Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №296/3976/24 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3976/24

2/296/836/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Мазурець К.О.,

представника позивачки за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2 ,

представника відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації вартості майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання майна особистою приватною власністю,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1. 26.04.2024 ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого сторонами за час шлюбу.

2. З урахуванням уточненої позовної заяви та прийнятої судом заяви про зміну предмета позову позивачка просила:

2.1. визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ;

2.2. припинити право спільної сумісної власності сторін на автомобіль Toyota Avensis, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , виділивши автомобіль у власність ОСОБА_2 ;

2.3. стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію у розмірі 50 відсотків ринкової вартості зазначеного автомобіля;

2.4. стягнути з відповідача судові витрати.

3. Первісний позов мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.06.2006, який розірвано рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 25.08.2023 у справі №296/1902/23. За час шлюбу сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль Toyota Avensis, право власності на які зареєстровано за відповідачем. Позивачка вважає це майно спільною сумісною власністю подружжя.

4. 25.10.2024 ОСОБА_2 подав зустрічний позов, у якому просив визнати його особистою приватною власністю квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,42 кв. м, житловою площею 44,4 кв. м.

5. Зустрічний позов мотивовано тим, що квартира придбана переважно за кошти, одержані батьком відповідача ОСОБА_5 від продажу належної батькам квартири АДРЕСА_2 . За твердженням ОСОБА_2 , батько передав йому 31 500 доларів США, а ще 3 500 доларів США було додано для придбання спірної квартири.

ІІ. ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ

6. 26.08.2024 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/3976/24, яку вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

7. 25.10.2024 до суду надійшли відзив ОСОБА_2 на первісний позов та його зустрічна позовна заява.

8. 10.02.2025 від ОСОБА_4 надійшла заява про зміну предмета первісного позову.

9. 11.02.2025 ухвалою суду зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано заявлені вимоги в одне провадження.

10. 19.02.2025 ОСОБА_4 подала відзив на зустрічний позов і клопотання про витребування доказів.

11. 29.05.2025 у судовому засіданні протокольною ухвалою прийнято заяву ОСОБА_4 про зміну предмета позову. За заявою позивачки її клопотання про призначення оціночно-будівельної та судової товарознавчої експертиз залишено без розгляду.

12. 29.05.2025 ухвалою суду витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Демчук С.П. належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу квартири від 25.12.2012, зареєстрованого за №2201, та документи нотаріальної справи, на підставі яких посвідчувався цей договір.

13. 16.06.2025 на виконання ухвали суду від приватного нотаріуса надійшли витребувані документи.

14. 04.07.2025 у судовому засіданні протокольною ухвалою задоволено клопотання ОСОБА_2 про приєднання доказів та виклик свідків, закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.

15. 12.02.2026 у судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

16. 16.03.2026 представник ОСОБА_4 - Маслякова Т.О. подала письмові пояснення.

17. 17.03.2026 у судовому засіданні суд приєднав письмові пояснення до матеріалів справи та за клопотанням представника відповідача відклав розгляд справи для допиту ще одного свідка.

18. 04.08.2026 у судовому засіданні протокольною ухвалою задоволено клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та залишено без розгляду її клопотання про допит свідка ОСОБА_6 , у зв`язку з проходженням останнього служби у Збройних Силах України.

19. 25.08.2026 у судовому засіданні судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про приєднання доказів, досліджено матеріали справи, закінчено з`ясування обставин, перевірку їх доказами, проведено судові дебати, оголошено дату проголошення судового рішення - 03.09.2026.

ІІІ. КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

20. ОСОБА_4 та її представник підтримали первісний позов. Зазначали, що квартира придбана під час шлюбу за спільні кошти та в інтересах сім`ї. Позивачка надала нотаріально посвідчену згоду на її придбання. Доказів дарування відповідачу коштів, їх фактичного передання та використання для розрахунку за квартиру не подано.

21. Проти зустрічного позову ОСОБА_4 заперечувала. Звертала увагу, що в нотаріальному договорі квартира батьків відповідача продана за 159 600 грн, тоді як спірна квартира придбана за 280 000 грн, що становило еквівалент 35 000 доларів США. Показання матері та брата відповідача, на її думку, не підтверджують передання і цільове використання коштів.

22. ОСОБА_2 та його представник заперечували проти визнання за позивачкою 1/2 частки квартири та підтримали зустрічний позов. Стверджували, що після продажу квартири батьків за 31 500 доларів США відповідні кошти були передані відповідачу для придбання квартири АДРЕСА_3 . Решту 3 500 доларів США, за поясненнями представника відповідача, становили кошти сторін.

23. Щодо автомобіля відповідач не заперечував, що він належить сторонам на праві спільної сумісної власності, перебуває у його користуванні та може бути виділений йому зі стягненням на користь позивачки 59 085 грн компенсації.

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ

24. 24.06.2006 між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.11).

25. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 25.08.2023 у справі №296/1902/23 шлюб між сторонами розірвано (а.с.12–13).

26. У шлюбі сторін народилися: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.21–23).

27. 25.12.2012 ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як продавці і ОСОБА_2 як покупець уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,42 кв. м, житловою площею 44,4 кв. м, зареєстрований за №2201 (а.с.117–118).

28. Відповідно до пункту 5 договору продаж квартири вчинено за 280 000 грн, що станом на 25.12.2012 за офіційним курсом НБУ було еквівалентно 35 000 доларів США. У договорі зазначено, що продавці одержали кошти від покупця повністю до його підписання (а.с.117–118).

29. У пункті 13 договору зазначено, що правочин вчиняється за згодою дружини покупця ОСОБА_4 , викладеною в заяві, справжність підпису на якій 25.12.2012 засвідчено приватним нотаріусом Демчук С.П. за реєстровим №2200. У заяві позивачка засвідчила згоду на придбання чоловіком квартири в інтересах сім`ї на погоджених подружжям умовах, що підтверджується договором і матеріалами нотаріальної справи (а.с.117–118).

30. Право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №376006918 від 25.04.2024 (а.с.18–19).

31. 14.12.2012 ОСОБА_5 уклав із ФОП ОСОБА_14 договір про надання послуг продавцю нерухомості щодо квартири АДРЕСА_2 (а.с.83).

32. Того ж дня між ОСОБА_5 та ОСОБА_15 оформлено договір про завдаток, за яким покупець передала 1 000 доларів США в рахунок погодженої сторонами ціни квартири у розмірі 31 500 доларів США (а.с.82).

33. 16.12.2012 між ОСОБА_2 та ПП «Агентство з нерухомості «Престиж-Центр» укладено договір про надання інформаційно-посередницьких послуг щодо придбання квартири (а.с.84).

34. 19.12.2012 ОСОБА_5 продав ОСОБА_15 квартиру АДРЕСА_2 . У нотаріальному договорі ціна квартири визначена у розмірі 159 600 грн; покупець сплатила цю суму продавцю готівкою до підписання договору (а.с.143–144).

35. Продаж квартири АДРЕСА_4 здійснено за згодою дружини продавця ОСОБА_7 . У судовому засіданні вона також підтвердила, що ця квартира була спільним майном подружжя ОСОБА_16 (а.с.143–144, 179–181).

36. Свідок ОСОБА_6 , рідний брат відповідача, пояснив, що батько продав квартиру та мав намір передати одержані гроші ОСОБА_17 для придбання іншої квартири. Свідок не був присутній при продажу квартири, переданні грошей відповідачу або розрахунку з продавцями квартири АДРЕСА_3 ; про ці обставини знає зі слів батьків та з огляду на подальші події (а.с.179–181).

37. Свідок ОСОБА_7 , мати відповідача, пояснила, що належна їй та чоловікові квартира була продана приблизно за 32 000 доларів США, кошти були внесені на банківський рахунок чоловіка, а відповідач мав довіреність на їх одержання. За її словами, квартира АДРЕСА_3 купувалася для сина за умови, що він доглядатиме батьків до смерті. При укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 і розрахунку з продавцями вона присутня не була та не знала, чи мали сторони власні сімейні кошти (а.с.179–181).

38. Банківських документів про внесення або зняття коштів, довіреності на розпорядження рахунком, розписки про передання коштів відповідачу, договору дарування коштів або документа про сплату батьками відповідача ціни квартири АДРЕСА_3 матеріали справи не містять.

39. 30.04.2022 за ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль Toyota Avensis, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру транспортних засобів (а.с.20).

40. Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу його ринкова вартість станом на 17.04.2024 становила 118 170 грн (а.с.24–29).

41. У відзиві, поясненнях під час розгляду справи та судових дебатах відповідач не заперечував проти виділення автомобіля йому у власність та стягнення на користь позивачки 59 085 грн компенсації половини вартості автомобіля.

V. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСОВУЄ СУД

42. Частиною третьою статті 368 ЦК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

43. Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Частина друга цієї статті встановлює, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, вважається об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

44. Згідно з частиною першою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

45. Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, а також майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Частина сьома цієї статті передбачає: якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, частка у цьому майні відповідно до розміру внеску є його особистою приватною власністю.

46. За частинами першою–третьою статті 65 СК України дружина і чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого. Для укладення договорів, які потребують нотаріального посвідчення і державної реєстрації, згода другого з подружжя має бути письмовою та нотаріально засвідченою.

47. Стаття 68 СК України визначає, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

48. За статтею 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

49. Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу спільного сумісного майна частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

50. Частини перша, друга, четверта і п`ята статті 71 СК України передбачають, що спільне майно подружжя ділиться між ними в натурі; неподільні речі присуджуються одному з подружжя; присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України; присудження компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної суми на депозитний рахунок суду.

51. Частина друга статті 372 ЦК України встановлює, що у разі поділу майна, яке є у спільній сумісній власності, частки співвласників вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

52. Згідно з частиною п`ятою статті 719 ЦК України договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

VI. МОТИВИ ТА ВИСНОВОК СУДУ

53. Між сторонами виник спір з приводу поділу спільного майна колишнього подружжя - квартири АДРЕСА_1 та автомобіля Toyota Avensis.

(і) Щодо правового режиму квартири

АДРЕСА_5 . З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_3 придбана 25.12.2012, тобто під час зареєстрованого шлюбу сторін. За таких обставин щодо спірної квартири діє презумпція спільної сумісної власності подружжя, встановлена статтею 60 СК України.

55. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2018 у справі №372/504/17 (провадження №14-325цс18) зазначила, що тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільності майна, набутого подружжям під час шлюбу, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

56. Отже, для визнання спірної квартири особистою приватною власністю ОСОБА_2 мав довести не лише факт продажу його батьками іншої квартири незадовго до придбання спірного майна, а й належність коштів особисто йому, правову підставу їх набуття, розмір фактично переданих коштів та використання саме цих коштів для розрахунку за квартиру АДРЕСА_3 .

57. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) вказала, що обставину слід вважати доведеною, якщо з урахуванням поданих доказів висновок про її існування є більш вірогідним, ніж протилежний. Водночас обставина не може вважатися доведеною лише тому, що інша сторона її не спростувала, оскільки такий підхід ґрунтується на концепції негативного доказу.

58. Так, надані ОСОБА_2 договори про надання посередницьких послуг, договір про завдаток та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 підтверджують підготовку та вчинення продажу квартири його батьків. Однак указані документи не підтверджують передання виручених коштів ОСОБА_2 та їх використання для сплати 280 000 грн продавцям квартири АДРЕСА_1 .

59. При цьому у нотаріально посвідченому договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 її ціну визначено у розмірі 159 600 грн, у договорі про завдаток зазначено погоджену ціну 31 500 доларів США, тоді як вартість спірної квартири становила 280 000 грн, що було еквівалентно 35 000 доларів США. Сам по собі збіг у часі продажу одного об`єкта нерухомості та придбання іншого, навіть з урахуванням близькості зазначених сум, не підтверджує передання коштів конкретній особі та їх цільового використання.

60. Квартира АДРЕСА_2 була спільним майном батьків відповідача, а тому кошти, одержані від її продажу, самі по собі не набули правового режиму особистої приватної власності ОСОБА_2 . Належна правова підстава переходу коштів до відповідача має бути доведена особою, яка посилається на цю обставину.

61. Матеріали справи не містять письмового та нотаріально посвідченого договору дарування валютних цінностей, банківських документів про внесення або зняття коштів, довіреності на розпорядження рахунком, розписки про передання відповідачу коштів чи документа про сплату батьками відповідача вартості квартири АДРЕСА_1 .. Відсутність договору дарування окремо не вирішує спір, однак у сукупності з відсутністю доказів передання та подальшого руху коштів не підтверджує заявленого особистого джерела фінансування.

62. Показання свідків суд оцінює з урахуванням джерела їх обізнаності, безпосередності сприйняття обставин та узгодженості з письмовими доказами. Свідок ОСОБА_6 не був очевидцем передання грошей відповідачу чи розрахунку за квартиру АДРЕСА_3 , а тому його показання щодо руху коштів мають похідний характер.

63. Свідок ОСОБА_7 підтвердила продаж квартири батьків відповідача та намір допомогти синові, однак не була присутня при придбанні спірної квартири та розрахунку з продавцями. Її показання про внесення коштів на банківський рахунок і наявність у відповідача довіреності не підтверджені банківськими документами чи самою довіреністю. Крім того, зазначена свідком умова довічного догляду за батьками не узгоджується з доводами зустрічного позову про безумовне дарування відповідачу коштів.

64. Клопотання про допит ОСОБА_6 залишено без розгляду за клопотанням представника відповідача у зв`язку з неможливістю прибуття свідка через проходження служби у Збройних Силах України.

65. Суд відхиляє доводи відповідача про те, що особистий характер коштів підтверджується відсутністю доказів їх використання батьками відповідача на інші цілі. Такий підхід покладав би на ОСОБА_4 обов`язок спростовувати обставини, які має довести позивач за зустрічним позовом, та фактично зводився б до застосування концепції негативного доказу.

66. Суд також враховує, що ОСОБА_4 надала нотаріально посвідчену згоду на придбання чоловіком квартири в інтересах сім`ї на погоджених подружжям умовах. Така згода є зовнішнім вираженням погодженої участі другого з подружжя у правочині та узгоджується зі спільним характером набуття майна.

67. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.06.2024 у справі №712/3590/22 (провадження №61-14297сво23) зазначила, що письмова згода одного з подружжя, яка виражає домовленість про придбання майна за спільні кошти у спільну сумісну власність, підтверджує таку домовленість подружжя, яку суд не може підмінити своїм рішенням. Аналогічний підхід застосовано Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25.02.2026 у справі №565/308/24 (провадження №61-15635св25).

68. Разом з тим, на відміну від обставин наведених справ, текст згоди ОСОБА_4 прямо не містить положень про придбання квартири за спільні кошти у спільну сумісну власність. Тому суд оцінює цю згоду не як самостійний вирішальний доказ, а у сукупності з часом придбання майна, презумпцією статті 60 СК України та відсутністю у нотаріальних документах застережень про особисті кошти чоловіка чи набуття квартири у його особисту приватну власність.

69. За таких обставин подані відповідачем докази підтверджують продаж його батьками своєї квартири та їхн намір допомогти синові, однак не доводять передання саме відповідачу конкретної суми, набуття коштами режиму його особистої приватної власності та використання цих коштів для оплати квартири АДРЕСА_1 . Отже, ОСОБА_2 не спростував презумпцію спільної сумісної власності подружжя.

70. Оскільки сторони не заявляли вимог про відступ від рівності часток та не довели існування іншої домовленості щодо їх розміру, частки подружжя у спільному майні є рівними.

71. Ураховуючи викладене, вимога ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання квартири його особистою приватною власністю слід відмовити.

(іі) Щодо поділу автомобіля

72. З матеріалів справи вбачається, що автомобіль Toyota Avensis придбаний і зареєстрований за ОСОБА_2 під час шлюбу. Сторони визнають автомобіль спільним сумісним майном, не заперечують, що він перебуває у володінні та користуванні відповідача, і погоджуються на його виділення відповідачу зі стягненням компенсації на користь позивачки.

73. Відповідно до звіту про оцінку ринкова вартість автомобіля становить 118 170 грн. Відповідач не оспорював ні визначеної вартості автомобіля, ні розміру компенсації 59 085 грн.

74. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (провадження №14-182цс21) зазначила, що коли позивач просить виділити неподільну річ у власність відповідача та стягнути на свою користь компенсацію вартості належної йому частки, попереднє внесення відповідачем коштів на депозитний рахунок суду не вимагається. Окрема вимога про припинення права спільної сумісної власності є неефективною, оскільки таке право припиняється внаслідок виділення речі одному зі співвласників і стягнення компенсації іншому.

75. Ураховуючи, що ОСОБА_4 просить виділити неподільну річ відповідачу та погоджується одержати компенсацію замість своєї частки, автомобіль слід виділити у власність ОСОБА_2 та стягнути з нього на користь ОСОБА_4 59 085 грн компенсації. У задоволенні окремої вимоги про припинення права спільної сумісної власності на автомобіль слід відмовити, оскільки це право припиняється внаслідок такого поділу майна.

VII. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

76. Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

77. За подання первісного позову ОСОБА_4 сплатила 3 807,05 грн судового збору: 2 595,85 грн за вимоги майнового характеру та 1 211,20 грн за немайнову вимогу про припинення права спільної сумісної власності.

78. Оскільки первісний позов в частині майнових вимог задоволено, та відмовлено в задоволенні вимог немайнового характеру, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню 2 595,85 грн витрат зі сплати судового збору.

79. У зв`язку з відмовою у зустрічному позові сплачений за його подання судовий збір покладається на ОСОБА_2 та стягненню з ОСОБА_4 не підлягає.

Керуючись статтями 12, 13, 76–82, 89, 141, 259, 263–265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Первісний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , задовольнити частково.

2. Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 62,42 кв. м, житловою площею 44,4 кв. м.

3. У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль Toyota Avensis, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 59 085 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімдесят п`ять) гривень грошової компенсації замість належної їй 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль Toyota Avensis, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

5. У задоволенні позову в частині вимог ОСОБА_4 про припинення права спільної сумісної власності на автомобіль, відмовити.

6. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання квартири особистою приватною власністю, відмовити.

7. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 2 595 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 85 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом):

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_6 ,

РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом):

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_7 ,

РНОКПП: НОМЕР_4 .

Головуючий суддя Олена РОЖКОВА