Київської області, про визнання правовстановлюючого документа дійсним та встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -

ВСТАНОВИВ:

Заявники звернулися до суду із даною заявою, в якій просять встановити факт, що свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на житло від 17.03.1994 року, видане госпрозрахунковим бюро «Альтернатива» є дійсним і що воно належить їм. В судовому засіданні представник заявників адвокат Дегтяренко Володимир Григорович викладені в заяві до суду обставини та клопотання підтримав в повному об`ємі і просив суд задовольнити їх.

Представник заінтересованої особи - Баришівської державної районної нотаріальної контори Київської області в судове засідання не з`явився. Про день та час розгляду справи належним чином повідомлений, а тому суд, у відповідності до вимог ч.3 ст. 172 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без його присутності.

У відповідності із ст. 273 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

У судовому засіданні встановлено, що у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» заявниками було реалізоване їхнє право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , в якій вони постійно проживали і були прописані на день приватизації та було видано свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на житло від 17.03.1994 року. Вказане свідоцтво було видане на підставі розпорядження органу приватизації - птахофабрики «Морозівська» Баришівського району Київської області за №5 від 15.03.1994 року, яка була наймодавцем житла і на балансі якої перебував житловий будинок. Роботи по оформленню необхідних документів у зв`язку із приватизацією заявниками житла, були проведені за участю госпрозрахункового бюро «Альтернатива», яке було зареєстроване в смт. Баришівка Київської області і отримало відповідну ліцензію на здійснення дій, пов`язаних з оформленням документів при проведенні приватизації житла громадянами району. Окрім того, що між птахофабрикою «Морозівська» та госпрозрахунковим бюро «Альтернатива» був укладений договір про надання послуг у зв`язку з приватизацією громадянами житла, яке перебувало в державному житловому фонді, а тому, в свідоцтві про право власності на житло, де зазначено напис «Керівник органу приватизації» дане бюро ставило свою печатку, що не в повній мірі відповідало вимогам п.3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2484 - XII від 19.06.1992 року, яким передбачено, що передача квартир у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, яким у даному випадку була птахофабрика «Морозівська».

Як встановлено судом, між птахофабрикою «Морозівська» та госпрозрахунковим бюро «Альтернатива» у відповідності із п. 4 вказаного Закону був укладений договір, згідно якого птахофабрика делегувала свої повноваження по передачі квартир у приватну власність громадянам даному госпрозрахунковому бюро. А тому суд вважає, що дії госпрозрахункового бюро «Альтернатива» в частині оформлення та видачі свідоцтва № 674 про право власності на житло від 17.03.1994 року не порушують охоронюваних законом прав та інтересів громадян і відповідають вимогам Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» .

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 17.03.1994 року, видане госпрозрахунковим бюро «Альтернатива», яке посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судовому порядку слід визнати дійсним. Крім того, заявники по справі просять суд встановити факт належності їм цього правовстановлюючого документа - свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло від 17.03.1994 року, поскільки при оформленні цього свідоцтва, в ньому були допущені виправлення та неточності, а саме: у запису ОСОБА_2 по-батькові останнього виправлено із « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », а також надписано між прізвищем « ОСОБА_7 » і по-батькові « ОСОБА_6 » пропущене ім`я - « ОСОБА_5 » і що за наявності таких виправлень та неточностей у цьому документі вони позбавлені можливості скористатися ними при вирішенні питання про відторгнення належної їм на праві власності в рівних частках квартири.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши представника заявників, допитаних свідків по справі, суд вважає, що вимоги заявників в цій частині підлягають задоволення, так як в судовому засіданні встановлено, що заявниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в 1994 році було використане відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» надане їм право на приватизацію квартири АДРЕСА_1 про що було видане свідоцтво № 674 від 17.03.1994 року. Вказане стверджується поясненнями представника заявників, свідків, матеріалами справи.

Так, свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що знає наймача квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та її членів сім`ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є її дітьми, на протязі багатьох років і їй відомо, що сім`я ОСОБА_1 у 1994 році приватизувала надану їм квартиру. Будинок, у якому знаходиться дана квартира перебував на той час на балансі птахофабрики «Морозівська», де вона працювала разом з ОСОБА_1 .. Свідкові ОСОБА_8 також відомо, що членам сім`ї ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право власності на житло, але як потім виявилося, в ньому були допущені якісь неточності та виправлення. Проте свідок ОСОБА_8 категорично ствердила суду, що це свідоцтво дійсно було видане і належить ОСОБА_1 та зазначеним у ньому членів її сім`ї.

Аналогічні покази з цих обставин були дані суду свідком ОСОБА_9 .. А тому враховуючи вищенаведене та дослідивши в повному об`ємі матеріали справи, суд вважає, що вимоги заявників про встановлення факту належності - свідоцтва № про право власності на житло від 17.03.1994 року підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 15, 30, 62, 271, 273 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2484 - XII від 19.06.1992 року, суд

ВИРІШИВ:

Визнати Свідоцтво № 674 про право власності на житло від 17.03.1994 року видане госпрозрахунковим бюро «Альтернатива» , яке посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 та належить на праві спільної часткової власності в рівних частинах. Визнати Свідоцтво № 674 про право власності на житло від 17.03.1994 року видане госпрозрахунковим бюро «Альтернатива» , яке посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 та належить на праві спільної часткової власності в рівних частинах кожному громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - є дійсним.

Встановити факт належності правовстановлюючого документа, що Свідоцтво № 674 про право власності на житло від 17.03.1994 року видане на квартиру АДРЕСА_1 , у якому допущено виправлення у запису по-батькові ОСОБА_2 на « ОСОБА_5 » , у запису по-батькові ОСОБА_3 запис « ОСОБА_5 » виправлено на « ОСОБА_6 », а також надписано між прізвищем « ОСОБА_7 » і по-батькові « ОСОБА_6 » пропущено ім`я « ОСОБА_5 », дійсно належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

На дане рішення протягом одного місяця може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.

Суддя О.Д. Лисюк