Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №686/36768/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/36768/25

Провадження № 22-ц/820/1797/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

розглянув в порядку ч 1 ст 369 ЦПК України цивільну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2026 року у складі судді Стефанишина С.Л., яке оскаржено в частині розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги,

в с т а н о в и в:

В грудні 2025 року ФОП ОСОБА_1 через свого представника – ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 1 077 грн. 24 коп., яка складається з 860 грн. 30 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2020 року по грудень 2021 року, інфляційних втрат у розмірі 169 грн. 42 коп. та 3% річних у розмірі 47 грн. 52 коп. Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 8 211 грн. 20 коп.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2026 року провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 закрито.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2026 року позов ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 заборгованість у загальному розмірі 1 077 грн. 24 коп., яка складається з 860 грн. 30 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2020 року по грудень 2021 року, інфляційних втрат у розмірі 169 грн. 42 коп. та 3% річних у розмірі 47 грн. 52 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп. В решті вимог відмовлено.

ФОП ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Біжко Ю.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині розподілу судових витрат, та ухвалити нове судове рішення яким стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на його користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, у розмірі 3 215 грн. 45 коп.

Представник апелянта зазначила, що під час розгляду справи та на момент ухвалення рішення до матеріалів справи не було в повному обсязі долучено належні і допустимі докази, які підтверджували фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Матеріали справи містять зокрема: договір про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025р.; додаток №1 від 14.07.2025р. до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025р.; додаток №2 від 14.07.2025р. до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025р., що укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Юлії Біжко», а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 23.11.2018р. за №3976. Крім того, суду було надано акт №48 від 04.02.2026р. здачі - приймання до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14.07.2025р.

Відтак, на думку апелянта у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи на момент ухвалення рішення всіх необхідних документів, що підтверджують розмір та факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, висновок суду про відсутність підстав для їх стягнення з відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.

ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, вказує на неспівмірність та завищений розмір судових витрат, оскільки ціна позову становить близько 1000 грн., а витрати на правничу допомогу 7000 грн, що фактично у 7 разів перевищує суму заборгованості.

Крім того, доказів того, що Адвокатським бюро передоручено право на представництво Фоп ОСОБА_1 громадянину ОСОБА_4 суду не надано. Тому судом цілком правомірно відмовлено у задоволені вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.

Заслухавши доповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом встановлено, що в грудні 2025 року ФОП ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 1077,24 грн.

В позові позивач також просив стягнути з відповідачів на його користь витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2026 року позов задоволено, стягнути солідарно з ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 1077,24 грн., яка складається з 860,30 грн. за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2020 року по грудень 2021 року, інфляційні втрати у розмірі 169,42 грн., 3% річних у розмірі 47,52 грн.

При цьому в мотивувальній частині рішення зазначено, що при подачі позову стороною позивача надано копію довіреності, укладеної між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 30.07.2025 року, Договір про надання професійної правничої допомоги № 14/02 від 14.07.2025 року, укладений між Адвокатським бюро «Юлії Біжко» та ФОП ОСОБА_1 , Додаток № 1 та № 2 до Договору від 14.07.2025 року, акта № 48 здачі-приймання до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 04.02.2026 року, однак як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана та подана представником Ковалем А.Є., який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 30.07.2025 року, всі інші процесуальні дії у справі від імені позивача також вчиняв представник позивача Коваль А.Є., отже, позивачем не доведено, що подана позовна заява складена саме адвокатом Біжко Ю.О. і є результатом наданої правничої допомоги згідно акта здачі-приймання № 48 від 04.02.2026 року, оскільки вона підписана представником позивача ОСОБА_4 , а не адвокатом Біжко Ю.О., при цьому позивачем не надано доказів, що його представник Коваль А.Є. є адвокатом Адвокатського бюро «Юлії Біжко».

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню, оскільки їх фактичне надання та прямий зв`язок із справою не підтверджені, а тому у стягненні з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3215,45 грн. слід відмовити у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ст. 133 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат.

За ч.ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що на підставі договору про надання професійної правничої допомоги № 14/02 від 14 липня 2025 року, укладеного між Адвокатським бюро «Юлії Біжко» (далі – Адвокатське бюро) і ФОП ОСОБА_1 (замовник), Адвокатське бюро надавало позивачу професійну правничу допомогу у формі захисту прав та інтересів замовника щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, право вимоги якої набуто замовником у порядку реалізації майна банкрута – Будинкоуправління № 2 (пункт 2.1).

За умовами цього договору (пункти 8.1, 8.2, 8.4) за надані послуги замовник зобов`язується сплачувати Адвокатському бюро гонорар (винагороду). Сума гонорару (винагороди) за послуги, що надаються Адвокатським бюро, та порядок проведення розрахунків між сторонами визначається додатком № 2 до договору. Факт надання послуг підтверджується актом здачі-прийняття наданих послуг, який підписується сторонами та є разом з наданим Адвокатським бюро розрахунком – підставою для перерахування суми гонорару (винагороди).

Відповідно до Додатку № 2 до договору про надання професійної правничої допомоги № 14/02 від 14 липня 2025 року сторони погодили, що: професійна правнича допомога за договором буде надаватися адвокатом Біжко Ю.О. із розрахунку вартості однієї години роботи адвоката – 2 000 грн.

При цьому, позовна заява ФОП Галкіна Г.О. підписані та подані його представником Ковалем А.Є., який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 30.07.2025 року.

Відповідно до довіреності від 30.07.2025 року Адвокатське бюро «Юлії Біжко» уповноважило Коваля А.Є. підписувати та подавати від свого імені до суду яка підготовлені адвоката бюро на виконання умов договору про надання професійної правничої допомоги № 14/02 від 14.07.2025 року.

Разом з тим, позивачем не доведено, що подана позовна заява, складені саме адвокатом Біжко Ю.О. і є результатом наданої правничої допомоги згідно акта здачі-приймання наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №14/02 від 14 липня 2025 року, оскільки позовна заява підписана представником позивача Ковалем А.Є., а не адвокатом Біжко Ю.О.

Водночас в справі відсутні докази, що представник Коваль А.Є. є адвокатом Адвокатського бюро «Юлії Біжко».

З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутні підстави для стягнення заявлених позивачем витрат на правничу професійну допомогу на підставі поданих доказів з відповідачів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення в оскаржуваній частині прийняте з дотриманням норм процесуального права, є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2026 року.

Судді А.М. Костенко

Л.М. Грох

Т.О. Янчук