Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №279/2858/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2858/26

Провадження №1-кп/279/565/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно)

захисника адвоката ОСОБА_5 (дистанційно)

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростень Житомирської області кримінальне провадження №12026060490000160 від 24.03.2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Іршанськ Володар- Волинського району Житомирської області, громадянин України, українець, з повною загальною середньою освітою, не інвалід, не працюючий, неодружений, на утриманні осіб немає, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.1 ст.121, ч.1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

23.03.2026 року близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм батьком ОСОБА_6 з яким вони разом проживають у вказаному будинку, де між ними під час вживання алкогольних напоїв відбулася словесна сварка, в ході якої у ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел, направлений за заподіяння ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний, протиправний умисел, ОСОБА_4 23.03.2026 року близько 16 години 00 хвилин перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм батьком ОСОБА_6 під час спільного вживання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_4 заподіяв тілесні ушкодження своєму батьку ОСОБА_6 взяв до лівої руки кухонного ножа яким умисно наніс один удар в праву частину грудної клітини своєму батьку ОСОБА_6 , внаслідок чого умисно заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної правої половини грудної клітки з проникненням в черевну порожнину з ушкодженням печінки та розвитком внутрішньо черевної кровотечі, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя.

Своїми умисними діями, які виразились в заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкодженнях, небезпечних для життя в момент заподіяння потерпілого, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

Крім цього, влітку 2022 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено але не пізніше 24.03.2026 у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї ОСОБА_4 , достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання боєприпасів, в порушення вимог постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС від 21.08.1998 року та «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, діючи незаконно, влітку 2022 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено але не пізніше 24.03.2026 на околицях с. Шершні, Коростенського району Житомирської області знайшов одноствольну короткоствольну гладкоствольну дульнозарядну шомпольну вогнепальну зброю з гнотовим запаленням заряду, з діаметру каналу ствола 12,2 мм, яку привласнив собі не повідомивши про це правоохоронні органи, тим самим незаконно придбав без передбаченого законном дозволу вогнепальну зброю. Далі ОСОБА_4 переніс вказану вогнепальну зброю до свого будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та в подальшому незаконно зберігав її до 25.03.2026.

25.03.2026 в період часу з 18 год. 17 хв. по 18 год. 40 хв., в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області у ОСОБА_4 виявлено та вилучено одноствольну короткоствольну гладкоствольну дульнозарядну шомпольну вогнепальну зброю з гнотовим запаленням заряду, з діаметру каналу ствола 12,2 мм, яку ОСОБА_4 незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1ст.337 КПК України, судовий розгляд проведено лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування у вчинених ним діяннях, не оспорював встановлених в ході розслідування фактичних обставин справи, на підставі яких йому пред`явлене обвинувачення. Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції. Обвинувачений в судовому засіданні розкаювався у вчинених правопорушеннях.

Потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що жодних претензій до ОСОБА_4 не має, після вчиненого син одразу викликав швидку допомогу та поліцію і перебував із ним, тому просить суворо не карати, вважає за можливе застосувати умовне покарання.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.121 КК України, в об`ємі пред`явленого обвинувачення, суд вважає доведеною та підтвердженою сукупністю зібраних по кримінальному провадженню доказів, зокрема: протоколом огляду місця події від 23.03.2026 року та доданими фототаблицями; протоколом огляду місця події від 24.03.2026 року; постановами про визнання предметів речовими доказами від 24.03.2026 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 07.04.2026 року та фототаблицями доданими до нього; висновком експерта №100 від 24.03.2026 року; висновком експерта №124 від 22.04.2026 року; висновком експерта №39-МК від 27.04.2026 року; висновком експерта №339 від 22.04.2026 року з додатком; висновком експерта №336 від 22.04.2026 року з додатком; висновком експерта №337 від 22.04.2026 року; висновок ескперта №92/ц від 07.04.2026 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 25.03.2026 року; протоколом огляду місця події від 25.03.2026 року з фототаблицями; постановами про визнання предметів речовими доказами від 25.03.2026 року; висновком експерта №СЕ-19/106-26/6075-БЛ від 13.04.2026 року.

Обсяг доказів, які були досліджені у судовому засіданні сторона обвинувачення та захисту, вважали достатнім, тому відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, суд, за відсутністю заперечень учасників судового провадження, дослідження інших доказів в повному обсязі, а саме допит свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування та відеозаписів, не проводив, оскільки отримані у судовому засіданні свідчення обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєних кримінальних правопорушень.

Покази обвинуваченого дані у ході судового засідання є добровільними, послідовними, чіткими, такими, що узгоджуються між собою, тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту пред`явленого обвинувачення, у зв`язку з чим показання ОСОБА_4 суд визначає допустимими доказами, оскільки вони отримані у порядку, встановленому діючим КПК України.

При цьому судом з`ясовано правильність розуміння ОСОБА_4 змісту вказаних обставин, відсутність сумнівів у добровільності його позиції.

Дослідивши безпосередньо всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань обвинуваченого, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами, яким суд дав належну оцінку.

Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд вважає їх допустимими, достатніми та достовірними, такими, що узгоджуються між собою, в зв`язку з чим суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, суд встановив, що дії ОСОБА_4 мають правильну правову кваліфікацію за ч.1 ст.121, ч.1 ст. 263 КК України.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є активне сприяння розкриттю злочину, поведіка обвинуваченого після вчиненого, яка сприяла відверненню тяжких наслідків, щире каяття.

Обставиною, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, є є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних, близьких відносинах та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно ст.12 КК України вчинені ОСОБА_4 злочини передбачений ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 263 КК України є тяжкими злочинами.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів. Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

У відповідності до п. п. 2 та 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання суди повинні всебічно враховувати фактичні обставини кримінального провадження у їх сукупності та визначати тяжкість конкретних злочинів, ураховуючи їх індивідуальний ступінь. Визначаючи ступінь тяжкості злочину, судам необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків). Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку. На неї впливають різні об`єктивні та суб`єктивні обставини, зокрема, цінність тих суспільних відносин, на які посягає винний, тяжкість наслідків (характер посягання), спосіб посягання, форма і ступінь вини, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

При призначенні покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані характеристики, молодий вік обвинуваченого, його щире каяття та сприяння розкриттю злочину, поведінку після вчиненого, а саме виклик швидкої допомоги та поліції, надання допомоги потерпілому і залишення на місці події, позицію потерпілого, який пробачив сина та просить його суворо не карати, виходячи з загальних засад призначення покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкцій ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 263КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Так враховуючи всі обставини у вигляді: щирого каяття ОСОБА_4 у скоєному, сприяння своїми показаннями правильному і об`єктивному встановленню фактичних обставин злочину, ставлення до скоєного, позицію потерпілого, відсутність тяжких наслідків, - суд у сукупності вважає достатніми для застосування у відношенні ОСОБА_4 ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України, тобто приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання.

Призначення такого покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі ст.124 КПК України. Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в закону силу залишити тримання під вартою.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 продовжений ухвалою від 14.07.2026 року скасувати.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373-374 КПК України суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.1 ст.263 КК України та паризначити йому покарання:

- за ч.1 ст.121 КК України у вигляді 5( п`ять) років позбавлення волі,

- за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 3 (три) роки позбавлення волі,

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування ОСОБА_4 визначити покарання у вигляді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та з покладенням відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Звільнити ОСОБА_4 , який перебуває в Житомирська установа виконання покарань №8, з під-варти негайно.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 3565,60 гривень.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду №279/1914/26 1-кс/279/346/26 від 26.03.2026 року, ухвалою №279/1914/26 1-кс/279/348/26 від 26.03.2026 року, ухвалою №279/1914/26 1-кс/279/359/26 від 27.03.2026 року.

Речові докази:

- довідка травмпункту Коростенської ЦМЛ № 1715від 24.03.2026 на імя ОСОБА_6 ; завірена копія медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_6 № 4163/432 від 23.03.2026; оптичний DVD-R диск з відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників поліції СОГ, ГОР,ПОГ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, які здійснювали документування вчинення злочину по ЄО №5922 та №5964 від 23.03.2026 скоєним ОСОБА_4 , залишити при матеріалах кримінального провадження;

- медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_6 № 4163/432 від 23.03.2026 , передати в КНП «Коростенська ЦМЛ» КМР, що за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Амосова,8.

- кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору з ручкою комбінованою полімерною чорного кольору з вставками з боків коричневого кольору, змив на ватний аплікатор з леза ножа, змив на ватний аплікатор з ручки ножа, предмет зовні схожий на саморобну короткоствольну вогнепальну зброю, змив на ватний аплікатор з ручки предмету зовні схожого на саморобну короткоствольну вогнепальну зброю, футболку чорну зі слідами речовини бурого кольору та пошкодженнями, кофту синього кольору з пошкодженнями та слідами речовини бурого кольору, ніж кухонний з плямами речовини бурого кольору ,які зберігаються в КСРД Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 5, знищити.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку його копія надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1