Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №420/29036/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/29036/25

Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:03.07.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі – ГУПФ) України в Одеській області, ГУПФ України в Кіровоградській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Кіровоградській області про відмову у призначені пенсії за віком згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ (далі – Закон №1788-ХІІ) №054450005016 від 23 травня 2025 року;

- зобов`язання ГУПФ України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача, призначити та виплачувати пенсію за віком з дати настання права (виповнення 60 років), а саме з 10 червня 2025 року з зарахуванням до стажу роботи: періоди роботи відповідно з 23 липня 1987 року по 03 травня 1993 року, з 09 вересня 1998 року по 03 вересня 1999 року та з 31 липня 2014 року по 01 лютого 2016 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що рішенням ГУПФ України в Кіровоградській області про відмову у призначені пенсії №054450005016 від 23 травня 2025 року їй відмовлено у призначені пенсії за віком та не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 23 липня 1987 року по 03 травня 1993 року, з 09 вересня 1998 року по 03 вересня 1999 року та з 31 липня 2014 року по 01 лютого 2016 року. Позивач зазначав, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник із відповідними запитами. Таким чином необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Враховуючи той факт, що у позивачки є три трудові книжки, отже страховий стаж потрібно обраховувати на підставі основного документу. Крім того, Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2020 року у справі №677/831/17 зазначив, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, з огляду на довідку №09-063-31 від 30 травня 2025 року Мар`їнська міська територіальна громада перебуває під тимчасовою окупацією збройних сил РФ і доступу до архівних документів немає.

Відповідач – ГУПФ України в Одеській області, позов не визнав, вказуючи, що страховий стаж особи становить 28 років 06 місяців 24 дні. За результатом розгляду документів, до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки (серії НОМЕР_1 ): з 23 липня 1987 по 03 травня 1993 в колгоспі ім. Ілліча, оскільки стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року, підтверджується інформацією про трудову участь в громадському господарстві із зазначенням встановленого та відпрацьованого мінімуму трудової участі в ньому. Для зарахування зазначеного періоду необхідно надати додаткові документи (із зазначенням встановленого та відпрацьованого мінімумів трудової участі в колективному господарстві), видані за місцем роботи (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів; з 09 вересня 1998 по 03 вересня 1999 - період отримання допомоги по безробіттю, оскільки дата наказу про призначення допомоги містить виправлення; з 01 січня 2003 року по 30 червня 2003 року, з 01 серпня 2003 року по 31 серпня 2003 року, оскільки індивідуальні відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за вказаний період відсутні. Позивачу повідомлено про необхідність підтвердження періоду роботи додатковими документами або результатами перевірки зазначених періодів. Право на призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону, з урахуванням наявних документів матиме з 11 червня 2028 року. Рішення про відмову може бути переглянуте в разі надання додатково підтверджуючих документів згідно вимог чинного законодавства. Крім того, довідка про заробітну плату видана на підставі книг обліку розрахунків по оплаті праці колгоспників та може бути взята до уваги при обчисленні страхового стажу за результатом перевірки обґрунтованості її видачі та достовірності поданих в ній відомостей. Отже, зарахувати спірний період роботи до страхового стажу позивача без додаткових документів, передбачених ст. 56 Закону №1788 не має можливості, відповідно стаж не підтверджений і не підлягає зарахуванню. Відповідач також зазначив, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Відповідач – ГУПФ України в Одеській області, позов не визнав, вказуючи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16 травня 2025 року звернулась до ГУПФ в Одеській області (надалі по тексту Головне управління) із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058-ІV. На підставі заяви та наданих документів ГУПФ України в Кіровоградський області 23 травня 2025 року винесено рішення №054450005016 про відмову у призначені пенсії Позивачу, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи. Страховий стаж особи відповідно до рішення ГУПФ України в Кіровоградський області від 23 травня 2025 року №054450005016 становить 28 років 06 місяців 24 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 :- період роботи з 23 липня 1987 року по 03 травня 1993 року в колгоспі ім. Ілліча, оскільки стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року підтверджується інформацією про трудову участь в громадському господарстві із зазначенням встановленого та відпрацьованого мінімуму трудової участі в ньому;- період роботи з 09 вересня 1998 року по 03 вересня 1999 року період отримання допомоги по безробіттю, оскільки дата наказу про призначення допомоги містить виправлення;- період роботи з 01 січня 2003 року по 30 червня 2003 року, з 01 серпня 2003 року по 31 серпня 2003 року, оскільки індивідуальні відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за вказаний період відсутні. З наведеного вбачається, що у позивача відсутнє право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ГУПФ України в Одеській області, ГУПФ України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Кіровоградській області про відмову у призначені пенсії за віком згідно із Законом №1788-ХІІ №054450005016 від 23 травня 2025 року, зобов`язання ГУПФ України в Одеській області повторно розглянути заяву позивача, призначити та виплачувати пенсію за віком з дати настання права (виповнення 60 років), а саме з 10 червня 2025 року з зарахуванням до стажу роботи: періоди роботи відповідно з 23 липня 1987 року по 03 травня 1993 року, з 09 вересня 1998 року по 03 вересня 1999 року та з 31 липня 2014 року по 01 лютого 2016 року – задоволено частково.

Визнано противним та скасовано рішення ГУПФ України в Кіровоградській області від 23 травня 2025 року №054450005016 "Про відмову в призначенні пенсії".

Зобов`язано ГУПФ України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 16 травня 2025 року з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 – відмовлено.

Стягнуто з ГУПФ України в Кіровоградській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

В апеляційній скарзі ГУПФ України в Кіровоградській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги:

- за результатом розгляду документів, до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки (серії НОМЕР_1 ): з 23 липня 1987 року по 03 травня 1993 року в колгоспі ім. Ілліча, оскільки стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року, підтверджується інформацією про трудову участь в громадському господарстві із зазначенням встановленого та відпрацьованого мінімуму трудової участі в ньому;

- для зарахування зазначеного періоду необхідно надати додаткові документи (із зазначенням встановленого та відпрацьованого мінімумів трудової участі в колективному господарстві), видані за місцем роботи (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів; з 09 вересня 1998 року по 03 вересня 1999 року - період отримання допомоги по безробіттю, оскільки дата наказу про призначення допомоги містить виправлення; з 01 січня 2003 року по 30 червня 2003 року, з 01 серпня 2003 року по 31 серпня 2003 року, оскільки індивідуальні відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за вказаний період відсутні; повідомлено про необхідність підтвердження періоду роботи додатковими документами або результатами перевірки зазначених періодів. Довідка про заробітну плату видана на підставі книг обліку розрахунків по оплаті праці колгоспників та може бути взята до уваги при обчисленні страхового стажу за результатом перевірки обґрунтованості її видачі та достовірності поданих в ній відомостей, отже, зарахувати спірний період роботи до страхового стажу позивача без додаткових документів, передбачених ст. 56 Закону №1788-ХІІ не має можливості, відповідно стаж не підтверджений і не підлягає зарахуванню;

- відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи;

- наявність записів у трудовій книжці про періоди роботи не звільняє від врахування інших умов встановлених Законом №1058-VI, Порядком №637, Порядком №22-1 необхідних для призначення пенсії за віком, отже, трудовий стаж стає страховим виключно за умови сплати страхових внесків; у даному випадку обов`язок їх утримання і сплати покладався на підприємство, що встановлено приписами ч.1 ст. 14 Закону №1058-ІV;

- таким чином, підприємство платник страхового внеску, який утримується з доходу працівника, котрий є застрахованою особою, тому, працедавець, сплачуючи страхові внески працівника в силу приписів Закону, діє в його інтересах та від його імені, бо вони обчислюються, утримуються з його доходу

У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу вказується, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не підлягають задоволенню.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року іншими учасниками справи не оскаржено.

Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Кіровоградській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (на момент звернення до пенсійного органу вік 60 років).

16 травня 2025 року позивачка звернулася до ГУПФ України в Одеській області із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV).

Розглянувши звернення позивача за принципом "екстериторіальності" ГУПФ України в Кіровоградській області прийнято рішення від 23 травня 2025 року №054450005016 "Про відмову в призначенні пенсії", яким відмовлено позивачці у призначенні пенсії.

В рішенні ГУПФ України в Кіровоградській області від 23 травня 2025 року №054450005016 зазначено про те, що за результатом розгляду документів, до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки (серії НОМЕР_1 ): з 23 липня 1987 по 03 травня 1993 в колгоспі ім. Ілліча, оскільки стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року, підтверджується інформацією про трудову участь в громадському господарстві із зазначенням встановленого та відпрацьованого мінімуму трудової участі в ньому. Для зарахування зазначеного періоду необхідно надати додаткові документи (із зазначенням встановленого та відпрацьованого мінімумів трудової участі в колективному господарстві), видані за місцем роботи (правонаступником/архівним відділом) на підставі первинних документів; з 09 вересня 1998 року по 03 вересня 1999 року - період отримання допомоги по безробіттю, оскільки дата наказу про призначення допомоги містить виправлення; з 01 січня 2003 року по 30 червня 2003 року, з 01 серпня 2003 року по 31 серпня 2003 року, оскільки індивідуальні відомості в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за вказаний період відсутні. Позивачу повідомлено про необхідність підтвердження періоду роботи додатковими документами або результатами перевірки зазначених періодів.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що трудова книжка колгоспника містить запис про членство позивача в колгоспі, робота в колгоспі підтверджується записами у його трудовій книжці колгоспника, яка є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу. При цьому, трудова книжка колгоспника свідчить про те, що в період з 23 липня 1987 року по 03 травня 1993 рік позивачка виконувала норму з виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві. Тому підстав для неврахування зазначеного періоду трудової діяльності позивачки у колгоспі, враховуючи факт щорічного виконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі, у відповідача не було.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення ГУПФ України в Кіровоградській області від 23 травня 2025 року №054450005016 "Про відмову в призначенні пенсії" та його скасування.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19, ст. 46 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 8, ст. 26, абз.1 ч.,1 ч.2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, п.п.1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, п.4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27 квітня 1993 року №301

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про відсутність належного страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком, виходячи з наступного.

В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно ч.1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсії та соціальних виплат мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб – члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Абзацем 1 ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ч.2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно ч.1 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII (далі – Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні приписи містяться і у п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі – Порядок №637).

Приписами п.3 Порядку №637 для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З урахуванням вищенаведених норм діючого законодавства, колегія суддів зазначає, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі – Інструкція).

Відповідно пп.2.4. вказаної Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); записи виконуються арабськими цифрами; записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У пп.2.6 п.2 Інструкції №58 зазначено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Як вбачається з трудової книжки колгоспника позивачки серії НОМЕР_1 від 21 серпня 1987 року у період з 23 липня 1987 року позивачка прийнята в члени колгоспу ім. Ілліча, 04 травня 1993 року колгосп ім. Ілліча реорганізовано у сільгосппідприємство ім. Ілліча, з 22.12.1995 року вибула з членів колгоспу ім. Ілліча. Вказані дані підтверджується підписами голови колгоспу та печаткою колгоспу.

З вищевикладеного вбачається, що трудова книжка позивача містить інформацію про трудовий стаж з відповідними записами про роботу позивача, а також містить посилання на відповідні накази на підставі яких зроблено записи про прийняття позивача на роботу та звільнення з роботи. Між тим, із наданої суду копії трудової книжки позивача не вбачається суттєвих недоліків щодо зазначення спірних періодів роботи позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позивач має право на зарахування до загального трудового стажу оскаржуваних періодів роботи.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.