Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №677/700/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 677/700/25

Провадження № 22-ц/820/1881/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Демчук В.М.,

з участю представника позивача адвоката Чернової А.В.,

з участю представника відповідача адвоката Куриша В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Райффайзен банк» на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2026 року, суддя Васільєв С.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен банк» про захист прав споживачів шляхом визнання кредитного договору недійсним, зобов`язання відновити кредитний ліміт та повернення власних коштів, визнання відсутнім права вимоги,

встановив:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АТ «Райффайзен банк», (далі по тексту - Банк), в якому просив визнати недійсним кредитний договір №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025, на суму 231000 грн, укладений між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен банк» з моменту укладення; зобов`язати АТ «Райффайзен банк» повернути йому власні грошові кошти, переведені 11.03.2025 з карткового рахунку № НОМЕР_1 у сумі 32000 грн, шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 ; зобов`язати АТ «Райффайзен банк» відновити кредитний ліміт на рахунку ОСОБА_1 по банківській картці «Кредитна картка 100 днів» № НОМЕР_2 , в сумі 126000 грн та визнати відсутність у АТ «Райффайзен банк» права вимоги до ОСОБА_1 та відсутність у ОСОБА_1 кореспондуючого обов`язку, включаючи оплату суми тіла кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії банку та інших платежів, за наступними правочинами:

- за кредитним договором «Кредит готівкою», №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025, на суму 231000 грн, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен банк»;

- за договором споживчого кредитування від 16.11.2023, на суму 77357,58 грн (включаючи банківську комісію), наданих за рахунок кредитного ліміту, встановленого на кредитній картці «Кредитна картка 100 днів» №2093676900.

В обґрунтування позову вказав, що він є клієнтом АТ «Райффайзен банк».

12.03.2025 він, з метою перевірки розміру залишку грошових коштів на карткових рахунках АТ «Райффайзен банк» у застосунку на мобільному телефоні, випадково визначив, що на картці для виплат наявна значна сума грошових коштів, у розмірі 110000 грн, після чого він невідкладно звернувся до відділення АТ «Райффайзен банк» у м. Красилові, де разом із співробітником банку виявили, що його обліковий запис в онлайн-банкінгу було зламано.

Внаслідок протиправних дій невстановлених осіб він зазнав майнової шкоди в розмірі 231000 грн.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 29.05.2026 позов задоволено частково.

Зобов`язано АТ «Райффайзен банк» повернути ОСОБА_1 власні грошові кошти ОСОБА_1 , переведені 11.03.2025 з карткового рахунку № НОМЕР_1 , в сумі 32000 грн, шляхом відновлення їх на картковому рахунку № НОМЕР_1 .

Визнано відсутність в АТ «Райффайзен банк» права вимоги до ОСОБА_1 та відсутність у ОСОБА_1 кореспондуючого обов`язку, включаючи оплату суми тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії банку та інших платежів, за наступними правочинами:

- за кредитним договором «Кредит готівкою» №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025, на суму 231000 грн, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен банк»;

- за договором споживчого кредитування від 16.11.2023, на суму 77357,58 грн (включаючи банківську комісію), наданих за рахунок кредитного ліміту, встановленого на кредитній картці «Кредитна картка 100 днів» №2093676900.

В апеляційній скарзі АТ «Райффайзен банк» просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування скарги відповідач зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки досудове розслідування щодо обставин, встановлених судом у даній справі, триває, вини у вчиненні шахрайських дій інших осіб відносно позивача не встановлено.

В порушення вимог Закону України «Про платіжні послуги» позивач, маючи дві доби, з 09.03.2025 по 11.03.2025, вчинив бездіяльність оскільки не повідомив банк про настання відповідних обставин.

ОСОБА_1 , отримавши на особистий мобільний телефон текстове повідомлення про зміну фінансового номеру, не вчинив жодних заходів задля блокування рахунків. Будучи обізнаним щодо можливої компрометації своїх даних з 09.03.2025, позивач умисно або внаслідок недбалості повідомив АТ «Райффайзен банк» лише 12.03.2025.

В той же час, заява-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 є дійсною та підлягає обов`язковому виконанню, усі операції щодо здійснення переказів за кредитним та картковим рахунками ОСОБА_1 здійснювалися ним особисто за його волею та в його інтересах, що судом першої інстанції не враховано.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримав оскаржуване рішення суду, та зазначив, що при виявленні на особистому банківському рахунку зайвих грошових коштів невідкладно вжив усіх необхідних заходів для повідомлення АТ «Райффайзен банк» з метою зупинення незаконних банківських операцій. Наміру укладати спірні кредитні договори він не мав. Під час зміни фінансового номеру працівники банку не провели ідентифікацію та верифікацію особи, яка запитувала зміну фінансового номеру, що призвело до відповідних наслідків.

В суді представник Банку підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечила, підтримала оскаржуване судове рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Райффайзен Банк».

16.11.2023 між АТ «Райффайзен банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір «Кредитна картка» №010-RO-82-239995359. Для користування цим рахунком позивач зазначив номер телефону НОМЕР_3 , за допомогою якого він здійснював керування рахунком.

09.03.2025, від імені ОСОБА_1 подано заяву про використання удосконаленого електронного підпису. Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 надав згоду на генерацію та використання в мобільному додатку «МуRaif» удосконаленого електронного підпису (далі - удосконаленого ЕП), що згенерований засобами мобільного додатку, зберігається в електронному сховищі документів клієнтів Банку та використовується в мобільному додатку для його ідентифікації, підписання електронних документів (у т.ч. електронних платіжних інструкцій), при здійсненні переказу коштів та для вчинення інших дій в мобільному додатку. Удосконалений ЕП є аналогом його власноручного підпису. Порядок використання удосконаленого ЕП в мобільному додатку «МуRaif» врегульовано статтею 4 розділу 4.2. Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен банк».

Від імені ОСОБА_1 , шляхом використання фінансованого номеру НОМЕР_4 та даних закордонного паспорту позивача, за допомогою удосконаленого електронного підпису, 11.03.2025 підписано заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/MR/82/26411683899446, за яким кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 231000 грн, строком на 72 місяці, під 29,90% річних, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно з умовами договору та тарифами кредитора, та виконати усі інші зобов`язання в порядку та строки, визначенні договором.

11.03.2025, в період часу з 19 год. 07 хв. по 19 год. 50 хв., здійснено переказ особистих коштів ОСОБА_1 з карти для виплат № НОМЕР_1 на картку ОСОБА_2 у сумі 5000 грн, 25000 грн, 2000 грн, разом 32000 грн.

Кредит, наданий згідно з умовами кредитного договору «Кредит готівкою» №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 на суму 231000 грн було зараховано ОСОБА_1 о 19 год. 52 хв. АТ «Райффайзен банк» на картку для виплат № НОМЕР_1 . Після чого з картки для виплат НОМЕР_1 було здійснено фінансові перекази (списання) в сумі 21000 грн, 25000 гри, 25000 грн на невідому картку (о 20 год. 10 хв., 20 год. 15 хв.).

Згодом, (о 20 год. 21 хв.), було здійснено переказ у розмірі 50000 грн на кредитну картку ОСОБА_1 «100 днів» №2093676900, де був вже наявний поточний кредитний ліміт в сумі 126000 грн і проведено наступні дії: три безготівкових платежі на суми 25750 грн, 10300 грн (11.03.2025), а також платіж на суму 91334,97 грн (10.03.2025 дата транзакції, дата списання 12.03.2025) (разом 198384,97 грн).

Згідно з відповіддю ТОВ «Лайфселл» від 30.04.2025, №1988д, номер телефону НОМЕР_4 обслуговується у мережі lifecell, починаючи з 02.03.2025, без ідентифікації (реєстрації) кінцевого користувача (абонента) у постачальника електронних комунікаційних послуг.

12.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до відділення АТ «Райффайзен банк» у м. Красилові, де разом із співробітником банку було виявлено, що обліковий запис ОСОБА_1 в онлайн-банкінгу було зламано, у зв`язку з чим співробітник АТ «Райффайзен банк» заблокувала усі картки ОСОБА_1

12.03.2025 позивач звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до відділення поліції №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області та просив розпочати досудове розслідування з підстави вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення та визнати його потерпілим від вищезазначеного кримінального правопорушення.

13.03.2025 відділенням поліції №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12025243800000070 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченою ч. 4 ст. 185 КК України.

У витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №12025243800000070 від 13.03.2025 зазначено короткий виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 11.03.2025, з 17:00 по 22:00, невстановлені слідством особи здійснили крадіжку грошових коштів з карткових рахунків АТ «Райффайзен банк», які належали ОСОБА_1 , шляхом переказу на банківські картки № НОМЕР_5 АТ «Універсал банк», № НОМЕР_6 АТ «Райффайзен банк» та НОМЕР_9 АТ «Акцент банк», чим завдано йому майнову шкоду на суму 280384,97 грн.

З метою повідомлення АТ «Райффайзен Банк» про вчинені щодо нього шахрайських дій, позивач звернувся до Красилівського відділення АТ «Райффайзен банк» з письмовою заявою від 13.03.2025, в якій просив припинити нарахування відсотків та анулювати заборгованість по кредитному рахунку «100 днів» №2093676900 від 16.11.2023 та з проханням припинити нарахування відсотків і анулювати заборгованість за кредитним договором «Кредит готівкою» №014ZMR/82/26411683899446 від 11.03.2025.

ОСОБА_1 надіслав на юридичну адресу АТ «Райффайзен банк» заяву від 14.03.2025, в якій повідомив, що невстановлені особи проводили фінансові операції від його імені з його картковими рахунками. Вказав, що не мав волевиявлення на оформлення кредитного договору №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 на суму 231000 грн з АТ «Райффайзен банк», останній ним не укладався, грошових коштів у межах такого договору він не отримував. Також просив вважати його таким, що не виявляв своєї особистої волі до вчинення та укладення кредитного договору №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025, на суму 231000 грн з АТ «Райффайзен банк», вважати кредитний договір №014/MR/82/26411683899446 на суму 231000 грн з АТ «Райффайзен банк», який укладений невстановленими особами від його імені таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким договором такими, що не набулись, а правовідносини за ним такими, що не виникли. Просив не обліковувати за ним жодної грошової заборгованості перед АТ «Райффайзен банк» за кредитним договором №014/MR/82/26411683899446, на суму 231000 грн та рахунком №2093676900 від 16.11.2023 «Кредитна картка 100 днів без відсотків», в розмірі 77357,58 грн та не нараховувати відсотків за вказаними кредитними рахунками.

У відповіді від 27.03.2025, №81-27-5/700, АТ «Райффайзен банк» повідомило ОСОБА_1 про те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що за допомогою функціоналу додатку банку особою, у якої був наявний доступ до документів ОСОБА_1 в застосунку «Дія», з використанням даних документів здійснено відкриття карткового рахунку та змінено фінансовий номер телефону. Після входу в додаток Банку, було замовлено послугу з надання споживчого кредитування, з метою отримання якої проведено ряд заходів (обрано суму та періоду користування коштами, підтверджено ознайомлення з паспортом продукту, кредитним договором та додатками до нього та підтверджено замовлення послуги підписанням удосконаленим ЕП) на підставі яких з Банком, укладено заяву - договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою».

14.03.2025 позивач звернувся зі скаргою до Національного банку України щодо порушення АТ «Райффайзен банк» національного законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, належного збереження інформації, що становить таємницю фінансової послуги, банківську таємницю та належної ідентифікації клієнтів під час надання банківських послуг, зокрема, видачі кредитів та з вимогою здійснити відповідну перевірку АТ «Райффайзен банк».

16.04.2025 Національний Банк України, у відповідь на скаргу позивача від 14.03.2025, надав інформацію, згідно з якою 11.03.2025, через застосунок Myraif подано заявку на оформлення готівкового кредиту з пристрою, який раніше ОСОБА_1 не використовувався - Xiaomi MI 8 android v.33., та здійснено перекази коштів, які позивач не підтвердив. Банк повідомив, що в процесі проведеної перевірки встановлено, що за допомогою функціоналу додатку Банку, особою, у якої був наявний доступ до документів позивача в застосунку «Дія», з використанням даних документів здійснено відкриття карткового рахунку та змінено фінансовий номер телефону. Після входу в додаток було замовлено послугу з надання споживчого кредитування, з метою отримання якої проведено ряд заходів (обрано суму та періоду користування коштами, підтверджено ознайомлення з паспортом продукту, кредитним договором та додатками до нього та підтверджено замовлення послуги підписанням удосконаленим електронним підписом) на підставі яких між нібито позивачем та Банком укладено заяву - договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою». Також зазначено, що Банк повідомив про те, що 09.03.2025 було перевстановлено додаток на пристрої, який раніше не використовувався Хіоmi MI 8 Android v.33, про що було надіслано СМС з ОТР паролем на новий фінансовий номер НОМЕР_10. Банк вказав, що вхід в додаток в день проведення спірних трансакцій здійснено:

- 2025-03-11, 06:07:41, у застосунок «Райффайзен Онлайн» з пристрою samsung SMA145F Android v. 14 CLIENT VERSION: 1.318.0 за допомогою відбитку пальця;

- 2025-03-11, 19:02:08, у застосунок «MyRaif» з пристрою Xiaomi MI 8 Android v.33 за допомогою PIN. Переказ коштів здійснено з підтвердженням удосконаленого електронного підпису.

На виконання ухвали суду Міністерство цифрової трансформації надало інформацію, що 09.03.2025, о 21:19, користувач ОСОБА_1 успішно виконав шерінг документів за схемою передачі даних закордонного паспорту для набувача АТ «Райффайзен банк». Ідентифікація користувача в сервісі «Дія» відбулася за допомогою акаунту користувача в АТ КБ «Приватбанк». Відеоідентифікація користувача не проводилася.

Листом від 26.11.2025 ДП «Дія» повідомило, що у підприємства відсутня інформація щодо ідентифікації електронних пристроїв користувачів.

У відповіді від 30.09.2025 АТ КБ «Приватбанк» повідомило, що від імені ОСОБА_1 жодних дій, спрямованих на відкриття нових кредитних карток чи укладення кредитних договорів в період 09.03.2025-12.03.2025 не здійснювалося. 09.03.2025 банком було направлено текстове повідомлення у Viber (замість SMS) стосовно блокування картки № НОМЕР_7 у зв`язку із проведенням шахрайських/підозрілих операцій. Карту було тимчасово заблоковано. 20.03.2025 клієнт перевипустив картку № НОМЕР_7 на нову. Інформація щодо ідентифікації ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_8 в сервісі «Дія» за допомогою акаунту користувача в АТ КБ «Приватбанк» (спосіб проведення вказаної ідентифікації, зміна логіна/паролів, даних пристроїв з яких проводились вказані дії тощо) в період 09.03.2025 - 11.03.2025: Акаунт Приват 24 був заблокований 09.03.2025. Потім клієнт розблокував картку у відділенні банку 20.03.2025.

Банк зазначив, що блокування акаунту Приват 24 клієнта ОСОБА_1 вплинуло на можливість проходження ним ідентифікації в інших додатках. Акаунт було заблоковано з 2025-03-09, 20:47:04 до 2025-03-20, 11:59:46.

Відповідно до кредитного звіту Українського бюро кредитних історій, 09.03.2025 від імені позивача були подані заявки на отримання кредиту також до АТ «Таскомбанк», АТ «Акцент банк», АТ «Ідея банк», АТ «Сенс банк», АТ «ПУМБ».

АТ «ПУМБ» у відповіді від 01.04.2025 зазначило, що в результаті проведеного банком внутрішнього розслідування встановлено, що 09.03.2025 невстановленою особою на ім 'я клієнта ОСОБА_1 було оформлено кредитну картку з відновлювальною кредитною лінією. Поточний рахунок, відкритий на ім`я клієнта, до якого випущено кредитну картку, закритий. Заборгованість за кредитом банком анульована, інформація про оформлений на ім 'я клієнта кредит в бюро кредитних історій була видалена. Банком буде подано заяву до правоохоронних органів за фактом дій, які містять ознаки шахрайства».

У відповіді АТ «Таскомбанк» від 03.04.2025 зазначено, що станом на 02.04.2025 відкритих рахунків, в тому числі будь-яких договорів, на ім`я ОСОБА_1 в банку не зафіксовано. Також, за результатами проведеної перевірки зафіксовано, що 09.03.2025 від імені ОСОБА_1 було подано запит на отримання кредиту через систему інтернет-банкінгу ТАS2U, але під час здійснення уточнюючого дзвінку співробітника банку було отримано відповідь від ОСОБА_1 про те, що він такої заявки не залишав.

31.03.2025 АТ «Сенс банк» надало відповідь на адвокатський запит, в якій зазначило, що ОСОБА_1 не є клієнтом банку, рахунки та/або укладені кредитні договори відсутні.

Згідно з відповіддю АТ «Ідея банк» від 27.03.2025, станом на 25.03.2025 у ОСОБА_1 в банку наявні відкриті рахунки, які було відкрито онлайн через застосунок О.Банк, жодних операцій по рахунках не здійснювалося.

АТ «Райффайзен Банк», з метою підтвердження підписання ОСОБА_1 заяви-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025, проведено перевірку факту підписання даного договору, на підтвердження чого надано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 06.05.2025.

01.04.2025 АТ «Райффайзен банк» автоматично списано кошти з картки для виплат в сумі 3867,88 грн, на погашення заборгованості по кредитному рахунку «Кредитна картка 100 днів» № НОМЕР_2 , що підтверджується випискою від 01.04.2025.

Станом на 07.05.2025 в ОСОБА_1 на картковому рахунку № НОМЕР_1 наявний баланс коштів в сумі 106305,14 грн.

Заборгованість ОСОБА_1 по кредиту «Кредитна картка» №010-RO-82-239995359 від 16.11.2023, станом на 01.05.2025 становила 73489,70 грн. Доступний баланс 52510,30 грн. Поточний кредитний ліміт 126000 грн.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»,електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626,628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Ч. 3 ст. 1066 ЦК України визначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Нормою ч. 1 ст. 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.

Ч. 1 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 1092 ЦК України, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації (ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги»).

Згідно з п. 140 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022, №164, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

Відповідно до п. 146 вищезазначеного Положення, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

У постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №176/1445/22, зазначено: «Банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

Вказана позиція підтверджена постановою Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №490/7829/23.

Наведені вище положення вказують на те, що лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для настання негативних наслідків для користувача.

Тобто, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №759/4025/19, від 16.08.2023 у справі №176/1445/22, від 29.03.2024 у справі №456/4026/21.

Суд враховує нерівний стан сторін у договірних відносинах, предметом яких є банківські послуги, що є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи наявні саме у банку, оскільки саме банк як фінансова установа володіє знаннями і можливостями щодо контролю над здійсненням платіжних операцій, адмініструє систему Інтернет-банкінгу, а також є обізнаним із типовими шахрайськими сценаріями у сфері платіжних операцій за участі пересічних споживачів і має обов`язок оцінювати ці ризики і вживати заходи з протидії неправомірним діям у системі онлайн-банкінгу.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Зі змісту даних, які містяться у виписках по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що 12.03.2025 відбулося списання з рахунку на суму 231000 грн, та по рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 11.03.2025, а також 12.03.2025 відбулося списання з рахунку, включаючи комісію банку на суму 77357,58 грн.

Кредитні кошти надані 11.03.2025 ОСОБА_1 на суму 231000 грн та на суму 77357,58 грн ним отримано не було, іншим особам ОСОБА_1 не перераховувалися.

Невідомі особи, з використанням застосунку «Дія», отримали несанкціонований доступ до особистих даних позивача, без його відома та погодження уклали з Банком кредитний договір «Кредит готівкою» №014/MR/82/26411683899446 від 11.03.2025 на суму 231000 грн, та заволоділи грошовими коштами, які були на картковому рахунку ОСОБА_1 , відкритому в Банку.

Про списання коштів позивач невідкладно повідомив відповідача, особисто звернувшись до відділення Банку, а також звернувся із заявою до відділення поліції про вчинення злочину.

Згідно з повідомленням АТ КБ «Приватбанк», блокування акаунту «Приват24» клієнта ОСОБА_1 вплинуло на можливість проходження ним ідентифікації в інших додатках. Акаунт було заблоковано з 2025-03-09, 20:47:04, до 2025-03-20, 11:59:46.

Спірні операції було проведено за допомогою пристрою, який раніше позивач не використовував.

Посилання відповідача на те, що зняття коштів стало можливим лише у зв`язку із розголошенням позивачем персональних даних третім особам, є припущенням.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин щодо отримання позивачем смс-повідомлень про проведені транзакції за картковими рахунками, розголошення ним відомостей третім особам, які б дозволили зняти кошти з його рахунку (ПІН, номер телефону, CVV код тощо).

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 13.03.2025 відділенням поліції №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, за заявою ОСОБА_1 було зареєстровано кримінальне провадження №12025243800000070, за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченою ч. 4 ст. 185 КК України, у якому вказано, що 11.03.2025, з 17:00 по 22:00, невстановлені слідством особи здійснили крадіжку грошових коштів з карткових рахунків АТ «Райффайзен банк», які належали ОСОБА_1 , шляхом переказу на банківські картки № НОМЕР_5 АТ «Універсал банк», № НОМЕР_6 АТ «Райффайзен банк» та НОМЕР_9 АТ «Акцент банк», чим завдано йому майнової шкоди на суму 280384,97 грн.

Сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , не є підставою для висновку щодо недоведеності позовних вимог.

13.03.2025 ОСОБА_1 письмово звернувся до відділення АТ «Райффайзен банк» в м. Красилові із заявою про вчинення невстановленими особами шахрайських дій по його карткових рахунках.

Також, ОСОБА_1 надіслав на юридичну адресу АТ «Райффайзен банк» заяву від 14.03.2025, у якій повідомив, що невстановлені особи проводили фінансові операції від його імені з його картковими рахунками.

Наведене підтверджує ту обставину, що відразу після виявлення несанкціонованих переказів коштів ОСОБА_1 вчасно звернувся до АТ «Райффайзен банк» та правоохоронних органів, що беззаперечно підтверджує відсутність його волі на отримання кредитних коштів для власних цілей.

Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтвердили, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, в тому числі щодо зняття грошових коштів з його карткового рахунку, колегія суддів виходить з того, що вина позивача у відповідних операціях не доведена.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку ОСОБА_1 , у зв`язку з чим обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги.

Судом повно та об`єктивно встановлено обставини, які мають значення для справи, належно оцінено подані сторонами докази, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для скасування або зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу АТ «Райффайзен банк» залишити без задоволення.

Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 вересня 2026 року.

Судді: Р.С. Гринчук

І.В. П`єнта

О.І. Талалай