Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №288/1406/26 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1406/26

Провадження № 3/288/278/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року селище Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Державної Податкової Служби України Головного управління ДПС у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,

місце роботи: ФОП ОСОБА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за частиною першою статті 155-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №601 від 03 серпня 2026 року актом фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , за адресою: жительки АДРЕСА_2 , 03 серпня 2026 року виявлено порушення вимог п. 1, 2,11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме: не проведено розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операцій, не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ, проведено розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму програмування для підакцизних товарів із зазначенням коду.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст.155-1 КУпАП.

В судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначила, що в неї дійсно не було касового апарату.

До протоколу уповноваженою особою долучено акт фактичної перевірки №13952/06/25/РРО/ НОМЕР_1 від 03 серпня 2026 року, згідно якого під час перевірки встановлено певні порушення законодавства. Також до протоколу долучено копію пояснення до акта перевірки від 31 липня 2026 року.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суб`єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в податкових органах, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення врегульовано нормами Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №566 від 02.07.2016.

Пунктом 4 розділу ІІ Інструкції передбачено, що зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256КУпАП.

Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення №601 від 03 серпня 2026 року, суд встановив, що у протоколі у відповідній графі часом вчинення адміністративного правопорушення зазначено 03 серпня 2026 року . Місцем вчинення правопорушення вказано: АДРЕСА_2 .

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно пунктів 15, 16 Інструкції до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в податкових органах та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Так, до протоколу уповноваженою особою долучено копію Акту фактичної перевірки №13952/06/25/РРО/2992010465 від 03 серпня 2026 року, якою встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме в порушення п.2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер), що призвело до нероздрукування та невидачі відповідних розрахункових документів В акті вказано про наявність додатків до нього:

1) пояснення;

2) Х-звіт.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки - це документ, у якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов`язків та не покладають відповідальність (постанова Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14).

Викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства, а підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи (постанова Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №822/1037/18).

Недостатньо просто зафіксувати порушення в акті необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (постанова Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22).

Таким чином, на підтвердження отриманих результатів перевірки уповноваженою особою суду не надано жодного такого документу або інформації, на підставі яких суд мав би можливість встановити, чи мала місце подія адміністративного правопорушення, а також інші факти, які мають істотне значення для з`ясування усіх обставин справи для правильного її вирішення.

Суд також звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження складу адміністративного правопорушення, а саме того, що:

1) ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 та дійсно являється ФОП;

2) 03 серпня 2026 року за вказаною адресою проведено розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій без зазначення коду, що призвело до нероздрукування та невидачі відповідних розрахункових документів;

3) особа, яка безпосередньо здійснювала покупку товару, надавала будь-які пояснення чи свідчення щодо обставин проведення зазначеної розрахункової операції 03 серпня 2026 року.

Інших доказів на підтвердження суб`єктивної та об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України, суду не надано.

Практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації ст. 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02).

Так, у справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Крім того, у справі «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Отже, матеріалами справи поза розумним сумнівом не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 КУпАП.

Пунктом 1 частини 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що суддя розглядає справу про вчинення адміністративного правопорушення в межах і на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженими органами, а належні і достатні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 КУпАП, відсутні, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 155-1, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 155-1 КУпАП ОСОБА_1 , закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності подається до Житомирського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Попільнянського

районного суду Є.О.Зайченко