Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №320/38909/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/38909/25 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Єгорової Н.М., Кузьмишиної О.М.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року (головуючий суддя в 1-й інстанції – Дудін С.О.) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства фірма «Класік» до Державної податкової служби України, ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12655241/30207826 від 24.03.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.03.2024 на суму 486 345,36 грн., в тому числі ПДВ 81 057,56 грн., складеної ППФ Класік на отримувача ТОВ Макком-Груп;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 31.03.2024 на суму 486 345,36 грн., в тому числі ПДВ 81 057,56 грн., складену ППФ Класік на отримувача ТОВ Макком-Груп, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №12655241/30207826 від 24.03.2025 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої Приватним підприємством фірма Класік податкової накладної №1 від 31.03.2024.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним підприємством фірма Класік податкову накладну №1 від 31.03.2024 датою її подання на реєстрацію - 15.04.2024.

12 березня 2026 року до суду першої інстанції надійшла заява від представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у якій представник просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Приватного підприємства фірма Класік витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 320/38909/25 задоволено частково.

Стягнуто на користь Приватного підприємства фірма Класік (ідентифікаційний код 30207826, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. №5, корпус 2) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач – Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є явно завищеним, непропорційним до предмету спору, складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг.

Позивачем додаткове рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 06 серпня 2026 року.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №12655241/30207826 від 24.03.2025 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої Приватним підприємством фірма Класік податкової накладної №1 від 31.03.2024.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним підприємством фірма Класік податкову накладну №1 від 31.03.2024 датою її подання на реєстрацію - 15.04.2024.

12 березня 2026 року Приватним підприємством фірма Класік через систему "Електронний суд" до суду першої інстанції було подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 320/38909/25 задоволено частково.

Стягнуто на користь Приватного підприємства фірма Класік (ідентифікаційний код 30207826, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. №5, корпус 2) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Суд першої інстанції, мотивував рішення тим, що з огляду на фактичний об`єм виконаної роботи, є обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 5000,00 грн.

Оцінка суду.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт дев`ятий частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт шостий частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн.

Матеріали справи свідчать, що 10.10.2024 між Приватним підприємством фірма Класік (Замовник) та Адвокатським бюро «Валерія Шаблія» (Виконавець) було укладено договір про надання правничих послуг №10/10-24.

Відповідно до підпункту 2.1.1. Договору Виконавець надає Замовнику правову допомогу щодо захисту прав та представлення його інтересів перед фізичними чи юридичними особами, в усіх органах судової влади (судах різних інстанції, юрисдикцій та рівнів які створені та діють в України), органах Прокуратури, Національної поліції України, Державної податкової служби та її підрозділах, Національному антикорупційному бюро України, Державної виконавчої служби, експертних установ України, Служби Безпеки України, Державного Бюро Розслідувань, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування.

Підпунктом 2.2.1 зазначено, що Замовник зобов`язаний сплатити Виконавцю винагороду у розмірі, узгодженому за домовленістю сторін та визначеному у виставленому Виконавцем рахунку у спосіб визначений законодавством України.

Розділом 3 означеного договору передбачено, що за надання адвокатських послуг (правової допомоги), Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі, який узгоджується за домовленістю сторін. Винагорода Виконавця сплачується Замовником на підставі виставленого рахунку у безготівковій формі або у інший спосіб визначений чинним законодавством України. Сторони можуть дійти згоди, щодо оплати послуг Виконавця частинами згідно виставлених рахунків. За результатами надання Замовнику послуг Виконавцем складається акт приймання-передачі наданих послуг, що підписується представниками кожної із сторін. В акті зазначається вид та/або обсяг наданої Виконавцем правової допомоги. Акт вважається підписаним, якщо протягом п`яти днів з моменту його отримання Замовником не надано Виконавцю письмові аргументовані заперечення стосовно акту.

Крім того, відповідно до пункту 6.2. Договору сторонами погоджено, що в процесі виконання Договору сторони за взаємною згодою можуть змінювати та/або доповнювати його умови, шляхом підписання Додаткових угод до даного Договору, які стають його невід`ємною частиною або шляхом укладення договору про надання правової допомоги у новій редакції. Внесення змін в умови Договору в односторонньому порядку не допускається.

Також, відповідно до додаткової угоди №1 від 10.07.2025 сторонами було узгоджено фіксований розмір гонорару за надання правничих послуг що надаються Виконавцем у справі про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12655241/30207826 від 24.03.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №l від 31.03.2024 на суму 486 345,36 грн., в тому числі ПДВ 81 057,56 грн. складеної ППФ «Класік» на отримувача ТОВ «Макком-Груп» у Київському окружному адміністративному суді Замовник оплачує в гривнях, в безготівковій формі в розмірі 8000,00 гривень.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 10.03.2026, замовнику були надані такі послуги:

- попереднє вивчення фінансово-господарських документів ППФ «Класік» щодо реєстрації податкової накладної №l від 31.03.2024 на суму 486 345,36 грн., в тому числі ПДВ 81 057,56 грн. складеної ППФ «Класік» на отримувача ТОВ «Макком-Груп»;

- консультація службових осіб ППФ «Класік», щодо спірних правовідносин;

- опрацювання законодавчої бази із змінами та доповненнями, що регулює спірні відносини, та вивчення судової практики;

- підготовка та формування пакету документів для звернення до Київського окружного адміністративного суду із позовною заявою;

- підготовка і подання до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви з додатками, про оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12655241/30207826 від 24.03.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №l від 31.03.2024;

- вивчення та аналіз відзивів з додатками Головного управління ДПС у м. Києві та ДПС України на позовну заяву;

- підготовка і подача до суду відповіді на відзиви відповідачів.

Вказані послуги становлять 8000,00 грн.

Втім, судом враховуються висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».

Отже, враховуючи предмет спору в цій справі, який не є складним, справа не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, судова практика зі спірних питань є сталою, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, та не потребує, як такого, представництва адвокатом інтересів позивача у суді, зважаючи на співмірність розміру витрат на оплату адвоката зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн є завищеним і неспівмірним, та зменшив його до 5 000,00 грн.

Такий висновок повністю відповідає згаданим вище принципам обґрунтованості, співмірності та пропорційності, які повинні бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

З огляду на зазначене, доводи апелянта про неспівмірність послуг категорії складності справи, суд вважає необґрунтованими та не бере до уваги.

Відповідно до статті 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить йому суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі № 320/38909/25 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі № 320/38909/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 03 вересня 2026 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Н.М. Єгорова

О.М. Кузьмишина