Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №465/11539/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 465/11539/25 Головуючий у 1 інстанції: Чорний І. Я.

Провадження № 33/811/1375/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу захисника - адвоката Худої І.Р. на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 14 липня 2026 року,

встановив:

постановою судді Франківського районного суду м. Львова від 14 липня 2026 року, ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до оскаржуваної постанови судді. ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона 13.12.2025 о 04.30 хв у м. Львові на вул. В.Великого, 109. керувала транспортним засобом марки Volkswagen Jetta, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, нестійка хода. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор Motorolla VB400 471198. Від керування т/з відсторонена. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На зазначену постанову захисник-адвокат Худа І.Р. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 не керувала автомобілем, а за кермом автомобіля перебувала її подруга, на яку десять хвилин перед тим склали адмінматеріали та відсторонили від керування, у зв`язку з чим вона помінялася з ОСОБА_1 місцями, коли знову побачила патрульну машину.

Звертає увагу на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом і не долученому до матеріалів справи відеозаписі.

Окрім цього стверджує, що працівники поліції не здійснювали зупинки транспортного засобу, а з відео з нагрудних камер поліцейських вбачається, що останні підійшли до автомобіля, який стояв нерухомо.

Вважає рапорт поліцейських недопустимим доказом, оскільки такий належить до внутрішніх документів.

Зауважує, що поліцейські не одразу назвали наявні в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, що, на думку апелянта, ставить під сумнів об`єктивність і достовірність первинного твердження про наявність «явних ознак алкогольного сп`яніння».

Стверджує, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про можливість пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, а у протоколі не конкретизовано, від якого саме огляду ОСОБА_2 відмовилася, та вказано лише «у встановленому законом порядку».

Зазначає, що ОСОБА_1 не було роз`яснено її прав, передбачених ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Так, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, пройти такий огляд.

Відповідно до ст. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

З протоколу серії ЕПР1 №539460 від 13.12.2025 (а.с. 1) вбачається, що такими ознаками у ОСОБА_1 були: запах алкоголю із порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, нестійка хода.

З огляду на наведені ознаки, у поліцейського виникли підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, наслідком чого стала вимога поліцейського до ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння.

Вказане підтверджується долученим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудних камер поліцейських від 13.12.2025, з якого вбачається, що працівниками поліції було виявлено автомобіль Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_2 , у якому за кермом перебувала ОСОБА_1 , авто перебувало у заведеному стані із увімкнутими ближніми фарами та габаритами. Надалі, при спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 , всупереч твердженням апелянта, що остання не керувала транспортим засобом, не заперечувала щодо керування нею автомобілем Volkswagen Jetta д.н.з. НОМЕР_2 . В подальшому працівниками поліції було виявлено та оголошено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, яка на запитання патрульного, чи вживала сьогодні алкогольні напої, сказала що «так вживала». Надалі працівниками поліції було оголошено пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння на що ОСОБА_1 відмовилась.

Окрім цього відповідно до рапорта інспектора взводу № 1 роти №2 батальйону №2 УПП у Львівській області ДПП Володимира Куприянчика від 13.12.2025, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено у зв`язку з порушення нею ПДР, а саме за проїзд на червоне світло світлофора. В ході спілкування з ОСОБА_1 в останньої було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, від чого ОСОБА_1 відмовилася.

Що стосується доводів апелянта про те, що рапорт поліцейського є неналежним доказом, апеляційний суд зазначає, що вказаний рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує керівника про певну послідовність дій працівника поліції при оформленні ним протоколу про адміністративне правопорушення, та не є самостійним та беззаперечним доказом винуватості особи.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що оцінка доказів, в тому числі й рапорт поліцейського, згідно з вимогами ст. 252 КУпАП здійснюється суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, при цьому керуючись законом і правосвідомістю. За наведеного, рапорт поліцейського, який не суперечить іншим матеріалам справи та узгоджується з ними, такий правомірно взято до уваги суддею.

Таким чином, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , яка отримала посвідчення водія та знає Правила дорожнього руху, порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає здобуті у справі докази є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 та у ході апеляційного розгляду апеляційним судом не отримано даних, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції та невідповідність їх дій вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржувала дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпційфакту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу адвоката Худої Ірини Романівни – залишити без задоволення.

Постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА