Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №290/907/26 — Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/907/26

В И Р О К

Іменем України

селище Романів 26 серпня 2026 року

Романівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026065630000038 від 14.078.2026, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леляки Баришівського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу статті 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі КК України), -

встановив:

До Романівського районного суду Житомирської області для розгляду направлено обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні, клопотання прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження і згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні та заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Згідно акта, 12 липня 2026 року близько 21 години 50 хвилин ОСОБА_3 перебував поблизу бувшого Романівського склозаводу, що розташований за адресою: вул. Східна 97 в селищі Романів Житомирського району Житомирської області, де між ним та ОСОБА_4 виникла словесна суперечка, в ході якої у нього виник раптовий умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень останньому.

В цей же час, день, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, умисно наніс кулаком своєї правої руки один удар в область обличчя ОСОБА_4 . В подальшому ОСОБА_3 продовжуючи свої протиправні дії, без розриву в часі кулаками лівої та правої руки наніс не менше дванадцяти ударів по тілу ОСОБА_4 .

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді синця навколо ока, синця навколо правого ока, садна лівої лобної ділянки, два садна лівої скроневої ділянки, два садна правої скроневої ділянки, садна правої надбрівної дуги, садна правої вилочної ділянки, правої щоки, крововиливу в слизову лівої щоки, садна спини праворуч, садна лівого та правого колінних суглобів, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Такими діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до положень статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

Частиною 2 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно доданої до обвинувального акта письмової заяви ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений (на той час підозрюваний) беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною1 статті 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною 2 статті 302 КПК України та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності.

Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування № 12026065630000038 від 14.07.2026 разом з документами, що засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості, зокрема протокол допиту підозрюваного від 18.08.2026 та протокол слідчого експерименту за участю підозрюваного від 18.08.2026 з ілюстративною таблицею.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, доведена повністю встановленими органом досудового розслідування обставинами.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу положень статті 89 КК України, є військовослужбовцем, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується посередньо, за місцем проходження служби характеризується позитивно.

Факт визнання вини, щире каяття обвинуваченого та сприяння розкриттю кримінального правопорушення визнаються судом обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.

Суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо призначення судом покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням того, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за частиною 1 статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, і останньому слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 125 КК України в розмірі - 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Керуючись статтями 368-374, 381-382 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області, з врахуванням положень статті 394 КПК України, шляхом подання апеляції, яка подається протягом 30 днів з моменту його ухвалення.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку надіслати учасникам кримінального провадження.

Головуючий ОСОБА_1