Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №320/32584/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/32584/25 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Харечко Ю.В.,

за участі представника позивача – Бекірова С.Н.,

представника відповідача – Небесної О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Київській області від 29 жовтня 2024 року № 3054-п «Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена»;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» за період діяльності з 01 січня 2017 року по 31 березня 2024 року, результати якої оформлені Актом № 58134/10-36-07-17/24578324;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області, винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена», а саме: податкове повідомлення-рішення від 27 грудня 2024 року № 00545000701, повідомлення-рішення від 27 грудня 2024 року № 00545050701, повідомлення-рішення від 27 грудня 2024 року № 00545040701, повідомлення-рішення від 27 грудня 2024 року № 00545010701, повідомлення-рішення від 27 грудня 2024 року № 0544570708, повідомлення-рішення від 27 грудня 2024 року № 545842406, повідомлення-рішення від 27 грудня 2024 року № 545862406, повідомлення-рішення від 27 грудня 2024 року № 545832406 та повідомлення-рішення від 27 грудня 2024 року № 54423/10-36-23-02.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року заяву представника Головного управління ДПС у Київській області про залишення позовної заяви без розгляду задоволено.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» залишено без розгляду на підставі частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України. Роз`яснено позивачу його право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» подало апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт зазначає, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається, що судом у підготовчому засіданні були встановлені будь-які перешкоди у розгляді справи із-за неявки представника позивача. Апелянт зазначає, що у зв`язку з перебуванням керівника позивача у відпустці та фактичним припиненням господарської діяльності та операційної діяльності з 30.10.2025 і по теперішній час позивач був об`єктивно позбавлений можливості відслідковувати та приймати участь у судових засіданнях.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 та від 05.08.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Від представника Головного управління ДПС у Київській області до суду 13.05.2026 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Зазначає, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач, в першу чергу, має активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Стверджує, що реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

В судове засідання з`явилися сторони, їхні представники, учасники процесу надали свої пояснення та аргументи.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

За приписами частин першої та другої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Відповідно до пункту другого частини третьої статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Згідно пунктів 1 і 2 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Частиною п`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: 1) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання (підготовчого засідання); 2) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; 3) неявка позивача (повторна неявка, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; 4) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; 5) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Вказана правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21.

Так із матеріалів справи встановлено наступне.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18 вересня 2025 року в приміщенні суду.

В підготовче засідання 18 вересня 2025 року з`явився представник відповідача. Представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення підготовчого засідання або розгляду справи за його відсутністю на адресу суду не надходило.

У зв`язку з першою неявкою до підготовчого засідання представника позивача, судом вирішено відкласти підготовче засідання до 16 жовтня 2025 року.

Про дату та час підготовчого засідання, призначеного на 16 жовтня 2025 року в приміщенні суду повідомлено позивача та його представника 18 вересня 2025 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи відповідні повістки про виклик до суду в адміністративній справі від 18 вересня 2025 року.

В підготовче засідання 16 жовтня 2025 року повторно представник позивача не з`явився, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення підготовчого засідання або розгляду справи за його відсутністю на адресу суду не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою представника позивача у підготовче засідання, його проведення було відкладено на 13 листопада 2025 року, про що повідомлено, як позивача, так і його представника 16 жовтня 2025 року шляхом направлення до електронного кабінету останніх повістки про виклик до суду в адміністративній справі, про що свідчать наявні в матеріалах справи повістки про виклик від 16 жовтня 2025 року.

13 листопада 2025 року в черговий раз представник позивача не з`явився, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення підготовчого засідання або розгляду справи за його відсутністю на адресу суду не надходило.

У зв`язку з неявкою представника позивача у підготовче засідання, його проведення було відкладено до 04 грудня 2025 року, про що повідомлено, як позивача, так і його представника шляхом направлення до електронного кабінету останніх повістки про виклик до суду в адміністративній справі, про що свідчать наявні в матеріалах справи повістки про виклик.

04 грудня 2025 року в наступне судове засідання представник позивача не з`явився, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення підготовчого засідання або розгляду справи за його відсутністю на адресу суду не надходило.

У зв`язку з неявкою представника позивача у підготовче засідання, його проведення було відкладено до 25 грудня 2025 року, про що повідомлено, як позивача, так і його представника 04 грудня 2025 року шляхом направлення до електронного кабінету останніх повістки про виклик до суду в адміністративній справі, про що свідчать наявні в матеріалах справи повістки про виклик від 04 грудня 2025 року.

В підготовче засідання 25 грудня 2025 року представник позивача не з`явився, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення підготовчого засідання або розгляду справи за його відсутністю на адресу суду не надходило.

Від представника відповідача 04 та 25 грудня 2025 року надійшли клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з неодноразовою неявкою у підготовче засідання представника позивача.

За таких обставин, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції вжив усі можливі заходи з використанням передбачених нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних засобів щодо належного повідомлення позивача про день, час та місце та дату судового засідання.

Апеляційний суд зазначає, що реалізація позивачем його процесуальних прав залежить від його власного волевиявлення і застосування судом процесуальних наслідків у вигляді залишення без розгляду позовної заяви через неявку позивача, повідомленого належним чином (особисто або через представників) є необхідним заходом реагування на зловживання ним своїми процесуальними правами. Отже, звернувшись із даним позовом до суду, позивач несе процесуальний обов`язок щодо сприяння своєчасному розгляду справи.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви без розгляду не спростовують, оскільки являють собою лише незгоду з ухвалою суду першої інстанції без належного обґрунтування помилковості зазначених висновків.

Щодо посилання апелянта на ту обставину, що директор ТОВ «ВКФ «Лігена» з 13.10.2025 по 07.11.2025 перебував у відпустці, суд зазначає, що питання внутрішньої організації роботи скаржника є суто суб`єктивними чинниками, які не вказують на перешкоджання участі у розгляді справи, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Колегія суддів враховує, що повторна неявка позивачки в судові засідання без подання пояснень щодо поважності причин такого неприбуття розцінюється судом, як відсутність зацікавленості заявника в подальшому розгляді справи.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Peretyaka And Ukraine» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, §33).

Щодо доводів апелянта про те, що в оскаржуваній ухвалі суду відсутні відомості про те, що судом в підготовчому судового засіданні встановлювалися будь-які перешкоди у розгляді справи через неявку представника позивача, колегія суддів зазначає таке.

Частина п`ята статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

З матеріалів справи вбачається, що жодна заява про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходила. Більше того, представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

За таких обставин, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що оскільки позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання та неоднаразово не з`явився у засідання без поважних причин, від нього не надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника, а неявка представника позивача з огляду на обставини справи перешкоджає розгляду цієї справи, а також відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів, суд обґрунтовано, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, залишив адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» без розгляду.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви без розгляду не спростовують, оскільки являють собою лише незгоду з ухвалою суду першої інстанції без належного обґрунтування помилковості зазначених висновків.

Апеляційний суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що при постановленні ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» судом дотримано норми права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги вказаного товариства.

Керуючись статтями 310, 312, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» – залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року у справі №320/32584/25 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді Т.Р.Вівдиченко

В.Ю.Ключкович