Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №154/3697/26 — Володимирський міський суд Волинської області

Суд: Володимирський міський суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №154/3697/26

Суддя: Пустовойт Т. В.

154/3697/26

1-кп/154/685/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду у м.Володимирі у спрощеному порядку кримінальне провадження за №12026035510000221 року від 20.08.2026 відносно

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Краматорськ, Донецької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не судимого, працюючого вантажником КП «Полігон», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

ОСОБА_3 19 серпня 2026, близько 20-39год, перебуваючи у стані алкогольного сп“яніння, знаходячись по вул.Юліана Опільського біля будинку №20 у м.Володимирі, Волинської області, під час раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення останньому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, взяв дерев,яну штахету, за допомогою якої наніс ОСОБА_6 близько п,яти ударів у ділянки лівої руки в районі ліктьового суглоба з внутрішнього боку, лівої пахової ділянки, грудної клітки та голови (над вухом), в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді: синці лівої руки, садна лівої руки та голови, що за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Зазначені дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.349 КПК України, і у присутності захисника адвоката ОСОБА_7 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

Потерпілий ОСОБА_6 також подав до справи заяву, в якій зазначив, що претензій матеріального характеру не має, при призначенні міри покарання покладається на розсуд суду.

Ухвалою суду від 01.09.2026, за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.381 та ст.382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно за ч.1 ст.125 КК України, як умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення (проступку), особу обвинуваченого, який вважається не судимим, має неповну середню освіту, офіційно працевлаштований, тобто наявний постійний дохід, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліках в спеціалізованих установах не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується як особа, яка неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності протягом року за вчинення домашнього насильства, виготовлення, зберігання, придбання самогону, розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях.

Обставиною, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп,яніння..

За змістом ст.12 КК України в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018 року, правопорушення інкриміноване обвинуваченому відноситься до категорії проступків.

Згідно ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинення дій, їх небезпечності та даним про особу.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушень (проступку), обставин його вчинення, зважаючи на наявність як пом`якшуючої обставини, так і обтяжуючої, відомостей про особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення (проступку), суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у вигляді штрафу в межах інкримінованої статті.

На думку суду, такий захід примусу відповідає меті покарання, є співрозмірним характеру вчиненого діяння, його наслідкам та особі винного.

Цивільний позов по справі відсутній.

Речові докази та витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст.ст.302, 368, 369, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за ч.1 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят ) гривень.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подано апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, зокрема, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua