Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №460/6310/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/6310/26 пров. № А/857/31880/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року, головуючий суддя – Щербаков В.В., ухвалене у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ГУПФУ в Рівненській області, в якому просила визнати протиправною відмову відповідача відмову, викладену у листі від 06.04.2026 року № 1700- 0604-8/27842; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області подання про повернення позивачу суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6 573,02 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що позивач в січні 2026 року вперше придбала житло та при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення помилково сплачених коштів, однак відповідачем така заява задоволена не була. Вважає відмову відповідача у формуванні подання про повернення коштів неправомірною, такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тобто протиправною, а тому просила позов задовольнити повністю.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області викладену у листі від 06.04.2026 року № 1700- 0604-8/27842; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу у розмірі 6 57302 грн. згідно з платіжною інструкцією АТ КБ ПРИВАТБАНК від 26.01.2026 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у позивача на момент звернення до відповідача були відсутні документи, визначені підпунктом «в» пункту 152 Порядку № 1740: заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), оформлена у відповідності до підпункту 8.9 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року №3253/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2010 року за № 1318/18613. Отже, що позивач не дотримався вимог Порядку №1740 та не подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повного пакету документів, у відповідності з приписами пункту 15-2 Порядку №1740.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 26.01.2026 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (продавці) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Скиря А.В. та відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України, право власності на квартиру зареєстровано в реєстрі за №98.

Згідно п.п.1.1. п.1 Договору, продавець продав, а покупець купила нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

В день укладання договору, позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаного житла, у розмірі 6 573,02 грн., підтвердженням чого є долучена до матеріалів справи копія квитанції від 26.01.2026 року.

Вважаючи, що такий збір сплачено помилково, позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення сплаченого збору.

За результатами розгляду цієї заяви, 06.04.2026 року відповідач надав відповідь викладену в листі №1700- 0604-8/27842, якою відмовив позивачу у поверненні запитуваних коштів, мотивуючи тим, що Пенсійний фонд та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають житло вперше, не належить до його компетенції.

Не погодившись із вищезгаданою відмовою та для захисту своїх прав, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що що позивач звільнений від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та має право на повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування під час укладання договору купівлі-продажу квартири. Отже, відповідач, відмовивши у підготовці і направленні до територіального органу Державної казначейської служби України подання про повернення ОСОБА_1 сплаченої ним суми збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначений Законом України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР).

Відповідно до п. 9 ч. 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР встановлено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону №400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (в подальшому - Порядок №1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26 вересня 2020 року (далі - Постанова № 866).

Згідно з п. п. 15-2, 15-3 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо, зокрема:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) ;

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов .

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Зі змісту пункту 15-2 Порядку № 1740 слідує, що з 26 вересня 2020 року фізична особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2025 року у справі № 340/3681/24 та у постанові Верховного Суду від 25.11.2021 року у справі № 280/9714/20.

Колегія суддів зазначає, що законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов`язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.

Матеріалами справи підтверджено, що 26.01.26 позивачем придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу зазначеної квартири позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості квартири, а саме:6 573,02 грн.

З метою повернення вказаної суми збору як такої, що сплачена помилково, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області з відповідною заявою.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що звертаючись до відповідача з відповідною заявою про повернення помилково сплачених до бюджету коштів, позивач не додала до заяви повний пакет документів на підтвердження придбання житла вперше, в тому числі і дані про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду та відомості з невід`ємної архівної складової частини Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів звертає увагу, що наявність таких додатків до заяви є обов`язковою умовою для належного розгляду заяви та підтвердження факту придбання житла вперше.

Крім того, долучений позивачем до заяви витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно лише посвідчує факт державної реєстрації за позивачем права приватної власності на об`єкт нерухомого майна.

Апеляційний суд зазначає, що чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Оскільки позивач не подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повного переліку документів, визначених пунктом 15-2 Порядку № 1740, отже у відповідача були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу суми цього збору.

З огляду на вказане, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області обґрунтовано відмовило позивачу у формуванні подання про повернення суми сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що відмова відповідача у формуванні подання не позбавляє позивача права повторно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України з належно оформленою заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, додавши до неї документи, що визначені пунктом 15-2 Порядку № 1740.

Аналізуючи наведне, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, відтак такі задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі №460/6310/26 – скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич