Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №286/8387/14-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 286/8387/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вачко В.І.

Суддя-доповідач: Моніч Б.С.

03 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 08 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про зобов`язання вчити певні дії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив винести рішення про зміну способу і порядку виконання рішення Овруцького районного суду Житомирської області у справі № 286/8387/14-а за його позовом до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про донарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у відповідності до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.06.2014 року по 02.08.2014 року, виходячи з розміру 40% від мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлено законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік», щомісячно, щорічної допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії інвалідам ІІ групи, передбачену ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п`ять мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», встановивши новий спосіб його виконання: стягнути з Управління соціальної політики Коростенської РДА Житомирської області на його користь нараховану та невиплачену щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 01.06.2014 року по 02.08.2014 року не виплачену заборгованість в розмірі 6971,50 грн. згідно виконавчого листа № 286/8387/14-а, ВП № 70858544, та щорічну допомогу на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи» 1 категорії інвалідам 2 групи, передбачену ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п`ять мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 08.06.2026 заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду повернуто заявнику без розгляду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення п.1 ч.1 ст.167 КАС України, заявником в заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету заявника та заінтересованої особи (боржника).

Оскільки заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду, подана без додержання вимог ч.1 ст.167 КАС України, така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

ІV. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 08.06.2026 та направити справу до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що має похилий вік, не знає тонкощів законодавства і це є невеликим порушенням. Ухвала є передчасною та постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню.

Відповідач в межах встановленого строку відзиву на апеляційну скаргу не подав.

V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно із частиною 1статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Частина 2 статті 167 КАС України передбачає, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, встановив невідповідність заяви позивача вимогам ст. 167 КАС, а саме, те, що в ній не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінгету заявника та заінтересованої особи (боржника).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Зі змісту частини другої статті 167 КАС України вбачається, що не кожне недодержання вимог до форми та змісту заяви є безумовною підставою для її повернення. Таке повернення допускається у разі, якщо заяву подано без додержання вимог частини першої цієї статті і відповідні недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою.

Отже, застосування положень частини другої статті 167 КАС України пов`язується не лише з формальним встановленням невідповідності заяви вимогам частини першої цієї статті, а й з оцінкою того, чи є виявлений недолік таким, що об`єктивно перешкоджає суду розглянути подану заяву та вирішити порушене у ній процесуальне питання.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у поданій заяві чітко зазначив суд, номер справи, сторони, рішення, спосіб виконання якого він просить змінити, а також сформулював конкретне прохання щодо встановлення нового способу його виконання шляхом стягнення відповідних сум. Таким чином, зміст заяви дає можливість встановити предмет звернення заявника та вирішити порушене ним процесуальне питання.

Незазначення заявником відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету саме по собі не свідчить про неможливість розгляду заяви та не перешкоджає суду встановити необхідні обставини, визначити коло учасників відповідного процесуального питання, належним чином повідомити їх про розгляд заяви та вирішити її по суті.

При цьому суд першої інстанції, встановивши такий формальний недолік заяви, не навів належного обґрунтування того, яким саме чином відсутність зазначених відомостей перешкоджає розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Саме лише посилання на невиконання заявником вимоги пункту 1 частини першої статті 167 КАС України без встановлення того, що цей недолік унеможливлює розгляд заяви, не може бути достатньою підставою для її повернення відповідно до частини другої статті 167 цього Кодексу.

Крім того, суд першої інстанції, мотивуючи оскаржувану ухвалу, послався на невідповідність зазначеної заявником суми 6971,50 грн. змісту листа Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області від 09.10.2023 року № 07/3814 та дійшов висновку про те, що вказана сума є загальною сумою нарахувань за судовим рішенням, а не сумою нарахованої та невиплаченої допомоги, як зазначає заявник.

Проте наведені обставини також не свідчать про те, що подана заява є такою, що не може бути розглянута судом, або є очевидно безпідставною та необґрунтованою у розумінні частини другої статті 167 КАС України.

Заявник посилається на конкретне судове рішення, виконавчий лист, виконавче провадження, визначає період, за який, на його думку, виникла заборгованість, та просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення відповідних коштів.

Наведені ним обставини підлягають перевірці судом під час розгляду заяви з урахуванням змісту судового рішення, виконавчого листа, документів виконавчого провадження, відомостей щодо проведених боржником нарахувань та виплат, а також інших доказів, які мають значення для вирішення порушеного питання.

Встановлення дійсного розміру нарахованих та виплачених заявнику сум, їх правової природи, відповідності проведених нарахувань змісту судового рішення та наявності чи відсутності підстав для зміни способу і порядку його виконання є питаннями, які належать до предмета судового розгляду заяви та потребують оцінки доказів у їх сукупності.

Відтак, наявність розбіжностей між твердженнями заявника та відомостями, що містяться у листі боржника, не є підставою для висновку про очевидну безпідставність заяви та її повернення без розгляду. Навпаки, такі розбіжності підлягають з`ясуванню судом при вирішенні заяви по суті.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Разом з тим, суд не може обмежуватися формальним посиланням на наявність певних недоліків поданої заяви, якщо такі недоліки не перешкоджають встановленню обставин, що мають значення для вирішення порушеного перед судом питання.

Отже, суд першої інстанції передчасно застосував положення частини другої статті 167 КАС України та повернув заяву ОСОБА_1 без розгляду, не встановивши, що наведені ним недоліки дійсно унеможливлюють її розгляд, та фактично не розглянувши порушене заявником питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення.

При цьому суд апеляційної інстанції не вирішує по суті питання щодо наявності підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду, оскільки такі обставини мають бути встановлені судом першої інстанції під час розгляду відповідної заяви.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню а справа направленню до Овруцького районного суду Житомирської області для продовження розгляду.

VI. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 08 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про зобов`язання вчити певні дії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” скасувати.

Справу направити до Овруцького районного суду Житомирської області для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Моніч Б.С.

Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.