Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №159/9313/25 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/9313/25

Провадження № 1-кп/159/287/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської області кримінальне провадження № 12025030550000052 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брест, республіка Белорусь, українця, громадянина України, особа з інвалідністю 3 групи, не працюючий, з середньою освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимий:

1.10.07.2024 Любешівським районним судом Волинської області за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на 1 рік іспитового строку;

2.28.11.2025 Любомльським районним судом Волинської області за ч. 3 ст. 382, ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 будучи 10.07.2024р. судимий Вироком Любешівського районного суду Волинської області за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий умисний злочин проти правосуддя.

Так, постановою Ратнівського районного суду Волинської області від 23.08.2023 року, у справі № 166/1133/23, яка набрала законної сили 05.09.2023р., ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та якою на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень, з позбавленням права керування всіма транспортними засобами на строк 5 років, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, вчинив дії щодо її умисного невиконання.

А саме, близько 12:30 год 13 січня 2025 року всупереч вищезазначеної постанови суду, якою його позбавлено права керування транспортними засобами, будучи судимий Вироком від 10.07.2024р. за ч.1 ст.382 КК України Любешівським районним судом Волинської області, повторно керував транспортним засобом марки «Volvo FH 13.400» н.з. НОМЕР_1 з приєднаним напівпричепом марки «SCHMITZ S 01», н.з. НОМЕР_2 по вулиці Володимирській міста Ковель Волинської області, де біля буд. 154а був зупинений поліцейськими відділу реагування патрульної поліції Ковельського РУП ГУНП у Волинській області за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4072271.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину в скоєні кримінального правопорушення визнав повністю підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, вказав, що він знав, про рішення суду про позбавлення його водійського посвідчення, але вирішив поїхати автомобілем оскільки його попросив знайомий. У скоєному розкаюється.

У зв`язку з тим, що обвинувачений в судовому засіданні свою вину, в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, визнав повністю, суд розцінює його показання як об`єктивні, які відповідають фактичним обставинам і вважає достатнім розглянути справу без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та ухвалення вироку відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.

Суд вважає, що події кримінального правопорушення мали місце, вина обвинуваченого доведена повністю, його умисні дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрали законної сили, вчинений особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

Обговорюючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер скоєного кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, дані про особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся.

Обставини, що обтяжують покарання відсутні.

Обвинувачений скоїв умисний тяжкий злочин, судимий, тяжких наслідків не настало, шкоди не завдано, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується задовільно, не працює, є особою з інвалідністю 3 групи.

За наведених обставин суд приходе до висновку, що обвинуваченому покарання належить призначити в мінімальному розмирі санкції статті кримінального закону.

Обвинувачений відбуває покарання за Вироком Любомльський районний суд Волинської області від 28.11.2025р., яким його засуджено за ч. 3 ст. 382 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Початок відбування покарання, згідно довідки ДУ «Полицька виправна колонія (№76)» з 22.01.2026р.

Вказаний вирок ухвалено після вчинення кримінального правопорушення інкримінованого за цим вироком, тому після призначення покарання за даним вироком належить призначити остаточне покарання відповідно вимог ч. 4 ст. 70 КК України. А також в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання, відбуте за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався. Клопотань про обрання запобіжного заходу від прокурора не надходило.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 374, 375 КПК України суд - ,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.382 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного цим вироком, більш суворим, що призначено вироком Любомльського районного суду Волинської області від 28.11.2025р. призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Зарахувати в строк остаточного основного покарання ОСОБА_4 частково відбуте покарання за попереднім вироком Любомльського районного суду Волинської області від 28.11.2025р. у виді позбавлення волі з 22.01.2026р. по 02.09.2026р.

Початок строку відбування основного покарання у виді позбавлення волі рахувати з 03.09.2026 р.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити після його проголошення прокурору, обвинуваченому направити поштою.

Головуючий:ОСОБА_1