Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №293/848/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/848/26

Провадження № 2/293/776/2026

03 вересня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

В С Т А Н О В И В:

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

10.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що його шлюб із ОСОБА_2 не склався, зникло взаєморозуміння, почуття любові та поваги один до одного, розійшлися погляди на сімейні відносини, майже три роки вони не проживають як подружжя, не ведуть спільне господарство. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 10.06.2026 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 11.06.2026 суд отримав відомості з Єдиного державного демографічного реєстру про місце реєстрації відповідача.

Ухвалою від 11.06.2026 суд відкрив провадження у справі №293/848/26, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.07.2026.

13.07.2026 ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 03.09.2026.

03.09.2026 сторони в судове засідання не прибули. Про розгляд справи повідомлялись встановленим порядком.

Позивач згідно поданої заяви від 13.07.2026, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 повторно не прибула у судове засідання, про розгляд справи повідомлялась встановленим порядком, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавала, причини неявки суду не повідомила (а.с. 17, 21).

У постанові від 14.03.2020 у справі №911/3142/19 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Крім того, відповідач повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що було оприлюднено 13.07.2026.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд рахує, що відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

09.02.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Черняхівського районного управління юстиції Житомирської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №6 (а.с.6).

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частиною першою статті 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Частинами третьою та четвертою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб (частина другої статті 115 Сімейного кодексу України).

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

Між сторонами виникли правовідносини з приводу припинення шлюбних відносин.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач бажає розірвати шлюб, зареєстрований з відповідачем, посилаючись на те, що шлюбні відносини припинені, спільне господарство не ведуть, шлюб носить формальний характер, збереження шлюбу є неможливим.

Згідно із положеннями п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з позовом, наполягаючи на розірванні шлюбу, оскільки фактично сімейні стосунки припинені три роки тому.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.

Таким чином, сім`я фактично розпалася і збережена бути не може, стосунки, які існують між сторонами, виключають можливість збереження сім`ї, подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з задоволенням позову з відповідача підлягає стягненню судовий збір, понесений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

У зв`язку із тим, що позивач не просив вирішити питання про розподіл судових витрат, суд залишає витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн. за позивачем.

Керуючись статтями 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 09.02.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Черняхівського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис №6.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

адреса реєстрації:

АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

адреса реєстрації:

АДРЕСА_2

РНОКПП НОМЕР_2

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ