Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №380/4372/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/4372/25 пров. № А/857/36370/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кулабухової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львів апеляційну скаргу Львівської міської ради на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року з питань визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, головуючий суддя – Брильовський Р.М., постановлена о 08:52 год. у м. Львів, повний текст якої складено 12.06.2026 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Департаменту – «Секретаріат ради» Львівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - міського голови міста Львова Садового Андрія Івановича, про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі №380/4372/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року, позов задоволено частково; визнано протиправними дії Львівської міської ради та Департаменту «Секретаріат ради» Львівської міської ради щодо відхилення, не реєстрації та не оприлюднення електронної петиції під заголовком: «петиція (вимога) про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень міського голови міста Львова – Андрія Садового», що подана ОСОБА_1 11 лютого 2025 року через електронну платформу "Єдина система місцевих петицій" та паралельно було надіслана у письмовому вигляді засобами «Укрпошти» 11 лютого 2025 року; зобов`язано Львівську міську раду та Департамент «Секретаріат ради» Львівської міської ради зареєструвати та оприлюднити з можливістю збору голосів на електронній платформі (електронному ресурсі) Львівської міської ради електронну петицію ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті Львівської міської ради під заголовком: «петиція (вимога) про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень міського голови міста Львова – Андрія Садового», з текстом, що подано ОСОБА_1 до Львівської міської ради 11 лютого 2025 року через електронну платформу "Єдина система місцевих петицій" та скеровано у письмовому вигляді засобами «Укрпошти» 11 лютого 2025 року.

24 листопада 2025 року Львівським окружним адміністративним судом виготовлено виконавчі листи у справі №380/4372/25.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі № 380/4372/25, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року, виправлено описку, допущену в тексті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі №380/4372/25, а саме вважається вірним ЄДРПОУ Львівської міської ради « 04055896»; виправлено помилку у виконавчих листах, виданих Львівським окружним адміністративним судом 24 листопада 2025 року по справі №380/4372/25, а саме вважається вірним ЄДРПОУ Львівської міської ради «04055896».

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі №380/4372/25, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року, відмовлено у задоволенні заяви Департаменту – «Секретаріат ради» Львівської міської ради про роз`яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 380/4372/25 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Департаменту – «Секретаріат ради» Львівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - міського голови міста Львова Садового Андрія Івановича, про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії.

Львівська міська рада подала до суду заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у якій зазначала, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження ВП №79897310, відкрите на підставі виконавчого листа у справі №380/4372/25. Після набрання рішенням законної сили з`ясувалося, що покладений на боржників обов`язок не може бути виконаний у визначений судом спосіб через відсутність нормативного, організаційного та технічного механізму його реалізації. Рішенням у справі №380/4372/25 Львівську міську раду та департамент «Секретаріат ради» зобов`язано зареєструвати та оприлюднити електронну петицію з можливістю збору голосів на офіційному вебсайті Львівської міської ради. Водночас чинне Положення про електронні петиції, затверджене ухвалою Львівської міської ради від 19.09.2019 року №5471, не наділяє відповідачів повноваженнями щодо самостійної реєстрації петицій або запуску процедури збору голосів. Їхні функції обмежуються перевіркою поданих автором петицій на відповідність установленим вимогам. Крім того, технічна реалізація електронних петицій здійснюється через платформу E-DEM, адміністрування якої не належить до повноважень Львівської міської ради чи департаменту «Секретаріат ради». Офіційний вебсайт Львівської міської ради не має функціоналу для реєстрації петицій, збору підписів, ідентифікації користувачів та адміністрування голосування, що підтверджується відповідними документами. Відтак вказує, що виконання рішення суду є фактично неможливим через відсутність необхідного технічного функціоналу та юридично неможливим через відсутність передбаченого законом механізму реалізації таких дій.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Львівської міської ради про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Департаменту – «Секретаріат ради» Львівської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - міського голови міста Львова Садового Андрія Івановича, про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, Львівська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою подану заяву задовольнити.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не дослідив та не спростував доводів заявника про відсутність механізму виконання покладеного рішенням суду обов`язку. Суд першої інстанції не встановив, яким саме нормативно визначеним способом Львівська міська рада може виконати покладений обов`язок, не дослідив питання наявності відповідних повноважень та фактично не надав оцінки зазначеним доводам. Суд не здійснив аналізу наведених заявником обставин та не встановив, чи існує реальний механізм виконання рішення, обмежившись лише констатацією загального принципу обов`язковості судового рішення. Відсутність у боржника необхідних юридичних інструментів та технічних засобів для реалізації резолютивної частини рішення є обставиною, яка підлягала обов`язковому дослідженню під час вирішення заяви відповідно до статті 374 КАС України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржену ухвалу суду незаконною та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Позивач заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржену ухвалу суду законною та обґрунтованою та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частина 1статті 374 КАС України передбачає, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 374 КАС України підставами для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням; 3) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його добровільним виконанням боржником чи іншою особою; 4) з інших причин.

Тобто, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, пов`язано з певними обставинами, які мали місце на момент його видачі (пред`явлення до виконання), зокрема: помилковою видачею; коли судове рішення не підлягало негайному виконанню і не набрало законної сили або пред`явлено до виконання після скасування судового рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист; повним (частковим) погашенням боргу, щодо якого видано виконавчий лист, або з інших причин.

При цьому, словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, які, наприклад, пов`язані із процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, норми зазначеної статті встановлюють виключний перелік обставин, за наявності яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме: видача виконавчого листа помилково; відсутність обов`язку боржника у зв`язку з його виконанням або з інших причин.

Із поданої заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню видно, що покладений на боржників обов`язок не може бути виконаний у визначений судом спосіб через відсутність нормативного, організаційного та технічного механізму його реалізації.

Разом з тим, як стверджується матеріалами справи, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі № 380/4372/25, зокрема зобов`язано Львівську міську раду та Департамент «Секретаріат ради» Львівської міської ради зареєструвати та оприлюднити з можливістю збору голосів на електронній платформі (електронному ресурсі) Львівської міської ради електронну петицію ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті Львівської міської ради під заголовком: «петиція (вимога) про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень міського голови міста Львова – Андрія Садового», з текстом, що подано ОСОБА_1 до Львівської міської ради 11 лютого 2025 року через електронну платформу "Єдина система місцевих петицій" та скеровано у письмовому вигляді засобами «Укрпошти» 11 лютого 2025 року.

Обов`язок Львівської міської ради та Департаменту «Секретаріат ради» Львівської міської ради зареєструвати та оприлюднити з можливістю збору голосів на електронній платформі (електронному ресурсі) Львівської міської ради електронну петицію ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті Львівської міської ради під заголовком: «петиція (вимога) про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень міського голови міста Львова – Андрія Садового», з текстом, що подано ОСОБА_1 до Львівської міської ради 11 лютого 2025 року через електронну платформу "Єдина система місцевих петицій" та скеровано у письмовому вигляді засобами «Укрпошти» 11 лютого 2025 року встановлений резолютивною частиною рішення суду, яке набрало законної сили.

Поки це рішення є чинним, суд не вправі в межах розгляду заяви за статтею 374 КАС України ставити під сумнів доцільність, правильність або спосіб визначення такого обов`язку.

Фактичні труднощі виконання судового рішення, у тому числі відсутність нормативного, організаційного та технічного механізму його реалізації, не є тотожними відсутності самого обов`язку боржника.

Такі обставини можуть бути враховані при вирішенні питання про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення, при роз`ясненні судового рішення, при оцінці поважності причин невиконання рішення в межах виконавчого провадження, при перевірці правомірності постанов державного виконавця.

Однак вони не є самостійною підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Вказані доводи фактично спрямовані на заперечення правильності висновків суду, викладених у рішенні суду щодо належного способу захисту порушеного права позивача.

Оскільки це рішення набрало законної сили та не було скасоване, такі доводи не можуть бути предметом повторної оцінки в межах розгляду заяви, поданої на підставі статті 374 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що заявником не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про помилковість видачі виконавчого документа чи добровільного його виконання. Також судом не встановлено інших причин, які б давали суду правові підстави для визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню.

Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності передбачених законодавством підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року з питань визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №380/4372/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді В. Я. Качмар

Т. В. Онишкевич

Повний текст постанови складено 03.09.2026 року.