Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №169/406/26 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/406/26

Провадження № 1-кп/169/112/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Софіївка Новобузького району Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя: АДРЕСА_2 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, має на утриманні дві неповнолітні дитини, у відповідності до статті 89 КК України несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2025 року у справі № 161/14337/25, яка набрала законної сили 04 березня 2026 року, визнаним винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та позбавленим права керування транспортними засобами на строк один рік, а також будучи визнаним винним постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 січня 2026 року у справі № 159/5452/25, яка набрала законної сили 02 березня 2026 року, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та позбавленим права керування транспортними засобами на строк один рік, а також будучи визнаним винним постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2026 року у справі № 161/14442/25, яка набрала законної сили 16 березня 2026 року, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та позбавленим права керування транспортними засобами на строк один рік, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду та усвідомлюючи, що позбавлений права керування транспортними засобами, з метою невиконання вказаних постанов суду, маючи реальну можливість їх виконати, з мотивів явної неповаги до суду, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення частини першої статті 129-1 Конституції України, частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, вчинив дії щодо умисного невиконання зазначених судових рішень.

Так, 01 квітня 2026 року приблизно о 08.00 годині ОСОБА_4 всупереч постановам суду, якими він позбавлений права керування транспортними засобами, керував автомобілем марки « FIAT – IVECO 4510», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та рухаючись автомобільною дорогою Р-15 сполученням «Ковель – Володимир – Червоноград – Жовква», поблизу повороту до села Задиби Ковельського (колишнього Турійського)району Волинської області, був зупинений працівниками відділу реагування патрульної поліції Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області на підставі пункту 3 частини першої статті 35 Закону України "Про Національну поліцію".

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та показав, що 01 квітня 2026 року о 08.00 годині керував автомобілем марки «FIAT – IVECO 4510», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , по автомобільній дорозі Р-15 сполученням «Ковель – Володимир – Червоноград – Жовква», поблизу села Задиби Ковельського району Волинської області, де був зупинений поліцейськими. Знав, що він позбавлений права керування транспортними засобами. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати.

Таким чином, наведені вище показання обвинуваченого ОСОБА_4 є детальними, чіткими та послідовними і в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, які, в свою чергу, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Не маючи підстав сумніватися у добровільності позиції, а також показань обвинуваченого, суд, відповідно до частини третьої статті 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження визнає недоцільним дослідження інших, окрім наведених вище, доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Тому, всесторонньо проаналізувавши матеріали кримінального провадження та ті обставини, що були встановлені в судовому засіданні, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, і кваліфікує такі його дії як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Відповідно до вимог статті 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень статті 12 КК України, є нетяжким злочином, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, оскільки кримінальне правопорушення припинене працівниками поліції, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває і за допомогою до них не звертався, має постійне, зареєстроване у встановленому законом порядку, місце проживання, має на утриманні дві неповнолітні дитини, сплатив благодійну допомогу на ЗСУ в розмірі 10 000.00 гривень, не працює, однак працював водієм автотранспортних засобів у фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 до 03 лютого 2026 року, де характеризувався позитивно, під час судового розгляду вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся, однак до кримінальної відповідальності притягається не вперше та притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

З врахуванням наведеного, виходячи із необхідності та достатності покарання для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах санкції частини першої статті 382 КК України, будучи переконаним в тому, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На підставі частини четвертої статті 174 КПК України арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 квітня 2026 року, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись частиною третьою статті 349, статтями 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, призначивши покарання у виді п`ятисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 9 350 (дев`ять тисяч триста п`ятдесят) гривень.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 03 квітня 2026 року на вилучений 01 квітня 2026 року у ОСОБА_4 автомобіль марки «FIAT – IVECO», державний номерний знак НОМЕР_1 , з позбавленням права на відчуження, користування та розпорядження, скасувати.

Речові докази, а саме, автомобіль марки «FIAT – IVECO», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів Головного управління Національної поліції у Волинській області, що за адресою: вулиця Заводська, 2А, місто Ковель, Волинська область, - повернути законному володільцю - ОСОБА_6 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий