Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №686/7023/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/7023/26

Провадження № 22-ц/820/1924/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., П`єнти І. В.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2026 року (суддя Порозова І. Ю., повне судове рішення складено 04 червня 2026 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У березні 2026 року ТОВ «Таліон Плюс», звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 19.05.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір кредитної лінії № 148880471, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 9400 грн з кінцевою датою повернення 18.06.2030. Сторонами кредитного договору погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки. 22.07.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № МВ-ТП/45, згідно з умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 148880471 від 19.05.2025. Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 28709,48 грн, з яких: 9400 грн - заборгованість за кредитом, 18745,48 грн - заборгованість за процентами, 564 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту.

Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з позичальника.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 10528 грн, з яких: 9400 грн - кредит, 564 грн - проценти, 564 грн - комісія за надання кредиту та 976,32 грн судового збору і 1833,54 грн витрат на правничу допомогу. В решті позову відмовлено.

ТОВ «Таліон Плюс», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Посилається не неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права. Вважає помилковим висновок суду про відсутність підстав для стягнення процентів за користування кредитними коштами після закінчення дисконтного періоду кредитування. Відповідно до пункту 11.1. договору договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання. Відповідно до пункту 7.3. договору кінцева дата повернення кредиту встановлена 18.06.2030. Відсутність пролонгації дисконтного періоду не припиняє дії договору та не впливає на обов`язок сплати процентів, оскільки проценти нараховуються протягом усього строку його дії, як плата за користування кредитними коштами. 15.12.2025 кредитний договір було достроково розірвано на підставі пунктів 7.2.2. та 9.1.1.7., про що повідомлено відповідача і припинено нарахування процентів. Суд першої інстанції безпідставно ототожнив пролонгацію дисконтного періоду із продовженням строку дії кредитного договору, а визначений строк дисконтного періоду користування кредитними коштами із загальним строком користування кредитом. Нараховані проценти не є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання в розумінні статті 625 ЦК України.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом та комісії фактично не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Установлено, що 19.05.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір кредитної лінії № 148880471.

Згідно з пунктом 2.1. цього договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом і комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до пункту 2.2. договору загальний розмір кредиту за цим договором складає 9400 грн, разом із тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів.

У пункті 2.3. договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 19.05.2025 (що є датою надання кредиту).

За умовами пунктів 7.1., 7.2. договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повернення всієї суми кредиту за всіма виданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 18.06.2025, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником; в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1. договору; 7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. договору.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 18.06.2030 (пункт 7.3. договору).

Згідно з пунктами 8.1., 8.3. договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим договором. Інших витрат позичальника договором не передбачено. Базова процентна ставка складає 0,98% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що складає 357,70% річних.

Відповідно до пункту 11.1. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.

На підставі довідки ТОВ «ПрофітГід» ОСОБА_1 перераховано 9400 грн на рахунок (платіжна карта № НОМЕР_1 , вказана ним під час укладення договору) від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання умов кредитного договору № 148880471 від 19.05.2025.

Отримання кредитних коштів підтверджується також випискою по рахунку АТ «КБ «ПриватБанк», у якому відповідачу була емітована карта № НОМЕР_2 .

22.07.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № МВ-ТП/45, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

За змістом цього договору наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 22.07.2025 до договору факторингу № МВ-ТП/45 від 22.07.2025 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 148880471 від 19.05.2025.

ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов`язання за кредитним договором.

За розрахунком позивача заборгованість за договором складає 28709,48 грн, з яких: 9400 грн - заборгованість за кредитом, 18745,48 грн - заборгованість за процентами, 564 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмову в позові про стягнення процентів суд першої інстанції мотивував тим, що відповідач не здійснював погашення за договором, а тому не відбулася пролонгація дисконтного періоду кредитування і проценти підлягають стягненню в межах 30 днів дисконтного періоду.

З висновком суду колегія суддів не погоджується.

Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу з таких підстав.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з частинами 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Установлено, що договір кредитної лінії № 148880471 від 10.05.2025 ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 6535.

Договір містить персональні дані відповідача, зокрема, РНОКПП, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, електронну адресу.

У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту, сплати процентів, комісії та строк його дії.

Укладення кредитного договору, отримання позичальником кредитних коштів і перехід права вимоги до позивача підтверджені належними і допустимими доказами та не оспорювалися ОСОБА_1 .

Відповідно до умов договору кредитної лінії договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання. Сторони визначили кінцеву дату повернення кредиту 18.06.2030 (пункт 7.3.) та сплату процентів за користування кредитом у розмірі та порядку, що встановлені договором, - протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування; після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплачувати проценти щоденно (пункти 74.1., 7.4.2.).

Згідно з пунктом 1.1.5. договору дисконтний період кредитування або дисконтний період - період користування кредитом, протягом якого позичальник має право отримувати нові транші, у тому числі у разі часткового погашення кредиту протягом дії договору.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність стягнення процентів лише за 30 днів користування кредитом протягом дисконтного періоду та визначив їх розмір у сумі 564 грн з огляду на те, що загальний строк кредитування визначений сторонами 5 років, протягом якого позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитними коштами. Договір був розірваний 15.12.2025.

Проценти підлягають стягненню за фактичний період користування кредитом з 19.05.2025 по моменту розірвання договору 15.12.2025.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість за процентами за вказаний період складає 18745,48 грн.

Доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для стягнення усієї заборгованості за процентами колегія суддів вважає обґрунтованими.

З урахуванням наведеного вище рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про стягнення процентів необхідно змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, збільшити стягнуту з відповідача на користь позивача суму заборгованості за процентами до 18745,48 грн і відповідно загальну суму заборгованості за кредитним договором до 28709,48 грн.

В решті рішення суду першої інстанції не переглядалося.

На підставі частини 13 статті 141 ЦПК України зміні підлягає розподіл судових витрат.

Стягнуті з ОСОБА_1 на користь товариства документально підтверджені судові витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви (платіжна інструкція № 504 від 19.02.2026) та на професійну правничу допомогу (ордер серія СВ № 1116266; договір про надання правничої допомоги № 5 від 02.12.2024; додаткова угода № 2792 від 10.02.2026; акт прийому-передачі наданих послуг від 10.02.2026) підлягають збільшенню відповідно судовий збір до 2662,40 грн, витрати на правничу допомогу до 5000 грн.

Про неспівмірність витрат на правничу допомогу відповідач не заявляв.

Документально підтверджені витрати ТОВ «Таліон Плюс» по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги (платіжна інструкція № 4514 від 01.07.2026) в сумі 2515,97 грн потрібно стягнути з ОСОБА_1 .

При цьому апеляційний суд виходить з розміру судового збору, який підлягав сплаті при оскарженні рішення суду в частині відмови в позові (63%), а не надміру сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2026 року в частині вирішення вимог про стягнення процентів змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, збільшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» суму заборгованості за процентами до 18745,48 грн (вісімнадцять тисяч сімсот сорок п`ять грн 48 коп.) і відповідно загальну суму заборгованості за кредитним договором 28709,48 грн (двадцять вісім тисяч сімсот дев`ять грн 48 коп.),

Змінити розподіл судових витрат.

Збільшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» суму судового збору до 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.), суму витрат на правову допомогу до 5000 грн (п`ять тисяч грн).

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (місцезнаходження вул. Жабинського, 13, м. Чернігів, ІК ЄДРПОУ 39700642) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2515,97 грн (дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять грн 97 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді Р. С. Гринчук

І. В. П`єнта