Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №380/1579/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/1579/26 пров. № А/857/30954/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Мандзія О.П.,

Суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Гепфель А.А.,

позивач ОСОБА_1 ,

від відповідача Кісіль Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі №380/1579/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

суддя в 1-й інстанції – Брильовський Р.М.,

дата ухвалення рішення – 30.04.2026,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 05.05.2026

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі – апелянт, відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №32 від 05.01.2026 «Про застосування дисциплінарного стягнення та порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області» в частині застосування до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0118650), за порушення службової дисципліни, зокрема вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2, 3, 4, 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №№2337-VIII, ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 2, 4, 6, 8, 9, 11 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, з урахуванням ч. 2 ст. 19 та на підставі п. 4 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №№2337-VIII, дисциплінарного стягнення – попередження про неповну службову відповідність.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що твердження заявниці (гр. ОСОБА_2 ), гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 є гіперболізованими та не відповідають дійсності. На запит начальника УКР ГУНП у Львівській області С. Молотова директор підприємства п. Власюк, де працюють вищезазначені контролери, стверджує, що збереглось лише відео з нагрудних відеокамер, де вже контролери виходять з тролейбуса, що не відповідає дійсності. ОСОБА_5 тим самим прикриває свою підлеглу в не висвітленні її хамовитої поведінки при спілкуванні з позивачем в тролейбусі №25 під час руху. В складеному акті перегляду відеоматеріалів за підписом голови та членів дисциплінарної комісії від 26.12.2025 року не вбачається в їх діях об`єктивності та неупередженості в проведенні вказаного службового розслідування. В матеріалах службового розслідування міститься письмова інформація членкині дисциплінарної комісії ОСОБА_6 №203256-2025 від 24.12.2025 року на ім`я голови дисциплінарної комісії, в якій зазначено, що позивач 26.04.2024 року ознайомлений з «Пам`яткою щодо етичної поведінки в Національній поліції України». ОСОБА_1 стверджує, що 26.04.2024 року він відповідно до наказу ГУНП у Львівській області перебував на курсах підвищення кваліфікації, і з жодними відомостями його ніхто не ознайомлював під підпис, 27 і 28 квітня 2024 року були вихідними днями, а з 29.04.2024 по 13.05.2024 він перебував у щорічній відпустці. З письмової інформації членкині дисциплінарної комісії ОСОБА_7 вбачається суб`єктивне та упереджене ставлення до позивача при проведенні даного службового розслідування. В матеріалах службового розслідування відсутній відеофайл з нагрудної камери заявниці - контролера ОСОБА_2 , коли вона зайшла в тролейбус №25 та безпосередньо при спілкуванні з позивачем в тролейбусі №25 під час руху, що унеможливлює встановлення причин та умов дисциплінарного проступку. Вказує, що письмові пояснення ОСОБА_1 щодо обставин службового розслідування залишились не розглянутими та не дослідженими, чим порушено його право на захист та саму процедуру проведення службового розслідування. Позивач стверджує, що перебуваючи в лавах поліції з 01.02.2018 його жодного разу не ознайомлювали з відомостями під підпис, в яких би містився точний перелік слів, які належать до нецензурної лексики.

Вважає, що службове розслідування проведено з порушенням норм Дисциплінарного статуту НПУ, не повно та не об`єктивно, зокрема, без належного з`ясування та встановлення всіх обставин, дійсних причин і умов ймовірного вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що, як наслідок, призвело до помилкових висновків стосовно наявності в його діях складу дисциплінарного проступку. Позивач вважає, що відповідач не довів факту порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що стало наслідком видачі начальником ГУНП у Львівській області протиправного наказу в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність. Вказане дисциплінарне стягнення є аж четвертим видом з переліку дисциплінарних стягнень за своєю суворістю, передбаченого ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту НПУ, хоча відповідно до службової характеристики, яка міститься в матеріалах справи, діючих стягнень на момент проведення службового розслідування у позивача не було. Просив позов задовольнити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №32 від 5.01.2026 «Про застосування дисциплінарного стягнення та порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області» в частині застосування до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0118650) дисциплінарного стягнення – попередження про неповну службову відповідність. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань (ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Національної поліції оскаржило таке в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що оскаржуваний наказ винесений за результатами службового розслідування, проведеного за заявою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 26.11.2025 з приводу неналежного розгляду її попереднього звернення щодо неправомірних дій поліцейського ОСОБА_9 , що мали місце 02.10.2025 та призначити службове розслідування за даним фактом. Заявниця скаржиться на те, що зверталася в ГУНП у Львівській області з приводу порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції України та правил етичної поведінки працівником Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_10 , вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 135, 173 КУпАП. Вказане правопорушення виразилося у безквитковому проїзді в громадському транспорті та погрозах до неї та її напарниці ОСОБА_11 з використанням нецензурної лайки та образливих висловлюваннях з мотивів явної неповаги до них, працівників комунальної сфери м. Львова. Під час проведення перевірки за заявою ОСОБА_8 на дії працівника поліції остання надала пояснення. Опитана інспектор-контролер 1-ї категорії ЛКП «Львівавтодор» ОСОБА_12 надала пояснення аналогічне поясненню заявниці ОСОБА_8 . Відповідно до акту перегляду відеоматеріалів, які надані ЛКП «Львівавтодор» від 26.12.2025. В ході перегляду відеозапису з нагрудної відеокамери інспектора-контролера 1-ї категорії ЛКП «Львівавтодор» ОСОБА_13 , встановлено, що відеозапис починається з моменту, коли тролейбус маршруту №25 під`їхав до кінцевої зупинки громадського транспорту на площі ОСОБА_14 , з транспортного засобу виходять пасажири та на вулиці у Кунди з ОСОБА_15 починається словесний конфлікт. Відеозапис з перевіркою оплати за проїзд у ОСОБА_16 у салоні тролейбусу відсутній. В ході перегляду зазначеного відеозапису, що оперуповноважений ВКП Львівського РУП №1 ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_17 під час конфлікту з інспекторами- контролерами ЛКП «Львівавтодор» вживав нецензурну лексику, погрожував створити проблеми на роботі, зателефонувавши до їхнього безпосереднього керівника, звинувачував у вживанні алкогольних напоїв, не поводився стримано, ввічливо та з додержанням ділового мовлення у розмові з останніми, тим самим вчинив дії, які принижують честь і гідність працівника поліції, підриваючи авторитет поліцейського. В ході проведення службового розслідування, опитаний оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Львівського РУП №1 ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 надав пояснення. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 відповідно до п. 1 Розділу ІІ Правил, під час виконання службових обов`язків, поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. Вказує, що поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції, їх працівників в очах громадськості. Стверджує, що ОСОБА_1 16.12.2025 ознайомлений з пам`яткою-попередженням щодо заборон та обмежень встановлених Законом України «Про запобігання корупції», 26.04.2024 ознайомлений з «Пам`яткою щодо етичної поведінки в Національній поліції України» та з основними положеннями Закону України «Про запобігання корупції» під особистий підпис. Причинами та умовами, що сприяли вчиненню старшим лейтенантом поліції ОСОБА_15 правопорушення пов`язаного з корупцією та невиконання останніми вимог Закону України «Про запобігання корупції», що призвело до вчинення ним дисциплінарного проступку, являється його особиста недисциплінованість, недотримання та не бажання застосовувати, в службовій діяльності заборон і обмежень встановлених Закону України «Про запобігання корупції» зокрема ст. 38 цього Закону, а саме недотримання етичних норм поведінки.

Стверджує, що аналіз зібраних доказів повністю підтверджує правильність висновку службового розслідування та факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов`язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського.

За таких обставин, ГУ НП у львівській області вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив обставини справи та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Апелянт просив скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 у справі №380/1579/26 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач подав відзив на позовну заяву. Вважає апеляційну скаргу ГУНП у Львівській області безпідставною та необґрунтованою, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 року законним, ухваленим з повним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

З наданням додаткових пояснень вказав, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем ані під час службового розслідування, ані під час прийняття оскаржуваного наказу не здобуто належних доказів, які б свідчили про те, що поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, не наведено доказів недодержання позивачем приписів Закону №580-VIII та Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, та які б негативно позначитись на іміджі та репутації Національної поліції України та давали б можливість застосувати до нього такий захід дисциплінарного стягнення- попередження про неповну службову відповідність.

Позивач просив прийняти постанову, якою апеляційну скаргу ГУНП у Львівській області залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 року по справі №380/1579/26 залишити без змін.

Апелянт в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Позивач проти вимог апеляційної скарги заперечив повністю. Вказав про наявність дискримінаційного та упередженого ставлення до нього при вирішенні питання щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду у цій справі – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що що 27.11.2025 року до ГУНП у Львівській області надійшла заява ОСОБА_13 з приводу неналежного розгляду її попереднього звернення від 6.10.2025 №К-18958 щодо неправомірних дій окремих працівників поліції Львівського РУП №1 ГУНП.

Заявниця вказувала, що вона зверталася в ГУНП у Львівській області з приводу порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції України та правил етичної поведінки працівником Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 , вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 135, 173 КУпАП, що виразилося у безквитковому проїзді в громадському транспорті та погрозах до неї та її напарниці ОСОБА_11 з використанням нецензурної лайки та образливих висловлюваннях з мотивів явної неповаги до них, працівників комунальної сфери м. Львова.

Вказана заява була скерована з ГУНП у Львівській області в Львівський РУП №1 та зареєстрована 6.10.2025 за №К-18958, яке ОСОБА_18 надало відповідь про те, що відповідно до п/п 7 п. 10 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію України» під час виконання поліцейськими повноважень поліцейський користується безоплатно всіма видами громадського транспорту.

Наказом ГУНП у Львівській області від 2.12.2025 №5131«Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» призначено за вказаним фактом службове розслідування.

Наказом ГУНП у Львівській області від 15.12.2025 №5315 «Про продовження розслідування» продовжено термін проведення службового розслідування до 31.12.2025.

Відповідно до наказу проведеним службовим розслідуванням у формі письмового провадження (висновок від 31.12.2025) встановлено, що факти порушень службової дисципліни, за якими призначене службове розслідування, знайшли своє підтвердження та стали можливими, зокрема, унаслідок неналежного виконання службових обов`язків зі сторони оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , котрий в порушення вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, п. 2, 3, 4, 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №№2337-УІІІ, ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 2, 4, 6, 8, 9, 11 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, під час конфлікту з інспекторами-контролерами ЛКП «Львівавтодор», який стався 02.10.2025 року, вживав нецензурну лексику, не поводився стримано, ввічливо та з дотриманням норм ділового мовлення у розмові з останніми, тим самим вчинив дії, які принижують честь і гідність працівника поліції та підривають його авторитет.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 05.01.2026 №32 від 05.01.2026 «Про застосування дисциплінарного стягнення та порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області» за порушення службової дисципліни, зокрема вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, п. 2, 3, 4, 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №№2337-УШ, ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 2, 4, 6, 8, 9, 11 п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, з урахуванням ч. 2 ст. 19 та на підставі п. 4 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-УІІІ, до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0118650) застосовано дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.

Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність рішення відповідача в контексті вимог ч.2 ст.2 КАС України. Відтак, оспорюваний наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №32 від 05.01.2026 «Про застосування дисциплінарного стягнення та порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області» в частині застосування до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення – попередження про неповну службову відповідність є протиправним і підлягає скасуванню.

Суд дійшов висновку, що відповідачем ані під час службового розслідування, ані під час прийняття оскаржуваного наказу не здобуто належних доказів, які б свідчили про те, що поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, не наведено доказів недодержання позивачем приписів Закону №580-VIII та Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, та які б негативно позначитись на іміджі та репутації Національної поліції України та давали б можливість застосувати до нього такий захід дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає таке.

Предметом судового оскарження в цій справі є наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №32 від 05.01.2026 «Про застосування дисциплінарного стягнення та порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області» в частині застосування до оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0118650), за порушення службової дисципліни, зокрема вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Пунктами 1, 2, 3, 6 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень ( ч.ч. 1-3 ст. 19 Закону №580-VIII).

Згідно із пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Частиною 1 ст. 64 Закону №580-VIII визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII.

Згідно з пунктами 1, 2, 5, 6, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до пункту 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, зокрема, контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Частиною 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан в Україні було продовжено.

Проведення службового розслідування в період дії воєнного стану врегульовано розділом V Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 19).

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості (ч.ч. 3, 4, 6 ст. 19).

Частинами 8-9 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. За приписами ст. 15 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться дисциплінарними комісіями, які за результатами службового розслідування приймають рішення у формі висновку.

Порядок утворення в органах (підрозділах) поліції, а також закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, дисциплінарних комісій та їх повноваження, визначає Положення про дисциплінарні комісії Національної поліції України, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 №1356/32808 (далі – Положення №893).

Пунктом 1 розділу ІІІ «Повноваження голови та членів дисциплінарних комісій» Положення №893, передбачено, що дисциплінарна комісія під час проведення щодо поліцейського службового розслідування має право, зокрема: проводити одночасні опитування осіб, у поясненнях яких про обставини дисциплінарного проступку є суттєві розбіжності. Одночасне опитування проводиться за згодою опитуваних осіб, про його проведення складається довідка; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів службового розслідування; 5) вивчати документи, що мають стосунок до службового розслідування, у разі потреби знімати з них копії і долучати до матеріалів службового розслідування.

Пунктом 2 розділу ІІІ цього Положення, передбачено, що голова дисциплінарної комісії виконує організаційні повноваження та реалізую функцію контролю за діяльністю комісії в цілому і кожного її члена окремо.

Пунктом 3 розділу ІІІ даного Положення, передбачено, що член дисциплінарної, зокрема: для з`ясування питань, пов`язаних зі службовим розслідуванням, із дотриманням чинного законодавства України відвідує органи, підрозділи, установи поліції або за погодженням з адміністрацією інші органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, отримує від їх працівників письмові або усні пояснення, документи та матеріали, що стосуються предмета службового розслідування; готує та надсилає за підписами уповноважених посадових осіб поліції запити для отримання інформації, яка має значення для проведення службового розслідування, збирає інформацію, пояснення, документи і матеріали, здійснює їх дослідження; у разі необхідності подає пропозиції щодо організації роботи дисциплінарної комісії, залучення до участі в її роботі фахівців, запрошення відповідних осіб для отримання пояснень, а також опрацювання матеріалів та висновку службового розслідування; у разі незгоди з висновками і пропозиціями за результатами службового розслідування викладає в письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання або долучається до висновку службового розслідування; інформує голову дисциплінарної комісії про факти перешкоджання з боку поліцейських та інших працівників Національної поліції України проведенню службового розслідування, діяльності комісії, а також про виявлені порушення законодавства, вимог нормативно-правових актів, інші недоліки; у межах компетенції виявляє та досліджує причини та умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, готує пропозиції щодо їх усунення.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування, визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. №1355/32807 (далі – «Порядок №893»).

Розділ VI «Оформлення матеріалів службового розслідування» Порядку №893 визначає вимоги до висновку службового розслідування.

Пунктами 3-5 розділу VI Порядку №893, передбачено, що у вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості:

дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:

обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;

пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;

обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов`язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.

Якщо до строку проведення службового розслідування не враховано документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого його призначено, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці, інформація про це зазначається у висновку службового розслідування.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;

вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Пунктом 7 розділу VI Порядку №893, передбачено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.

У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення. У разі якщо член дисциплінарної комісії не погоджується з висновком службового розслідування, він підписує його і поряд зі своїм підписом зазначає: «Окрема думка». Окрема думка члена дисциплінарної комісії викладається на окремому аркуші, що додається до висновку службового розслідування.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Частина 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту містить схожі за змістом вимоги до висновку службового розслідування.

Оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №32 від 05.01.2026 «Про застосування дисциплінарного стягнення та порушення службової дисципліни зі сторони окремих працівників Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області» є правовим наслідком результатів службового розслідування, а відтак його законність прямо залежить від того, чи було під час такого розслідування належно встановлено наявність у діях позивач дисциплінарного проступку та чи підтверджується це висновком службового розслідування.

Хоча ст. 62 Конституції України безпосередньо сформульована щодо кримінального обвинувачення, закріплений у ній конституційний підхід виключає покладення юридичної відповідальності на підставі припущень і вимагає тлумачити сумніви щодо доведеності вини на користь особи. У сфері дисциплінарної відповідальності цей підхід був розвинений у практиці Верховного Суду.

Системний аналіз статей 11–15, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та розділу VI Порядку №893 дає підстави для висновку, що притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності можливе виключно за наслідками службового розслідування, результати якого оформлені висновком, що містить такий обсяг фактичних даних і правової оцінки, який дає змогу встановити всі обов`язкові елементи складу дисциплінарного проступку, зокрема об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт і суб`єктивну сторону, а також, за наявності, інші ознаки, що мають значення для правильної кваліфікації діяння.

При цьому встановлення вини як обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони дисциплінарного проступку є необхідною умовою притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а висновок про наявність у її діях складу такого проступку не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі №9901/855/18, обираючи стандарт доказування для дисциплінарних проваджень, дійшла висновку про перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «балансу ймовірностей». Верховний Суд у постанові від 20.12.2024 у справі №380/16592/22 поширив цей підхід і на спори щодо притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Крім того, у постанові від 07.03.2025 у справі №520/2230/23 Верховний Суд зазначив, що у таких спорах перевірці підлягають, зокрема, наявність у діянні особи складу дисциплінарного проступку, наявність законних підстав для застосування дисциплінарного стягнення та пропорційність обраного виду стягнення.

Отже, для правильного вирішення цього спору визначальним є з`ясування того, чи містять встановлені у службовому розслідуванні обставини всі обов`язкові елементи складу інкримінованого позивачеві дисциплінарного проступку.

Саме тому наступним підлягає з`ясуванню питання, чи доведено у межах службового розслідування всі обов`язкові елементи складу інкримінованого ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

1. Об`єкт проступку. 2. Суб`єкт проступку. 3. Об`єктивна сторона проступку. 4.Суб`єктивна сторона проступку. 5. Щодо виду складу проступку.

Як встановлено судом першої інстанції, що 2 жовтня 2025 року між позивачем та з інспекторами-контролерами ЛКП «Львівавтодор» був емоційний конфлікт, що підтверджується поясненнями позивача, показами свідків та відеозаписами.

В основу покарання позивача покладено саме його поведінка під час такого конфлікту, а не наявність самого конфлікту.

Разом з тим, сторонами не заперечується той факт, що конфлікт був у позаробочому місці.

У висновку службового розслідування вказано, що у тролейбусі №25 під час конфлікту з інспекторами-контролерами комунальної сфери м. Львова ОСОБА_1 перешкоджав прочитанню інформації у посвідченні поліцейського.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що під час проведення службового розслідування було досліджено лише відеозапис з нагрудної відеокамери інспектора-контролера 1-ї категорії ЛКП «Львівавтодор» ОСОБА_13 , встановлено, що відеозапис починається з моменту, коли тролейбус маршруту №25 під`їхав до кінцевої зупинки громадського транспорту на площі ОСОБА_14 , з транспортного засобу виходять пасажири та на вулиці у Христини Кунди з ОСОБА_15 починається словесний конфлікт.

У висновку вказано, що відеозапис з перевіркою оплати за проїзд у ОСОБА_16 у салоні тролейбусу відсутній.

Однак, судом у ході судового розгляду ці факти щодо перешкоджання ОСОБА_1 прочитанню інформації у посвідченні поліцейського не знайшли свого підтвердження.

За наслідками допиту судом першої інстанції свідка, інспектора-контролера 1-ї категорії ЛКП «Львівавтодор» ОСОБА_13 , встановлено, що в неї поганий зір (-4), і при перегляді посвідчення вона змогла прочитати лише прізвище « ОСОБА_19 ». Свідок не підтвердила, що позивач відмовлявся пред`явити посвідчення чи жетон поліцейського. Вказала, що боді-камеру вона повинна вмикати з початком заходу в тролейбус і вимикати після виходу з тролейбуса із закінченням перевірки квитків в останнього пасажира. Чому не увімкнула боді-камеру ОСОБА_20 в салоні тролейбуса під час перевірки оплати за проїзд у ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_20 не змогла пояснити.

В ході проведення службового розслідування не було достеменно встановлено в силу чого ОСОБА_20 не встигла побачити і прочитати всю інформацію в посвідченні: чи то внаслідок поганого зору, чи поганого освітлення в тролейбусі, чи нечіткого тексту, чи дрібного шрифту тексту.

Під час проведення службового розслідування вказаним фактам Комісія не надала жодної уваги та не з`ясувала причини відсутності цього відеозапису. Тим самим, Комісія не дала об`єктивної оцінки діям інспекторам-контролерам 1-ї категорії ЛКП “Львівавтодор” та ОСОБА_1 в салоні тролейбуса №25.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах справи є наявні відеозаписи і в тролейбусі №25, і поза тролейбусом. В той же час дисциплінарна комісія досліджувала лише відеозаписи з моменту, коли тролейбус маршруту №25 під`їхав до кінцевої зупинки громадського транспорту на площі ОСОБА_14 , з транспортного засобу виходять пасажири та на вулиці у Х.Кунди з ОСОБА_15 починається словесний конфлікт.

З дослідженого судом відео не встановлено що позивач: користувався своїм службовим становищем чи не пред`являв свого службового посвідчення поліцейського та жетону з метою ідентифікації його як поліцейського, тобто особи, яка претендує на право користування безоплатно громадським транспортом, що може свідчити про вчинення ним дисциплінарного порушення, за яке до нього застосовано дисциплінарного стягнення – попередження про неповну службову відповідність.

Досліджуючи відеозаписи події, що мала місце 02.10.2025 під час здійснення контролю оплати проїзду в тролейбусі маршруту №25 у м.Львові, суд не встановив грубу чи нетактовну поведінку з боку позивача, чи некоректне чи нетактовне ставлення до інших осіб.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що з сторони інспекторів-контролерів ЛКП «Львівавтодор» мали місце факти емоційного спілкування з позивачем. Інспектори-контролери ЛКП «Львівавтодор» під час спілкування з ОСОБА_1 намагалися його перекричати, тим самим провокували позивача на підвищення тону спілкування з ними.

Не встановлено також висловлення погроз з боку ОСОБА_1 щодо інспекторів-контролерів ЛКП «Львівавтодор».

Відповідачем не спростовано факту, що позивач неодноразово пред`являв своє службове посвідчення поліцейського та жетон з метою ідентифікації його як поліцейського.

Висновки відповідача базувалися на підставі показань інспекторів-контролерів ЛКП «Львівавтодор» та особи позивача. В той же час Комісія не дала об`єктивної оцінки діям та поведінці ОСОБА_1 .

Суд погоджується з твердження позивача про те, що при складенні акту перегляду відеоматеріалів за підписом голови та членів дисциплінарної комісії від 26.12.2025, не встановлено у їх діях об`єктивності та неупередженості, зокрема, щодо проведення вказаного службового розслідування.

Одноразове вживання нецензурної лексики, в сукупності з відсутністю: погроз, чи образ, чи приниженні честі і гідності, чи неетичної поведінки з боку ОСОБА_1 до інспекторів-контролерів ЛКП «Львівавтодор» не може слугувати підставою для такого суворого застосування дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну службову відповідність.

Суд апеляційної інстанції констатує, що встановлені обставини підтверджують доводи позивача, про не виконання відповідачем обов`язку доказування щодо фактичних обставин справи.

Також, під час проведення службового розслідування не враховано обставини, які пом`якшують відповідальність (відсутність заподіяної шкоди).

У висновку службового розслідування вказано, що «причинами та умовами, що сприяли вчиненню старшим лейтенантом поліції ОСОБА_15 правопорушення, пов`язаного з корупцією та невиконання останніми вимог Закону України «Про запобігання корупції», що призвело до вчинення ним дисциплінарного проступку, являється його особиста недисциплінованість, недотримання та не бажання застосовувати, в службовій діяльності заборон і обмежень встановлених Законом України «Про запобігання корупції» зокрема ст. 38 цього Закону, а саме недотримання етичних норм поведінки».

При цьому, як видно з службової характеристики ОСОБА_1 : «за час роботи в Національній поліції та на займаній посаді зарекомендував себе як працівник, котрий має достатню теоретичну та практичну підготовку. Нормативні акти, які регламентують роботу НП та займаної посади знає та керується ними у повсякденній роботі. Поставлені перед ним завдання виконує. Критику у свій адрес сприймає правильно, вживає заходів щодо усунення недоліків та покращення професійної діяльності… В стосунках з колегами по роботі та громадянами тактовний… Діючих дисциплінарних стягнень не має».

Наведені вище недоліки висновку службового розслідування не є ізольованими вадами його викладення, а безпосередньо пов`язані з тим, у який спосіб дисциплінарна комісія реалізувала надані їй Положенням №893 повноваження під час проведення службового розслідування.

Так, пунктом 1 розділу ІІІ Положення №893 дисциплінарній комісії надано право, зокрема, проводити одночасні опитування осіб, у поясненнях яких щодо обставин дисциплінарного проступку є суттєві розбіжності, одержувати в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах необхідні документи або їх копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування, а також вивчати документи, що мають стосунок до службового розслідування, і в разі потреби знімати з них копії та долучати до матеріалів.

Крім того, ті самі положення пункту 1 розділу ІІІ Положення №893, а також пункт 3 розділу ІІІ цього Положення, яким передбачено, що член дисциплінарної комісії готує та надсилає запити для отримання інформації, що має значення для проведення службового розслідування, збирає інформацію, пояснення, документи і матеріали та здійснює їх дослідження, покладали на комісію обов`язок належним чином з`ясувати документальну основу спірних обставин.

Окремо слід урахувати, що пункт 3 розділу ІІІ Положення №893 прямо передбачає повноваження члена дисциплінарної комісії у межах компетенції виявляти та досліджувати причини та умови, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, а також готувати пропозиції щодо їх усунення.

Так само пункт 3 розділу ІІІ Положення №893, який наділяє члена дисциплінарної комісії повноваженнями збирати інформацію, пояснення, документи і матеріали та здійснювати їх дослідження, передбачає обов`язок комісії перевіряти не лише ті відомості, які, на її думку, підтверджують наявність проступку, а й обставини, що спростовують звинувачення або пом`якшують відповідальність поліцейського.

Вирішальним є те, що Положення №893 наділяє дисциплінарну комісію не пасивною роллю фіксувати вже наявні матеріали, а активним обов`язком усувати суперечності, витребувати відсутні документи, перевіряти альтернативні версії події та з`ясовувати не лише обставини, що обтяжують становище поліцейського, а й ті, що його виправдовують. У спірному службовому розслідуванні ці повноваження були використані не як інструмент встановлення об`єктивних обставин, а як засіб підтвердження наперед обраної версії про наявність дисциплінарного проступку.

Отже, недоліки висновку службового розслідування слід розглядати не відокремлено, а як прямий процесуальний наслідок того, що дисциплінарна комісія, її голова та члени не реалізували належним чином надані їм Положенням №893 повноваження щодо збирання, витребування, перевірки та дослідження доказів, усунення суперечностей у матеріалах, а також з`ясування причин, умов, наслідків події та ступеня вини позивача. Саме тому спірний висновок службового розслідування не відповідає вимогам Порядку №893 не лише за змістом, а і за способом його формування.

Верховний Суд послідовно наголошує, що в дисциплінарних спорах щодо поліцейських суд повинен перевіряти не загальні посилання на службові обов`язки, а реальну наявність складу дисциплінарного проступку. Так, у постанові від 22.02.2023 у справі №200/11036/20-а Верховний Суд зазначив, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер і не застосовується, якщо вина поліцейського у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. Суд також наголосив, що під час перевірки правомірності стягнення необхідно з`ясувати, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та чи існують установлені законом підстави для його застосування.

Аналогічну логіку Верховний Суд відтворив і у постанові від 17.11.2022 у справі №480/9492/20, у якій виходив із того, що вирішення питання про правомірність дисциплінарного стягнення потребує з`ясування саме складу дисциплінарного проступку у діях працівника поліції, а не лише формального існування інформації про певне порушення. У цьому ж рішенні Верховний Суд підкреслив значення повноти службового розслідування та необхідність встановлення причин, умов, ступеня вини, відомостей, що характеризують особу, і всіх інших істотних для кваліфікації обставин.

У постанові від 06.02.2025 у справі №420/17186/22 Верховний Суд детально роз`яснив, що в межах службового розслідування мають бути встановлені не лише наявність або відсутність складу дисциплінарного проступку та порушення конкретних норм, а й ступінь вини кожної особи, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, відомості, що характеризують поліцейського, вид і розмір шкоди, а також причини й умови, що призвели до проступку.

Аналогічний підхід простежується і у справі №200/11036/20-а, де Верховний Суд підкреслив, що службове розслідування існує не як формальність, а як процедура своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин події. Отже, якщо у службовому розслідуванні не встановлено мотиву, реальних наслідків, ступеня вини, причин і умов події, ролі інших осіб, а також не надано належної оцінки поясненням поліцейського, такий висновок не може вважатися належною фактичною основою для дисциплінарного стягнення.

Крім того, у постанові від 13.09.2024 у справі №160/6082/22 Верховний Суд виходив із того, що для висновку про дисциплінарний проступок підлягають оцінці, зокрема, протиправність поведінки, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між дією або бездіяльністю і наслідками. Інакше кажучи, не будь-який формальний дефект сам по собі утворює дисциплінарний проступок.

Цей висновок особливо релевантний до спірних правовідносин, оскільки відповідач інкримінує позивачеві вживання нецензурної лексики, не поводження стримано без дотримання норм ділового мовлення та вчинення дій, які принижують честь та гідність працівника поліції.

Також у постанові від 07.12.2021 у справі №120/278/20-а Верховний Суд визнав, що визначення виду дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень уповноваженого органу, однак така дискреція не є довільною: вона реалізується після оцінки тяжкості проступку, обставин його вчинення, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби та інших істотних факторів. Отже, саме по собі посилання на дискреційні повноваження не усуває обов`язку довести наявність підстав для самого притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Отже, у спорах щодо дисциплінарної відповідальності поліцейських, суд повинен перевіряти не формальну наявність висновку службового розслідування і не загальні посилання на службові обов`язки, а те, чи було у встановленому законом порядку доведено всі елементи складу дисциплінарного проступку, вину поліцейського, наслідки інкримінованого діяння, причинний зв`язок, а також чи було службове розслідування повним, об`єктивним і таким, що охоплює як обставини, які підтверджують звинувачення, так і ті, що його спростовують. Саме за цими критеріями спірний наказ і висновок службового розслідування у цій справі не відповідають критеріям правомірності, викладеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, відповідач у ході судового розгляду вказаної справи не довів вчинення позивачем проступку, за який його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності - попередження про неповну службову відповідність.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції в цій частині, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу у відповідній частині слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі №380/1579/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар

Повне судове рішення складено 03.09.26