Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №160/20359/23 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20359/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

за участю секретаря судового засідання Буханець І. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційні скарги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 в адміністративній справі №160/20359/23 за позовом Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо неповернення Приватному акціонерному товариству «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств (код бюджетної класифікації 11021000) у розмірі 18 469 111 грн;

- стягнути з Державного бюджету через Головне управління державної казначейської служби у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» надмірно сплачений податок на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн та пеню в розмірі 1 202 263,23 грн із зарахуванням коштів на р/ р UA 8833482510000000002600321870 (МФО банку 334851).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позовні вимоги було задоволено частково, а саме, суд:

- визнав протиправними дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо залишення без виконання заяви Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895;

- зобов`язав Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895 та вчинити відповідні дії у порядку, визначеному чинним законодавством України, та з урахуванням висновків суду;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 змінено, викладено абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Зобов`язати Східне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн».

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 в частині вимови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені - скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задоволено:

- стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155) на користь ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» (код ЄДРПОУ 00191129) пеню в розмірі 1 202 263, 23 грн., нараховану на суму такої заборгованості за період з 03.05.2023 по 31.07.2023;

- в іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.07.2025 касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків – задоволено частково:

- рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №160/20359/23 – скасовано;

- справу №160/20359/23 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд у постанові від 15.07.2026 року зазначив, що для правильного вирішення даного спору судами попередніх інстанцій не з`ясовано чи є заявлена ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» сума у розмірі 18 469 111 грн надмірно сплаченим грошовим зобов`язання в розумінні підпунктами 14.1.115, 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та можливість застосування до них порядку, встановленого статтею 43 Податкового кодексу України.

Так, судами не досліджено підстав виникнення переплати у декларації за податковий (звітний) період 2021 рік. З огляду на наявні в матеріалах справи дві декларації (за три квартали 2021 року і річну), позивач декларував і сплачував суми податку на прибуток за результатами його діяльності за кожний податковий (звітний) період 2021 року наростаючим підсумком. Зменшення об`єкта оподаткування податком на прибуток, як наслідок зменшення позитивного значення цього податку, у декларації за підсумками року спричинено, зокрема, істотним зменшенням значення рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+,-). Суди не перевіряли, що саме вплинуло на зменшення такого показника і, як наслідок, визначення об`єкта оподаткування (збитковість підприємства у четвертому кварталі 2021 року чи виправлення показників попередніх періодів).

Верховний Суд також зазначив, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність таких обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України. За наслідками подання відповідної заяви контролюючий орган у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицію проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми).

Суди попередніх інстанцій зазначили про відсутність у позивача податкового боргу. Натомість, посилання на конкретний доказ, наявний в матеріалах справи, який підтверджує відсутність станом на 19.04.2023, а так само станом на час ухвалення судових рішень, податкового боргу за усіма видами податкових платежів судові рішення не містять. Обставин витребування у Східного МУ ДПС відповідної інформації з матеріалів справи не вбачається.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені, суд першої інстанції зобов`язав Східне МУ ДПС розглянути заяву позивача, проте висновку щодо наявності/відсутності підстав для нарахування і сплати пені судове рішення не містить. Суд апеляційної інстанції, стягнувши з Державного бюджету України пеню в сумі 1 202 263,23 грн, не зазначив підстав для задоволення позову в цій частині і не перевірив правильність здійсненого позивачем розрахунку.

Перевірка обраного позивачем способу захисту порушеного права також є ключовим питанням у цій справі, оскільки вирішується за підсумками судового розгляду і за умови висновку про наявність порушеного права, визначення його характеру з точки зору законодавчо встановлених механізмів його відновлення.

Під час вирішення цього питання, суди мали перевірити, який спосіб захисту порушеного права встановлений законодавством, з`ясувати чи є він дієвим (що могло бути з`ясовано у Східного МУ ДПС).

На час розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанції до Податкового кодексу України були внесені зміни, пов`язані із реалізацією спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), які пункт 43.1 статті 43 Податкового кодексу України встановлює як такі, що унеможливлюють повернення надміру та/або помилково сплачених коштів відповідній особі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2025 року позов Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів - задоволено частково, а саме, суд:

- визнав протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо неповернення Приватному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (код ЄДРПОУ 00191129) надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств (код бюджетної класифікації 11021000) у розмірі 18 469 111 грн;

- стягнув з Державного бюджету через Головне управління державної казначейської служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (код ЄДРПОУ 00191129) надмірно сплачений податок на прибуток підприємств (код бюджетної класифікації 11021000) у розмірі 18 469 111 грн. та пеню в розмірі 1 202 263,23 грн. із зарахуванням коштів на р/р UA 883348510000000002600321870 (МФО банку 334851);

- у задоволенні решти позову - відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач, - Східне МУ ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач-1), подали апеляційні скарги.

Позивач, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідно до вимог п. 49.19 ст. 49, п. 137.4 ст. 137 ПК України ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» є квартальним платником податку на прибуток. Тому податок на прибуток за 2021 рік, обчислювався/декларувався/сплачувався позивачем самостійно на підставі показників базових податкових періодів - квартал, півріччя, три квартали та рік наростаючим підсумком з початку року. При цьому під час складання податкових декларацій за відповідні базові податкові періоди об`єкт оподаткування податком на прибуток визначався позивачем, як фінансовий результат до оподаткування за звітний період, відображений у фінансовій звітності, скоригований на різниці, передбачені відповідними положеннями ПК України (пп. 134.1.1 ПК України). За даними інтегрованої картки платника податку станом на 31.12.2020 року в оперативному обліку ПРАТ «ММК ІМ.ІЛЛІЧА» обліковувалась сума 16 178 339,57 грн надміру сплачених коштів по платежу 110021000 назва платежу «податок на прибуток приватних підприємств». 07.05.2021 року позивачем подано декларацію з податку на прибуток за 1 кв. 2021 року (реєстр. № 9113812535), згідно якої задекларовано податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 – рядок 18) (+, -) ( рядок 19) у сумі 1 076 034 782 грн. Вказану суму податку позивач сплатив у повному обсязі до бюджету згідно платіжних інструкцій вiд 20.05.2021 № 4500054064 (776 034 782,00 грн.) та №4500001747 (300 000 000 грн.). 06.08.2021року позивачем подано декларацію з податку на прибуток за 1 півріччя 2021 року (реєстр. № 9222503145), якою задекларовано наростаючим підсумком об`єкт оподаткування (рядок 04) у сумі 15 128 470 975 грн та податок на прибуток нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 – рядок 18) (+, -) (рядок 19) у сумі 1 647 089 994 грн. Вказану суму позивач сплатив у повному обсязі до бюджету згідно платіжної інструкції вiд 18.08.2021 № 4500087994 (1 647 089 994 грн.) За даними інтегрованої картки платника податку станом на 02.11.2021 року в оперативному обліку податків ПРАТ «ММК ІМ.ІЛЛІЧА» обліковувалась сума 16 178 339,57 грн надміру сплачених коштів по платежу 85 110021000 05 назва платежу «податок на прибуток приватних підприємств». 08.11.2021 року позивачем подано наступні уточнюючі декларації з податку на прибуток, згідно яких було скориговано в сторону зменшення показник рядку 19 декларації, яким визначається податок на прибуток поточного звітного податкового періоду, що підлягає сплаті платником: уточнююча декларація з податку на прибуток за 2020 рік від 08.11.2021 року за реєстр. № 9373992236, якою у рядку 26 зменшено податкове зобов`язання звітного податкового періоду, що уточнюється (рядок 19) на «-39 292 387» грн., та задекларовано показник рядку 19 за 2020 рік у сумі 19 779 408 грн. Внаслідок подання уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2020 рік у позивача виникла переплата податку на прибуток за 2020 рік в сумі 39 292 987 грн: уточнююча декларація з податку на прибуток за 1 півріччя 2021 року від 08.11.2021 року за реєстр. № 9335390461, якою зменшено різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -) (рядок 03), що призвело до коригування в сторону зменшення рядків 04,06,17,18 та як наслідок – зменшено показник рядку 19, а саме задекларовано суму 1 030 382 947 грн. замість первісно задекларованого податку до сплати - 1 076 034 782 грн.). Внаслідок подання уточнюючої декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2021 року у позивача виникла переплата податку на прибуток за 1 кв. 2021 року в сумі 45 651 835 грн.; уточнююча декларація з податку на прибуток за 1 півріччя 2021 року від 08.11.2021 року за реєстр. № 9335398318, якою зменшено різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -) (рядок 03) та скориговано в сторону зменшення показники рядків 04,06,17,18 та як наслідок - зменшено показник рядка 19, а саме задекларовано суму 1 583 952 797 грн. замість первісно задекларованого податку до сплати - 1 647 089 994 грн.). Внаслідок подання уточнюючої декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2021 року у позивача виникла переплата податку на прибуток за 1 кв. 2021 року в сумі 63 137 197 грн. За даними інтегрованої картки платника податку 08.11.2021 року в оперативному обліку податків ПРАТ «ММК ІМ.ІЛЛІЧА» за платежем 110021000 назва платежу «податок на прибуток приватних підприємств» контролюючим органом на підставі поданих позивачем вищезазначених уточнюючих декларацій в ІКП позивача було збільшено обліковану суму надміру сплаченого податку на прибуток за кодом платежу у бюджет 110021000 на 148 082 019 грн. за рахунок зменшення платником податку раніше задекларованих і добровільно сплачених податкових зобов`язань з податку на прибуток. Згідно декларації з податку на прибуток за ІІІ кв. 2021 року від 09.11.2021 року за реєстр. № 9336774404 задекларовано об`єкт оподаткування (рядок 04) в сумі 21 793 782 233 грн та податок на прибуток нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 – рядок 18) (+, -) ( рядок 19) в сумі 1 308 545 058 грн.: задекларовану суму податку на прибуток за ІІІ кв.2021 року станом на 19.11.2021 року було погашено наступним чином: 148 082 019 грн. зараховано за рахунок суми надміру сплаченого податку, що обліковується в ІКП позивача, 1 160 463 039,00 грн сплачено позивачем згідно платіжної інструкції вiд 18.11.2021 № 4500121935. За даними інтегрованої картки платника податку станом на 19.11.2021 року в оперативному обліку податків ПРАТ «ММК ІМ.ІЛЛІЧА» обліковувалась сума 16 178 339,57 грн. надміру сплачених коштів по платежу 110021000 назва платежу «податок на прибуток приватних підприємств». 28.02.2022 року ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» подано декларацію за 2021 рік з податку на прибуток (реєстр.№ 9432709737), згідно якої позивачем задекларовано об`єкт оподаткування (рядок 04) у сумі 21 691 176 063 грн. та у рядку 19 податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 – рядок 18) (+, -) «- 18 469 111» грн., тобто сума податку, задекларованого до сплати за 2021 року, склала мінусове сальдо (переплату). Таким чином за підсумками календарного звітного (податкового) періоду – 2021 рік у позивача за наростаючим підсумком за рік виникла надміру сплачена сума податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн., оскільки сума фактично сплаченого позивачем протягом 2021 році податку на прибуток (3 922 880 802 грн.) є більшою, ніж сума нарахованих та задекларованих податкових зобов`язань з податку на прибуток за звітний 2021 рік (3 904 411 691 грн.) на 18 469 111 грн. Подана позивачем річна податкова декларація з податку на прибуток (як і всі проміжні квартальні декларації, подані у 2021 році) прийнята відповідачем-1 без зауважень та у відповідності до ст. 76 ПКУ пройшла обов`язкову камеральну перевірку, що є стандартною процедурою контролю, яка забезпечує правильність податкової звітності. В ході камеральної перевірки порушень, методологічних, арифметичних, логічних помилок та неузгодженостей складення податкової декларації не встановлено, акт камеральної перевірки не складався (що підтверджується листом Східного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.09.2025 за вих. № 18/ЗПІ-32-00-51-01-12). Відповідач-1, керуючись нормами Податкового кодексу України, правилами та методологією бухгалтерського обліку, нормами Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, задекларовану позивачем суму надміру сплаченого податку на прибуток за 2021 рік: перевірив за встановленими автоматизованими алгоритмами арифметичного та логічного контролю, піддав попередньому та загальному контролю; вніс як достовірну до показників відповідної підсистеми оперативного обліку податків, що забезпечує обробку звітності та платежів; відобразив в інтегрованій картці платника податків в розділі «стан розрахунку з бюджетом» за податком на прибуток в стовбці «надміру сплачені суми». Таким чином контролюючий орган за встановленими на законодавчому рівні алгоритмами контролю перевірив достовірність вказаної суми переплати податку на прибуток за 2021 рік та відобразив її в оперативному обліку податків як «надміру сплачені кошти». Зазначена сума переплати податку відповідає визначенню "надміру сплачених грошових зобов`язань" наведеному в пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України, оскільки є сумою коштів, зарахованою до Державного бюджету України понад нараховані суми зобов`язань, граничний строк сплати яких настав станом на дату подання позивачем річної податкової декларації - 28.02.2022 (дата виникнення суми надміру сплаченого податку). 19.04.2023 року ПРАТ «ММК ІМ.ІЛЛІЧА» в порядку ст. 43 ПК України звернулось до відповідача-1 із заявою за реєст. № 9084864895 «про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені», в якій заявило про повернення суми надміру сплачених грошових зобов`язань - 18 469 111 грн., код класифікації доходів бюджету, з якого повертаються кошти – 11021000, назва коду бюджетної класифікації, з якого повертаються кошти - податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники, із зазначенням напряму перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку UA883348510000000002600321870, МФО банку 334851. На момент звернення позивачем із даною заявою: - податковий борг у позивача за всіма видами податків та зборів був відсутній (як і на даний час), - заява подана в межах 1095 календарних днів з дати виникнення суми надміру сплачених податкових зобов`язань (28.02.2022), -позивач у поданій заяві визначив напрямок використання цих коштів – повернення на розрахунковий рахунок платника податків. За наслідками подання позивачем вказаної заяви, на переконання позивача, відповідач-1 повинен був не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, тобто до 02.05.2023 року включно підготувати і направити до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (відповідачу-2) висновок про повернення позивачу належних сум коштів з відповідного бюджету (п.43.5 ст. 43 ПКУ). В порушення абзацу першого п. 43.5 ст. 43 ПК України Східним МУ ДПС було безпідставно залишено дану заяву позивача без виконання, що вбачається з листа відповідача-1 від 28.04.2023 року за вих. № 2591/6/32-00-51-01-08. В обгрунтування чого, відповідач-1 послався на те, що наявність зазначеної переплати не заперечується контролюючим органом, водночас до зазначеної суми не можуть бути застосовані норми ст. 43 ПК України, оскільки зазначена сума податкового зобов`язання сплачена підприємством на підстав власної декларації за 3 квартал 2021 року, а отже зазначену суму не можна вважати надміру сплаченою. Апелянт зазначає, що ні положення підпункту 14.1.115 п.14.1 ст. 14, ні положення пунктів 43.1.- 43.6 ст. 43 ПК України, ні будь-які інші норми цього Кодексу не містять будь-яких застережень/обмежень/заборон повернення платникові податків надміру сплачених коштів у випадку, якщо така переплата податку виникла за результатами самостійного нарахування та сплати платником податків податкових зобов`язань наростаючим підсумком. Не передбачено чинним законодавством і дискреційного права контролюючого органу залишити заяву платника про повернення коштів без виконання з тих підстав, що сума надміру сплаченого податку виникла внаслідок самостійного декларування платником податку податкових зобов`язань наростаючим підсумком. За наведеного, контролюючий орган, залишаючи заяву платника податків без виконання, діяв не в порядку та не у спосіб, визначені законом. Оскільки відповідач-1 не виконав покладених на нього чинним законодавством обов`язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету за відсутності підстав, визначених законом для відмови у поверненні коштів, таким чином відповідач-1 допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по податку на прибуток у порядку та у строки, визначені законом. Не повернута своєчасно сума надміру сплаченого податку зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок неповернення йому відповідної суми надміру сплаченого податку у встановленому адміністративному порядку та надає платнику податку законні підстави для нарахування та стягнення з державного бюджету пені на суму такої заборгованості в силу положень підпункту 129.1.5 п.129.1 та пункту 129.4 ст.129 ПК України. Наявними у справі доказами підтверджено, що прострочення з повернення позивачу заявленої суми надміру сплаченого податку на прибуток через протиправну бездіяльність відповідача-1 виникло з 03.05.2023 року та триває по поточний час. На підставі вищенаведеного судом першої інстанції обгрунтовано та законно було задоволено позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 та стягнення з Державного бюджету на користь позивача суми надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн та пені у сумі у розмірі 1 202 263,33 грн. за період прострочення з 03.05.2023 по 31.07.2023. Одночасно з цим є незаконною та необгрунтованою відмова суду у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за період прострочення повернення позивачу суми надміру сплаченого податку на прибуток з 18.03.2025 по 17.09.2025 року у розмірі 1 731 744,81 грн, з огляду на наступне. Як вбачається із матеріалів справи, дану суму пені позивач заявив в порядку ч.1 ст. 47 КАСУ шляхом подання до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог від 17.09.2025 року. Відповідач у своїх запереченнях проти даної заяви, поданих 19.09.2025 року до суду, одним із доводів наводив посилання на те, що позивачем заявлено про збільшення розміру позовних вимог поза межами 6-місячного строку на звернення до суду, встановленого ч.2 ст. 122 КАСУ. Згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 року у даній справі судом першої інстанції заява позивача про збільшення розміру позовних вимог була прийнята до розгляду та у мотивувальній частини цієї ухвали судом наведено висновок про те, що реалізація права позивача на збільшення розміру позовних вимог відбулась з дотриманням установлених строків. Тобто на момент прийняття даної заяви позивача до розгляду суд не встановив порушення позивачем вимог ч.2 ст.122 КАСУ. Судом першої інстанції не взято до уваги наступні обставини, які доводять фактично та нормативно помилковість таких висновків суду першої інстанції: 1) неотримання позивачем належної йому суми надміру сплаченого податку через протиправну бездіяльність відповідача-1 є триваючим податковим порушенням з боку контролюючого органу. 03.05.2023 є датою початку триваючого порушення, яке не усунуто по поточний час, що дає позивачу право на нарахування та стягнення пені за весь період існування прострочення повернення суми надміру сплаченого податку. А тому збільшення позивачем розміру позовних вимог в частині суми пені здійснено в межах 6-місячного терміну до дати звернення до суду із заявою від 17.09.2025; 2) строк, передбачений частиною другою статті 122 КАСУ, - є строком для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, тобто строком, в межах якого особа може звернутись до суду із позовом. В той час як для збільшення позивачем розміру позовних вимог (що вже заявлені із дотриманням встановленого ч.2 ст. 122 КАСУ строку) частиною першою статті 47 КАСУ встановлено інший процесуальний строк, який позивачем дотримано. До права позивача збільшувати /зменшувати розмір позовних вимог приписи ч.2 ст.122 КАСУ не є застосовними. 3) наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ст. 123 КАСУ, якою не передбачено такого наслідку пропущення процесуального строку збільшення позовних вимог як відмова у задоволенні позовних вимоги у збільшеному розмірі. Матеріалами справи підтверджено, що позивач із позовом у даній справі звернувся до суду із позовом в межах 6-місячного строку з дати, коли дізнався про порушення свого права на мирне володіння своїм майном (коштами, що становлять суму надміру сплаченого податку та підлягають поверненню позивачу на підставі поданої ним заяви). Однією із вимог позовної заяви є вимога про стягнення пені, яка є похідною. Тобто звернення до суду із таким способом захисту порушеного права як стягнення пені вже здійснено позивачем в межах встановленого ч. 2 ст. 122 КАСУ строку. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вже заявленої вимоги майнового характеру. Тобто збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад у грошовому розмірі. За наведеного, збільшення/зменшення розміру позовних вимог не є зверненням до суду за захистом порушеного права в розумінні ст.5, 122 КАСУ. Тому заява про збільшення позовних вимог в частині збільшення суми пені до стягнення є іншою процесуальною дією, ніж звернення до суду за захистом права шляхом подання позову і для цієї процесуальної дії передбачено інші процесуальні строки її здійснення - до закінчення підготовчого засідання (ч.1 ст. 47 КАСУ) та не є застосовними строки, визначені ч.2 ст. 122 КАСУ. З огляду на мотивувальну частину оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, позивач вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині вищенаведеним критеріям обґрунтованості не відповідає. За наведених обставин оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені за період з 18.03.2025 по 17.09.2025 в сумі 1 731 744,81 грн. позивач просить скасувати, а позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Східне МУ ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій зазначено, що ПрАТ «ММК ім. Ілліча» в податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2021 (реєстраційний № 9336774404 від 09.11.2021 р., термін нарахування та сплати 19.11.2021 ) визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за III квартал 2021 у розмірі 1 308 545 058 грн, яке було сплачено підприємством шляхом перерахування податку на прибуток платіжним дорученням від 18.11.2021 № 4500121935 на суму 1 160 463 039 грн та 148 082 019 грн зараховано з переплати, яка була наявна в ІКП станом на 19.11.2021 року. За підсумками трьох кварталів 2021 року позивач задекларував податкові зобов`язання і сплатив їх у повному обсязі, тобто, відсутній факт сплати податкових зобов`язань понад задекларовані. Отже, відсутні підстави вважати суму «-» 18 469 111 грн надмірно сплаченою в розумінні підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України в контексті можливості застосування до них порядку, встановленого статтею 43 ПК України. Отже, фактично сума надмірної сплати відсутня. Таким чином, наявна сума коштів сплачена відповідно до самостійно задекларованих сум підприємством і отримана через коригування у майбутніх періодах. Водночас, до зазначеної суми не можуть бути застосовані норми ст. 43 Податкового кодексу України, оскільки зазначена сума податкового зобов`язання сплачена підприємством на підставі власної декларації за 3 квартали 2021 у граничний строк сплати, який настав на таку дату, а отже зазначену суму не можна вважати надміру сплаченою. Відповідні кошти значаться в ІКП платника податку як «переплата» системою штучно через корегування платником податків відповідної інформації у своїй декларації. Як наслідок, відсутня головна обставина для повернення – виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Заява від ПрАТ «ММК ім. Ілліча» про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язань та пені від 19.04.2023 № 9084864895 розглянута контролюючим органом та прийнято рішення щодо виконання у вигляді направлення платнику письмового повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови. Форма повідомлення не встановлена жодним нормативно-правовим актом, тобто є довільною. Керуючись п. 5 Розділу III Порядку №60 за результатами розгляду заяви відповідачем - 1 не встановлено правомірність повернення коштів, про що направлено письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови №2591/6/32-00-51-01-08 від 28.04.2023. Також відсутні підстави для нарахування та стягнення пені у відповідних правовідносинах у спірному випадку. У свою чергу, про суми надмірно/помилково сплачених податків, а також про суми пені, платник повинен зазначати у поданій заяві, що випливає з приписів ст.43 ПК України. Оскільки подана заява не містить інформації про суми пені, які платник просить повернути, то відсутні підстави для повернення з бюджету, окрім сум надмірно сплаченого податку на прибуток, також і пені. Крім того, норма пункту 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України не містить обмежень тільки до бенефіціарного власника та не обмежується процентним співвідношенням. Застосовується до усіх учасників платника податку без обмеження процентом власності. Перелік учасників Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» зазначений у структурі власності, яка надана самим позивачем та містить його печатку, що підтверджує дійсність. Відповідні докази містяться у матеріалах справи у додатках КЛОПОТАННЯ про долучення до матеріалів справи від 21.11.2024 р. №4523/5/32-00-05-01-02, які надавалися на стадії касаційного розгляду справи. Засновником ПРАТ «ММК ім.. Ілліча» (код ЄДРПОУ 00191129) є: 100% Metinvest Management B.V. країна – Нідерланди, який на 100% належить Metinvest B.V. країна – Нідерланди. Metinvest B.V., належить: - 71,24% - компанії SCM (SYSTEM CAPITAL MANAGEMENT) LIMITED (СКМ (СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ) ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 137516; 5% - компанії CLARENDALE LIMITED (КЛАРЕНДЕЙЛ ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 288119. Кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), Україна, тип бенефіціарного володіння – непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив) – 76,24%. - 23,76% - компанії SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 173605, якою на 99,99% володіє SMART HOLDІNG (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр), реєстраційний номер НЕ 303560. Корпоративними правами (акціями) SMART HOLDІNG (CYPRUS) LTD на 100% володіють наступні трасти: - на 80% SMART TRUST (СМАРТ ТРАСТ), реєстраційний номер TRUST.2206; - на 20% STEP TRUST (СТЕП ТРАСТ), реєстраційний номер TRUST.2214. Управителями відповідних трастів є наступні особи: - SMART TRUST (СМАРТ ТРАСТ) є 85% Andreas Sofokleous ( ОСОБА_2 ) та 15% ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) через PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD (ПРОТЕАС ТРАСТІ СЕРВІСІЗ ЛТД, реєстраційний номер HE 351921, а також ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) нерезиденти, країна – Кіпр; - STEP TRUST (СТЕП ТРАСТ) є 85% ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) та 15% ОСОБА_11 ( ОСОБА_2 ) через PROTEAS TRUSTEE LTD (ПРОТЕАС ТРАСТІС ЛТД, реєстраційний номер НОМЕР_2 , нерезиденти, країна – Кіпр. За даними Державного реєстру санкцій щодо: 1) - Протеас Трасті Сервісіз Лтд (Proteas Trustee Services Ltd), країна реєстрації – Республіка Кіпр. Унікальний номер у реєстрі Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр – HE 351921. Місце реєстрації – Республіка Кіпр, м. Лімасол (Arch. Makariou III, 155, Proteas House, Floor 5, 3026, Limassol, Cyprus). - Протеас Трастіс Лтд (Proteas Trustees Ltd), країна реєстрації – Республіка Кіпр. Унікальний номер у реєстрі Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр – HE 329084. Місце реєстрації – Республіка Кіпр, м. Лімасол (Arch. Makariou III, 155, Proteas House, Floor 5, 3026, Limassol, Cyprus) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань. Санкції введено в дію на підставі позицій 1 та 2 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 жовтня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 8 жовтня 2024 року № 698/2024, терміном на 10 років, а саме до 08.10.2034 року; 2) – ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Громадянство – Республіка Кіпр. Паспорт громадянина Республіки Кіпр – НОМЕР_3 ; - ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянство – Республіка Кіпр; - ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство – Республіка Кіпр; - ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 . Громадянство – Республіка Кіпр. - ОСОБА_22 ( ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 . Громадянство – Республіка Кіпр. Паспорт громадянина Республіки Кіпр – НОМЕР_4 у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань. Санкції введено в дію на підставі позицій 73, 74, 76, 77, 78 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 жовтня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 8 жовтня 2024 року № 698/2024, терміном на 10 років, а саме до 08.10.2034 року: Відповідно до даних інтернет-порталу Orbis (orbiseurope.bvdinfo.com) акціями підприємства ПРАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» - 100% Metinvest B.V. країна – Нідерланди Metinvest B.V., належить: - 71,24% - компанії SCM (SYSTEM CAPITAL MANAGEMENT) LIMITED (СКМ (СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ) ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 137516 - 5% - компанії CLARENDALE LIMITED (КЛАРЕНДЕЙЛ ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 288119. Кінцевий бінефіціарний власник - ОСОБА_1 , Україна, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив) – 76,24%. - 23,76% компанії METINVEST B.V. володіє компанія SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), якою володіє SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД, що на 100% належить ОСОБА_25 ( ОСОБА_26 ). Водночас, за даними Державного реєстру санкцій щодо ОСОБА_27 ( ОСОБА_28 , податковий номер НОМЕР_5 ) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань. Санкції введено в дію на підставі позиції 1 Додатку до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01 грудня 2022 року «Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 1 грудня 2022 №820/22 (в редакції рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року «Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 24 січня 2023 року №43/2023 (з урахуванням змін внесених Указом Президента України від 24 червня 2024 року №376/2024), терміном на 5 років, а саме до 24.06.2029 року:

Відповідач-1 звертає увагу, що з преамбули Закону України «Про санкції» №1644-VII від 14 серпня 2014 року (далі - Закон №1644-VII) слідує, що інститут санкцій законодавець запровадив з метою невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров`ю населення, захоплення заручників, експропріацію власності держави, фізичних та юридичних осіб, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Держава обмежує право осіб, щодо яких прийнято рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) в одержанні коштів з держаного бюджету України. Повернення надмірно сплаченого податку на прибуток та пені суперечить меті застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», що полягає у захисті національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальній цілісності України, її економічній самостійності, прав, свобод, та законних інтересів громадян України, суспільства та держави. Як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог при застосуванні до позивача наявних санкцій згідно рішення Ради національної безпеки і оборони України, яке введено в дію указом Президента, що підтверджено Державним Реєстром санкцій.

Апелянт вважає доцільним застосувати вище зазначені норми закону для запобігання ухвалення злочинного судового рішення, яке не зможе бути реалізовано контролюючим органом та органами казначейства на теперішній час. Незгода позивача та суду першої інстанції з формулюванням повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови №2591/6/32-00-51-01-08 від 28.04.2023 не є підставою вважати заяву позивача про повернення коштів не виконаною. Згідно з пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. Додаток 7 до позовної заяви (копія платіжного доручення від 18.11.2021) містить інформацію, що отримувачем є Донецьке ГУК. Аналізуючи пункт 43.6 статті 43 Податкового кодексу, можна стверджувати про необґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з Державного бюджету через Головне управління державної казначейської служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155) при отримувачі Донецьке ГУК та перебуванні позивача на обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області на дату розгляду справи. Суд першої інстанції помилково стягнув кошти через Головне управління державної казначейської служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155) при сплаті податку до ДОНЕЦЬКЕ ГУК/ ДОН.ОБЛ./11021000 при фактичному обліку платника податків у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Запорізькій області. Повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови, виключає протиправну бездіяльність контролюючого органу та є доказом виконання Відповідачем-1 своїх зобов`язань у цих фактичних правовідносинах відповідно до пункту 5 Розділу III Порядку № 60 за результатами розгляду Заяви від 19.04.2023 № 9084864895. Суд не звернув увагу на зміст повідомлення, яке є наслідком відмови у задоволенні заяви позивача, а не залишення її без виконання, як зазначає позивач та суд першої інстанції. Форма відмови відповідно до пункту 5 Розділу III Порядку № 60 не встановлена законодавством. За змістом повідомлення зрозуміло, що повідомлення №2591/6/32-00- 51-01-08 від 28.04.2023 є саме відмовою при тому, що порядок № 60 містить у собі тільки дві дискреції, які зазначені вище: внесення відмітки до журналу, потім до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС, потім формується висновок до органів казначейства – при задоволенні заяви платника податків. Направлення письмового повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови – при відмові у задоволенні заяви. Як наслідок, контролюючий орган надсилає лист платнику податків з відповідних правовідносин тільки при відмові у задоволенні його заяви. Повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів. Як наслідок, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 по справі № 160/20359/23 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Крім того, податковим органом надано доповнення до апеляційної скарги, в яких вказує, що відповідні спірні правовідносини виникли у 2023 році при суб`єктному складі: позивач та Відповідач – 1 та вже неналежному, фактично, Відповідачу – 2, через фактичну сплату коштів позивачем до ГУ ДКСУ Донецької області у 2021 році та неможливості повернення коштів з бюджету Дніпропетровської області керуючись пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України, де кореспондується, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. З 03.01.2025 Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області, що дає право саме цьому суб`єкту вчиняти необхідні дії у податкових правовідносинах з відповідної дати, а Відповідач-1, на дату розгляду справи, вже позбавлений такої можливості, як і Відповідач-2, при належності виконання можливих зобов`язань ГУ ДКСУ у Запорізькій області при перебуванні на обліку у ГУ ДПС у Запорізькій області. Тобто, у цих правовідносинах фігурують неналежні сторони у справі (відповідачі) з наявними некоректно сформованими позовними вимогами. Згідно ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. За правилами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Викладене, у свою чергу, свідчить, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено. Відтак, суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення позбавлений можливості виправити наведену помилку, а тому наявна необхідність відмови у задоволенні позову з підстав, що він заявлений до неналежного відповідача.

Аналогічний за змістом правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №336/2138/17 (2-а/336/223/2017), від 26.06.2019 року у справі №303/3794/17, від 09.08.2019 року у справі № 821/2089/17, від 09.10.2019 року у справі № 456/2935/15-а, від 30.09.2019 року у справі №819/940/18 та від 31.10.2019 року у справі №826/17241/16. Таким чином, на переконання контролюючого органу, Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулось до суду із позовом до неналежного відповідача, що було залишено поза увагою судом першої інстанції та мало своїм наслідком розгляд справи по суті без урахування належного суб`єктного складу сторін. Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, можна дійти висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування.

Позивачем та відповідачем також були подані відзиви на апеляційні скарги один одного, які за змістом відповідають доводам апеляційних скарг.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, заслухавши в судовому засіданні доводи представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» в податковій декларації з податку на прибуток (реєстраційний номер №9336774404 від 09.11.2021) визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за ІІІ квартал 2021 року у розмірі 1 308 545 058 грн.

Сума, визначена податковим зобов`язанням з податку на прибуток за ІІІ квартал 2021 року у розмірі 1 308 545 058 грн, сплачена позивачем шляхом перерахування податку на прибуток платіжною інструкцією від 18.11.2021 №4500121935 на суму 1 160 463 039 грн та 148 082 019 грн зараховано з переплати, яка була наявна станом на 19.11.2021.

Позивачем подано звітну податкову декларацію за 2021 рік з податку на прибуток (реєстраційний номер 9432528987 від 28.02.2022) та визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за ІV квартал 2021 року з від`ємним значенням - 18 469 111 грн.

Таким чином, за результатами звітного податкового 2021 року у позивача виникла переплата з податку на прибуток підприємств на суму 18 469 111 грн.

ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» подало до Східного МУ ДПС по роботі з ВПП заяву №9084864895 від 19.04.2023 про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн на поточний рахунок платника податку в установі банку.

Східне МУ ДПС по роботі з ВПП листом №2591/6/32-00-51-08 від 28.04.2023 повідомило позивача, що при перевірці даних інтегрованої картки позивача встановлено, що в ІКП обліковується переплата з податку на прибуток (код платежу 11021000) у розмірі 34 647 450,57 грн, яка не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті 43 ПК України. Позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2021 визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за III квартал 2021 у розмірі 1 308 545 058 грн, яке було сплачено підприємством шляхом перерахування податку на прибуток платіжним дорученням від 18.11.2021 №4500121935 на суму 1 160 463 039 грн та 148 082 019 грн зараховано з переплати, яка була наявна в ІКП станом на 19.11.2021. Таким чином, позивачем використано суму перерахованих коштів згідно з платіжним дорученням, зазначеним у заяві від 19.04.2023 №9084864895 для погашення самостійно задекларованої суми податкового зобов`язання за ІІІ квартал 2021. Згідно з даними ІКП з податку на прибуток по ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» сума переплати станом на 20.11.2021 становила 16 178 339,57 грн. Податкові зобов`язання з податку на прибуток самостійно визначені позивачем наростаючим підсумком за рік 2021 склали 3 904 411 691 грн, тобто за IV квартал 2021 підприємством задекларовано податок на прибуток до зменшення у сумі 18 469 111 гривень. Оскільки метод визначення податку на прибуток підприємств передбачає включення до декларацій за рік показників податкової декларації попереднього періоду (3 квартали) у підприємства утворилась переплата з податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн через те, що податкове зобов`язання за підсумками 2021 року є меншим ніж зобов`язання за підсумками ІІІ кварталу 2021 року на 18 469 111 грн. Наявність зазначеної переплати не заперечуються контролюючим органом. Водночас, до зазначеної суми не можуть бути застосовані норми статті 43 ПК України, оскільки зазначена сума податкового зобов`язання сплачена підприємством на підставі власної декларації за 3 квартали 2021 року, а отже, зазначену суму не можна вважати надміру сплаченою. Для набуття сумами переплати статусу «надмірно сплачених грошових коштів» такі суми повинні бути сплачені платником податку понад суми нарахованих податкових зобов`язань. Відповідно до пункту 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів, зокрема на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету. Зважаючи на те, що зменшення самостійно нарахованих податкових платежів (зобов`язань) шляхом коригування податку до зменшення за підсумками вищевказаних звітних періодів не може розглядатись як надмірне надходження грошових зобов`язань, зазначена сума не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті 43 ПК України. Виходячи з викладеного, заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084864895 залишена Східним МУ ДПС по роботі з ВПП без виконання.

Позивач не погодившись із бездіяльністю відповідача-1 щодо неповернення ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн, звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, з урахуваннями висновків Верховного Суду у цій справі, викладеними в постанові від 15 липня 2025 року, колегія суддів зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі – ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.115 надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно до витягів ІКП ДПС, витягів з ІКП в інтегрованій картці платника податків ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА», що містяться в матеріалах справи, за кодом платежу 11021000 «податок на прибуток приватних підприємств» зазначена наступна інформація:

Станом на 19.11.2021: податковий борг 0,00 грн., надміру сплачені суми 16 178 339,57 грн.;

Станом на 01.04.2023: податковий борг 0,00 грн., надміру сплачені суми 34 647 450,57 грн.;

Станом на 01.05.2023: податковий борг 0,00 грн., надміру сплачені суми 34 647 450,57 грн.

Позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2021 визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за III квартал 2021 у розмірі 1 308 545 058 грн, яке було сплачено підприємством шляхом перерахування податку на прибуток платіжним дорученням від 18.11.2021 №4500121935 на суму 1 160 463 039 грн та 148 082 019 грн зараховано з переплати, яка була наявна в ІКП станом на 19.11.2021.

Тобто, позивачем використано суму перерахованих коштів згідно з платіжним дорученням, зазначеним у заяві від 19.04.2023 №9084864895 для погашення самостійно задекларованої суми податкового зобов`язання за ІІІ квартал 2021.

Згідно з даними ІКП з податку на прибуток по ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» сума переплати станом на 20.11.2021 становила 16 178 339,57 грн.

Податкові зобов`язання з податку на прибуток самостійно визначені позивачем наростаючим підсумком за рік 2021 склали 3 904 411 691 грн, тобто за IV квартал 2021 підприємством задекларовано податок на прибуток до зменшення у сумі 18 469 111 гривень.

Оскільки метод визначення податку на прибуток підприємств передбачає включення до декларацій за рік показників податкової декларації попереднього періоду (3 квартали) у підприємства утворилась переплата з податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн через те, що податкове зобов`язання за підсумками 2021 року є меншим ніж зобов`язання за підсумками ІІІ кварталу 2021 року на 18 469 111 грн.

Наявність зазначеної переплати не заперечуються контролюючим органом.

Враховуючи, що платіжним дорученням від 18.11.2021 №4500121935 на суму 1 160 463 039 грн позивачем сплачено податок на прибуток, у позивача була наявна переплата (надміру сплачені грошові зобов`язання) з податку на прибуток підприємств на загальну суму 18 469 111 грн.

Змістом підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені встановлені статтею 43 Податкового кодексу України.

Так, в редакції статті 43 ПК України станом на дату подання заяви про повернення надміру сплаченого податку на прибуток у розмірі 18 469 111 грн на поточний рахунок платника податку в установі банку, передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Положення статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються з нормами Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №60 від 11.02.2019 (далі - Порядок №60), а також Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 (далі Порядок №787).

Порядок №787 визначає процедуру, зокрема, повернення коштів надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

У відповідності до абзаців 1 пункту 1 Порядку №787 надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 2 Порядку №787, цей Порядок визначає процедури:

-повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі);

-перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок.

Згідно із пунктом 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників, заяві платника (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого)).

Пунктом 5 Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Порядок №60 визначає механізм інформаційного обміну: між ДФС, територіальними органами ДФС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДФС; між територіальними органами ДФС та місцевими фінансовими органами в процесі погодження електронних висновків та/або електронних повідомлень про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

Відповідно до розділу ІІ Порядку №60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДФС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин:

- відсутність у такого платника податкового боргу;

- подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати;

- відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України.

Як зазначалось вище, за матеріалами справи, станом на час подання позивачем заяви від 19.04.2023 №9084864895 у ПрАТ «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА»:

- був відсутній податковий борг (що підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем);

- заява від 19.04.2023 №9084864895 подана позивачем до Східного МУ ДПС по роботі з ВПП в межах визначеного строку та до належного органу за місцем податкового обліку;

- заява від 19.04.2023 №9084864895 відповідає вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.

На підставі пункту 43.6 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Отже, чинне на час подання позивачем заяви від 19.04.2023 податкове законодавство передбачало обов`язок податкового органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення помилково та/або надміру сплачених сум з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Наведені положення Порядку №60 вказують на те, що правомірними варіантами поведінки територіального органу ДПС, в питанні розгляду заяви платника про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань, є: або формування та направлення органу Казначейства висновку про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань, або направлення платнику письмового повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

У спірному випадку Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, на обліку якого перебував позивач на час виникнення спірних відносин, не вчинив жодних дій, які передбачені Порядком №60, натомість, направив позивачу листа, в якому зазначив про залишення заяви від 19.04.2023 без виконання.

Отже, за встановлених у цій справі обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було допущено протиправну бездіяльність під час розгляду заяви позивача про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованим висновок першої інстанції про те, що контролюючий орган розглянув заяву позивача не у встановленому порядку.

Колегія суддів, з урахуванням ч. 2 ст. 2 КАС України, яка визначає завдання і основні засади адміністративного судочинства, дійшла висновку, що відповідач під час розгляду заяви позивача діяв не на підставі, з перевищенням меж своїх повноважень та з порушенням способу, що передбачений чинним податковим законодавством.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відмова Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, викладена у листі № №2591/6/32-00-51-08 від 28.04.2023 щодо повернення надміру сплаченого податку, є протиправною.

Водночас, підстави для задоволення позовних вимог у спосіб, визначений позивачем, а саме, шляхом стягнення з Державного бюджету через Головне управління державної казначейської служби у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства «МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА» надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн та пені в розмірі 1 202 263,23 грн із зарахуванням коштів на визначений розрахунковий рахунок, відсутні.

Відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 15.08.2023 у справі №822/2086/17, повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Як зазначив Верховний Суд, переглядаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, у випадку, якщо законодавство встановлює певний механізм реалізації права, за захистом якого позивач звернувся до суду з позовом, то саме такий спосіб захисту як зобов`язання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обов`язків має розглядатися судом в першу чергу, а у випадку наявності обставин, що унеможливлюють застосування такого способу захисту, суд може застосувати інший, який буде більш ефективним.

Належних доказів, які б беззаперечно доводили наявність таких обставин, за яких у визначений п.п.43.5, 43.6 ст. 43 ПУ України здійснити повернення з Державного бюджету України надміру сплачених сум грошових зобов`язань позивач не навів та судом таких обставин не встановлено. Враховуючи наведене вище, а також порядок розгляду заяви щодо повернення надмірно сплачених податків та повноважень податкового органу стосовно спірних правовідносин, колегія суддів вважає належним способом захисту прав позивача, зобов`язання Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн.

Окремо колегія суддів зазначає щодо безпідставності доводів відповідача-1 з приводу застосування у спірному випадку аб.2 п.43.1 ст.43 ПК України, та, як наслідок, врахування відповідних підстав при вирішенні питання щодо повернення з бюджету надмірно сплачених сум грошових зобов`язань.

Так, з урахуванням доповнень та змін, внесених згідно із Законом № 3317-IX від 10.08.2023; згідно із Законом № 3813-IX від 18.06.2024, не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов`язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

Кабінет Міністрів України Постановою “Про затвердження Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника” від 19 вересня 2023 року № 1011 відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 5-1 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” затвердив Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника.

За положенням п.1-2 Методології, цю Методологію розроблено відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 5-1 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі - Закон) та з метою створення ефективної системи у сфері розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, удосконалення процесу визначення юридичними особами кінцевих бенефіціарних власників.

Ця Методологія поширюється на юридичних осіб приватного права, утворених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім осіб, визначених частиною восьмою статті 5-1 Закону.

Відповідно до пункту 3 Методології, у цій Методології термін “ключова частка статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи” означає розмір у відсотках пакета голосуючих акцій у загальній кількості голосуючих акцій акціонерного товариства або кількість голосів загальної кількості голосів учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, кількість голосів або інших прав голосу в юридичній особі, що надає можливість прямого або непрямого вирішального впливу.

Терміни “кінцевий бенефіціарний власник”, “структура власності”, “траст”, “номінальний власник” вживаються у значенні, визначеному Законом.

Терміни “реєстр власників іменних цінних паперів”, “номінальний утримувач” вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про депозитарну систему України”.

Термін “голосуюча акція” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про акціонерні товариства”.

Термін “партнерство” вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Відповідно до підпункту 14.1.241-1. пункту 14.1. статті 14 ПК України термін "кінцевий бенефіціарний власник" вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Пунктом 30 статті 1 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (Закон № 361) визначають, що:

кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція;

кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

Відповідно до ст. 5-1 Закону № 361, юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності. Юридичні особи зобов`язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.

Як зазначалось вище та не заперечується сторонами, засновником ПРАТ «ММК ім.. Ілліча» (код ЄДРПОУ 00191129) є: 100% Metinvest Management B.V. країна – Нідерланди, який на 100% належить Metinvest B.V. країна – Нідерланди. Metinvest B.V., належить: - 71,24% - компанії SCM (SYSTEM CAPITAL MANAGEMENT) LIMITED (СКМ (СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ) ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 137516; 5% - компанії CLARENDALE LIMITED (КЛАРЕНДЕЙЛ ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 288119. Кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), Україна, тип бенефіціарного володіння – непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив) – 76,24%. - 23,76% - компанії SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 173605.

Відносно кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ «ММК ім. Ілліча» - ОСОБА_1 та учасника Товариства - ОСОБА_29 санкції, у відповідності до Закону України «Про санкції», не застосовувалися.

Стосовно доводів відповідача-1, що в структурі власності позивача наявні підсанкційні особи, перелік яких наведений вище, колегія суддів зазначає, що вказані юридичні і фізичні особи не мають прямого та непрямого вирішального впливу на діяльність позивача, оскільки не мають можливості контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їхньою часткою (оскільки вони не володіють акціями позивача у розмірі 25 і більше відсотків, більш того – не є безпосередньо акціонерами позивача, а тому не мають можливості приймати участь у загальних зборах акціонерів позивача і, відповідно, приймати будь-які рішення чи голосувати за прийняття будь-яких рішень на таких загальних зборах акціонерів.

Вказані відповідачем-1 юридичні та фізичні особи не є акціонерами позивача, отже, відповідно до вимог чинного законодавства України, вони не мають права на отримання частки доходів позивача у вигляді дивідендів з огляду на положення п. 2 ч. 1 ст. 27, ч.1. ст.34 Закону України «Про акціонерні товариства», не мають права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління позивача.

Оскільки вказані відповідачем-1 фізичні та юридичні особи не мають відношення до жодного з органів управління ПрАТ «ММК ім. Ілліча», отже вони не мають права на вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності позивача, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що учасники, управителі компанії Smart Steel Ltd не здійснюють прямого та/або непрямого вирішального впливу на діяльність на Metinvest B.V. (Нідерланди) та через Metinvest B.V. (Нідерланди) на ПрАТ «ММК ім. Ілліча», оскільки частка Smart Steel Ltd у Metinvest B.V. (Нідерланди) становить лише 23,76 %, а також не являються кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ «ММК ім. Ілліча» у розумінні законодавства України, яке наведено судом у даному рішенні. Відповідний висновок є застосовним й щодо доводів відповідача-1 з приводу того, що власником на 100% компанії SMART HOLDING (CYPRUS) LTD є MR VADYM NOVYNSKYI (Вадим Новинський), щодо якого у порядку, встановленому Законом України “Про санкції”, прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань, оскільки компанія SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД) володіє 23,76% компанії METINVEST B.V., що є меншим ніж 25%. Крім того такі твердження відповідач-1 не підтвердив належними доказами, як то даними Єдиного реєстру податкових накладних, Єдиного реєстру акцизних накладних, інформаційної системи "Е-резидент", показники Platts, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав та їх обтяжень, АС “Податковий блок”, ІКП відповідно до ст. 83 ПК України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про не встановлення у цій справі обставин, які передбачені п.43.1 ст.43 ПК України та які б свідчили про обмеження права позивача на повернення з бюджету сум.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені, у задоволенні якої суд першої інстанції відмовив, то колегія суддів зазначає наступне.

На час розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанції до Податкового кодексу України були внесені зміни, пов`язані із реалізацією спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), які пункт 43.1 статті 43 Податкового кодексу України встановлює як такі, що унеможливлюють повернення надміру та/або помилково сплачених коштів відповідній особі.

Водночас, за змістом абзацу 4 пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до підпункту 129.1.5 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.

За змістом пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми заниження податкового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов`язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов`язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов`язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

З огляду на те, що Податковим кодексом України передбачено відповідальність контролюючого органу за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (пункт 43.5. статті 43 ПК України), передбачено нарахування пені у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів (підпункт 129.1.5. пункту 129.1. статті 129 ПК України), а повернення надміру сплачених платежів є неможливим за відсутності висновку контролюючого органу, колегія суддів погоджується з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі про наявність підстав для нарахування і стягнення з відповідача пені за весь період прострочення оформлення висновку.

Розмір пені для випадку, передбаченого в пункті 43.5. статті 43 Кодексу прямо не встановлений, у зв`язку з чим пеня підлягає нарахуванню в розмірі, визначеному в пункті 129.4. статті 129 Податкового кодексу України.

Верховним Судом у постанові від 19.10.2022 у справі № 640/18646/21 наведено правовий висновок, згідно якого, оскільки ПК України передбачено відповідальність контролюючого органу за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (п.43.5. ст.43 Кодексу), передбачено нарахування пені у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів (пп.129.1.5. п.129.1. ст.129 Кодексу), а повернення надміру сплачених платежів є неможливим за відсутності висновку контролюючого органу, колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для нарахування і стягнення з відповідача пені за прострочку оформлення висновку.

Колегія суддів не знаходить правових підстав для відступлення від такого правового висновку Верховного Суду.

Оскільки заяву № 9084864895 від 19 квітня 2023 про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств відповідач отримав 19 квітня 2023 року, відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України висновок про повернення надміру сплаченого податку на прибуток підприємств в розмірі 18 469 111 грн. відповідач був зобов`язаним передати органу казначейства до 02 травня 2023 року (за 5 робочих днів двадцятиденного строку з дня подання відповідної заяви, який закінчувався 09 травня 2023 року).

На підставі отриманого висновку, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом 5 робочих днів мав здійснити повернення надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому законодавством, тобто до 02 травня 2023 року.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 1202263,23 розрахованої за період 03 травня 2023 року (перший день прострочки) по 31 липня 2023 року (дата підготовки позовної заяви). З урахуванням термінів розгляду справи позивачем 18.09.2025 подана заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені, яка судом першої інстанції була прийнята до розгляду.

Водночас, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення пені в збільшеному розмірі суд застосував до спірних правовідносин положення ст. 122 КАС України, визнав пропущеним строк звернення із заявою про збільшення позовних вимог та відмовив у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені у збільшеному розмірі.

Частинами першою та другою ст.47 КАС України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право, зокрема, змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Тобто, наведеною нормою Кодексу не встановлено інших обмежень строків звернення до суду із заявами щодо збільшення/зменшення позовних вимог. Таким чином, положення ст.122 КАС України не є застосовними у даному випадку.

Із заявою щодо збільшення позовних вимог в частині стягнення пені позивач звернувся 18.09.2025. Ухвала про прийняття до розгляду цієї заяви судом першої інстанції була постановлена 07.10.2025. Підготовче провадження судом закрито 21.10.2025 та судове засідання по справі було призначено на Отже, передбачені ч.1 ст.47 КАС України строки позивачем було дотримано. Своєю чергою застосування приписів ст.122 КАС України у відповідних правовідносинах суд першої інстанції нормативно не обгрунтував, що свідчить про протиправність наведеного висновку суду.

У заяві про збільшення позовних вимог позивач навів розрахунок пені та період її нарахування з огляду на новий період прострочення з 18.03.2025 по 117.09.2025, процентної ставки пені - 120% ставки НБУ у відповідних періодах та приписів п.129.4 ст.129 ПК України. Загальний розмір заявлених вимог в частині стягнення пені з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог склав за період з 03.05.2023 по 31.07.2023 (90 кал.днів) - 1202263,23 грн. та за період з 18.03.2025 по 17.09.2025 (184 кал.дні) – 1731744,81 грн., загалом розмір пені, яку позивач просив стягнути з Державного бюджету, складає 2934008,14 грн.

Наданий розрахунок пені, проведений позивачем у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, є вірним та обґрунтованим, крім того відповідачем заперечень з приводу правильності розрахунку не наведено, отже, у даній справі спір щодо правильності такого розрахунку та кількості днів прострочення відсутній.

Згідно ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Колегія суддів, з огляду на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також, неправильне застосування норм матеріального права, дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 в адміністративній справі №160/20359/23 – скасувати.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, викладену у листі № №2591/6/32-00-51-08 від 28.04.2023 щодо повернення надміру сплаченого податку.

Зобов`язати Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків підготувати та надати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області висновок про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств у розмірі 18 469 111 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155) на користь Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (код ЄДРПОУ 00191129) пеню в сумі 2 934 008,14 грн із зарахуванням коштів на р/ р UA 8833482510000000002600321870 (МФО банку 334851).

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак