Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №285/3273/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/3273/26

провадження у справі № 2/0285/2270/26

03 вересня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Сташків Т. Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,

сторони у справі: позивач ТОВ «Санфорд капітал», його представник Маслюженко М. П., відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ :

28.05.2026 Товариство з обмежною відповідальністю «Санфорд капітал» (далі - ТОВ «Санфорд капітал») звернулися до суду із зазначеним позовом та просили постановити рішення суду, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 014/380805/82/526593 у розмірі 181 003,54 грн, 2662,40 грн сплаченого судового збору та 11 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначають, що 06.03.2019 між АТ «Райффайзен банк аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/380805/82/526593 у письмовій формі. Відповідно до умов договору позикодавець надав відповідачу кредит на споживчі потреби у розмірі 55 456,97 грн на строк 72 місяці, а відповідачем взято на себе зобов`язання щомісячно частинами повертати кредит ануїтетними платежами відповідно до графіку, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 47,9 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом. Позикодавець виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши кошти на картковий рахунок відповідача, проте останній своїх зобов`язань не виконав. Відповідно до договорів факторингу від 09.04.2020 та 07.10.2025 позивач набув права вимоги за договором № 014/380805/82/526593. З метою захисту своїх прав змушені звернутись до суду.

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 24.06.2026 справу призначено до судового розгляду.

20.07.2026 до суду надійшла заява від відповідача, у якій останній просив відмовити у задоволенні позову повністю. Просив врахувати, що він має інвалідність 2-ї групи внаслідок війни, був мобілізований до ЗСУ, виконував свій обов`язок по захисту держави безпосередньо на лінії вогню та повністю погасив свої кредитні зобов`язання перед АТ «Райффайзен банк аваль», що підтверджується копією постанови про закриття виконавчого провадження.

Представник позивача просив судове засідання провести без його присутності, наполягав на задоволенні позову.

Сторони в судове засідання 01.09.2026 не з`явилися. Про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Зважаючи на викладене суд згідно із положеннями ч. 1 ст. 223 ЦПК України вважає за доцільне розглянути справу по суті за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд виснує наступне.

06.03.2019 між АТ «Райффайзен банк аваль» та ОСОБА_1 у письмовій формі укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/38080582/526593, відповідно до умов якого позикодавець надав відповідачу кредит на споживчі цілі у розмірі 55 456,97 грн на строк 72 місяці до 06.03.2025 зі сплатою процентів за користування кредитними коштами за період з 06.03.2019 до 06.05.2019 за ставкою 0,01 % річних та за період з 07.05.2019 до 06.03.2025 у розмірі 47,9 % річних.

Договір укладено з відповідачем у письмовій формі. Також шляхом підписання копій документів відповідач ознайомився із графіком платежів, визначенням сукупної вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту.

Долучено виписку із особового рахунку ОСОБА_1 АТ «Райффайзен банк аваль» за період із 06.09.2019 до 05.03.2020 включно, де відображено рух коштів.

Відповідно до розрахунку, наданого АТ «Райффайзен банк аваль», заборгованість ОСОБА_1 станом на 28.10.2020 становила 60 783,42 грн, з яких 51 014,47 грн заборгованість за основною сумою боргу, з них 1231,42 грн прострочена заборгованість за кредитом, 9681,33 грн за відсотками, 8212,50 грн прострочена заборгованість за відсотками, 87,62 грн заборгованість за пенею.

09.04.2020 між АТ «Райффайзен банк аваль» та ТОВ «ФК «Ел. ен. груп» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ел. ен. груп» приймає за плату права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

До договору долучено Додаткову угоду № 2 до договору від 25.09.2020, Додаткову угоду № 5 до договору від 08.10.2021, якими продовжено строк дії договору до 09.04.2022, копії платіжних інструкцій про фінансування договору № 114/2-31-F, витяг із реєстру боржників від 28.10.2020 до договору № 114/2-31-F, де зазначено про заборгованість ОСОБА_1 за договором № 014/380805/82/526593 від 06.03.2019 у розмірі 60 695,80 грн.

07.10.2025 між ТОВ «ФК «Ел. ен. груп» та ТОВ «Санфорд капітал» укладено Договір відступлення права вимоги № 1-07/10, відповідно до умов якого ТОВ «Санфорд капітал» приймає за плату права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

До договору долучено Акт приймання-передачі реєстру боржників від 07.10.2025, Попередній договір відступлення права вимоги № 11/09/2025 від 11.09.2025, копії платіжних інструкцій про фінансування попереднього договору від 11.09.2025 та договору від 07.10.2025, витяг із реєстру боржників від 07.10.2025 до договору № 1-07/10, де зазначено про заборгованість ОСОБА_1 за договором № 014/380805/82/526593 від 06.03.2019 у розмірі 181 003,54 грн.

При вирішенні спору по суті суд керується наступними нормами права.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із положеннями статей 1046-1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк та в порядку, що встановлені договором. Також позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між АТ «Райффайзен банк аваль» та відповідачем ОСОБА_1 склалися договірні правовідносини. Кредитний договір укладений у простій письмовій формі, сторони обумовили істотні умови договору як то розмір споживчого кредиту, відсоткову ставку за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.

Позивачем доведено виконання АТ «Райффайзен банк аваль» своїх зобов`язань за договором № 014/380805/82/526593 від 06.03.2019 щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 55 456,97 грн.

Вказане підтверджується випискою АТ «Райффайзен банк аваль» із особового рахунку ОСОБА_1 за період із 10.10.2019 до 10.09.2025 включно та суд погоджується із позицією позивача, що зазначений документ слід трактувати як первинний документ (документ, який містить відомості про господарську операцію) у розумінні ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.

Також реальність кредитних правовідносин між первісним позикодавцем та відповідачем підтверджується тим фактом, що відповідач вносив кошти на виконання умов договору № 014/380805/82/526593 від 06.03.2019.

Відповідно до положень ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем доведено набуття права вимоги за договором № 014/380805/82/526593 від 06.03.2019 відповідно до копій договорів набуття права вимоги від 09.04.2020, від 07.10.2025 з реєстром прав вимог, актами прийому-передачі реєстру боржників, квитанціями про фінансування договорів переходу права вимоги, витягом із реєстру боржників, де зазначено суму заборгованості ОСОБА_1 .

Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання кредитного договору Цивільного кодексу України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Безпідставними є заперечення відповідача, що ним повністю погашено свої боргові зобов`язання перед АТ «Райффайзен банк аваль», що підтверджується копією постанови про закриття виконавчого провадження № 67165560, оскільки в ухвалі Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13.01.2025 у справі № 285/6130/24 йдеться про зміну правонаступника з приводу виконання виконавчого напису нотаріуса за кредитним договором із АТ «Райффайзен банк аваль» № 010/0209/82/0650673 (а. с. 42).

На підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором № 014/380805/82/526593 від 06.03.2019 позивачем долучено розрахунки первісного кредитодавця та наступних набувачів права вимоги за спірним кредитом.

Положення ст. 1048 ЦК України неодноразово трактовано ВП ВС та визначено, що позивач має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки (Постанова ВП ВС від 28.03.2018 № 444/9519/12, Постанова ВС від 01.09.2022 № 225/3427/15-ц).

При перевірці правильності нарахувань заборгованості судом встановлено, що відсотки за користування кредитними коштами нараховані поза межами строку кредитування, тобто після 06.03.2025, тому не можуть бути задоволені у повному обсязі.

Також позивачем, як набувачем права вимоги за кредитним договором № 014/380805/82/526593 від 06.03.2019, при обрахуванні розміру процентів за користування кредитом не враховано пільги ОСОБА_1 як мобілізованого військовослужбовця.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції чинній на час укладення договору кредиту) військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідач надав суду перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року N 322/2/7142, а саме: довідку про періоди перебування безпосередньо у районах відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України (зокрема, періоди з 31.05.2024 до 29.06.2024, з 01.07.2024 до 06.07.2024, копію військового квитка, де зазначено про перебування у Збройних Силах України за мобілізацією з 16.02.2024 до 24.02.2025, копію посвідчення учасника бойових дій, копію посвідчення інваліда війни 3-ї гр (а. с. 47-53), тому суд доходить висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від нарахування відсотків за користування кредитом за період з 16.02.2024 до 24.02.2025.

Відтак розрахунок заборгованості за відсотками наданий позивачем із порушенням вимог законів, а саме: ст. 1048 ЦК України та п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та, незважаючи на заперечення відповідача, альтернативного розрахунку не надано, тому суд позбавлений можливості обрахувати належні суми до стягнення і задовольняє позовні вимоги частково у межах заявлених вимог відповідно до розрахунку заборгованості первісного позикодавця.

На підставі викладено суд вважає доведеними вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором № 014/380805/82/526593 від 06.03.2019 у розмірі 60 783,42 грн, з яких 51 014,47 грн заборгованість за тілом кредиту, у розмірі 9681,33 грн заборгованість за відсотками, 87,62 грн заборгованість за пенею.

Відтак позивачем частково доведено порушення його майнових прав відповідачем.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення ОСОБА_1 має інвалідність 2-ї групи внаслідок війни, тому судовий збір компенсується за рахунок держави пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд виснує наступне.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та зважаючи на фінансовий стан обох сторін, враховуючи, що справа є малозначною, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні, без присутності учасників справи, кількість процесуальних документів, виготовлених представником при поданні позову, часткову обґрунтованість позовних вимог, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про доцільність і необхідність відшкодування вартості професійної правничої допомоги у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» заборгованість за договором № 014/380805/82/526593 від 06.03.2019 у розмірі 60 783,42 грн, з яких 51 014,47 грн заборгованість за тілом кредиту, у розмірі 9681,33 грн заборгованість за відсотками, 87,62 грн заборгованість за пенею.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» 3000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 905,22 грн за рахунок держави у порядку, визначеному КМУ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 03 вересня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69; код ЄДРПОУ 43575686);

відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя Т. Г. Сташків