Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №686/8683/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/8683/26

Провадження № 33/820/694/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., захисника Підлісного О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , не працюючу,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

За постановою суду, 15 березня 2026 року, о 00 год. 49 хв., ОСОБА_1 , керувала по 256 км. а/д М30, автомобілем «Toyota Yaris Cross», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю із ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку відмовилася, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вказує, що суд безпідставно не врахував, що після зупинки працівниками поліції, останні на місці зупинки не пропонували пройти огляд в медичному закладі для встановлення стану сп`яніння.

Зазначає, що при направленні водія на медичне обстеження працівниками поліції не складено акту і не вказані ознаки, які б давали підставу для направлення на огляд, а проведений огляд мав би зафіксувати ознаки, які вказували на наявність будь – яких ознак алкогольного сп`яніння.

Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення є таким, що складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП, тому він позбавлений доказової сили і інших доказів її вини суду не надано.

Посилається і на те, що у постанові суд не навів доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених доводів та обмежився переглядом відеозапису працівника поліції.

Заслухавши пояснення захисника Підлісного О.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №615185 від 15.03.2026, що у вказаний день о 00 год. 49 хв. на автодорозі М-30 256 км ОСОБА_1 керувала автомобілем «Toyota Yaris Cross», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю із ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Alcotest Drager на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому порядку відмовилася, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615185,

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння,

- направленням на огляд водія транспортного засобу від 15.03.2026, згідно якого ОСОБА_1 відмовилася проїхати до медичного закладу,

- рапортом працівника поліції та доповідною запискою із витягами із електронних журналів відеореєстраторів № 476020 та № 476517, згідно яких дані реєстратори в момент зупинки ОСОБА_1 були розрядженні,

- відеозаписами з мобільного телефону працівника поліції, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем «Toyota Yaris Cross», відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, а також процедуру складання адміністративних матеріалів.

Апеляційний суд приходить до висновку, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, не суперечать фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Тому, твердження апелянта про відсутність доказів у справі є необґрунтованими.

Доводи ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення є таким, що складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП, тому він позбавлений доказової сили, апеляційний суд відхиляє, оскільки протокол про адміністративне правопорушення було складено з дотриманням вимог ст.256 КУпАП, а викладені у ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи та істотних недоліків, які б тягли за собою визнання протоколу недопустимим доказом, матеріали справи не містять.

Твердження апелянта про те, що працівниками поліції не складено акту і не вказані ознаки, які б давали підставу для направлення на огляд, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вказане спростовується наявним у матеріалах справи актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого за результатом огляду у водія працівниками поліції виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови та зазначено, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду.

Не можуть бути задоволеними і вимоги апеляційної скарги про те, що суд не врахував, що після зупинки працівниками поліції, останні на місці зупинки не пропонували пройти огляд в медичному закладі для встановлення стану сп`яніння, оскільки зазначене спростовується відеозаписом, згідно якого працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 порядок огляду водіїв на стан сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці та у закладі охорони здоров`я, на що остання відмовилася.

Враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, та оцінивши кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, визнав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для того, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення нею п.2.5 ПДР України.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Постанова суду є законною і підстав для її скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набира є законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Володимир БАРЧУК