Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №944/2840/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 944/2840/26 Головуючий у 1 інстанції: Білецька М.О.

Провадження № 33/811/1070/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – адвоката Огородника Олега Ігоровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 04 червня 2026 року,

встановив:

постановою Яворівського районного суду Львівської області від 04 червня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до оскаржуваної постанови,14 травня 2026 року о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 в с.Воля-Добростанська Яворівського району Львівської області по вул.Шевченка, 47, керував автомобілем марки "Шкода Октавія", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер ARLJ-0337, тест 2312, результат тесту 1,28 ‰.

На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Яворівського районного суду Львівської області від 04 червня 2026 року та провадження у справі щодо нього закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що вважає оскаржувану постанову незаконною, та такою що винесена з грубим порушенням вимог процесуального законодавства, судом зроблені висновки, які не узгоджуються з вимогами чинного законодавства України та не відповідають дійсним обставинам справи.

Зазначає, що після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, працівники поліції повідомили про оформлення матеріалів за ст. 124 КУпАП та роз`яснювали права щодо вчинення правопорушення за ст. 124 КУпАП. Будь якого роз`яснення прав за ст.130 КУпАП до проведення огляду, під час, або ж після здійснено не було.

Зазначає, що наявний відеозапис не є цілим та складається з трьох окремих файлів із часовим розривом близько 17 та 11 хвилин.

Вказує, що інспекторами поліції не було забезпечено реалізацію права на правову допомогу, як і не було роз`яснено права на отримання безоплатної вторинної допомоги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 666034 від 14.05.2026, ОСОБА_1 керував автомобілем марки "Шкода Октавія", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер ARLJ-0337, тест 2312, результат тесту 1,28 ‰, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху.

Викладені в протоколі обставини підтверджуються даними акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 проводився у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота. Проба проведеного за допомогою приладу «Drager» огляду показала позитивний результат 1,28 ‰, що також стверджується роздруківкою приладу. ОСОБА_1 результат огляду не заперечував.

Також з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу, за результатами якого встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат 1,28 ‰. Від огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.

Доводи апеляційної скарги про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним не може бути підставою для скасування постанови, оскільки на такому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Надаючи юридичну оцінку доводам апеляційної скарги про порушення передбачених ст. 268 КУпАП прав ОСОБА_1 під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, з-поміж іншого, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи при розгляді справи.

Натомість на стадії оформлення протоколу про адміністративне правопорушення залучення захисника чинними нормами КУпАП не передбачено.

Хоча на момент перебування справи про адміністративне правопорушення в провадженні суду першої інстанції ОСОБА_1 та його захисник участі не брали, проте в подальшому ОСОБА_1 скористався правом на правничу допомогу та його інтереси були представлені захисником, який в межах встановленого законом строку на апеляційне оскарження подав апеляційну скаргу.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не був обмежений у передбачених ст. 268 КУпАП правах, в тому числі і в правах бути присутнім в апеляційному суді, заявляти клопотання та подавати докази.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність порушення передбачених ст. 268 КУпАП прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі й на захист.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи.

Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Яворівського районного суду Львівської області від 04 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА