Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №607/7249/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 607/7249/26 пров. № А/857/35670/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

за участю секретаря судових засідань – Демидюк О.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 червня 2026 року (головуючий суддя: Гуменний П.П., місце ухвалення – м. Тернопіль, ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, –

встановив:

ОСОБА_1 , 02.04.2026, звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову серії № 453/1 від 05.03.2026, а провадження у справі закрити.

Обґрунтовує позов тим, що згідно вищевказаної постанови на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 49 300 грн за те, що він, як керівник підприємства, допустив порушення ведення та організації стану військового обліку військовозобов`язаних, котрі працюють на підприємстві ТОВ «Агрополіс ВТ» відповідно до Порядку затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2022 № 1484. Зазначає, що в супереч вимог Порядку ведення військового обліку, затвердженого Постановою № 1487 КМУ відповідач не повідомив його за десять днів про проведення планової перевірки підприємства. За результатами проведеної перевірки повинно було складено Акт перевірки організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, забезпечення функціонування системи військового обліку у TOB «Агрополіс BT», який мав бути надісланий на адресу підприємства. Такий акт перевірки на підприємство від ТЦК не надходив. За наведених обставин, просить вищевказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 червня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, позивачка аргументує їх доводами, які аналогічні викладеним у позовній заяві.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно постанови т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 453/1 від 05.03.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 49 300 гривень.

Як вбачається зі змісту вказаної постанови: «02.03.2026 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено планову перевірку організацію та ведення військового обліку на Підприємстві TOB «Агрополіс BT».

В ході перевірки встановлено факт порушення ведення та організації стану військового обліку військовозобов`язаних, котрі працюють на даному Підприємстві відповідно до Порядку затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 відсутні наступні документи: посадова інструкція, списки персонального військового обліку військовозобов`язаних зареєстровані у службі діловодства, відсутня відомість оперативного обліку військовозобов`язаних, повідомлення про зміну військово-облікових даних до ТЦК та СП зі слів направляється але документально не підтвердження відсутні, правила військового обліку не доведено до військовозобов`язаних, графіки звірянь у ТЦК та СП відсутні, журнал перевірок відсутній, документація що підтверджує статус критично важливого підприємства для економіки держави також відсутня».

Позивач, не погодившись із постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, проаналізувавши зміст оскаржуваної постанови № 453/1 від 05.03.2026 про накладення адміністративного стягнення, дійшов висновку, що така складена відповідно до вимог законодавства, а тому, відповідно до приписів ч. 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України слід залишити без змін.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, в особі керівників, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 210 КУпАП.

За змістом ст. 245 КУпАП завданням в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За змістом ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 5 ст. 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачає, що персональний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.

Відповідно до пункту 87 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487, посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію несуть відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що в справах про оскарження постанов про накладення адміністративного штрафу за статтею 210-1 КУпАП, суди встановлюють, чи покладено на певну особу організаційно-розпорядчі функції щодо ведення військового обліку на підприємстві.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно наказу керівника ТОВ «Агрополіс ТВ» № 15/08 від 16.08.2023 відповідальним за ведення військового обліку призначено керівника підприємства ОСОБА_1 і зобов`язано його забезпечити функціонування системи військового обліку у взаємодії з першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 та інші вимоги «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок).

Згідно акту перевірки стану військового обліку TOB «Агрополіс BT» від 02.03.2026 № 52, затвердженого начальником Тернопільської районної військової адміністрації Я. Матвійчуком від 27.04.2026, в ході роботи комісії встановлено:

методологічне та методичне забезпечення заходів військового обліку у 2026 році не забезпечено, перспективний план роботи з ведення військового обліку та бронювання військовозобов`язаних не розроблено;

списки персонального військового обліку підписані відповідальною особою за ведення військового обліку, проте у порушення абзацу другого пункту 40 Порядку зазначені списки разом з відомістю оперативного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів не зареєстровано в установленому порядку у службі діловодства Підприємства;

відповідно до Протокольного рішення комісії Тернопільської обласної військової адміністрації з визначення підприємств, установ та організацій, розташованих на території області, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, начальником обласної військової адміністрації, видано розпорядження від 21.10.2025 року № М-69/ДСК про підтвердження статусу критично важливого;

відповідно до абзацу 3 пункту 34 Порядку повідомлення про зміну облікових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів при прийнятті на роботу та звільненні з роботи Підприємством не надсилаються до ІНФОРМАЦІЯ_2 у встановлений семиденний строк з дня видання наказу;

відповідно до абзацу 5 пункту 34 підприємством на вимогу ІНФОРМАЦІЯ_2 не надаються відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональний військовий облік яких вони ведуть;

відповідно до абзацу 6 пункту 34 на підприємстві не проводиться роз`яснювальна робота по дотриманні правил військового обліку;

відповідно до пункту 34 Порядку «Бланки розписок» (Додаток 7 до Порядку), які видаються військовозобов`язаним та резервістам про вилучення військово-облікових документів не заведені;

відповідно до пункту 41 Порядку при прийнятті призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформація про них у п`ятиденний строк не вноситься Підприємством у відомості оперативного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

відповідно до пункту 42 Порядку при звільненні з роботи призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформація про їх звільнення у п`ятиденний строк не вноситься Підприємством до відомості оперативного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

підприємством не затверджено графік звіряння облікових даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів з їх військово – обліковими документами;

звіряння облікових даних списків персонального військового обліку Підприємством з обліковими даними, що містяться у картках первинного обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у 2026 році не проводилось.

журнал обліку результатів перевірок стану військового обліку, звіряння облікових даних з даними районних (міських) ТЦК та СП не заведено.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач на момент виникнення спірних правовідносин був відповідальною особою за ведення військового обліку військовозобов`язаних, резервістів та заброньованих осіб на ТВ «Агрополіс ТВ» керівником якого він є та позивачем жодним чином не спростовано наведені вище порушення, які ставлять йому у вину щодо законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а тому позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Щодо покликання позивача на процедурні порушення під час проведення перевірки стану військового обліку ТОВ «Агрополіс ВТ», то суд апеляційної інстанції не бере такі до уваги з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути мотивованим.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної планової перевірки підприємства, що відображені в Акті № 52 (складено 02.03.2026, затверджено 27.04.2026), виявлено численні порушення Порядку № 1487 з боку відповідальної особи - керівника підприємства TOB «Агрополіс BT» ОСОБА_1 .

Згідно протоколу від 02.03.2026 № 453 про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год 05.03.2026. Також наявний його підпис.

Наведене свідчить про те, що відповідач, складаючи протокол про притягнення до адміністративної відповідальності та приймаючи оскаржувану постанову, дотримався принципу обґрунтованості, вмотивованості, оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень та діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв`язку та сукупності мотивів, покладених в основу оскаржуваних постанов, надає підстави для висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що свідчить про відсутність підстав для скасування постанови № 453/1 від 05.03.2026.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, а тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат в суді апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд –

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 червня 2026 року у справі № 60з7/7249/26 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. М. Гінда

судді О. Б. Заверуха

З. М. Матковська

Повне судове рішення складено 03.09.26