Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №380/25224/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/25224/25 пров. № А/857/32130/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львів апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року, головуючий суддя – Сподарик Н.І., ухвалене у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до МОУ, треті особи – ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця, солдата ОСОБА_2 , викладене у пункті 11 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 99 в від 23.10.2025 року; зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачці, матері загиблого військовослужбовця, солдата ОСОБА_2 , передбачену ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) військовослужбовця у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня року в якому здійснюватиметься виплата.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що ОСОБА_1 є матір`ю військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . 06.08.2024 на адресу ОСОБА_1 надійшло сповіщення сім`ї №11653 про те, що її син під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Костянтинівка Покровського району Донецької області внаслідок отриманих травм був евакуйований та в подальшому знаходився на стаціонарному лікуванні в Національному Військово-Медичному Клінічному госпіталі «Головний військовий клінічний госпіталь» м. Київ, 04.08.2024 - помер від отриманого поранення. Вищезгадане сповіщення є підставою для призначення і виплати одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в установленому законодавством порядку, у зв`язку з чим, ОСОБА_1 подала документи на розгляд комісії Міністерства оборони України, через ІНФОРМАЦІЯ_6 . У відповіді від 10.11.2025 №17172 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що згідно протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.10.2025 № 99\в, комісією прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначені одноразової грошової допомогу у зв`язку із смертю сина ОСОБА_2 . Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи його протиправним, звернулася з вказаним позовом до суд.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги матері загиблого військовослужбовця, солдата ОСОБА_2 , викладене у пункті 11 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 99в від 23.10.2025 року; зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 червня 2025 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її сина – солдата ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду по даній справі; в задоволенні решти позову – відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, МОУ оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що пунктом 29 Порядку № 975 передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: військовослужбовця, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом). Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження Головного управління Національної поліції в Донецькій області Покровського районного відділення поліції від 29.11.2024 року № 12024052690000552 ОСОБА_2 17.07.2024 року під час виконання бойового завдання по вдосконаленню в інженерному відношенні вогневої позиції, внаслідок необережного поводження зі зброєю, здійснив два автоматичних постріли собі в область грудної клітки. Даними документами підтверджено факт отримання травми внаслідок вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до статті 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення є адміністративним правопорушенням.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1137-АД від 17.07.2024 року призначено службове розслідування за фактом поранення внаслідок необережного поводження зі зброєю солдата ОСОБА_2 .

Відповідно до копії акту службового розслідування, проведеного з метою уточнення причин і умов, що сприяли пораненню внаслідок необережного поводження зі зброєю солдата ОСОБА_2 , встановлено, що 17.07.2024 року близько 17:00 год під час виконання бойового завдання по вдосконаленню в інженерному відношенні вогневої позиції міномета « ІНФОРМАЦІЯ_7 » поблизу населеного пункту Катеринівка, Покровського району, Донецької області військовослужбовець призваний по мобілізації номер обслуги мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 здійснив два постріли із закріпленої ним зброї 7,62 мм АКМ № НОМЕР_2 собі в область грудної клітки.

За фактом поранення внаслідок необережного поводження зі зброєю номера обслуги мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 внесено відомості до ЄРДР, №12024052690000552 від 18.07.2024 року.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №142 від 05.08.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 . Хвороба (патологічний стан), що призвела до смерті: а) прогресуюча поліорганна недостатність; б) поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів; в) ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків.

Згідно з копією наказу командира військової частини НОМЕР_3 №869-ОД від 25.10.2024 року «Про результати службового розслідування за фактом поранення внаслідок необережного поводження зі зброєю солдата ОСОБА_2 » комісія дійшла висновку, що номер обслуги мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Києві під час стаціонарного лікування внаслідок необережного поводження зі зброєю. Смерть внаслідок поранення, отриманого в результаті нещасного випадку, пов`язана з проходженням військової служби.

Відповідно до копії постанови про закриття кримінального провадження від 29.11.2024 року ГУ НА в Донецькій області Покровського РУП ВП №2, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024052690000552 від 18.07.2024 року закрито в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідно до протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-0505-1554-4678-0 від 04.05.2025 року, ВЛК постановила: поранення (17.07.2024 року) солдата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 : «Прогресуюча поліорганна недостатність. Поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів», яке послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №142 від 5.08.2024 року. Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 12.08.2024 року виконавчого комітету Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.10.2024 року №292, постановою про закриття кримінального провадженні відділу поліції №2 Покровського районного управління поліції ГУ НП в Донецькій області від 29.11.2024 року – поранення, яке призвело до смерті та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби.

19.06.2025 року ОСОБА_1 звернулась до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_8 сина - ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_9 листом від 02.07.2025 року №1159/12/11762 скеровано на адресу Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України подану заяву на виплату одноразової грошової допомоги від ОСОБА_1 разом із поданими додатками: згодою на збір та обробку персональних даних; копії свідоцтва про смерть; копії лікарського свідоцтва про смерть; копії відповіді командира в/ч НОМЕР_1 щодо особистого розпорядження; копії матеріалів службового розслідування; копії відповіді з НВМКЦ «ГВКГ» №545/3/2888 від 03.03.2025 року; копії витягу з ЄРДР від 18.07.2024 року; копії постанови про закриття кримінального провадження від 29.11.2024; копії довідки про безпосередню участь в бойових діях; копії іменного списку безповоротних втрат особового складу; копії витягу з протоколу засідання ЦВЛК №2025-0505-1554-4678-0 від 04.05.2025 року; копії витягу з наказу про виключення померлого із списків особового складу; копії свідоцтва про народження померлого; копії свідоцтва про розірвання шлюбу, паспорта ідентифікаційного коду та витягу про несудимість матері; копії свідоцтва про смерть батька.

Згідно з витягу протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №99/в від 23.10.2025 року, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

У вказаному витягу зазначено:

«Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.10.2024 року № 869-ОД про результати службового розслідування смерть ОСОБА_2 настала 04.08.2024 в лікувальному закладі під час стаціонарного лікування поранення грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів, отриманого військовослужбовцем внаслідок необережного поводження зі зброєю.

Відповідно до постанови закриття кримінального провадження Головного управління Національної поліції в Донецькій області Покровського районного відділення поліції від 29.11.2024 року № 12024052690000552 ОСОБА_2 17.07.2024 року під час виконання бойового завдання по вдосконаленню в інженерному відношенні вогневої позиції, внаслідок необережного поводження зі зброєю, здійснив два автоматичних постріли собі в область грудної клітини. Даними документами підтверджено факт отримання травми внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення є адміністративним правопорушенням.

Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть), військовослужбовця, є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю».

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що смерть військовослужбовця настала саме внаслідок вчинення ним адміністративного правопорушення або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Закон № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 2 статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1);

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2);

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3).

Підпунктом «а» пункту 1 статті 162 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 6, 8 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Пунктом третім статті 162 Закону № 2011-XII визначено, що розмір та порядок призначення і виплати такої допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 16-4 Закону №2011-ХІІ призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо смерть військовослужбовця є наслідком: а) вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25 грудня 2013 року № 975, якою затвердив Порядок № 975.

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

У пунктах 4 та 5 Порядку № 975 визначено аналогічні пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII положення щодо категорій осіб, члени сімей яких набувають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) та аналогічні пункту 1 статті 162 Закону № 2011-XII положення щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Положеннями абзацу 6 пункту 20 Порядку №975 визначено, що обов`язковим додатком є документ, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.

Також, згідно пункту 29 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Отже, Закон № 2011-XII та Порядок №975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у тому числі у випадках смерті, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

З огляду на вищевказані положення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця є гарантованою державою виплатою, яка виплачується у встановлених законом випадках.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.10.2024 року № 869-ОД про результати службового розслідування смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_8 в лікувальному закладі під час стаціонарного лікування - поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, отриманого військовослужбовцем внаслідок необережного поводження зі зброєю.

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження Головного управління Національної поліції в Донецькій області Покровського районного відділення поліції від 29.11.2024 року № 12024052690000552 ОСОБА_2 17.07.2024 року під час виконання бойового завдання по вдосконаленню в інженерному відношенні вогневої позиції, внаслідок необережного поводження зі зброєю, здійснив два автоматичних постріли собі в область грудної клітки.

Разом з тим, згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.10.2024 № 869-ОД про результати службового розслідування смерть ОСОБА_2 настала 04.08.2024 в лікувальному закладі під час стаціонарного лікування - поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, отриманого військовослужбовцем внаслідок необережного поводження зі зброєю.

Згідно зі статтею 16-4 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), військовослужбовця, є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю, самогубства.

Щодо доводів позивача про те, шо матеріали справи не містять жодного судового рішення, яке б набрало законної сили та підтверджувало вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення є адміністративним правопорушенням.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі смерті особи, щодо якої ведеться провадження.

Таким чином, смерть особи є безумовною процесуальною перешкодою для винесення судом постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Водночас відсутність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не спростовує та не усуває самого факту вчинення відповідних дій.

Для застосування положень статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця юридичне значення має встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діянням військовослужбовця, передбаченим підпунктами «а»–«г» пункту 1 статті 16-4 Закону № 2011-XII, і настанням його смерті, а не лише наявність постанови про накладення адміністративного стягнення.

Аналізуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що обставини смерті ОСОБА_2 не охоплюються переліком випадків визначених Законом №2011-XII за якими передбачено призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, тому відсутні правові підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, а спірне рішення відповідача прийнято в межах наданих йому повноважень і в порядку, встановленому Законом № 2011-XII та Порядком № 975.

Отже, з урахуванням вимог статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», колегія суддів дійшла висновку, що відповідач правомірно відмовив у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року у справі №380/25224/25 – скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич