Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №442/4388/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 442/4388/26 Головуючий у 1 інстанції: Кучаковський Ю.С.

Провадження № 33/811/1279/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В., з участю адвоката Мельника Андрія Володимировича, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Мельника А.В. на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 липня 2026 року,

встановив:

постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 липня 2026 року, ОСОБА_1 , 10.05.1973 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 к. в дохід спеціального фонду Державного бюджету.

Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 31.05.2026 о 00 год. 08 хв. в м. Дрогобичі по вул. Михайла Грушевського, 95/1 керував транспортним засобом CITROEN C4 PICASSO, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки проходити відмовився, також у закладі охорони здоров`я відмовився у встановленому законодавством порядку. Водія відсторонено від керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

На зазначену постанову адвокат Мельник А.В. подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 липня 2026 року та провадження у справі щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтовано, прийнята із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки не ґрунтуються на повному, об`єктивному та всебічному розгляді, а в основу рішення покладені недостовірні, неналежні докази, що і призвело до винесення неправомірного судового рішення, яке підлягає скасуванню.

Наголошує, що поліцейським не було виконано вимоги ст.. 31.,35 ЗУ «Про національну поліцію», зокрема поліцейський не представився, не довів до відома ОСОБА_1 причини його зупинки та причини перевірки його документів та не навів нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи. Вимога пройти огляд на стан сп`яніння заявлена ббеідставно, оскільки працівниками патрульної поліції не було виявлено та не озвучено жодних ознак алкогольного сп`яніння, які би могли бути підставою для проведення огляду. Напрвлення на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння в закладі охорони здоровя є неналежним та недопустимим доказом. Крім того, до матеріалів судової справи долучено відеозаписи лише із портативного відео реєстратора – нагрудної камери капітана поліції Халявка Т.І. №907966. На відеозаписі 1 є суттєві недоліки звуку. Відеозаписи не є безперервними.

Заслухавши пояснення захисника Мельника А.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Згідно з ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з абз.2 п.5, п.6, п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є доведення факту керування особою транспортним засобом на час зупинки працівниками поліції та відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння.

На переконання апеляційного суду судом першої інстанції належним чином не досліджено доказів наявних в матеріалах справи, таким надано неправильну та необґрунтовану оцінку.

Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд першої інстанції покликався у судовому рішенні на протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 679964 від 31.05.2026,; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відомості, які містяться у рапорті; відеозапис з місця події.

Однак, суд першої інстанції не дав оцінки наведеним доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності для прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винним, зокрема наявні відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, які жодним чином не доводять факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі після незгоди на проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, зокрема судом першої інстанції повною мірою не досліджено долучений до матеріалів справи відеозапис події.

Так, як вбачається з оглянутого відеозапису події, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, про те, що ОСОБА_1 при пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння, не було належно роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і забезпечено право на допомогу адвоката, що є істотним процесуальним порушенням його права на правовий захист і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника.

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, в таких наявний диск з відеофайлами, який на думку апеляційногшо суду, не відповідає положенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026.

Так, відповідно до зазначеної вище Інструкції під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Аналогічне підтвердження знайшло і в «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», яка затверджена Наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрована в МЮ України за №1408/27853 від 10 листопада 2015 року, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, що зареєстрований в МЮ України за №1413/27858 від 11 листопада 2015 року.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Тобто, як вбачається з наведеного, відеореєстратор поліцейського повинен бути ввімкнений від самого початку контакту з особою до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно цієї особи.

Також, з відеозаписів із нагрудної камери поліцейського ОСОБА_2 вбачається, що саме він здійснював спілкування з водієм, проводив відео фіксації події, а також перебував біля автомобіля протягом усього часу. На відеозаписі із нагрудної камери №907966 міститься службове маркування із зазначенням його прізвища.

Протокол про адміністративне правопорушення ЕНП 1 №679964 з часом складення 31.05.2026 о 00.31 год., направлення на медичний огляд з часом складення 00.21 год.,, акт огляду та інші процесуальні документи містять відомості про те, що вони складені ОСОБА_2 .

Разом з тим, із відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 не здійснював оформлення зазначених документів, оскільки весь цей час перебував на вулиці біля автомобіля водія. Натомість уже з оформленим протоколом о 00.37 год. до водія вийшов інший працівник поліцї, який і надав протокол на ознайомлення.

Отже, на думку апеляційного суду, вказані факти свідчать про те, що із наявного в матеріалах справи відеозапису не можливо встановити послідовність подій, які відбувалися на місці виявлення транспортного засобу ОСОБА_3 .

Відтак, апеляційний суд вважає, оскільки працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, то такий огляд вважається недійсним.

Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення в ОСОБА_1 були виявленні три ознаки алкогольного сп`яніння, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, порушення координації рухів.

З переглянутого апеляційним судом відеозапису, чітко вбачається, що працівниками патрульної поліях не було виявлено та не озвучено жодних ознак алкогольного сп`яніння. Поліцейським було озвучено лише те, що чути запах із салону автомобіля, про те не вказано про запах алкоголю з порожнини рота.

Відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 зазначав, що перевозить алкоголь і можливо в салоні могло щось розбитися. З даного відеозапису вбачається, що останній чітко спілкується з працівниками поліції і пояснює, що втомлений після рейсу.

Апеляційний суд також зазначає, що зазначення ознаки алкогольного сп`яніння, як координація рухів, була безпідставна. Оскільки, як вбачається з відеозапису поліцейський не мав фактичної можливості оцінити координацію рухів, оскільки ОСОБА_1 від моменту зупинки транспортного засобу до завершення оформлення матеріалів перебував у салоні автомобіля та не здійснював жодних рухів, які б могли бути предметом такої оцінки.

Згідно з ч.2 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, постанова суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу захисника Мельника А.В. - задоволити.

Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА