Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №140/8407/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/8407/25 пров. № А/857/45954/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року (ухвалене головуючим – суддею Стецик Н.В. у м. Луцьку) у справі № 140/8407/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи: з 01.07.2015 по 07.09.2017 та з 06.11.2020 по 01.12.2021 на ДП “Луцький комбінат хлібопродуктів №2”, з 01.06.2020 по 22.09.2020 на ДП “Чортківський комбінат хлібопродуктів”, з 01.04.2022 по 01.02.2024 на ТОВ “Луцький КХП”;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок пенсії із врахуванням періодів роботи: з 01.07.2015 по 07.09.2017 та з 06.11.2020 по 01.12.2021 на ДП “Луцький комбінат хлібопродуктів №2”, з 01.06.2020 по 22.09.2020 на ДП “Чортківський комбінат хлібопродуктів”, з 01.04.2022 по 01.02.2024 на ТОВ “Луцький КХП”, з дати настання права на пенсію за віком, а саме з 03.05.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком з 03.05.2025. Однак, при призначенні пенсії відповідно до довідки форми ОК-5 відповідачем не враховані наступні суми заробітку для нарахування пенсії: під час роботи у Державному підприємстві “Луцький комбінат хлібопродуктів №2” у періоди: з 01.07.2015 по 07.09.2017 та з 06.11.2020 по 01.12.2021; під час роботи у Державному підприємстві “Чортківський комбінат хлібопродуктів” у період з 01.06.2020 по 22.09.2020; під час роботи на ТОВ “Луцький КХП” у період з 01.04.2022 по 01.02.2024.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи у Державному підприємстві “Луцький комбінат хлібопродуктів №2” з 01.07.2015 по 07.09.2017; у Державному підприємстві “Чортківський комбінат хлібопродуктів” з 01.06.2020 по 22.09.2020; на ТОВ “Луцький КХП” з 06.11.2020 по 01.12.2021 та з 01.04.2022 по 01.02.2024. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи у Державному підприємстві “Луцький комбінат хлібопродуктів №2” з 01.07.2015 по 07.09.2017; у Державному підприємстві “Чортківський комбінат хлібопродуктів” з 01.06.2020 по 22.09.2020; на ТОВ “Луцький КХП” з 06.11.2020 по 01.12.2021 та з 01.04.2022 по 01.02.2024 та здійснити з 03.05.2025 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії, з урахуванням вказаного страхового стажу.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що з 03.05.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058).

Як слідує з матеріалів справи, при обчисленні розміру пенсії згідно з матеріалами пенсійної справи тривалість страхового стажу ОСОБА_1 складає 39 років 01 місяць 20 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,39083). Для визначення розміру пенсії враховано середньомісячний заробіток 23692,33 грн, з урахуванням середньої заробітної плати по Україні 15057,09 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітку – 1,57350).

Враховуючи персональні дані щодо страхового стажу та заробітку розмір пенсійної виплати позивача на даний час складає 9472,16 грн, з них: 9259,67 грн - розмір пенсії за віком (23692,33грн х 0,39083); 212,49 грн - доплата за 9 років понаднормативного стажу.

При обчисленні розміру пенсійної виплати до страхового стажу ОСОБА_1 не враховано період роботи з 01.07.2015 по 07.09.2017 та з 06.11.2020 по 01.12.2021 на ДП “Луцький комбінат хлібопродуктів №2”, з 01.06.2020 по 22.09.2020 на ДП “Чортківський комбінат хлібопродуктів”, з 01.04.2022 по 01.02.2024 на ТОВ “Луцький КХП”.

30.06.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням періодів роботи з 01.07.2015 по 07.09.2017 та з 06.11.2020 по 01.12.2021 на ДП “Луцький комбінат хлібопродуктів №2”, з 01.06.2020 по 22.09.2020 на ДП “Чортківський комбінат хлібопродуктів”, з 01.04.2022 по 01.02.2024 на ТОВ “Луцький КХП”.

У відповідь на вказану заяву, листом від 22.07.2025 №9562-8469/С-02/8-0300/25 ГУ ПФУ у Волинській області повідомлено про відмову в перерахунку пенсії з врахуванням спірних періодів роботи у зв`язку з тим, що інформація про сплату єдиного внеску за вказані періоди роботи у Державному підприємстві “Луцький комбінат хлібопродуктів №2” у періоди: з 01.07.2015 по 07.09.2017 та з 06.11.2020 по 01.12.2021; під час роботи у Державному підприємстві “Чортківський комбінат хлібопродуктів” у період з 01.06.2020 по 22.09.2020; під час роботи на ТОВ “Луцький КХП” у період з 01.04.2022 по 01.02.2024 відсутня, а тому зарахування зазначених періодів до страхового стажу можливе лише після сплати роботодавцем страхових внесків.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першою статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону №1058-IV).

Згідно з нормами передбаченими частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Проаналізувавши вище наведені норми колегія суддів доходить до висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Також, при вирішенні даного спору колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа № 688/947/17), від 30.09.2019 (справа № 316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний пред`являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, у тому числі в письмовій формі.

З цим правом кореспондується обов`язок такого платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону 2464), який підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 згадуваного Закону).

Відтак, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті. Відповідальність за порушення умов та порядку сплати таких внесків покладено на платника єдиного внеску та його посадових осіб.

Інформація щодо сплати страхових внесків за періоди роботи з 01.07.2015 по 07.09.2017, з 06.11.2020 по 01.12.2021, з 01.06.2020 по 22.09.2020, з 01.04.2022 по 01.02.2024 відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу із системи персоніфікованого обліку (форма ОК-5) відсутня.

Поряд з тим, відповідно до частини шостої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Позивач відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.04.1984 в період з 04.06.1985 по 07.09.2017 працювала на Державному підприємстві “Луцький комбінат хлібопродуктів №2”, з 08.09.2017 по 22.09.2020 - на Державному підприємстві “Чортківський комбінат хлібопродуктів”, з 25.09.2020 по 01.02.2024 – на ТОВ “Луцький КХП”.

Крім цього відповідно до записів №23, №24, №25, що зазначені у трудовій книжці НОМЕР_2 , позивач, у спірний період, а саме з 06.11.2020 по 01.12.2021 працювала на ТОВ “Луцький КХП”.

Проаналізувавши вище наведені нормативно-правові акти колегія суддів доходить до висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

При цьому, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, а тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу позивача періодів роботи у Державному підприємстві “Луцький комбінат хлібопродуктів №2” з 01.07.2015 по 07.09.2017; у Державному підприємстві “Чортківський комбінат хлібопродуктів” з 01.06.2020 по 22.09.2020; на ТОВ “Луцький КХП” з 06.11.2020 по 01.12.2021 та з 01.04.2022 по 01.02.2024.

Отже, оскільки за спірні періоди роботи позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхувальником страхові внески, тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача вказані періоди роботи.

Колегія суддів зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо сплати страхових внесків та ведення бухгалтерського обліку.

Також колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 140/8407/25– без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула