Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №712/3829/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 712/3829/26 Суддя (судді) першої інстанції: Стеценко О.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Попової О.Г.,

суддів: Говоруна О.В.

Чуприни О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Штундер В.О.,

представника позивача Ульянова С.М.,

представника відповідача Мостіпан К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до молодшого лейтенанта поліції Примака Миколи Володимировича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2026 року, за допомогою системи «Електронний суд», адвокат Ульянов Сергій Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернувся в Соснівський районний суд міста Черкаси з позовом до молодшого лейтенанта поліції Примака Миколи Володимировича, Департаменту патрульної поліції в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №878040 від 07.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2026 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства. Вважав, що позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121-3 КУпАП тоді як Департаментом патрульної поліції повністю доведено, що винесена постанова про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказане рішення та ухвалити нове, яким визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №8784040 від 07.03.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та закрити провадження у справі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що вважає висновок суду першої інстанції помилковим, тому що номерні знаки читаємі та на них присутнє біле фарбування цифр та букв, а тому вони відповідають ДСТУ.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 15 червня 2026 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 29 червня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2026 року у справі № 712/3829/26, відкрито апеляційне провадження та витребувано із Соснівського районного суду м. Черкаси матеріали адміністративної справи № 712/3829/26.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

Департамент патрульної поліції у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що викладені представником позивача доводи не є належним обґрунтуванням адміністративного позову, щодо порушення судом норм матеріального чи процесуального права та не спростовують наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення за частиною першою статті 121-3 КУпАП.

Позивач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Представник Департаменту патрульної поліції у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач 1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та представника відповідача 2, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.

З матеріалів справи встановлено, що 07 березня 2026 року інспектором 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Черкаській області, молодшим лейтенантом Приймаком М.В. відносно позивача ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА №6784040 від 07.03.2026 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн.

У постанові вказано, що 07 березня 2026 року об 11 год 15 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Черкаси по вул. Ак.Корольова, в якого обидва державні номерні знаки не відповідають вимогам ДСТУ 4276:2019, чим порушив п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР) - керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів.

Вважаючи постанову ЕНА №6784040 від 07 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, адвокат Ульянов С.М. в інтересах свого довірителя ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з наступного.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Оспорюваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення Правил дорожнього руху.

Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення за частинами першою та другою статті 121-3 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Так, відповідно до частини першої статті 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як ввстановлено з оскаржуваної постанови, 07.03.2026 об 11 год 15 хв в м. Черкаси ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW» державний номерний знак НОМЕР_1 , в якого обидва державні знаки, не відповідали вимогам ДСТУ 4278:2019, чим порушив вимоги п. 2.9.в ПДР, у зв`язку з чим останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн.

Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, (із змінами і доповненнями) відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із чинним законодавством.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувались вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з пп. "в" п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:

не належить цьому засобу;

не відповідає вимогам стандартів;

закріплений не в установленому для цього місці;

закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;

неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до ДСТУ 4278:2019 «Знаки номерні транспортних засобів» знаки для разових поїздок віднесені до типу 2, підтипу 2-1, 2-2. Указані знаки мають бути: колір поля знаків червоний, колір цифр, літер та ребра жорсткості знаків білий (таблиця 2, рис. А2).

Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

На виконання вищезазначених правових положень, представником відповідача разом із відзивом до суду першої інстанції було надано відеофайли із відеозаписами, зафіксованими нагрудними камерами поліцейських 07 березня 2026 року. Вказаними відеозаписами чітко зафіксовано те, що позивач керував транспортним засобом на транзитних номерах червоного кольору, на них відсутнє біле фарбування для повної ідентифікації номерного знаку, а тому вони не відповідають вимогам ДСТУ.

Вказані відеофайли із відеозаписами, зафіксованими нагрудними камерами поліцейських 07 березня 2026 року були відтворені під час апеляційного розгляду в судовому засіданні, в режимі відеоконференці, за участі представників позивача та представника Департаменту патрульної поліції.

Будь-яких суперечностей між обставинами, зазначеними в оскаржуваній постанові та подіями, зафіксованими нагрудними камерами працівників поліції (доданими до відзиву на позовну заяву в електронному вигляді), колегія суддів не вбачає.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач керував транспортним засобом з номерними знаками, на них відсутнє біле фарбування для повної їх ідентифікації, суд апеляційної інстанції вважає правомірним та обґрунтованим притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121-3 КУпАП, та відповідно не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.05.2026 по справі №712/3829/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя О.Г. Попова

Судді О.В. Говорун

О.В. Чуприна