Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №332/4754/23 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 27.08.2026

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________

Єдиний унікальний № 332/4754/23 Головуючий у 1 інстанції Погрібна О. М.

Провадження № 22-ц/807/1884/26 Суддя доповідач Салтан Лілія Геннадіївна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Салтан Л.Г.,

членів колегії: суддів: Кочеткової І.В., Мінгазова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання: Волчанової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 червня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», треті особи: Національний банк України, Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, про визнання факту мобінгу під час трудової діяльності,

В С Т А Н О В И В:

20.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду міста Запоріжжя з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про визнання факту мобінгу під час трудової діяльності, стягнення моральної шкоди, заподіяної мобінгом.

В обґрунтування позову зазначила, що з 29.07.2020 згідно з розпорядженням дирекції ТДВ СК «Кредо» №500 вона була прийнята на роботу до ТДВ СК «Кредо» на посаду юрисконсульта. Згідно з розпорядженням дирекції ТДВ СК «Кредо» від 31.08.2022 № 822 була тимчасово переведена на посаду начальника юридичного відділу.

У вересні 2022 року під час підготовки документів на виконання п.п. 2 п. 2 Постанови Національного банку України від 24.12.2021 №153 «Про затвердження Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг» нею було виявлено, що в ТДВ СК «Кредо» наявний конфлікт інтересів, а саме: головний бухгалтер ОСОБА_2 перешкоджає впровадженню в ТДВ СК «Кредо» необхідної інструкції в загальний відділ, оскільки начальником загального відділу є її чоловік - ОСОБА_3 , і вона робить все, щоб її чоловік міг виконувати свої обов`язки неналежним чином та у подальшому до нього не можна би було застосовувати заходи впливу.

У вересні 2022 року позивач повідомила в усній формі генеральному директору про наявність вищезазначеного конфлікту інтересів, та роз`яснила чим саме перешкоджає іншим відділам неправильна робота загального відділу, та генеральний директор їй повідомив, що прийняв її інформацію до уваги та застосує заходи.

Після того, як головний бухгалтер дізналася про те, що вона вимагає впровадження в ТДВ СК «Кредо» введення в дію інструкції щодо вхідної кореспонденції в ТДВ СК «Кредо» для правильної роботи, головний бухгалтер зателефонувала позивачу і в грубій формі з використанням брудної нецензурної лайки зазначила про те, що забороняє їй втручатися в роботу загального відділу та із застосуванням погроз почала вимагати від неї звільнення.

Після повідомлення позивача, що вона звільнятися не буде, головний бухгалтер пригрозила, що вона все одно «зіпсує їй життя» та у будь-який спосіб зробить так, що позивач буде вимушена звільнитись. Дані погрози були в усній формі доведені до відома генерального директора. Позивач пропонувала генеральному директора оформити ці погрози в письмовому вигляді та провести службову перевірку за даним приводом, однак генеральний директор сказав їй, що цього робити не треба, він працює з головним бухгалтером багато років і зможе врегулювати це питання без офіційного оформлення. Позивач йому повірила.

В той же день, увечері генеральний директор повідомив позивачу, що в подальшому комунікація між юридичним відділом та бухгалтерією буде проводитись через нього.

Відповідно до п. 4.3. розділу 4 Внутрішньої політики ТДВ СК «Кредо» щодо запобігання, виявлення та управляння конфліктами інтересів, затвердженої рішенням Загальних зборів ТДВ СК «Кредо» (протокол від 19.09.2022) працівник Товариства, який добросовісно повідомив про конфлікт інтересів, не може бути звільнений чи примушений до звільнення, притягнутий до дисциплінарної відповідальності чи підданий іншим негативним заходам впливу або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням ним про конфлікт інтересів.

Також, при приведені «до ладу» в сканованому вигляді протоколів загальних зборів учасників ТДВ СК «Кредо» позивачем виявлено, що під час чергового підвищення посадових окладів її посадовий оклад був підвищений не настільки, як у інших керівників, з якими до цього їх посадові оклади протягом попередніх років були однаковими. Тому вважає, що до неї незаконно було застосовано захід впливу у вигляді зменшення їй посадового окладу, що на її думку є порушенням п. 4.3. розділу 4 Політики. Посадовий оклад начальника юридичного відділу до жовтня 2022 року завжди був не меншим, ніж посадовий оклад начальника фінансового відділу.

З жовтня 2022 року, під тиском головного бухгалтера, генеральний директор почав примушувати її кожне рішення погоджувати з адвокатом Целіком В.В., що є партнером відповідача. Позивач вважає, що керівництво ТДВ СК «Кредо» протягом довгого часу принижувало її перед співробітниками ТДВ СК «Кредо» та її підлеглими, розповсюджуючи чутки, що її рішення, як начальника юридичного відділу, не кваліфіковані та потребують погодження з партнерами, бо раніше такого не відбувалося. При цьому, безпідставні звернення до партнерів та приниження її ділової репутації почало відбуватися після того, як вона повідомила про конфлікт інтересів. Тобто, по відношенню до неї відбувався мобінг.

29.05.2023 позивач на електрону адресу ТДВ СК «Кредо» скерувала доповідну записку, на яку отримала відповідь лише 14.08.2023, тобто, з порушенням терміну її розгляду, при цьому не зазначили дату документа .

09.06.2023 позивач повідомила про наявний конфлікт інтересів в ТДВ СК «Кредо» Національний банк України, зазначивши, що з 29.05.2023 до неї застосовувались заходи впливу у вигляді примушення до звільнення, а саме спочатку було свідоме надання в обхід неї вказівок в роботі обов`язків, які стосуються начальника юридичного відділу її підлеглим, беручи до уваги, що до 29.05.2023 генеральний директор звертався до неї для виконання нею своїх посадових обов`язків за телефоном від 3 до 14 разів на день, то після 29.05.2023 він не телефонує взагалі. Вона відчула на собі ще більший тиск з боку керівництва щодо неї, що негативно вплинуло на її здоров`я та потягло тимчасову непрацездатність.

30.05.2023 при вимозі позивача до заступника головного бухгалтера надати запит до юридичного відділу оформлений належним чином, позивач отримала повідомлення у додаток «Вайбер» із змістом, в якому її звинувачували у тому, що нібито вона розв`язала «війну» в ТДВ СК «Кредо», пізніше це повідомлення було видалено.

Деякі співробітники ТДВ СК «Кредо взагалі перестали спілкуватися з нею, розпочавши телефонувати в обхід позивача її підлеглим, з метою щоб саме підлеглі дізнавалися в неї як правильніше буде зробити в тому чи іншому випадку, тобто порушували субординацію, цілеспрямовано, піддавали авторитет позивача перед її підлеглими під сумнів та такими своїми діями заважали нормальній роботі юридичного відділу та умисно перешкоджали виконанню позивачем її трудової функції, принижуючи її честь, гідність та ділову репутацію, що можна характеризувати як мобінг.

В той же час, позивач повідомила генерального директора про те, що загальним відділом не виконуються їх посадові обов`язки, а саме не готуються розпорядження дирекції по виплатам по судовим справам в ТДВ СК «Кредо», знову ж таки через конфлікт інтересів. Розпорядженням дирекції №618 від 30.05.2023 про порядок підготовки розпоряджень дирекції ТДВ СК «Кредо» було грубо порушено внутрішні нормативно правові документи ТДВ СК «Кредо», чим умисно та необґрунтовано керівництвом ТДВ СК «Кредо» нерівномірно розподілено навантаження на підрозділи. Про порушення позивачем було зазначено в доповідній записці на ім`я генерального директора від 31.05.2023.

01.06.2023 в ТДВ СК «Кредо» на посаду безпекаря було взято нову особу - ОСОБА_4 , який почав скеровувати на електрону адресу позивача запити щодо надання інформації про роботу юридичного відділу, про надання конфіденційної інформації про учасників ТДВ СК «Кредо», підписуючись від імені генерального директора. Згідно організаційної структури ТДВ СК «Кредо» передбачено, що юридичний відділ має виконувати доручення лише генерального директора. Тому позивач вважає, що в цьому випадку генеральним директором, було надано вказівку безпекарю ОСОБА_4 писати їй такі доручення саме для того, щоб вона порушила законодавство, чим намагались вивести позивача із психологічної рівноваги.

Також, від однієї з співробітниць позивач дізналась, що ті обов`язки, які раніше виконувала вона з направлення на адресу НБУ двотижневого звіту щодо діяльності ТДВ СК «Кредо», з вказівки головного бухгалтера було передано іншій особі. Зазначене принизило в очах співробітників її ділову репутацію, як керівника юридичного відділу та змусило її недооцінювати свою професійну придатність, що також можна характеризувати як мобінг.

Приблизно 19.06.2023 в ТДВ СК «Кредо» було введено нову посаду начальника юридичного управління, на яку призначено ОСОБА_5 , чим було незаконно позбавлено можливості кар`єрного росту позивача. ОСОБА_5 став безпосереднім керівником позивача. До теперішнього часу генеральний директор належним чином позивачу його так і не представив, що в свою чергу є безпідставним негативним виокремленням позивача з колективу.

ОСОБА_5 почав телефонувати та вимагати від позивача надавати йому якісь конфіденційні данні в телефонному режимі, примушував в порушення розпорядження дирекції від 24.02.2022 щодо запровадження дистанційної роботи в ТДВ СК «Кредо» відвідувати офіс, на що вона категорично відмовила. Після цього він став погрожувати, що він може зробити так, що позивач буде вимушена ходити в офіс, тобто до неї з боку начальника юридичного управління ОСОБА_5 було застосовано мобінг у вигляді висміювання та погроз.

Приступивши на посаду, ОСОБА_5 , підписав підготовлене загальним відділом нове положення про юридичний відділ, в якому було збільшено коло обов`язків, а саме передано в роботу юридичному відділу частину обов`язків загального відділу, чим було необґрунтовано нерівномірно перерозподілено навантаження на підрозділи.

Після призначення ОСОБА_5 на посаду,їй зателефонувала начальниця юридичного відділу ОСОБА_6 , яка повідомила позивачу, що їй телефонував генеральний директор та пропонував вийти з відпустки по догляду за дитиною хоча б на три дні, за для того, щоб позивача понизити на посаді або звільнити, чим намагались скоїти умисні дії з метою набуття, зміни або припинення позивачем трудових прав та обов`язків.

Відповідач створив стосовно позивача напружену, ворожу та образливу атмосферу. Ситуація без її відома стала відома багатьом людям.

20.06.2023 позивач звернулася із скаргою до Державної служби України з питань праці.

23.06.2023 позивачем була надана доповідна записка на ім`я генерального директора та начальника юридичного управління щодо неотримання загальним відділом поштової кореспонденції. Відповідь на доповідну була отримана з порушенням строків розгляду, без зазначення дати документу, зі змісту якої вбачається, генеральний директор повторно намагається перекласти роботу загального відділу на юридичний відділ, на що вона надала свою відповідь.

27.06.2023 від генерального директора на корпоративну електрону адресу позивача надійшли три доручення, що містили в собі ознаки звинувачення в невиконанні нею своїх обов`язків, на які вона 27.06.2023 надала відповідь, звернувши увагу, що безпекар ОСОБА_4 не мав права надавати будь-які доручення позивачу як начальнику юридичного відділу. В діях генерального директора щодо дозволу надання ОСОБА_4 доручень є ознаки приниження позивача перед її підлеглими та іншими працівниками ТДВ СК «Кредо», в чому вона вбачає навмисні ознаки мобінгу.

Після цього, начальник юридичного управління ОСОБА_5 27.06.2023 надав їй п`ять доручень, а саме:

- надати письмово звіт про роботу юридичного відділу з 01.06.2023 по 27.06.2023. Термін виконання до 18-00 27.06.2023. Вказане доручення надійшло об 11-19 годині;

- оформити довіреність на ім`я Генерального директора Асоціації Страховий бізнес ОСОБА_38, проєкт довіреності надіслати на підпис Генеральному директору. Термін виконання до 18-00 27.06.2023, вказане доручення надійшло о 16-15 годині;

- надати на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 письмову інформацію про судову роботу юридичного відділу за 2023 рік. Термін виконання до 15-00 години 28.06.2023., вказане доручення надійшло о 09-45 годині;

- надати письмово для розгляду і затвердження коло обов`язків кожного працівника відділу з виконання функцій і завдань. Виконати зазначене доручення просив сьогодні, 27.06.2023 до закінчення робочого дня, вказане доручення надійшло о 09-42 годині;

- надати письмово інформацію про роботу юридичного відділу з виконання судових рішень станом на 01.06.2023 за формою, що додається. Термін виконання до 18-00 год. 28.06.2023, вказане доручення надійшло о 09-49 годині.

Позивач звертала увагу суду на те, що таблиці, які запросив до виконання начальник юридичного управління раніше не використовувались. Всі ці доручення були виконані в авральному режимі в строки, передбачені дорученнями.

29.06.2023 о 10-30 годині від начальника юридичного управління надійшло доручення: до 12-00 години 30.06.2023 надати інформацію щодо переліку здійснених відділом в 2023 році дій зі сприяння своєчасному виконанню рішень. Це доручення було відпрацьовано та надана відповідь.

30.06.2023 о 0-31 годині було надано доручення із змістом: «Зі слів ОСОБА_39 ви вже здійснили частину роботи щодо договорів (агентського та ліцензійного) Р1 Технолоджиз (додаються). Прошу завершити цю роботу разом з ОСОБА_39 30.06.2023. Він чекатиме на ваш дзвінок».

30.06.2023 об 11-58 годині від начальника юридичного управління надійшло доручення із змістом: «зважаючи на зміст Положення про юридичний відділ ТДВ «СК «КРЕДО», надати письмово особисті пояснення щодо вчинених, згідно з вашими компетенціями начальника юридичного відділу, дій на приведення статуту ТДВ СК Кредо у відповідність до положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. Термін виконання до 17-00 30.06.2023».

30.06.2023 о 12-01 годині від начальника юридичного управління надійшло доручення із змістом: «зважаючи на зміст Положення про юридичний відділ ТДВ «СК «КРЕДО», надати письмово особисті пояснення щодо вчинених, згідно з вашими компетенціями начальника юридичного відділу, дій на приведення діяльності ТДВ СК Кредо у відповідність до вимог Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг (затверджене Постановою правління Національного банку України від 24.12.2021 № 153). Термін виконання до 17-00 30.06.2023».

30.06.2023 о 12-03 годині позивачу від начальника юридичного управління надійшло доручення із змістом: «зважаючи на Положення про юридичний відділ ТДВ «СК «КРЕДО», надати письмово особисті пояснення щодо вчинених, згідно з вашими компетенціями начальника юридичного відділу, дій на приведення діяльності ТДВ СК Кредо до вимог нової редакції Закону України «Про страхування» (набирає чинності з 01.01.2024). Термін виконання до 17-00 год. 30.06.2023».

Позивач зазначила, що в жодному своєму доручені начальник юридичного управління не цікавився об`ємами та перебігом виконання поточних робіт співробітниками юридичного відділу. У зв`язку з цим позивач була вимушена писати йому зворотній лист про узгодження порядку роботи начальника юридичного відділу.

Позивачу 03.07.2023 від начальника юридичного управління - ОСОБА_5 надійшло доручення № 9, на яке позивач відповіла, що фальсифікувати документи заднім числом юридичний відділ не буде.

03.07.2023 з електронної адреси начальника юридичного управління ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу надійшло три акти про порушення, вмістом яких було не направлення трьох рішень судів протягом більше, ніж три місяці для примусового виконання до державної виконавчої служби, та один акт про відмову позивача в фальсифікуванні даних (внесення заднім числом). Ці акти позивач отримала 03.07.2023 на електрону адресу. 04.07.2023 позивач виявила, що ці акти були завантажені до застосунку 03.07.2023, а 04.07.2023 вже були видалені.

04.07.2023 позивач направила скаргу до Державної служби України з питань праці, 05.07.2023 позивач направила доповнення до скарги та отримала відповідь №ЦА-3061/1/2.1.3-23а від 06.07.2023.

Після цього, як зрозуміла позивач, ОСОБА_5 нарешті застосував свої раніше висловлені погрози зробити так, щоб позивач ходила до офісу ТДВ СК «Кредо» та підготував розпорядження дирекції №750 від 30.06.2023 про припинення чинності розпорядження «Про дистанційну роботу» №391 від 24.02.2022 для окремих керівників структурних підрозділів компанії, незважаючи на постійні обстріли м. Запоріжжя ракетами.

Коли позивач вийшла до офісу, ОСОБА_5 після особистої розмови з нею щодо актів від 03.07.2023 пояснив, що скоріш за все ці акти будуть скасовані. 07.07.2023 у застосунок «Вчасно» було викладено акти про скасування раніше складених актів, які були датовані 04.07.2023. Таким чином умисно три дні приховували цю інформацію від позивача, морально тиснувши на неї, що створило напружену атмосферу, змушувало позивача недооцінювати свою професійну придатність, що є мобінгом.

З 26.06.2023 по 12.07.2023 позивач подавала щотижня заяви щодо надання їй щорічної основної відпустки в кількості 24 календарних дні за 2023 р. В наданні відпусток їй було відмовлено.12.07.2023 вчергове позивач написала заяву про надання щорічної основної відпустки. 25.07.2023 їй знову було відмовлено в надані відпустки. Таким чином, ТДВ СК «Кредо» застосовувало заходи, щодо виведення її із психологічної рівноваги, прагнучи примусити до звільнення, чим умисно принижувало честь, гідність та ділову репутацію.

12.07.2023 позивач направила скаргу до Державної служби України з питань праці, та доповнення до скарги від 12.07.2023.

13.07.2023 о 12-05 годині від начальника юридичного управління надійшло доручення підготувати на ім`я ОСОБА_39 проект довідки за його підписом про відповідність договорів на страхування з терміном виконання до 12-00 години 17.07.2023, на яке нею було надано відповідь та отримано зворотною відповідь.

14.07.2023 начальник юридичного управління скерував позивачу доручення, яке необхідно було виконати до 10-00 години 20.07.2023 р., щодо надання пропозиції з подальших дій ТДВ СК «КРЕДО» на приведення діяльності компанії у відповідність до вимог Закону України «Про страхування» № 1909-IX та Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» № 1953.

Зважаючи на значний об`єм інформації, з якою треба було ознайомитись, вивчити, проаналізувати та зробити необхідні пропозиції за три робочих дні, позивач вважає, що ні якість вивчення цих законів, ні результати виконаної нею роботи не цікавили начальника юридичного управління.

Позивач також звертала увагу, що обсяги та виконання поточних робіт його взагалі не цікавили, не зважаючи на те, що людей в юридичному відділі не вистачає, про що позивач неодноразово повідомляла керівництво.

З введенням до організаційної структури ТДВ СК «Кредо» посади начальника юридичного управління також було введено ще одну додаткову посаду юрисконсульта, але станом на дату подання позовної заяви до суду, на цю посаду працівника не взяли. Ці систематичні (повторювальні) тривалі умисні дії начальника юридичного управління спрямовані на приниження її честі та гідності, ділової репутації з метою припинення нею трудових прав та обов`язків, проявлені в формі психологічного тиску, створювання напруженої, нервової атмосфери та застосування необґрунтованого, нерівномірного розподілу робочого навантаження і завдань (а саме вимога за три дні виконати його завдання хоча ці закони вступають в дію з 01.01.2024 тобто через п`ять з половиною місяців) і є мобінгом по відношенню до неї .

16.07.2023 позивачем була подана заява (скарга) про грубе порушення ТДВ СК «Кредо» трудового законодавства до генеральної прокуратури, Запорізької обласної прокуратури та Державної служби України з питань праці.

17.07.2023 р. підлеглі позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили позивача, що ОСОБА_5 почав складати графік відпусток за 2023 рік.

18.07.2023 позивач побачила в застосунку «Вчасно» викладений графік відпусток для неї, складання якого датовано 30.12.2022, що є неправдою, звертала увагу суду на те, що графік викладений у застосунок «Вчасно» - 17.07.2023 р. о 20-36 годині, та ОСОБА_5 в офісі ТДВ СК «Кредо» 18.07.2023 примушував позивача поставити підпис на сфальсифікованому графіку, на що вона відмовилась.

23.07.2023 з приводу фальсифікації графіка відпусток Позивач звернулася з заявою до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

26.07.2023 від Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці позивачу надійшла відповідь №ПС/3/1684-3В-23, з наступним змістом: «Додатково повідомляємо, що інші питання, які Ви піднімаєте у зверненнях не входять до переліку, визначеного статтею 16 Закону України № 2136, на період дії воєнного стану, а відтак у Держпраці та її територіальних органів наразі відсутні повноваження для здійснення заходів державного нагляду (контролю) з питань, викладених у Ваших зверненнях. Разом з тим, з метою вирішення питань, викладених Вами у зверненнях, фахівцями Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці було проведено інформаційно-роз`яснювальну роботу з керівництвом ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» для попередження порушення прав працівників, виходячи із питань порушених у Ваших зверненнях для вирішення їх по суті.»

28.07.2023 о 13-11 год. позивач виклала досудову вимогу до ТДВ СК «Кредо» у застосунок «Вчасно», та в додаток «Вайбер» Генеральному директору, на електрону адресу Генерального директора. на яку було надано відповідь, з порушенням п. 4 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020, а саме не зазначено дату документа.

16.08.2023 позивач направила на електрону адресу генерального директора повторно досудову вимогу, на отримала нову відповідь з аналогічними порушеннями.

28.07.2023 о 16-39 год. на електрону адресу позивача надійшло повідомлення від генерального директора, на яке позивачем було надано відповідь та викладено у застосунку «Вчасно»

О 16-53 год. 28.07.2023 вищевказане повідомлення від генерального директора було завантажено до «Вчасно».

В той же час позивач зателефонувала ІТ спеціалісту ОСОБА_9 та останній повідомив позивачу, що він за вказівкою генерального директора виклав цей документ, негайно як тільки отримав, тобто під кінець робочого дня о 16-53 годині, п`ятниця.

Позивач звертала увагу, що доповідна записка №1 начальника юридичного управління - ОСОБА_5, яка є вмістом повідомлення генерального директора, датована 24.07.2023, «резолюція» нібито генерального директора є такою, що не відповідає п. 5.17 розділу 5 ДСТУ 4163:2020, а саме відсутня дата накладення «резолюції».

28.07.2023 на корпоративну електрону адресу позивача о 18-44 годині надійшло розпорядження № 849 від 28.07.2023 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності - догана.

07.08.2023 Заводським районним судом м. Запоріжжя було відкрито провадження у справі №332/4409/23 за позовом позивача до ТДВ СК «Кредо» про визнання протиправним та скасування розпорядження дирекції ТДВ СК «Кредо» №849 від 28.07.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позивач зазначала, що з моменту призначення її на посаду вона в усній формі до 29.05.2023 постійно повідомляла генерального директора про те, що для організації нормальної роботи юридичного відділу (не в авральному режимі) необхідно набрати юрисконсультів не менше двох чоловік, а краще чотирьох, про те що роботи дуже багато, юридичний відділ працює в авральному режимі і що в такому режимі не можливо якісно і своєчасно виконувати існуючий обсяг робіт. На що генеральний директор повідомляв позивачу, що все вирішимо після збереження ліцензії і що треба кидати всі справи, а виконувати тільки ті, що якимось чином можуть стосуватися збереження ліцензії.

Після 29.05.2023 позивач почала в письмовому вигляді вимагати набирати людей до юридичного відділу. В червні 2023 року було введено ще одну додаткову посаду юрисконсульта, але станом на дату подання позовної заяви на цю посаду працівника не взяли. Проте, що посада є, а людину досі не взяли знала позивач та її підлеглі.

Нереагуванням на доповідні записки позивача та не призначенням на вільну посаду юрисконсульта ТДВ СК «Кредо» створювало нервову, напружену атмосферу та принижувало честь та гідність позивача як начальника юридичного відділу, зважаючи на те, що позивач не одноразово вказувала, яким чином можна швидко знайти людину на вільну посаду, чим відповідач вчинив мобінг по відношенню до позивача.

Щодо дистанційної роботи ТДВ СК «Кредо» під час воєнного стану позивач зазначала, що з 24.02.2022 в ТДВ СК «Кредо» було запроваджено дистанційну роботу у зв`язку з введенням на території України воєнного стану. До 30.06.2023 юридичний відділ, під керівництвом позивача, працював на віддаленому режимі.

Після усних погроз начальника юридичного управління ОСОБА_5 змусити позивача виходити до офісу ТДВ СК «Кредо», дирекція ТДВ СК «Кредо» видала розпорядження №750 від 30.06.2023 про припинення чинності розпорядження Про дистанційну роботу №391 від 24.02.2022 для окремих керівників структурних підрозділів компанії.

В ході виконання розпорядження №750 від 30.06.2023 позивач стала виходити в офіс по вівторках та четвергах. Знаходячись в офісі позивачем були виявлені і встановлені масові порушення розпорядження дирекції №391 від 24.02.2022 та розпорядження дирекції №750 від 30.06.2023 про, що позивач була вимушена доповідати генеральному директору, але жодної реакції керівництва на доповідні позивача до моменту надання позовної заяви до суду позивач не побачила.

Натомість позивачу зателефонував 14.07.2023 заступник генерального директора зі страхування ОСОБА_10 та звинуватив її в тому, що вона пише доповідні, по яким йому та іншим порушникам тепер треба давати пояснення. Позивач зазначала, що таким чином, керівництво ТДВ СК «Кредо» не спонукає виконанню своїх же розпоряджень, а займається тим, що налаштовує співробітників ТДВ СК «Кредо» проти позивача, що нібито позивач винна в тому, що вони порушують винесені дирекцією розпорядження, чим спонукають створенню стосовно позивача напруженої, ворожої, образливої атмосфери. Позивач вважає, що це є мобінг.

Позивач звертала увагу суду на те, що 01.08.2023 співробітниками юридичного відділу було виявлено факт надання доступу до документів у папці «Юр.відділ» на гугл диску з можливістю редагування та внесення змін до всіх документів наявних у папці «Юр.відділ» на гугл диску - заступнику генерального директора ОСОБА_11, яка не має юридичної освіти, не займається роботою юридичного відділу, не є співробітником юридичного управління ТДВ СК «Кредо», не несе ніякої відповідальності за роботу з юридичними документами і до призначення начальника юридичного управління ОСОБА_5 не мала права доступу до цієї папки.

З цього приводу 03.08.2023 позивач написала доповідну записку на ім`я генерального директора. Позивач вважає, що таким чином керівництво ТДВ СК «Кредо» принизивши позивача, як начальника юридичного відділу перед її підлеглими, не повідомивши позивача про цю дію надали заступнику генерального директора - ОСОБА_11 можливість редагувати документи, а позивач як начальник юридичного відділу не мала можливості проконтролювати її безконтрольні дії, зважаючи на те, що навіть начальник юридичного управління має доступ до папки «Юр.відділ» на гугл диску лише з можливістю перегляду документів. Такими умисними діями позивач вважає, що керівництво ТДВ СК «Кредо» створює стосовно неї напружену, ворожу, образливу атмосферу, вчиняють дії, які спрямовані на приниження честі та гідності, ділової репутації позивача, у тому числі з метою припинення позивачем трудових прав та обов`язків, а також змушують позивача недооцінювати свою професійну придатність.

17.08.2023 під час робочого спілкування з начальником юридичного управління позивачу знову довелось пояснювати йому елементарні речі, що стосуються виконавчого провадження.

Позивач вважає, що в період з 29.05.2023 р. і по дату надання позовної заяви до суду відносно неї систематично цілеспрямовано відбувалися тривалі умисні дії та бездіяльність з боку керівництва ТДВ СК «Кредо», окремих працівників, які були спрямовані на приниження честі та гідності, ділової репутації позивача, у тому числі з метою припинення нею трудових прав та обов`язків, що проявлялися у формі психологічного, економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно позивача напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення із психологічної рівноваги), у тому числі такої, що змушувала позивача недооцінювати свою професійну придатність, ненадання позивачу з боку керівництва ТДВ СК «Кредо» рівних можливостей для кар`єрного росту, встановлення нерівної оплати праці рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації, н еобґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань.

На підставі викладеного, позивач просила визнати факт порушення ТДВ СК «Кредо» трудового законодавства, а саме ст. 2-2 КЗпП Мобінг (цькування), щодо ОСОБА_1 , як начальника юридичного відділу. Стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн. та судові витрати.

01.09.2023 позивач доповнила свою позовну заяву новими обставинами щодо фактів мобінгу, що продовжував своє існування відносно неї.

21.08.2023 об 11-23 годині через застосунок «Вчасно» позивачу було надано для ознайомлення розпорядження дирекції ТДВ СК «Кредо» №б/н від 21.08.2023 про внесення змін у розпорядження №750 від 30.06.2023 та у розпорядження № 920/1 від 15.08.2023, із якого в розпорядженні №750 від 30.06.2023 було змінено фразу «...з обов`язковою присутністю на своїх робочих місцях… » на частку речення змісту «…з обов`язковою присутністю на своїх робочих місцях, крім випадків, коли отримані від керівництва ТДВ «СК «Кредо» завдання потребують їх виконання поза межами приміщень офісу ТДВ «СК «Кредо» або коли є дозвіл керівника, виконувати завдання поза межами приміщень офісу ТДВ «СК «Кредо»…» .

Посилаючись на розпорядження №б/н від 21.08.2023 - 25.08.2023, 01.09.2023, 08.09.2023 позивач зверталась з пропозицією до генерального директора, щодо припинення по відношенню до неї мобінгу та переведення позивача на віддалений режим роботи тому, що після цього розпорядження зі штату всіх співробітників юридичного управління ТДВ СК «Кредо» по вівторкам та четвергах в кабінеті юридичного відділу ТДВ СК «Кредо» знаходиться позивач одна, але до теперішнього часу на звернення позивача керівництво не реагує, що в свою чергу є умисним систематичним виокремленням позивача із колективу, створення по відношенню до неї напруженої, ворожої, образливої атмосфери. Позивач вважає, що ці дії керівництва ТДВ СК «Кредо» спрямовані на приниження її честі та гідності, ділової репутації, направлені у тому числі на припинення нею трудових прав та обов`язків.

17.08.2023 від начальника юридичного управління на електрону корпоративну адресу позивач отримала в роботу повідомлення «Ухвала від 03.08.2023 від 908-2171-23» до опрацювання, вивчивши зміст позивач надала зворотню відповідь, на яку начальник юридичного управління надав їй свою відповідь повністю ігноруючи викладені нею пропозиції.

21.08.2023 позивач ознайомилась у застосунку «Вчасно» із документом «Відповідь Кредо на докладну від 18.08.2023 про невиконання розпорядження 750», яка не містила дати документу, що є порушенням ДСТУ 4163:2020.

21.08.2023 позивач ознайомилась у застосунку «Вчасно» із документом «Запит до ОСОБА_1 про невиконання ухвали суду від 10 липня 2023 2», а в самому документі зазначено «СЛУЖБОВА» (яка не містила дати документу) термін виконання якого вказаний як: «протягом робочого часу 18.08.2023».

21.08.2023 о 13-49 годині позивач надала відповідь одразу на два документи від 21.08.2023, але перевіривши інформацію у застосунку «Вчасно» за 18.08.2023 виявила, що доручення від 18.08.2023 відсутні.

Після отримання відповіді позивача о 14-06 годині 21.08.2023 ТДВ СК «Кредо» знову надало позивачу для ознайомлення у застосунку «Вчасно» документ: «Відповідь Кредо на докладну від 18.08.2023 про невиконання розпорядження 750_1692596946» (який не містив дати документу), який був майже тотожнім документу, що був викладений 21.08.2023 об 11-17 годині та потім видалений, але має в собі деякі зміни, при цьому основне - строк виконання вимог залишився незмінний, а саме: «протягом робочого часу 18.08.2023».

До теперішнього часу позивач так і не зрозуміла керівництво ТДВ СК «Кредо». Позивачем було надано відповідь від 21.08.2023 о 16-02 годині, в якій вона просила надати їй точний час та дату виконання цього завдання, якщо воно для них є ще актуальним .

З 21.08.2023 по 28.08.2023 ніхто з керівництва ТДВ СК «Кредо» з вказівками на виконання вищевказаних доручень та термінами їх виконання до позивача не звертався.

О 14-24 годині 29.08.2023 в ході відпрацювання поточної роботи позивач виявила, в своїй корпоративній електронній пошті ІНФОРМАЦІЯ_2 посилання на застосунок «Вчасно», де 29.08.2023 об 11-25 годині було надано доступ на ознайомлення з пропозицією голови комісії із службового розслідування фактів порушення трудової дисципліни в ТДВ СК «Кредо» заступника генерального директора ОСОБА_39 щодо надання позивачем пояснень по доопрацьованій узагальненій службовій записці начальника юридичного управління ОСОБА_5

Перевіривши застосунок «Вчасно» позивач не знайшла ніякого документу надісланого їй, на який посилався голова комісії. Знаючи про те, що керівництво ТДВ СК «Кредо», використовуючи мобінг, щодо неї може надати позивачу доступ до документу в будь-який момент, вона до кінця вказаного терміну виконання надання відповіді була вимушена, відволікатися від поточних справ постійно моніторити застосунок «Вчасно», що створювало вкрай нервову та напружену обстановку в роботі, але до спливу часу надання відповіді, позивач так і не отримала документ на який потрібно було надати відповідь, про що позивач написала відповідь на пропозицію голови комісії та виклала її у застосунку «Вчасно» о 16-27 годині 29.08.2023.

Після надання відповіді, о 16-42 годині 29.08.2023 позивач отримала на свою корпоративну електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлення про завантаження до застосунку «Вчасно» доопрацьованої узагальненої службової записки начальника юридичного управління ОСОБА_5 (яка не містила підпису,) відповідь на яку позивач повинна була надати голові комісії до 16-30 години 29.08.2023.

О 19-21 годині 29.08.2023 позивач виявила, що доопрацьована узагальнена службова записка начальника юридичного управління ОСОБА_5 викладена в застосунку «Вчасно» о 16-42 годині 29.08.2023 була видалена.

О 19-23 годині 29.08.2023 позивач виявила, що неіснуюча доопрацьована узагальнена службова записка начальника юридичного управління ОСОБА_5 дивним чином з`явилась о 09-01 годині 29.08.2023 у застосунку «Вчасно», хоча повідомлення на свою корпоративну електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо цього документу позивач не отримала.

30.08.2023 о 12-49 годині у застосунку «Вчасно» позивач отримала на ознайомлення пропозицію голови комісії щодо надання нею пояснень по доопрацьованій узагальненій службовій записці начальника юридичного управління ОСОБА_5 . Позивач надала відповідь о 15-27 годині 30.08.2023, окрім того, вказавши на факти підробки службових документів.

Перевіривши документи наявні в застосунку «Вчасно» за 29.08.2023, позивач із здивуванням виявила, що доопрацьована узагальнена службова записка начальника юридичного управління ОСОБА_5, на яку позивач надала відповідь 30.08.2023 голові комісії, була видалена із застосунку «Вчасно» станом на 11-31 годину 31.08.2023.

31.08.2023 о 16-30 годині позивач доповіла голові комісії про підробку документів у застосунку «Вчасно».

31.08.2023 о 21-38 годині позивач виявила у застосунку «Вчасно» доопрацьовану узагальнену службову записку начальника юридичного управління ОСОБА_5 , яка нібито завантажена до застосунку «Вчасно» о 09-01 годині 29.08.2023 та нібито підписана о 20-39 годині 29.08.2023.

01.09.2023 о 10-53 годині позивач повторно звернула увагу голови комісії на підробку службових документів у застосунку «Вчасно».

Але о 15-51 годині 01.09.2023 від генерального директора через застосунок «Вчасно» позивача та інших працівників ТДВ СК «Кредо» ознайомили з розпорядженням Дирекції №1023 від 01.09.2023 про оголошення позивачу догани.

04.09.2023 позивач двічі викладала у застосунку «Вчасно» заяви про надання їй копії протокольного рішення комісії із службового розслідування фактів порушення трудової дисципліни в ТДВ СК «Кредо» від 31.08.2023., на підставі якого було винесено розпорядження Дирекції ТДВ СК «Кредо» №1023 від 01.09.2023. їй їх не надали .

05.09.2023 позивачу було надано копію протокольного рішення комісії із службового розслідування фактів порушення трудової дисципліни в ТДВ СК «Кредо» від 31.08.2023.

Під час спілкування з технічною підтримкою застосунку «Вчасно» ІНФОРМАЦІЯ_3 (тел. НОМЕР_1) позивачу розповіли, що інформацію щодо руху документу може отримати лише адміністратор системи та/або така інформація може бути надана на вимогу правоохоронних органів. Зміни в систему може вносити лише адміністратор системи та маніпуляції, які позивач описала вище може робити лише адміністратор системи.

05.09.2023 голова комісії зі службового розслідування фактів порушення трудової дисципліни в ТДВ СК «КРЕДО», заступник генерального директора ОСОБА_39 надав позивачу відповідь, в якій було повністю проігнорована вся надана позивачем інформація та докази (скріншоти) по підробці документів в застосунку «Вчасно» в ТДВ СК «Кредо».

Позивач вважає, що саме підробка документів та маніпуляція ними у застосунку «Вчасно» стало підґрунтям порушення конституційних та трудових прав позивача та рішенням про винесення позивачу догани, про що вона повідомила ГУНП в Запорізькій області.

Позивач наголошувала, що всіма цими умисними діями та бездіяльністю, мовчазною згодою керівництва ТДВ СК «Кредо», створювалась по відношенню до позивача напружена, ворожа образлива атмосфера, яка принижувала честь та гідність позивача та підривала її ділову репутацію, як начальника юридичного відділу, що змушувало її недооцінювати свою професійну придатність, припиняє можливість кар`єрного росту та направлена у тому числі на припинення позивачем трудових прав та обов`язків.

30.08.2023 під час проведення поточної роботи з вивчення рішень судів позивачем було виявлено, що у справах № 908/1534/23 та№ 908/1617/23, які були позивачем закріплені згідно журналу «Судебные дела 2020» за її підлеглою (юрисконсультом) ОСОБА_40, не було підготовлено та направлено до суду відзиви у справах. Позивачем було витребувано від ОСОБА_12 пояснення з приводу невиконання її обов`язків по цих справах. Після отримання пояснення від ОСОБА_12 31.08.2023 позивач доповіла начальнику юридичного управління про виявлені нею порушення та додала пояснення ОСОБА_12

04.09.2023 начальник юридичного управління виклав у застосунку «Вчасно» узагальнену службову доповідну .

05.09.2023 у застосунку «Вчасно» позивачу було надано доступ до документу «про надання пояснень3» від голови комісії, який був датований 30.08.2023, а підписаний 05.09.2023 о 12-09 год.

05.09.2023 позивач надала голові комісії додаткові пояснення.

07.09.2023 у застосунку «Вчасно» позивачу було надано доступ до документу «doc01624420230907090218», що містив у собі розпорядження Дирекції ТДВ СК «Кредо» №1043 від 06.09.2023 р. про оголошення чергової догани.

Позивач тричі писала заяви про надання їй копії протокольного рішення комісії із службового розслідування фактів порушення трудової дисципліни в ТДВ СК «Кредо» від 06.09.2023, на підставі якого було винесено розпорядження Дирекції ТДВ СК «Кредо» №1043 від 06.09.2023, - останній не був наданий.

Позивач зазначала, що проводила моніторинг новин Національного банку України та 07.08.2023 виявила, що ТДВ СК «Кредо» було оштрафовано за конкретні порушення, але її про це ніхто не повідомив.

Позивач вважає, що всіма цими вищевказаними умисними діями та бездіяльністю, мовчазною згодою керівництва ТДВ СК «Кредо», створюється по відношенню до позивача напружена, ворожа образлива атмосфера, відбувається виокремлення позивача із колективу, яке принижує її честь та гідність та підриває її ділову репутацію, як начальника юридичного відділу, що змушує позивача недооцінювати свою професійну придатність, припиняє можливість кар`єрного росту та направлена у тому числі на припинення трудових прав та обов`язків позивача.

16.10.2023 позивач доповнила свій позов, зокрема, зазначала проте, що 15.08.2023 о 15-58 годині через застосунок «Вчасно» їй було надано для ознайомлення розпорядження дирекції ТДВ СК «Кредо» №902/1 від 15.08.2023 про встановлення обсягів завантаження працівників юридичного відділу.

21.08.2023 о 13-48 годині через застосунок «Вчасно» позивачу було надано для ознайомлення службова (до відома та виконання) генерального директора ТДВ СК «Кредо» (яка не містить дати документу), зі змісту якої вбачається, що остання суперечить діючому (оновленому) Положенню про юридичний відділ ТДВ СК Кредо» затвердженого розпорядженням Дирекції ТДВ СК «Кредо» від 19.06.2023 №693/2.

29.08.2023 р. позивачем було надано звіт про виконану роботу за період з 16.08.2023 по 29.08.2023 через застосунок «Вчасно».

12.09.2023 позивачу надали протокол №4 засідання комісії зі службового розслідування фактів порушення трудової дисципліни в ТДВ СК «Кредо» від 06.09.2023.

12.09.2023 о 16-00 годині через застосунок «Вчасно» позивачу було надано для ознайомлення службову №2162/1 від 11.09.2023 генерального директора ТДВ СК «Кредо», в якій генеральним директором було зазначено, що перебування позивача в укритті під час повітряних тривог, під час роботи в офісі на підставі розпорядження генерального директора №750 від 30.06.2023 щовівторка та щочетверга не є виконаної роботою.

Тобто генеральний директор, який своїм розпорядження №750 від 30.06.2023 на підставі «гарних намірів», підписуючи це розпорядження, знав та чудово розумів, що позивач буде під час повітряних тривог вимушена ходити до укриття і що цей час буде вимушена знаходитись в укритті та не буде мати можливості виконувати свої обов`язки в повному обсязі. Генеральний директор ТДВ СК «Кредо» згідно зі ст. 29, 141, 153 КЗПП навмисно не потурбувався та не організував підготовку позивачу робочого місця в укритті, натомість в службовій №2162/1 від 11.09.2023 докоряв позивачу, що знаходячись в укритті, вона не може виконувати свої обов`язки і що це його не цікавить, і що у звіті про це писати не треба тому, що йому і так все зрозуміло.

Позивач вважає, що такими діями генеральний директор ТДВ СК «Кредо» систематично (повторювано) умисно цілеспрямовано не надавав позивачу можливості добросовісно своєчасно та якісно виконувати її обов`язки, чим порушував по відношенню до позивача норми ст. 43 Конституції України, виокремлював позивача з колективу та такими службовими (зневажливими зауваженнями в них) принижував честь, та гідність позивача, як начальника юридичного відділу, та просто людини, тому що це стосувалось життя та здоров`я позивача, чим здійснював по відношенню до позивача мобінг.

12.09.2023 р. о 16-00 годині через застосунок «Вчасно» позивачу було надано для ознайомлення розпорядження дирекції ТДВ СК «Кредо» №1052/1 від 11.09.2023. про призначення працівників юридичного відділу на отримання поштової кореспонденції стосовно судових справ за участю ТДВ СК «Кредо», в якому генеральним директором було перекладено обов`язки працівників загального відділу на юридичний відділ.

Дане розпорядження позивач обговорила зі своїми підлеглими і вони були в шоці від незаконності даного розпорядження. У підлеглих позивача було багато питань до цього розпорядження і вони вирішили звернутись згідно субординації до генерального директора з цими питаннями. А особиста думка позивача була такою: що дане розпорядження є незаконним та не має бути виконаним.

13.09.2023 об 11-58 годині через застосунок «Вчасно» позивачу було надано для ознайомлення розпорядження дирекції ТДВ СК «Кредо» №1063 від 12.09.2023 про покладення на начальника юридичного відділу ОСОБА_1 кінцевого контролю за виконаними документами. Даним розпорядженням на позивача, як на начальника юридичного відділу, було покладено контроль за результатами роботи, виконаної юрисконсультами юридичного відділу зокрема, покладено кінцевий контроль за документами, які складені юрисконсультами юридичного відділу за результатами їх роботи у електронному або паперовому виді, які відпрацьовані ними в ході покладеної роботи.

Зазначений контроль позивач мала здійснювати в тому числі за змістом відпрацьованих документів, за їх суттю, відсутністю помилок, відповідністю законодавству України, строкам виконання тощо. За невиконання цього розпорядження на позивача було покладено дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Це розпорядження грубо порушувало п. 5.9. Положення про юридичний відділ ТДВ СК Кредо» затвердженого розпорядженням Дирекції ТДВ СК «Кредо» від 19.06.2023 №693/2. Позивач вважає, що цим розпорядженням генеральним директором була створена атмосфера, в якій її підлеглі відкрито сміялись з позивача, як начальника юридичного відділу, в тому плані, що щоб вони не робили покарають саме позивача, в цьому розпорядженні позивач особисто відчула погрози та приниження позивача в тому плані, що щоб її підлеглі не робили - покарають саме позивача, була повністю порушена субординація відносин та відповідальності юрисконсультів перед начальником юридичного відділу, чим здійснював по відношенню до позивача мобінг.

13.09.2023 позивачем було надано через застосунок «Вчасно» генеральному директору узагальнену доповідну записку щодо розпорядження 1052/1 від 11.09.2023, до якої було надано дві доповідні записки юрисконсультів юридичного відділу.

14.09.2023 о 10-58 годині через застосунок «Вчасно» позивачу було надано для ознайомлення відповідь генерального директора ТДВ СК «Кредо» на її узагальнену доповідну записку, щодо розпорядження №1052/1 від 11.09.2023 (яка не містить дати документу) від 01 липня 2020 № 144 з 2021-09-01 та підписана КЕП 14.09.2023 об 10-58 годині).

В перших двох пунктах відповіді, на думку позивача, генеральний директор вчиняв, щодо позивача мобінг, а саме відкрито навмисно принижував її честь та гідність, ділову репутацію, як начальника юридичного відділу.

За його думкою, якщо позивач не вказала конкретний пункт статті Наказу Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5«Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181, то такого Наказу не існує і виконувати його керівництво впроваджувати та виконувати його не буде, та винна в цьому саме позивач.

В третьому пункті генеральний директор повністю змінив зміст розпорядження №1052/1 від 11.09.2023 в плані отримання поштової кореспонденції, окрім того, ігноруючи зауваження позивача про невідповідність діючому законодавству даного розпорядження №1052/1 від 11.09.2023, призначив підлеглу позивача юрисконсульта ОСОБА_41, а після неї юрисконсульта ОСОБА_13 відповідальними за організацію отримання поштової кореспонденції загальним відділом ТДВ СК «Кредо», тобто фактично підлеглих позивача - юрисконсультів призначив старшими над загальним відділом включно з начальником загального відділу, чим повністю порушив існуючу субординацію між відділами ТДВ СК «Кредо».

В п`ятому пункті генеральний директор відмовився розглядати доповідні записки юрисконсультів ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та переклав свої обов`язки та обов`язки начальників інших відділів на позивача, а саме не надавши відповіді на доповідні підлеглих позивача юрисконсультів ОСОБА_7 , ОСОБА_13 .

Такими своїми діями, а саме розпорядженням №1052/1 від 11.09.2023, відповіддю генерального директора ТДВ СК «Кредо» на узагальнену доповідну записку позивача, щодо розпорядження №1052/1 від 11.09.2023 генеральний директор вчергове навмисно принизив честь та гідність позивача, ділову репутацію, як начальника юридичного відділу, створив щодо позивача напружену, ворожу, образливу атмосферу серед підлеглих та співробітників ТДВ СК «Кредо», у тому числі таку, що змусила позивача недооцінювати свою професійну придатність, погрожував відповідальністю за невиконання його незаконного розпорядження та навмисно створив безлад в роботі юридичного та загального відділів з метою створення таких умов, які б примусили позивача припинити її трудову діяльність в ТДВ СК «Кредо», чим здійснював по відношенню до позивача мобінг.

Того ж дня, під час обговорення позивача з юрисконсультами юридичного відділу розпорядження дирекції №1052/1 від 11.09.2023 та відповіді генерального директора ТДВ СК «Кредо» на узагальнену доповідну записку позивача, щодо розпорядження №1052/1 від 11.09.2023, її підлеглими було продумано пробний варіант виконання цього розпорядження дирекції №1052/1 від 11.09.2023.

15.09.2023 вчергове позивач надала, через застосунок «Вчасно», пропозицію генеральному директору, щодо відділеної роботи, відповіді на які до звільнення позивача вона так і не отримала. Такими діями на думку позивача генеральний директор проявив до неї образливе та зневажливе відношення, чим вчергове вчинив мобінг.

18.09.2023 через застосунок «Вчасно» позивач надала генеральному директору доповідну записку, щодо розпорядження №1063 від 12.09.2023, в якій вказала, що вказане розпорядження грубо порушувало п. 5.9. Положення про юридичний відділ ТДВ СК «Кредо», затвердженого розпорядженням Дирекції ТДВ СК «Кредо» від 19.06.2023 №693/2.

20.09.2023 позивач надала, через застосунок «Вчасно», юрисконсульту ОСОБА_14 повідомлення для опрацювання на виконання розпорядження дирекції ТДВ СК «Кредо» №1052/1 від 11.09.2023. ОСОБА_15 зателефонувала позивачу і вони спільно обговорили, що ОСОБА_15 , через застосунок «Вчасно», надасть цю інформацію в загальний відділ для отримання вказаних в повідомлені позивача до ОСОБА_16 документів на підставі того, що в розпорядженні Дирекції №1052/1 від 11.09.2023 саме ОСОБА_15 є головною за виконання даного розпорядження, що ОСОБА_15 одразу і зробила.

Вечорі цього ж дня, з метою контролю виконання наданого повідомлення позивача, позивач зателефонувала ОСОБА_14 і спитала як відбувається вирішення даного питання, на що остання повідомила, що зворотних повідомлень з загального відділу ОСОБА_15 не отримала, ніхто з загального відділу по цьому питанню з нею не зв`язувався, в застосунку «Вчасно» відповіді ніхто не надав, і було не відомо чи отримали вони це повідомлення і як збираються на нього реагувати.

Наступного дня, 21.09.2023 (четвер), о 9-00 годині позивач приїхала на роботу у офіс, та у зв`язку з повітряною тривогою одразу спустилася до укриття. Не з першого разу, але все ж таки зв`язалась із своїми підлеглими через застосунок «Вайбер» для проведення щоденної ранкової оперативної наради. Після проведення наради ОСОБА_17 повідомила позивачу, що жодної інформації від загального відділу до теперішнього часу не отримала. Беручи до уваги, що позивач перебувала в укритті вона надала ОСОБА_14 усну вказівку, що необхідно повторно звернутися до загального відділу з повідомленням щодо отримання пошти.

ОСОБА_17 виконала її усне доручення та повторно 21.09.2023 направила інформацію до загального відділу через застосунок «Вчасно» та Вайбер з проханням надати інформацію до вказаного часу. 21.09.2023 жодної інформації не надійшло. Питання залишилось не вирішене, що відбувалось в загальному відділі з цього приводу не відомо.

22.09.2023 на ранковій оперативній нараді ОСОБА_18 повідомила, що алгоритм, прописаний у розпорядженні дирекції №1052/1 від 11.09.2023 та відповіді генерального директора ТДВ СК «Кредо» на узагальнену доповідну записку позивача щодо розпорядження №1052/1 від 11.09.2023, не спрацьовує, загальний відділ ніяким чином не реагує на її повідомлення, немає комунікації з загальним відділом. Вони вирішили звернутися до генерального директора з доповідною запискою. Оскільки ОСОБА_17 особисто призначена відповідальною особою за виконання отримання поштової кореспонденції розпорядженням саме вона має звертатись до генерального директора з доповідною запискою.

26.09.2023 (вівторок) позивач знаходилась в офісі, де сканувала вхідну кореспонденцію за 25.09.2023, де бачила чотири позовні заяви описані в її повідомлені юрисконсульту ОСОБА_14 та які були зареєстровані за вх. №2157, 2147, 2146, 2156 - 25.09.2023 р. в журналі вхідної кореспонденції та завантажені до матеріалів страхових справ у спеціалізованій програмі «Форд. Управління страховим бізнесом». Позивач зрозуміла, що її повідомлення від 20.09.2023 ОСОБА_14 - виконано, і зняла його з контролю. Позивач вважала, що питання по отриманню вищевказаних позовних заяв вирішено і закрито.

Натомість 26.09.2023 о 12-16 годині, через застосунок «Вчасно» позивачу було надано для ознайомлення службова генерального директора ТДВ СК «Кредо», зміст якої повністю суперечив змісту розпорядження дирекції №1052/1 від 11.09.2023 . та роз`ясненням у відповіді генерального директора ТДВ СК «Кредо» на Узагальнену доповідну записку позивача, щодо розпорядження №1052/1 від 11.09.2023р. щодо отримання пошти. Позивача звинуватили фактично в тому, що під її контролем її підлеглою ОСОБА_19 було фактично виконано розпорядження дирекції №1052/1 від 11.09.2023 та роз`яснення надані у відповіді генерального директора ТДВ СК «Кредо» на Узагальнену доповідну записку позивача, щодо розпорядження №1052/1 від 11.09.2023 р. та організовано отримання чотирьох позовних заяв.

Такими своїми діями, а саме постійними змінами суті та змісту розпорядженням дирекції №1052/1 від 11.09.2023 службовими, на думку позивача генеральний директор вчергове навмисно принизив її честь та гідність, ділову репутацію, як начальника юридичного відділу, створив відносно неї напружену, ворожу, образливу атмосферу серед підлеглих та співробітників ТДВ СК «Кредо», у тому числі таку, що змусила позивача недооцінювати свою професійну придатність, погрожував відповідальністю за невиконання його незаконного розпорядження та навмисно створив безлад в роботі юридичного та загального відділів з метою створення таких умов, які б примусили позивача припинити її трудову діяльність в ТДВ СК «Кредо», чим здійснював по відношенню до позивача мобінг.

26.09.2023 позивачем, через застосунок «Вчасно», було надано звіт про виконану роботу за період 13.09.2023 по 26.09.2023, в якому позивач вказала керівництву ТДВ СК «Кредо» на необхідність припинення порушення конституційних прав позивача згідно ст. 43 Конституції України та організації позивачу гідного робочого місця в укритті, щоб позивач могла в подальшому якісно та добросовісно виконувати свої посадові обов`язки.

28.09.2023 позивачем, через застосунок «Вчасно», було надано відповідь на виконання службової генерального директора від 26.09.2023.

28.09.2023 о 15-56 годині через застосунок «Вчасно» позивачу було надано для ознайомлення узагальнена службова доповідна начальника юридичного управління ТДВ СК «Кредо» ОСОБА_42 від 27.09.2023.

28.09.2023 о 16-12 годині через застосунок «Вчасно» позивачу було надано від Голови комісії із службового розслідування фактів порушення трудової дисципліни в ТДВ СК «Кредо» заступника генерального директора ОСОБА_39 для ознайомлення документ про надання пояснень (яка не містить дати документу) на узагальнену службову доповідну начальника юридичного управління ТДВ СК «Кредо» ОСОБА_42 від 27.09.2023, яка завантажена в системі «Вчасно» 28.09.2023 о 15:53 годині, та надано час до 17-00 години 29.08.2023 для надання пояснень.

Позивач звертала увагу суду на те, що узагальнена службова доповідна начальника юридичного управління ТДВ СК «Кредо» ОСОБА_42 викладена на 5 аркушах, і позивачу голова комісії надав час для вивчення цієї узагальненої службової доповідної та надання пояснення на неї лише 48 хвилин. І при цьому позивач наголошувала, що нікого взагалі не цікавили обсяги наявної роботи та строки їх виконання в юридичному відділі на той час. Позивач вважає, що такими своїми діями, керівництво ТДВ СК «Кредо» вчергове навмисно принизило честь та гідність позивача, ділову репутацію, як начальника юридичного відділу, чим здійснило по відношенню до позивача мобінг.

28.09.2023 о 17-09 годині, враховуючи наданий час для надання відповіді, позивач виклала у застосунку «Вчасно» свою відповідь на пропозицію про надання пояснень без дати.

28.09.2023. о 17-48 годині в приміщені офісу ТДВ СК «Кредо» позивача ознайомили з розпорядженням Дирекції ТДВ СК «Кредо» від 28.09.2023 № 1126 про звільнення позивача з посади за пунктом 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України.

Під час звільнення позивача були присутні три чоловіки: начальник юридичного управління ОСОБА_5 , начальник загального відділу ОСОБА_3 та безпекарь ОСОБА_4 , які були обізнані, що в провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя, перебуває справа за позовом позивача до ТДВ СК «Кредо» про встановлення факту мобінгу та стягнення моральної шкоди, однак останні продовжили вчиняти мобінг навіть під час вручення позивачу розпорядження про її незаконне звільнення, грубо спілкуючись з нею, та безпосередньо безпекарь ОСОБА_4 вимагав від позивача негайного підписання розпорядження №1126 від 28.09.2023 р. та перешкоджав позивачу в написанні її заперечення щодо звільнення на оригіналі розпорядження №1126 від 28.09.2023 р. Позивач вважає, що такими діями керівництво ТДВ СК «Кредо» умисно порушило її гарантії від держави, щодо неможливості звільнення позивача з займаної посади до моменту розгляду справи по суті у справі про мобінг. Отже, на думку позивача, вони навмисно принизили честь та гідність та ділову репутацію позивача як юриста та змусили недооцінювати свою професійну придатність.

Але мобінг, щодо позивача з боку керівництва ТДВ СК «Кредо» не припинився навіть після звільнення позивача.

Всі ці дії ТДВ СК «Кредо» призвели до напруги у відносинах між позивачем та її хлопцем, який докоряє позивачу тим, що в неї немає вільного часу, що позивач постійно займається якимись юридичними справами, в них відбуваються сварки, які додавали позивачу та йому глибоких моральних страждань.

Щоб позивачу не доводити сварки до повного розірвання стосунків, позивач була вимушена їздити до батьків, щоб не сваритися, і щоб в неї була можливість зосередитись та реагувати належним чином на грубе порушення з боку керівництва ТДВ СК «Кредо» трудового законодавства, а саме мобінгу та підготувати ці доповнення до позовної заяви, тобто це призвело до додаткових зусиль для організації життя позивача, а також у зв`язку з відсутністю часу на нормальний відпочинок не сприяє збереженню нормального стану здоров`я.

Рішенням суду першої інстанції від 29 червня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що позивач повинна була довести належними й допустимими доказами те, що дійсно відповідачем, як роботодавцем чиниться мобінг (цькування) щодо неї, а також у позовній заяві викласти конкретні факти, які вона пов`язує із мобінгом (цькуванням), що містять в собі ознаки мобінгу, передбачені ст. 2-2 КЗпП України, тобто систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність відповідача, як роботодавця, які спрямовані на приниження честі та гідності позивача, як працівника, її ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення нею трудових прав та обов`язків.

З тексту позовної заяви та доданих доказів не вбачається належним чином доведених фактів створення стосовно позивача напруженої, ворожої, образливої атмосфери. Також все заявлене інше є особливим ставленням і міркуванням позивачки до тих робочих питань, які виникають під час робочого процесу у колективі, якщо і відбувалися розмови на підвищених тонах, взаємні образи, то немає доказів, що вони містять в собі загрозливого, залякуючого або принизливого характеру, це не можна розцінювати як психологічний чи економічний тиск на ОСОБА_1 , і як наслідок, не містять ознак мобінгу.

Загалом надане суду листування між сторонами зводиться виключно до трудових відносин, стосовно яких сторони висловили своє різне бачення, і не містить ознак, якогось психологічного тиску (зокрема, суд не розцінює вимоги роботодавця надати певні документи чи пояснення, як такий).

У справі, що розглядається, позивачем не надано доказів, з яких можливо було б встановити факти погроз, висміювання, наклепів, зневажливих зауважень тощо з боку керівників, що свідчили б про наявність мобінгу у діях роботодавця.

Також істотне значення має той факт, що будь-які вимоги роботодавця щодо належного виконання трудових обов`язків є законними вимогами і не можуть розцінюватись як мобінг.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, 10 липня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції матеріальних та процесуальних норм права просить скасувати рішення від 29.06.2026 повному обсязі, прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі: визнати факт порушення ТОВ «СК «Кредо» трудового законодавства, а саме ст. 2-2 КЗпП Мобінг (цькування), щодо ОСОБА_1 , як начальника юридичного відділу та стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 500000,00 грн та понесені судові витрати в суді першої та апеляційної інстанцій.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до безпідставного застосування судом норм матеріального права та судової практики, які регулюють питання дискримінації до правовідносин щодо мобінгу, що привело до неправильного висновку суду першої інстанції про відсутність мобінгу. Суд першої інстанції штучно підмінив підстави позову, змусивши позивачку доводити наявність «персональних ознак дискримінації» за застарілою практикою 2018 року та чужорідним Законом про протидію дискримінації.

Судом першої інстанції не досліджені елементи та форми мобінгу. Також суд першої інстанції проігнорував той факт, що заходи дисциплінарного впливу та звільнення не були законними вимогами відповідача, а офіційно визнані судами різних інстанцій протиправними. Вони створювалися штучно з єдиною метою - здійснення психологічного тиску на позивача. Протиправні дії, спрямовані на винесення незаконних доган та незаконне звільнення, за своєю суттю є прямими формами мобінгу.

Суть мобінгової складової, яку повністю проігнорував суд першої інстанції полягає в демонстративній відсутності належної реакції на 14 офіційних доповідних записок позивача та 4 пропозиції, щодо переведення позивача на дистанційну/віддалену роботу; категоричній бездіяльності відповідача у поліпшенні чи забезпеченні належних умов праці (зокрема в укритті); свідомому вчиненні дій, спрямованих на штучне виокремлення позивачки з колективу та її повну професійну й соціальну ізоляцію, оскільки впродовж тривалого часу (з 03.07.2023 по 28.09.2023) вона була єдиним працівником, який під загрозою дисциплінарних санкцій залишався працювати наодинці в порожньому офісі відповідача.

Заходи впливу за період часу спірних правовідносин було застосовано тільки до позивача. Встановлення завідомо нереальних строків для виконання об`ємних завдань є класичним, базовим проявом психологічного мобінгу (цькування),

Також судом першої інстанції проігноровані факти створення нерівності можливостей (позбавлення) позивача кар`єрного росту та умисного призначення некомпетентного, в порівнянні з позивачем, в сфері страхування керівника як інструменту професійного приниження та мобінг.

Судом проігнорований графік відпусток на 2023 рік як матеріального доказу системного та умисного позбавлення позивачки права на відпочинок у сукупності з поданими нею заявами про надання щорічної відпустки, не надав оцінку незаконним розпорядженням.

З огляду на вищезазначене, апелянт вважає, що суд першої інстанції припустився грубої помилки матеріального права - фактично ухилився від правового аналізу відносин сторін за статтею 2-2 КЗпП України (мобінг) і штучно підмінив її статтею 2-1 КЗпП України (дискримінація), перед судом апеляційної інстанції постає важливе завдання щодо відновлення верховенства права у цій категорії спорів.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справи від 13 липня 2026 року для розгляду цієї справи визначений головуючий суддя (суддя-доповідач) Салтан Л.Г. та склад колегії суддів: Кочеткова І.В. та Мінгазов Р.В.

Ухвалою від 13 липня 2026 року, постановленою суддею-доповідачем Салтан Л.Г., вказану справу витребувано у суду першої інстанції.

16 липня 2026 року вищезазначена справа надійшла до апеляційного суду.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 20 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження. При відкритті апеляційного провадження учасникам справи надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

30 липня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо змісту і вимог апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, з огляду на наступне:

Позовна заява містила недоліки, в ній відсутній конкретний факт мобінгу, який позивач просила б суд визнати, не містила викладення обставин, обґрунтування позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, не містила посилання на докази.

З тексту позовної заяви та доданих доказів не вбачається належним чином доведених фактів створення стосовно позивача напруженої ворожої, образливої атмосфери, все заявлене є особливим ставленням і міркуванням позивачки до тих робочих питань, які виникають під час робочого процесу у колективі. Надане суду листування між сторонами зводиться виключно до трудових відносин, стосовно яких сторони висловили своє різне бачення, і не містить ознак, якогось психологічного тиску

Значна частина доводів позивачки, якими остання обґрунтовує свої позовні вимоги, полягає у незгоді з прийнятими відносно неї відповідачем рішеннями. Позивачем не доведений той факт , що посадові особи відповідача діяли поза межами своїх повноважень, а наявність офіційних розпорядчих документів наказів, якими позивач обґрунтовує викладені у позові доводи, не свідчить про наявність мобінгу відносно позивача зі сторони роботодавця.,

Позивач намагається перекрутити події та взаємовідносини із роботодавцем та працівниками відповідача саме через призму нібито її притискання, хоча в дійсності в саме позивач має неприязне ставлення до всіх згаданих у скарзі посадових осіб відповідача, а не вони до неї.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

03 серпня 2026 року ОСОБА_1 надала відповідь на відзив.

17 серпня 2026 року представник відповідача надав клопотання про залишення відзиву без розгляду.

Зважаючи на те, що ані ухвалою апеляційного суду про відкриття провадження не було надано права апелянту на подання відповіді на відзив на апеляційну скаргу, ані чинними нормами ЦПК такого права не передбачено, апеляційний суд сприяв апелянту шляхом надання можливості викласти у судовому засіданні свої доводи щодо незаконності рішенню суду першої інстанції.

У судовому засіданні 20 серпня 2026 року апелянт наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги у повному обсязі, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, вважаючи достатнім в матеріалах справи доказів для встановлення факту завершеного мобінгу, що був вчинений відповідачем по відношенню до неї.

У судовому засіданні 20 серпня 2026 року представник відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення. А рішення суду першої інстанції без змін, з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засідання 27 серпня 2026 року апелянт в дебатах просила задовольнити її апеляційну скаргу.

У судове засідання 27 серпня 2026 року представник відповідача не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, з заявами про відкладення не звертався.

Представники третій осіб у судові засідання 20 та 27 серпня 2026 року не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили, жодних заяв, пояснень на адресу суду не скеровували.

Вирішуючи питання щодо розгляду скарги у відсутність учасників, що не з`явилися в судове засідання, колегія суддів враховує, що за змістом ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шестидесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження; відповідно положень ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи; суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року по справі № 361/8331/18 зазначено, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд виходить з того, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, скаржник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у апеляційній скарзі, державний виконавець - у відзиві, інші учасники процесу проігнорували право на викладення своїх доводів у процесуальний спосіб, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (ст. 367 ЦПК України), колегія суддів не вбачала підстав для відкладення розгляду справи та вважала за доцільне розглянути справу в даному судовому засіданні, оскільки неявка учасників справи не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не перешкоджає її розгляду.

Відводів, самовідводів у справі не заявлено.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що не вбачав з боку відповідача ознак мобінгу (цькування) по відношенню до позивача, а саме систематичних, тривалих умисних дій або бездіяльності роботодавця, окремих працівників, які спрямовані на приниження честі та гідності ОСОБА_1 , її ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення нею трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема, із створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує її недооцінювати свою професійну придатність, тому суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Враховуючи, що судом встановлено відсутність підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту мобінгу, відповідно похідна позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, заявлена у зв`язку з вчиненням щодо позивача мобінгу, також не підлягає задоволенню. Оскільки факт мобінгу судом першої інстанції не доведений та не підтверджений належними і допустимими доказами, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача будь-якої компенсації моральної шкоди.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з розпорядженням ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» (ТДВ СК «КРЕДО») за №500 від 29.07.2020, ОСОБА_1 була прийнята на роботу до ТДВ СК «КРЕДО» на посаду юрисконсульта з випробувальним терміном 3 (три) місяці, та окладом згідно штатного розкладу.

В подальшому, на підставі розпорядження дирекції ТДВ СК «КРЕДО» від 31.08.2022 за № 822, ОСОБА_1 з 01 вересня 2022 року була переведена на посаду начальника юридичного відділу, з посадовим окладом згідно з штатним розкладом, тимчасово на час відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами начальника юридичного відділу ОСОБА_6 , до дня її фактичного виходу з відпустки, із збереженням посади за попереднім місцем роботи.

Розпорядженням дирекції ТДВ «Страхова компанія «Кредо» від 28 вересня 2023 року № 1126 ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2025 року у цивільній справі № 332/2290/24 позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про поновлення на роботі, стягнення заробітку за вимушений прогул та моральної шкоди задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» на посаді начальника юридичного відділу. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

29.05.2023 ОСОБА_20 на адресу генерального директора ТДВ СК «КРЕДО» ОСОБА_21 за допомогою системи «Вчасно» була направлена доповідна записка, за змістом якої нею, при виконанні своїх посадових обов`язків 26.05.2023р., а саме «при приведені до ладу в сканованому вигляді протоколів загальних зборів учасників ТДВ СК «Кредо» було виявлено, що її посадовий оклад незаконно зменшений з жовтня 2022 року.

У вересні 2022 під час підготовки нею документів на виконання п.п. 2 п. 2 Постанови Національного банку України від 24.12.2021р. №153 «Про затвердження Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг» було виявлено, що в ТДВ СК «Кредо» наявний конфлікт інтересів, а саме: головний бухгалтер ОСОБА_2 перешкоджає впровадженню в ТДВ СК «Кредо» необхідної інструкцій в загальний відділ, оскільки начальником загального відділу є її чоловік ОСОБА_3 , і вона робить все, щоб її чоловік міг виконувати свої обов`язки не належним чином та у подальшому до нього не можна би було застосовувати заходи впливу. Інструкції ТДВ СК «Кредо» складені таким чином, що люди, які наближені до головного бухгалтера, не підлягають якійсь критиці, тим більше якихось вимог до них з метою належного виконання діючого законодавства неможливі, про що вона неодноразово в усній формі повідомляла генерального директора. У вересні 2022 року вона повідомила в усній формі Генеральному директору про наявність вищезазначеного конфлікту інтересів, та повідомила чим саме перешкоджає іншим відділам неправильна робота загального відділу, останній повідомив, що прийняв її інформацію до уваги та застосує заходи. Після того, як головний бухгалтер дізналася про те, що вона на виконання чинного законодавства вимагає впровадження в ТДВ СК «Кредо» введення в дію інструкції, щодо вхідної кореспонденції в ТДВ СК «Кредо» для правильної (згідно з чинним законодавством) роботи вхідної кореспонденції, остання зазначила їй, що забороняє втручатися в роботи загального відділу та почала погрожувати, а саме вимагати від неї звільнення, а після її повідомлення, що звільнятися не буде, пригрозила, що будь-якими способами «зіпсує їй життя». Всі ці погрози супроводжувались брудною нецензурною лайкою. Дані погрози були в усній формі доведені до відома генерального директора, вона пропонувала генеральному директора оформити ці погрози в письмовому вигляді та провести службову перевірку за даним приводом, на що генеральний директор сказав, що цього робити не треба та те, що він працює з головним бухгалтером багато років і зможе врегулювати це питання без офіційного оформлення, а вона йому повірила. В той же день увечері Генеральний директор повідомив її, що він вирішує це питання таким чином: «зв`язок між юридичним відділом та бухгалтерією буде проводитись через генерального директора, не напряму» тобто усуває особистий контакт начальника юридичного відділу (її) з головним бухгалтером. Після отримання цієї інформації вона вважала, що це питання було вирішено саме таким чином, і жодних заходів якогось прямого чи опосередкованого впливу не було. Однак 26.05.2023, а саме при приведені до ладу в сканованому вигляді протоколів загальних зборів учасників ТДВ СК «Кредо», нею було виявлено, що під час чергового підвищення посадових окладів її посадовий оклад був підвищений не настільки, наскільки як у інших керівників, з якими до цього їх посадові оклади були однаковими. Вважає, що до неї головним бухгалтером незаконно було застосовано захід впливу у вигляді зменшення посадового окладу за те, що вона повідомила про конфлікт інтересів в ТДВ СК «Кредо» та вимагала усунути порушення чинного законодавства. Проаналізувавши посадові оклади з 2019 року, нею було виявлено, що посадовий оклад начальника юридичного відділу до жовтня 2022 року завжди був не меншим, ніж посадовий оклад начальника фінансового відділу. Тому, вважаючи, що їй незаконно було занижено з жовтня 2022 року посадовий оклад, вимагала від керівництва негайно усунути це порушення та повернути їй посадовий оклад, який буде не меншим ніж посадовий оклад начальника фінансового відділу. Окрім того вимагала компенсації за неотриману заробітну плату за період з жовтня 2022 року по травень місяць 2023 року. Також, в доповідній записці нею був наведений власний розрахунок її заробітної плати, який, на її думку, мав відповідати окладу начальника фінансового відділу. На підставі вищевикладеного, вимагала негайного усунення вищезазначених порушень з боку ТДВ СК «Кредо» та встановлення справедливості, а також повідомлення про рішення у встановлений законом порядок» (мовою оригіналу).

31.05.2023 ОСОБА_20 на адресу генерального директора ТДВ СК «КРЕДО» ОСОБА_21 була направлена доповідна записка, за змістом якої нею будо повідомлено, про те, що начальником загального відділу ОСОБА_3 при складанні розпорядження дирекції ТДВ СК «Кредо» №618 від 30.05.2023, на її думку, було допущено грубі порушення нормативних документів ТДВ СК «Кредо» та чинного законодавства, та це розпорядження не підлягає виконанню. Просила провести службову перевірку за даним фактом та повідомити її встановлений законом строк, а також надати їй відповідь на раніше надані доповідні записки.

09.06.2023 ОСОБА_1 на адресу Національного банку України було направлено електронне звернення, за змістом якого заявниця станом на день подання цієї скарги працює на посаді начальника юридичного відділу ТДВ СК «Кредо». При виконанні своїх посадових обов`язків нею було виявлено, що в ТДВ СК «Кредо» наявний конфлікт інтересів, а саме: головний бухгалтер ОСОБА_2 перешкоджає впровадженню в ТДВ СК «Кредо» необхідної інструкцій в загальний відділ, оскільки начальником загального відділу є її чоловік ОСОБА_3 , і вона робить все, щоб її чоловік міг виконувати свої обов`язки неналежним чином та у подальшому до нього не можна би було застосовувати заходи впливу, що суттєво негативно впливає на роботу ТДВ СК «Кредо». Також нею було виявлено, що під час чергового підвищення посадових окладів її посадовий оклад був підвищений не настільки, наскільки як у інших керівників, з якими до цього їх посадові оклади протягом багатьох років були однаковими. Просила встановити наявність в ТДВ СК «Кредо» реального конфлікту інтересів; визнати ділову репутацію головного бухгалтера небездоганною відповідно до п.п.5 п. 223 розділу 25 Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 24.12.2021 №153; визнати незаконним заниження їй посадового окладу з жовтня 2022 року по теперішній час, та встановити, що посадовий оклад мав і має бути на рівні посадового окладу керівників відділів з якими раніше посадові оклади були на однаковому рівні, і не повинен був зменшуватись після того, як вона повідомила керівництво про наявність конфлікту інтересів в ТДВ СК «Кредо».

Відповідно до змісту листа Національного банку України від 06.07.2023 «Про розгляд повідомлення», направленого на адресу начальника юридичного відділу ТДВ СК «КРЕДО» ОСОБА_1 Н., Національний банк України розглянув повідомлення ОСОБА_22 про конфлікт інтересів в ТДВ «СК «КРЕДО», та з огляду на прохання: встановити наявність в ТДВ «СК «КРЕДО» реального конфлікту інтересів, визнати ділову репутацію головного бухгалтера ТДВ «СК «КРЕДО» небездоганною відповідно до підпункту 5 пункту 223 глави 25 розділу IV Положення про ліцензування, визнати незаконним заниження посадового окладу ОСОБА_22 , та заявницю було повідомлено, зокрема, що у Національного банку відсутні повноваження щодо визнання незаконним занижень посадових окладів працівників надавачів фінансових послуг. Також інформацію, викладену у повідомленні ОСОБА_22 , Національним банком взято до уваги, та заявницю повідомлено, що вищезазначена інформація буде додатково проаналізована в рамках визначених законодавством процедур щодо державного регулювання ринків фінансових послуг, віднесених до компетенції Національного банку, та врахована під час ухвалення відповідних рішень щодо ТДВ «СК «КРЕДО», у разі виникнення правових підстав для їх прийняття.

20.06.2023 ОСОБА_1 на адресу Державної служби України з питань праці було подано електронне звернення, за змістом якого заявниця станом на день подання цієї скарги працює на посаді начальника юридичного відділу ТДВ СК «Кредо». При виконанні своїх посадових обов`язків 26.05.2023р., а саме при приведені до ладу в сканованому вигляді протоколів загальних зборів учасників ТДВ СК «Кредо» нею було виявлено, що під час чергового підвищення посадових окладів її посадовий оклад був підвищений не настільки, наскільки як у інших керівників, з якими до цього їх посадові оклади протягом багатьох років були однаковими. Проаналізувавши посадові оклади з 2019 року, нею було виявлено, що посадовий оклад начальника юридичного відділу до жовтня 2022 року завжди був не меншим, ніж посадовий оклад начальника фінансового відділу. Наразі її посадовий оклад, як начальника юридичного відділу, однаковий з посадовим окладом начальника загального відділу, складність, професійно-ділові якості та результати праці якого є меншими, менш об`ємними та менш відповідальними, ніж робота начальника юридичного відділу. Також звернула увагу, що таке саме порушення з 2021 року є і по відношенню до посадових окладів юрисконсультів, оскільки наразі посадовий оклад юрисконсультів менший, ніж посадовий оклад секретаря-референта. 26.05.2023 про вищезазначене порушення, щодо заниження її посадового окладу вона повідомила в усній формі генерального директора, однак відповіді не отримала. 29.05.2023 зауваження щодо заниження її посадового окладу вона виклала у доповідній записці та направила на електрону адресу ТДВ СК «Кредо» ІНФОРМАЦІЯ_4, та виклала у застосунку «Вчасно» документообіг з наданням доступу для ознайомлення генеральному директору. Відповіді не отримала. 14.06.2023 та 19.06.2023 вона повторно заверталась з доповідною запискою до керівництва ТДВ СК «Кредо», однак відповіді не отримала. Зважаючи на те, що керівництво не реагувало на її доповідні записки, а також наявний конфлікт з головним бухгалтером ТДВ СК «Кредо», яка також є одним з засновників та членом дирекції ТДВ СК «Кредо», вона звернулась до Державної служби України з питань праці для вирішення вищезазначеного питання.

Департаментом з питань праці Державної служби України з питань праці звернення ОСОБА_1 від 20.06.2023 в межах повноважень та, у разі необхідності, проведення інформаційно-роз`яснювальної роботи щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобіганням можливим його порушенням, 21.06.2023 було направлено для розгляду до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, про що також було повідомлено ОСОБА_1 .

Доповідною запискою від 23.06.2023 ОСОБА_23 повідомила генерального директора ТДВ СК «КРЕДО» ОСОБА_21 та начальника юридичного департаменту ОСОБА_24 про те, що в ТДВ СК «Кредо» робота загального відділу не виконується відповідно до норм чинного законодавства, що потягло за собою відмову у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» № б/н від 01.06.2023, відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від19.06.2023.

Генеральний директор ТДВ СК «КРЕДО» ОСОБА_43 повідомив начальника юридичного відділу ОСОБА_1 на її доповідну записку від 23.06.2026, що визначену у її доповідній записці роботу повинен організувати начальник юридичного відділу та контролювати її, зауваживши, що відсутність такої роботи є недбалим ставленням начальника юридичного відділу Товариства до своїх обов`язків щодо належного правового забезпечення діяльності Товариства.

ОСОБА_1 доповідною запискою від 18.08.2023 повідомила Генерального директора ТДВ СК «КРЕДО» ОСОБА_21 про те, що він в черговий раз стає на бік підтримки існуючого конфлікту інтересів в ТДВ СК «Кредо», конфлікт інтересів не усунуто. Крім того, вона неодноразово повідомляла, що юридичний відділ, у зв`язку з відсутністю достатньої кількості юрисконсультів, великим навантаженням, постійними повітряними тривогами, ракетними обстрілами, працює в авральному режимі і всі працівники виконують роботу по всім напрямкам. За відсутності юрисконсультів на теперішній момент вона не має можливості розподілити роботу по напрямкам. У разі наявності достатньої кількості юрисконсультів допускає можливість зазначення юрисконсульта відповідального за виїзд до суду та ознайомлення з матеріалами справи, але на теперішній час такої можливості немає. Також нагадала, що в ТДВ СК «Кредо» протягом двох місяців існує вільна вакансія юрисконсульта.

30.06.2023 ОСОБА_1 на адресу начальника юридичного департаменту ОСОБА_24 був наданий перелік здійснених відділом в 2023 році дій зі сприяння своєчасному виконанню рішень судів разом з підтвердними документами, щодо них (скан- або фотокопії доказів участі працівників в виконавчих діях на виконання виконавчих документів, скан- або фото запитів, щодо стану виконання виконавчих документів, докази направлення звернень, запитів, листів з конкретних виконавчих справ на адресу відповідних судових виконавців тощо). Також було повідомлено, що необхідно мати ще щонайменше двох юрисконсультів для організації більш-менш нормальної роботи юридичного відділу. Крім того, як зазначила ОСОБА_1 , призначення ОСОБА_24 начальником юридичного управління, не допомагає роботі юридичного відділу, а додає додаткове навантаження на відділ. Наразі вже другий день, юридичний відділ виконує доручення ОСОБА_24, згідно алгоритму дій під час воєнного стану, хоча вся ця інформація є в наявності на гугл диску (назва папки - « Юр. Відділ»). Таким чином співробітниками юридичного відділу ускладняються і сповільнюється виконання поточної роботи. Також зазначила, що вона не збирається звільнятися з роботи, а її мета була і залишається в наведенні роботи в межах діючого законодавства всіма відділами та співробітниками ТДВ СК «Кредо», не зважаючи ні на які прізвища Генерального директора, замів генерального директора чи начальників відділів тощо.

Як вбачається з доповідної записки ОСОБА_1 від 17.07.2023 на адресу Генерального директора ТДВ СК «Кредо», позивачка вважала, що в діях начальника юридичного управління ОСОБА_5 є склад правопорушення - мобінг щодо неї, а в діях керівництва ТДВ СК «Кредо» щодо неї ознаки правопорушення, передбаченого ст.172 КК України.

Також, з доданих до позову документів вбачається, що Розпорядженням №750 від 30 червня 2022 року ТДВ СК «Кредо», з метою впорядкування виробничого процесу, поліпшення взаємодії між структурними підрозділами ТДВ СК «Кредо» в режимі роботи в умовах військового часу Дирекція розпорядилась:

1. Припинити частково чинність розпорядження «Про дистанційну роботу» №391 від 24.02.2022 року для наступних керівників структурних підрозділів та окремих працівників ТДВ СК «Кредо»:

1.1. З виходом на роботу з обов`язковою присутністю на своїх робочих місцях по понеділках, середах і п`ятницях

Начальник фінансового відділу ОСОБА_25

Старший фахівець відділу продажу страхових продуктів ОСОБА_26

Фахівець відділу продажу страхових продуктів ОСОБА_27

Фахівець відділу продажу страхових продуктів ОСОБА_28

Фахівець відділу врегулювання збитків ОСОБА_29

Начальник загального відділу ОСОБА_37

Секретар референт ОСОБА_30

Інженер-механік ОСОБА_31 , з початком роботи о 09-00 ранку, закінченням роботи - о 18-00 вечора (у п`ятницю кінець роботи о 17-00) , з перервою на відпочинок і харчування - з 12-00 до 12-45).

1.2. З виходом на роботу і з обов`язковою присутністю на своїх робочих місцях по вівторках і четвергах:

Начальник юридичного управління ОСОБА_36

Начальник юридичного відділу ОСОБА_1, з початком роботи о 09-00 ранку, закінченням роботи - о 18-00 вечора, з перервою на відпочинок і харчування - з 12-00 до 12-45).

2. Це розпорядження набирає чинності з 03 липня 2023 року.

3. Начальнику загального відділу ОСОБА_44 ознайомити з цим розпорядженням працівників ТДВ СК «Кредо», зазначених в цьому розпорядженні, за допомогою електронних засобів комунікації (у застосунку «Вчасно» по ознайомленню з даним розпорядженням кожному співробітнику залишити коментар "ознайомлений") або під розписку.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження покладено на начальника загального відділу ОСОБА_45

14.08.2023 ОСОБА_1 на адресу Державної служби України з питань праці було повторно подано електронне звернення, за змістом якого заявниця станом на день подання цієї скарги працює на посаді начальника юридичного відділу ТДВ СК «Кредо». 26.06.2023 вона в перший раз написала заяву (через застосунок «Вчасно») про надання їй щорічної основної відпустки у розмірі 24 календарних дні з 03.07.2023 р. за 2023 р. згідно з Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». 30.06.2023 на її корпоративну електрону адресу надійшло повідомлення від начальника юридичного управління ТДВ СК «Кредо», в якому її було повідомлено, що їй відмовлено у надані відпустки без будь-яких підстав. Того ж дня вона попросила надати в письмовому вигляді законі підстави відмови у надані щорічної відпустки за 2023, на що начальником юридичного управління було надано відповідь: «Як вам відомо, у відповідності до ч.3 ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п`ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п`ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України «Про відпустки» у період дії воєнного стану не застосовуються»». 03.07.2023 вона повторно написала заяву (через застосунок «Вчасно») про надання їй щорічної основної відпустки у розмірі 24 календарних дні з 05.07.2023, на що їй було відмовлено, в той час, як за час введеного на території України воєнного стану в ТДВ СК «Кредо» надавали відпустки іншим працівникам. Враховуючи вищевикладене, вважає, що в ТДВ СК «Кредо» порушують ч. 1 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», тому просила розглянути її скаргу та провести позапланову перевірку у ТДВ СК «Кредо», про результати проведеної роботи просила повідомити у встановлений законодавством строк на електрону адресу. Також вважала за необхідне повідомити, що в ТДВ СК «Кредо» з введенням на території України воєнного стану всіх працівників розпорядженням дирекції №391 від 24.02.2022 з метою збереження їх життя та здоров`я було переведено на дистанційну роботу. Але, під різними примусами та загрозами в порушення цього розпорядження робітників бухгалтерії, відділу врегулювання збитків, страхування змушували виходити та працювати в приміщенні ТДВ СК «Кредо». 30.06.2023 розпорядженням дирекції №750 було припинено частково чинність розпорядження «Про дистанційну роботу» №391 від 24.02.2022 по відношенню до деяких співробітників та вибірково було призначено обов`язкову явку деяких працівників до офісу ТДВ СК «Кредо», в цьому розпорядженні крім неї зазначені особи, які під різними видами примусу ходили працювати до офісу, а вона виконувала розпорядження Про дистанційну роботу №391 від 24.02.2022 та працювала на дистанційному режимі. Також просила розібратись і відповісти, наскільки є законним розпорядження дирекції ТДВ СК «Кредо» від 30.06.2023 №750 під час того, коли навіть Президент України і військове керівництво України неодноразово повідомляло мешканців Запоріжжя та Запорізької області через засоби масової інформації про те, що ракети С-300, що летять на Запоріжжя збивати військові не можуть. Таким чином вважала, що керівництво ТДВ СК «Кредо» цим розпорядженням умисно, вибірково, піддає загрозі життя та здоров`я працівників ТДВ СК «Кредо». Крім того вказала, що під час дії цих розпоряджень головний бухгалтер та секретар референт неодноразово виїжджали за кордон, що легко перевірити по базі даних митної служби, а в цей час їм ставили відмітки, що вони перебувають цілий день на робочому місці, та просила надати правову оцінку цій їхній діяльності. Ще зазначила, що у неї є зауваження з того приводу, що з введенням в ТДВ СК «Кредо» нової посади - начальника юридичного управління, з його погодження на юридичний відділ було перекладено частину обов`язків загального відділу, а співробітників до юридичного відділу не додали і заробітна плата секретаря-референта вища ніж юрисконсульта, не кажучи про начальників загального та юридичного відділів ТДВ СК «Кредо», незважаючи на складність роботи.

Скарга аналогічного змісту щодо ненадання щорічної відпустки була направлена ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці 12.07.2023.

Департаментом з питань праці Державної служби України з питань праці були розглянуті звернення ОСОБА_1 , які надійшли за вх. № П-1361/ПС-23 від 04.07.2023, за вх. № П-1373/ПС-23 від 05.07.2023, та які надійшли з Державної служби України з питань праці за вих. № ЦА-3061/1/2.1.3-23а від 06.07.2023, за вих. № ЦА-3140/2/2.1.3-23а від 12.07.2023, за вих. № ЦА-3202/2/2.1.3-23а від 17.07.2023, за вих. № ЦА3271/2/2.1.4-23а від 21.07.2023 та за вих. № ЦА-3364/2/2.1.4-23а від 25.07.2023, щодо можливих порушень вимог законодавства про працю керівництвом ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО», та повідомлено що з 19.07.2023 по 20.07.2023 на ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки з питань надання щорічної відпустки. При перевірці підприємством було надано графік відпусток, в якому зазначено, що ОСОБА_1 було з ним ознайомлено. Також підприємством було надано пояснення, що при розробці графіка відпусток пропозицій, щодо конкретного періоду надання ОСОБА_1 відпустки від ОСОБА_1 не надходило. За результатами проведеної перевірки з урахуванням пояснень керівництва ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» та наданих документів, порушення, зазначене у зверненні, не підтверджено. Додатково повідомлено, що інші питання, які ОСОБА_1 піднімала у зверненнях, не входять до переліку, визначеного статтею 16 Закону України № 2136, на період дії воєнного стану, а відтак у Держпраці та її територіальних органів наразі відсутні повноваження для здійснення заходів державного нагляду (контролю) з питань, викладених у цих зверненнях. Разом з тим, з метою вирішення питань, викладених у зверненнях, фахівцями Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці було проведено інформаційно-роз`яснювальну роботу з керівництвом ТДВ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» для попередження порушення прав працівників, виходячи із питань порушених у Ваших зверненнях для вирішення їх по суті. Крім того, ОСОБА_1 повідомлено про її право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади відповідно до умов статті 233 Кодексу законів про працю України.

Аналіз наданого позивачем листу свідчить, що Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці під час розгляду звернень ОСОБА_1 не установлено порушення трудового законодавства та мобінгу у відношенні ОСОБА_1

ОСОБА_1 23.07.2023 на адресу Головного управління Національної поліції в Запорізької області була направлена заява про грубе порушення Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» трудового законодавства України та мобінгу по відношенню до неї, в якій зазначила, що за останній тиждень (з 17.07.2023 по 23.07.2023) з боку керівництва ТДВ СК «Кредо» було скоєно правопорушення передбаченого ст. 366 КК України, а саме: начальник юридичного управління ОСОБА_5 намагався в присутності ОСОБА_4 , ОСОБА_28 втягнути її в фальсифікацію документа, який мав вміст графіку відпусток за 2023 рік співробітників юридичного відділу. В присутності вищевказаних осіб ОСОБА_5 вимагав від неї, щоб вона поставила свій підпис в документі - 18.07.2023 , який був завантажений вперше до застосунку «Вчасно» начальником загального відділу ОСОБА_3 17.07.2023. о 20-36 год. Просила притягнути винних в скоєнні даного кримінального правопорушення до відповідальності згідно з діючим законодавством та надати відповідь в передбачений законом строк.

Також ОСОБА_1 долучена її заява на ім`я Генеральної прокуратури України, Запорізької обласної прокуратури та Державної служби України з питань праці «про грубе порушення Товариством з додатковою відповідальністю «Страховою компанією «Кредо» трудового законодавства», в якій вона повідомила про те, що в діях ТДВ СК «Кредо» по відношенню до неї наявні ознаки мобінгу та правопорушення, передбаченого ст.172 КК України.

Відповідно до положення про юридичний відділ ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО», затвердженого розпорядженням дирекції ТДВ СК «КРЕДО» від 19 червня 2023 року за № 693/2, вищезазначене положення розроблено відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-ІІІ, Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Статуту ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО» та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок врегулювання страхових випадків, та внутрішніх документів Товариства.

Юридичний відділ є самостійним структурним підрозділом та прямо підпорядкований Генеральному директору Товариства.

Положення є основним документом, який визначає статус юридичного відділу, функціональні обов`язки та повноваження в Товаристві.

У своїй діяльності Відділ керується Конституцією та законами України, нормативно-правовими актами центральних і місцевих органів влади, що регламентують господарську та фінансову діяльність Товариства, локальними нормативними актами Товариства, розпорядженнями Генерального директора та цим Положенням.

Положення набуває чинності з моменту його затвердження Дирекцією Товариства.

Основними завданнями Відділу є: правове забезпечення діяльності Товариства, захист його інтересів та законних прав; активне використання правових засобів для удосконалення структури господарського механізму; участь у розробці проектів документів правового характеру, господарських договорів (контрактів), внутрішніх документів Товариства, забезпечення їх належного оформлення; представництво в установленому порядку інтересів Товариства в судах, а також інших державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях під час розгляду правових питань і спорів; надання консультацій працівникам Товариства з питань застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань, що виникають у процесі їх трудової діяльності.

Відділ відповідно до покладених завдань: забезпечує правильне застосування нормативно-правових актів та інших документів, подає Генеральному директору пропозиції щодо вирішення правових питань, пов`язаних з діяльністю Товариства; проводить разом із структурними підрозділами Товариства роботу з перегляду різних документів з метою приведення їх у відповідність із законодавством; бере участь у роботі, пов`язаній з підготовкою проектів розпоряджень, інструкцій, положень та інших актів правового характеру, проектів договорів, що готуються в Товаристві; бере участь у забезпеченні захисту майнових прав і законних інтересів Товариства в разі невиконання чи неналежного виконання договірних зобов`язань; здійснює правовий супровід виконання укладених договорів страхування (перестрахування): участь в розслідуванні страхових випадків, участь у підготовці документів до виплати страхового відшкодування, забезпечення реалізації прав регресної вимоги до осіб, винних у настанні страхових випадків; організовує претензійну та позовну роботу, представляє у встановленому законодавством порядку інтереси Товариства в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів, дає правову оцінку претензіям, що пред`явлені Товариству(ом) у зв`язку з порушенням його майнових прав і законних інтересів; готує самостійно або разом з іншими структурними підрозділами Товариства відповіді на запити контролюючих органів, інших державних органів, фізичних та юридичних осіб; розробляє та реєструє в установленому порядку правила страхування; аналізує та узагальнює результати розгляду претензій, пред`явлених Товариству(ом), а також результати розгляду судами позовів (скарг), позивачем (відповідачем) яких є Товариство, а також практику укладання і виконання договорів страхування та господарських договорів; сприяє своєчасному виконанню рішень судів, приписів уповноважених державних органів, визначень, постанов та інших документів обов`язкового виконання; здійснює моніторинг змін у законодавстві України та подає відповідну інформацію керівництву Товариства та профільним структурним підрозділам; забезпечує облік судових справ, закінчених та тих, що перебувають у провадженні судів; здійснює поточне правове забезпечення господарської діяльності страхової компанії.

Юридичний відділ має право: за дорученням Генерального директора Товариства перевіряти діяльність структурних підрозділів щодо дотримання працівниками законності, вимог локальних нормативних актів Товариства, розпоряджень керівництва тощо; одержувати у встановленому порядку від посадових осіб Товариства, його структурних підрозділів документи, довідки, розрахунки, інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; інформувати Генерального директора про випадки покладення на юридичний відділ завдань, які не передбачені цим Положенням та виходять за межі компетенції відділу, а також про випадки несвоєчасного отримання від працівників Товариства матеріалів на вимогу юридичного відділу або ненадання таких матеріалів, необхідних для належного виконання покладених на юридичний відділ завдань; залучати за згодою Генерального директора відповідних спеціалістів, працівників інших структурних підрозділів з метою підготовки проектів актів інших документів, а також для розроблення та здійснення заходів, які проводяться юридичним відділом відповідно до покладених на нього обов`язків; вносити пропозиції керівництву Товариства з питань покращення правової роботи, усунення порушень законодавства, які були допущені у роботі структурних підрозділів.

Керівництво

5.1. Відділ очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади розпорядженням Генерального директора Товариства.

На посаду начальника Відділу приймають особу з повного вищою освітою за напрямом підготовки «Правознавство» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр», «Спеціаліст» та стажем роботи за фахом не менше 2 років.

Начальник Відділу у своїй діяльності керується функціями, правами і обов`язками, передбаченими цим Положенням.

У разі відсутності начальника Відділу (хвороба, відпустка, відрядження тощо) його обов`язки за Розпорядженням Генерального директора виконує інший працівник відділу, у порядку, передбаченому законодавством.

Прийняття на роботу, звільнення працівників відділу, застосування до них заходів заохочення та стягнення проводиться за наказом Генерального директора Товариства за погодженням з начальником відділу.

Начальник Відділу визначає коло обов`язків для кожного працівника Відділу, розробляє посадові інструкції згідно з цим положенням та подає їх на затвердження Генеральному директору Товариства.

Начальник юридичного відділу забезпечує виконання завдань покладених на юридичний відділ, координує діяльність працівників.

Юридичний відділ співпрацює з усіма структурними підрозділами Товариства. Юридичний відділ отримує від структурних підрозділів згідно своїх завдань, функцій, прав і обов`язків необхідні документи, погодження, інформацію у встановлені строки та у визначеному об`ємі з урахуванням чинного законодавства України.

Також до матеріалів справи долучено положення про юридичний відділ ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КРЕДО», затверджене розпорядженням дирекції ТДВ СК «КРЕДО» від 14 травня 2021 року за № 726.

Позивачкою на адресу генерального директора ТДВ СК «Кредо» ОСОБА_21 неодноразово заявлені досудові вимоги, за змістом яких пропонує ТДВ СК «Кредо» виконати наступне: 1) Встановити ОСОБА_1 посадовий оклад на рівні посадового окладу начальника фінансового відділу - ОСОБА_25 ; 2) Перерахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість різниці в заробітній платі з жовтня 2022 р. по теперішній час; 3) Припинити мобінг по відношенню до неї з боку керівництва та співробітників ТДВ СК «Кредо»; 4) Припинити порушення трудового законодавства по відношенню до ОСОБА_1 та надати їй щорічну основну відпустку з 02.08.2023 за 2023; 5) Призначити ОСОБА_1 на посаду начальника юридичного управління ТДВ СК «Кредо» у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 не має достатнього досвіду роботи в страхових компаніях та він не в змозі кваліфіковано виконувати свої обов`язки. Його втручання гальмують роботу юридичного відділу. Пропонує призначити його на існуючу посаду юрисконсульта, щоб він набрався досвіду.

Керівництвом ТДВ «СК «Кредо» ОСОБА_1 надана відповідь, з якої вбачається, що їй запропоновано діяти виключно в межах діючого законодавства України, в межах внутрішніх документів Товариства, згідно з якими до її компетенції, як начальника юридичного відділу, не відпоститься контроль за виконанням Розпорядження №750 від 30.06.2023, не відноситься контроль дій працівників під час тривоги, тощо. Товариство пропонує їй, як начальнику юридичного відділу Товариства, добровільно припинити писати доноси на своїх колег, а фактично - припинити займатись мобінгом по відношенню до працівників Товариства - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , оскільки ОСОБА_1 , як начальник юридичного відділу Товариства, не має права відслідковувати, фіксувати, доносити та вказувати, коли і як знаходитись на робочому місці та як діяти під час повітряної тривоги працівникам ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_32 , ОСОБА_34 . Враховуючи викладене, Товариство в котрий раз пропонує позивачці, як начальнику юридичного відділу Товариства, у своїй роботі дотримуватись норм діючого законодавства України, щоб запобігти їх порушення та припинити мобінг інших працівників Товариства.

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», третя особа - Національний Банк України, про визнання протиправним та скасування розпорядження дирекції Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» № 849 від 28.07.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди.

Рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 23 січня 2024 року у цивільній справі ЄУН 332/4409/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», третя особа - Національний Банк України, про визнання протиправним та скасування розпорядження дирекції Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» № 849 від 28.07.2023 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано розпорядження Дирекції ТДВ СК «Кредо» від 28.07.2023 № 849 про притягнення начальника юридичного відділу ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконання посадових обов`язків неправомірним та скасовано. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1342 гривні. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням у справі встановлено, що 09.06.2023 ОСОБА_1 повідомила Національний банк України про наявний в ТДВ СК «Кредо» конфлікт інтересів.

На електронну пошту позивача о 16-39 годині 28.07.2023 надійшов лист із пропозицією надати пояснення за фактами викладеними у доповідній записці № 1 начальника юридичного управління від 24.07.2023. О 16-53 год. 28.07.2023 вищевказане повідомлення від генерального директора було завантажено до застосунку «Вчасно». В той же час позивач зателефонувала ІТ спеціалісту ОСОБА_9 та останній повідомив їй, що він за вказівкою генерального директора виклав цей документ, негайно як тільки отримав, тобто під кінець робочого дня о 16-53 годині.

28.07.2023 позивачем через Онлайн-сервіс електронного документообігу «Вчасно» (внутрішня програма документообігу в ТДВ СК «Кредо») надано попередню відповідь в якій позивач вказала, що за браком робочого часу обґрунтована відповідь буде надана нею в понеділок 31.07.2023 - в робочий час.

Доповідна записка №1 начальника юридичного управління - ОСОБА_5 , яка є вмістом повідомлення генерального директора, датована 24.07.2023, «резолюція» генерального директора є такою, що не відповідає п. 5.17 розділу 5 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», а саме відсутня дата накладення «резолюції» Відповідно до розпорядження дирекції №750 від 30.06.2023 позивача частково відкликано з дистанційної роботи, а саме 25.07.2023 та 27.07.2023 працювала в офісі ТДВ СК «Кредо», але ніяких питань з приводу цієї доповідної записки до неї не було та за роз`ясненнями, щодо неї не звертався, а ця необхідність у керівництва ТДВ СК «Кредо» виникла лише 28.07.2023 о 16-39 годині. Таким чином керівництво не надало позивачеві достатньо часу для надання пояснень.

Для надання обґрунтованої відповіді ОСОБА_1 було необхідно перевірити викладені в доповідній записці №1 начальника юридичного управління ОСОБА_5 інформацію по журналам електронного документообігу, та перевірити паперові копії документів, які знаходяться в офісі ТДВ СК «Кредо». Також, викладені в доповідній записці №1 начальника юридичного управління ОСОБА_5 факти невиконання робіт не відповідають дійсності, оскільки по судовим справам №465/211/22 та 537/5064/21 було направлено виконавчі листи на виконання до органів Державної виконавчої служби України - 20.07.2023. По судовим справам №754/18541/21, №204/10408/21, №753/24878/21, №464/8484/21 та «десяткам» інших судових справ - до 29.06.2023 (включно) було направлено запити в суди, щодо надання виконавчих листів, на які наразі очікуються відповіді. Щодо виконавчих проваджень які перебувають на виконанні в органах Держаної виконавчої служби України 28.06.2023 та 29.06.2023 було направлено запити, щодо стану розгляду виконавчих проваджень, на які наразі чекають відповіді. Вся ця інформація була надана начальнику юридичного управління - ОСОБА_5 30.06.2023, що підтверджено наявними у справі доказами. 31.07.2023 позивач надала відповідь на пропозицію генерального директора, яка надійшла на її корпоративну електрону адресу 28.07.2023 о 16-39 год. разом з доповідною запискою №1 начальника юридичного управління ОСОБА_5

Розпорядженням дирекції ТДВ СК «Кредо» № 849 від 28.07.2023 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за невиконання посадових обов`язків зокрема не направлення на виконання численних рішень судів, які набрали законної сили, для їх примусового виконання до органів Державної виконавчої служби України, відсутність належного реагування на випадки тривалого невиконання державними виконавцями виконавчих документів про стягнення грошових коштів за ними на користь ТДВ СК «Кредо» (неподача скарг на бездіяльність виконавців, інших правових заходів).

Підставою для винесення даного розпорядження стала доповідна записка № 1 від 24.07.2023 начальника юридичного управління на Генерального директора ТДВ СК «Кредо» у відповідності до якої, під час ознайомлення зі станом справ зокрема щодо роботи з виконання судових рішень винесених на користь ТДВ СК «Кредо» з`ясувалось, що з боку начальника юридичного відділу ОСОБА_1 Н.С. присутнє систематичне порушення своїх посадових обов`язків, а саме здійснення контролю та координації, зокрема направлення на виконання судових рішень, які набули законної сили, для їх примусового виконання до органів Державної виконавчої служби України, зокрема рішення по справам №754/18541/21, №204/10408/21, №465/211/22 та 537/5064/21.

Висновок суду у даний справі обґрунтований тим, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, щодо наявності дисциплінарного порушення позивача.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 03 квітня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» залишено без задоволення, рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2024 року цій справі залишено без змін.

Крім того, у вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «СК «Кредо» про визнання протиправним та скасування розпорядження дирекції ТОВ «СК «Кредо» № 1023 від 01 вересня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, розпорядження дирекції ТОВ «СК «Кредо» № 1043 від 06 вересня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди. Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 просила суд: визнати неправомірним і скасувати розпорядження Дирекції ТДВ СК «Кредо» № 1023 від 01.09.2023 «Про притягнення начальника юридичного відділу ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани» за невиконання посадових обов`язків; визнати неправомірним і скасувати розпорядження Дирекції ТДВ СК «Кредо» № 1043 від 06.09.2023 «Про притягнення начальника юридичного відділу ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани» за невиконання посадових обов`язків»; стягнути з ТДВ СК «Кредо» на її користь моральну шкоду в розмірі 100000 грн, а також судовий збір.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2025 року у цивільній справі ЄУН 332/5214/23 позов задоволено частково. Визнано розпорядження Дирекції ТДВ СК «Кредо» від 01.09.2023 № 1023 про притягнення начальника юридичного відділу ОСОБА_1 Надії Сергіївни до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, за невиконання посадових обов`язків неправомірним та скасовано його. Визнано розпорядження Дирекції ТДВ СК «Кредо» від 06.09.2023 № 1043 про притягнення начальника юридичного відділу ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, за невиконання посадових обов`язків неправомірним та скасовано його. Стягнуто з ТДВ «СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 грн та судовий збір у розмірі 2361,92 грн.

Судом встановлено, що згідно з розпорядженням Дирекції ТДВ СК «Кредо» від 01.09.2023 № 1023 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неодноразове, протягом серпня місяця 2023 року, невиконання розпоряджень Генерального директора, зокрема, які містилися у двох службових документах керівництва товариства від 14.08.2023 та від 21.08.2023, у зв`язку із систематичною неналежною організацією правового супроводження судових справ за участю ТДВ СК «Кредо», за неорганізацію, як начальником юридичного відділу, участі представника ТДВ СК «Кредо» у судовому засіданні та неподання від імені ТДВ СК «Кредо» повідомлення про причини неявки представника ТДВ СК «Кредо» у судове засідання, яке відбулося 03.08.2023 об 11-00 годині у Господарському суді Запорізької області по справі №908/2171/23 за позовом ПрАТ «Просто-страхування» до ТДВ СК «Кредо» про стягнення затрат по виплаті страхового відшкодування у сумі 53265,95 грн., про що повідомив ТДВ СК «Кредо» господарській суд у відповідній ухвалі у зазначеній справі.

Згідно з розпорядженням Дирекції ТДВ СК «Кредо» від 06.09.2023 № 1043 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани у зв`язку із систематичною неналежною організацією правового супроводження судових справ за участю ТДВ СК «Кредо» за останні місяці, за неорганізацію як начальника юридичного відділу ТДВ СК «Кредо» подачі від імені ТДВ СК «Кредо» відзиву на позовну заяву ПрАТ «СК «Колоннейд Україна» до ТДВ СК «Кредо» про стягнення 43359,04 грн. страхового відшкодування по справі господарського суду Запорізької області №908/1617/23, а також не організацію подачі по цій справі від імені ТДВ СК «Кредо» заяв та клопотань, про що зазначено безпосередньо судому у своєму рішенні від 28.08.2023 по цій справі, як наслідок, залишення ТДВ СК «Кредо» без правового забезпечення та захисту у справі №908/1617/23.

Задовольняючи частково заявлені позовні вимоги, суд у даній справі виходив з того, що зазначені в розпорядженні дирекції ТДВ «СК «Кредо» від 01 вересня 2023 року № 1023 порушення не стосуються тих обов`язків позивачки, які є складовими саме її трудової функції, оскільки відповідач не довів суду наявності належним чином визначених обов`язків позивачки як начальника юридичного відділу Товариства, з якими вона би була ознайомлена належним чином. Також зазначив, що відповідач не довів наявності складу дисциплінарного проступку в діях або бездіяльності позивачки, зокрема, вини, причинно-наслідкового зв`язку між порушенням трудових обов`язків і шкідливими наслідками, які спричинило або могло спричинити це порушення. Вважає, що ці обставини відображають формальний підхід відповідача до процедури накладання дисциплінарного стягнення, визначеної законом.

Суд погодився із зауваженням позивачки, що службові документи керівництва Товариства від 14 та 21 серпня 2023 року не відповідають вимогам ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів». Критично оцінив посилання ТДВ «СК «Кредо» на пункт 5.7. розділу 5 Положення про юридичний відділ, який передбачає, що начальник юридичного відділу забезпечує виконання завдань, покладених на юридичний відділ, здійснює контроль та координує діяльність працівників, підписує документи, оскільки цей пункт не містить у собі обов`язку позивачки щодо виконання завдань, а лише визначає повноваження останньої як начальника відділу, позаяк відповідальність за невиконання завдань, покладених на відділ, відповідно до пункту 5.9. розділу 5 Положення про юридичний відділ несуть начальник юридичного відділу та юрисконсульти юридичного відділу. Відхилив аргументи ТДВ «СК «Кредо» про те, що позивачка у справі № 908/2171/23 мала перевіряти наявність дати призначення судового засідання через вебпортал судової влади та/або через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та надалі забезпечити присутність та повідомити від імені Товариства причини неявки представника в судове засідання, яке відбулося 03 серпня 2023 року об 11 год. 00 хв., оскільки в Положенні про юридичний відділ не визначено коло обов`язків позивачки та не обумовлена робота з названими електронними ресурсами. Проте відповідно до статті 141 КЗпП України саме роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створити умови для зростання продуктивності праці, забезпечити трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту. Суд зауважив, що відповідач не довів, що позивачка отримала ухвалу про відкриття провадження у справі №908/2171/23 раніше, ніж вона надійшла їй на її корпоративну електрону пошту.

Щодо визначених у розпорядженні дирекції ТДВ «СК «Кредо» від 01 вересня 2023 року № 1023 порушень, суд дійшов висновку, що вони не відповідають вимогам трудового законодавства, зокрема в розпорядженні про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково слід зазначити в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто посилання на фактичні обставини і дату вчинення проступку, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Суд підсумував, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факту вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, немає даних про винні дії позивачки щодо грубого порушення саме її трудових функцій як начальника юридичного відділу, які могли би бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та оголошення їй догани. Вважає, що оскаржене розпорядження дирекції ТДВ «СК «Кредо» від 01 вересня 2023 року № 1023 містить декілька порушень трудової дисципліни, що не узгоджується з вимогами статті 149 КЗпП України, отже, суд установив відсутність правових підстав для застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у виді догани.

Такими ж міркуваннями керувався суд, визнаючи неправомірним і скасовуючи розпорядження дирекції ТДВ «СК «Кредо» від 06 вересня 2023 року. Погодився із зауваженнями позивачки, що оскільки відповідач у Положенні про юридичний відділ не передбачив, як саме має забезпечувати виконання завдань начальник юридичного відділу, та не зазначив, що доручення мають бути виключно письмовими, позивачка мала право забезпечувати виконання завдань відділу надаючи своїм підлеглим доручення усно або шляхом проставлення відмітки у відповідному журналі. Зауважив, що на час притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності коло обов`язків працівників юридичного відділу не затвердили. Дійшов висновку, що за відсутності посадових інструкцій відповідальність за виконання завдань юридичного відділу згідно з пунктом 5.9. Положення про юридичний відділ несли всі працівники юридичного відділу (начальник юридичного відділу, юрисконсульти) і відповідач повинен був провести ретельне розслідування факту порушення трудової дисципліні та встановити винну особу. Зазначив, що відповідач не врахував обставин, за якими вчинений проступок та в оскарженому розпорядженні дирекції ТДВ «СК «Кредо» від 06 вересня 2023 року № 1043 зазначив декілька порушень трудової дисципліни, частина з яких взагалі не конкретизована, що не узгоджується з вимогами статті 149 КЗпП України, а тому суд установив відсутність правових підстав для застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у виді догани. Під час вирішення вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди, суд врахував, що догани це вплив морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій особи, та з огляду на те, що притягнення позивачки до такого виду відповідальності відбулося неправомірно, вважав, що позивачці безумовно завдали психологічних переживань, які полягають у хвилюваннях щодо безпідставного звинувачення та необхідності звертатися до суду, складати правові документи та витрачати свій вільний час для доведення неправоти відповідача.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 09 вересня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» залишено без задоволення, рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2025 року залишено без змін.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 18 червня 2026 року касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» залишено без задоволення. Рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 23 травня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 09 вересня 2025 року залишено без змін.

Крім того, у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду м. Запоріжжя до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про поновлення на роботі, стягнення заробітку за вимушений прогул та моральної шкоди, в якому просила поновити її на роботі в ТОВ «Страхова компанія «Кредо» на посаді начальника юридичного відділу, стягнути з ТОВ «СК «Кредо» на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі, моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн та судовий збір. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення її на роботі і стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2025 року у цивільній справі № 332/2290/24 позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про поновлення на роботі, стягнення заробітку за вимушений прогул та моральної шкоди задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» на посаді начальника юридичного відділу. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з моменту звільнення 29.09.2023 (наступний день після звільнення) по день винесення судового рішення 21.10.2025, в розмірі 706 404 гривні 76 копійок. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 20 000 гривень 00 копійок в якості відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 1 653 гривні 86 копійок, понесені витрати по сплаті судового збору. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» на користь держави судовий збір у розмірі 968 гривень 96 копійок. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судовим рішенням встановлено, що згідно Протоколу засідання комісії зі службового розслідування фактів порушення трудової дисципліни в ТДВ «СК «Кредо» від 28.09.2023 ухвалено рекомендувати Генеральному Директору ТДВ «СК «Кредо» ОСОБА_35 притягнути ОСОБА_1 , начальника юридичного відділу ТДВ «СК «Кредо» до дисциплінарного стягнення, а саме: за умисне невиконання без поважних причин ОСОБА_1 своїх обов`язків щодо організації та контролю виконань завдань, покладених на юридичний відділ по отриманню кореспонденції стосовно судових справ за участю ТДВ «СК «Кредо», визначених Розпорядженням Дирекції ТДВ «СК «Кредо» №1052/1 від 11.09.2023 та п. 5.7 Положення про юридичний відділ, затвердженого Розпорядженням дирекції ТДВ «СК «Кредо» №693/2 від 19.06.2023 , що складає систематичне невиконання працівником без поважних причин своїх обов`язків, з урахуванням раніше винесених ОСОБА_1 трьох доган. (Розпорядженнями Дирекції ТДВ «СК «Кредо» №849 від 28.07.2023, №1023 від 01.09.2023, №1043 від 06.09.2023), звільнити ОСОБА_1 , начальника юридичного відділу ТДВ «СК «Кредо», за п.3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до опитувального аркуша голосування членів комісії зі службового розслідування фактів порушення трудової дисципліни в ТДВ СК «Кредо» за прийняте комісією рішення за результатами розгляду матеріалів стосовно відмови від виконання та умисного невиконання начальником юридичного відділу ТДВ «СК «Кредо» ОСОБА_1 . Розпорядження Дирекції ТДВ «СК «Кредо» №1052/1 від 11.09.202., а також надання рекомендацій Генеральному Директору ТДВ «СК «Кредо» про застосування до начальника юридичного відділу ТДВ «СК «Кредо» ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни одного із дисциплінарних стягнень, передбачених ст. 147 КЗпП України голосували «Так» 7 членів комісії одноголосно.

Розпорядженням Дирекції ТДВ СК «Кредо» №1126 від 28.09.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади за пунктом 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України.

Підставою для розірвання ТДВ СК «Кредо» трудового договору з ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 ЗАпП України було: умисне невиконання без поважних причин ОСОБА_1 своїх обов`язків щодо організації та контролю виконань завдань, покладених на юридичний відділ по отриманню кореспонденції стосовно судових справ за участю ТДВ «СК «Кредо», визначених Розпорядженням Дирекції ТДВ «СК «Кредо» №1052/1 від 11.09.2023 та п. 5.7 Положення про юридичний відділ, затвердженого Розпорядженням дирекції ТДВ «СК «Кредо» №693/2 від 19.06.2023, з урахуванням раніше винесених ОСОБА_1 трьох доган.

Між тим, ОСОБА_1 , вважаючи, що винесені Дирекцією ТДВ СК «Кредо» догани від 28.07.2023 №843, від 01.09.2023 №1023 та від 06.09.2023 №1043 є неправомірними, скористалась своїм правом на їх оскарження у суді, рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23.01.2024 по справі №332/4409/23 та рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2025 по справі №332/5214/23 останні були визнані неправомірними та скасовані.

Отже, приймаючи до уваги той факт, що ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а саме: за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, з урахуванням ухвалених вищевказаних рішень суду, заходи дисциплінарного стягнення у вигляді доган були визнані неправомірними та скасовані (рішення суду набрали законної сили), необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше, що є підставою для звільненні за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України - перестала існувати, отже на підставі викладеного, суд прийшов до висновку про незаконне звільнення з роботи позивача саме за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, що призвело до порушення трудових прав ОСОБА_1 .

Окрема оцінка безпосередньої підстави для звільнення ОСОБА_1 , а саме: п. 4 Розпорядження Дирекції ТДВ «СК «КРЕДО» №1126 від 28.09.2023 судом здійснена не була, оскільки, як зазначив суд у судовому рішенні, що підстави для її надання відсутні, оскільки у встановленому законом порядку позивач її не оскаржив. Вимоги про визнання його неправомірним позовна заява не містить.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 18 березня 2026 року апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» залишено без задоволення, рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2025 року у цій справі залишено без змін.

Також, в жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТДВ «Страхова компанія «Кредо» про поновлення на роботі, стягнення заробітку за вимушений прогул та моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначила, що ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 серпня 2023 року було відкрито провадження у справі за № 332/4754/23 за її позовом до ТДВ «Страхова компанія «Кредо» про визнання факту мобінгу під час трудової діяльності та стягнення моральної шкоди. Про перебування справи на розгляді в суді відповідач був обізнаний, свідомо порушив ст. 5-1 КЗпП України та всупереч наданим державою їй гарантій на працю, а саме: гарантії того, що не може бути припинено трудова діяльність працівника у разі перебування провадження у справі про встановлення факту мобінгу, незаконно звільнив її з посади начальника юридичного відділу ТДВ «Страхова компанія «Кредо» 28 вересня 2023 року. Просила поновити її на роботі в ТДВ «Страхова компанія «Кредо» на посаді начальника юридичного відділу, стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Кредо» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі, моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. та судовий збір, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення її на роботі і стягнення заробітної плати, але не більше чим за один місяць.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2023 року у цивільній справі ЄУН 332/6221/23 в задоволенні цього позову було відмовлено. Відмовляючи у позові, суд виходив необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 , яка оспорюючи правомірність її звільнення на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, посилалася лише на неможливість її звільнення після подання позову до ТДВ «Страхова компанія «Кредо» про визнання факту мобінгу під час трудової діяльності та стягнення моральної шкоди. Зазначено, що КЗпП України не містить положень щодо заборони звільнення працівника у період перебування справи про визнання факту мобінгу щодо нього на розгляді у суді.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2023 року у цій справі залишено без змін.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 19 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 23 травня 2025 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 09 вересня 2025 року залишено без змін. Як вказано у вищезазначеній Постанові Верховного Суду, суди першої та апеляційної інстанцій правильно оцінили підстави позову ОСОБА_1 та з огляду на безпідставність доводів щодо неможливості її звільнення з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише у зв`язку з подачею нею позову про встановлення факту мобінгу, без заявлення та доведення обставин належного виконання нею своїх трудових обов`язків, обґрунтовано зазначили про відсутність підстав для висновку про порушення відповідачем гарантій, передбачених статтею 5-1 КЗпП України. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка у справі, що переглядається у касаційному порядку, виокремила лише одну підставу для визнання звільнення незаконним та саме у цих межах підлягає розгляду її позов. Разом з тим кожен наказ про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення вона вважає незаконним, і ці накази оскаржуються в інших судових провадженнях (справи № 332/4409/23, № 332/5214/23). З урахуванням наведеного, правових підстав для дослідження питання законності звільнення позивачки з інших підстав, які не зазначені нею у позові у цій справі, у судів попередніх інстанцій не було.

Крім того, рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року у цивільній справі ЄУН 332/4748/23 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національний Банк України, Південно-східне міжрегіональне управління державної служби з питань праці, про визнання порушення трудового законодавства, стягнення недорахованої заробітної плати, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та моральної шкоди - відмовлено в повному обсязі. Вищезазначене рішення суду оскаржене не було та набрало законної сили.

Судовим рішенням встановлено, що з порівняння кваліфікаційних характеристик начальника юридичного відділу та начальника фінансового відділу, які викладені у Випуску 1. Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності Довідника кваліфікаційних характеристик працівників, не вбачається аналогічність посадових обов`язків та рівнозначність посад начальників юридичного та фінансового відділів Посада начальника фінансового відділу містить значні відмінності в частині кваліфікаційних характеристик та не є рівнозначною по відношенню до посади начальника юридичного відділу.

Саме по собі перебування посади начальника юридичного відділу та посади начальника фінансового відділу за одним кодом КП 1231 не свідчить про їх рівнозначність, адже лише засвідчує факт віднесення їх до категорії начальники (інші керівники). При цьому для детального порівняння рівнозначності посад повинні враховуватися кваліфікаційні характеристики вказаних професій та посад згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик працівників.

Доказів того, що керівники юридичного відділу, загального відділу, відділу бухгалтерського обліку та фінансового відділ ТДВ «СК «КРЕДО», та яким встановлені різні посадові оклади, мають однакові умови праці, працюють за однаковим графіком та мають однакове навантаження позивачем, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано.

Відповідно до досліджених судом штатних розкладів ТДВ «СК «КРЕДО» за період з 01.01.2020 по 01.10.2022, ТДВ «СК «КРЕДО» систематично проводило збільшення розміру посадового окладу співробітників, зокрема начальника юридичного відділу та жодного разу його не зменшувало.

У зазначеній справі суд дійшов вірного висновку про те, що позивач, з урахуванням зазначених положень чинного законодавства, займаючи посаду начальника юридичного відділу ТДВ «СК «КРЕДО», не довела свого права на отримання окладу, прирівняного до начальника фінансового відділу ТДВ «СК «КРЕДО».

Спірні правовідносини мають наступне правове регулювання.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізично особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Конвенція Міжнародної організації праці № 190 захищає від усіх форм насильства і домагань у сфері праці.

Міжнародна організація праці під психічним терором на робочому місці розуміє «образливе, мстиве, жорстоке, злостиве або принизливе поводження з окремою особою або групою працівників, що охоплює колективний пресинг (gangingup) або мобінг проти обраного працівника, який стає об`єктом психічного тиску. Мобінг передбачає постійну негативну увагу або критику, ізоляцію особи від суспільних контактів, поширення неправдивої інформації»

11 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» № 2759-IX , згідно з яким були внесені зміни до низки нормативно-правових актів, зокрема до КЗпП України, Закону України «Про колективні договори», визначено поняття мобінгу, врегульовано питання щодо захисту прав учасників трудових правовідносин від мобінгу, а також визначено механізми його протидії.

Відповідно до ст. 2-2 КЗпП України мобінг (цькування) - це систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Аналіз змісту зазначеної статті дає можливість прийти до висновку, що безпосереднім об`єктом мобінгу є конкретні трудові права та нематеріальні блага працівника (честь, гідність, ділова репутація, психологічна недоторканність).

У мобінгу завжди є дві сторони, одна домінантна, яку представляє кривдник (мобер), що є деліктоздатною фізичною особою (працівник, група працівників або роботодавець (у разі босингу)) та жертва - працівник, який зазнає психологічного чи економічного тиску.

Суб`єктивна сторона мобінгу становить виключно прямий умисел. Кривдник усвідомлює протиправність своїх систематичних дій, передбачає їхні наслідки і бажає їх настання.

Метою мобінгу є приниження честі та гідності працівника, підрив його ділової репутації, примушування до зміни місця роботи, звільнення або спонукання до зміни трудових прав та обов`язків.

Об`єктивна сторона мобінгу має прояв в активних діях: психологічному тиску (ігнорування, поширення чуток, образлива атмосфера) або економічному тиску (нерівна оплата, необґрунтоване позбавлення премій), яким притаманна систематичність - повторюваність дій (неодноразові епізоди, а не разовий конфлікт), при цьому сам процес мобінгу розгортається протягом певного періоду.

Між діями кривдника та наслідками завжди є причинний зв`язок, за якого саме систематичні дії (або бездіяльність) кривдника безпосередньо породжують моральну, психологічну чи професійну шкоду для потерпілого. Такі дії є причиною, а завдана шкода є наслідком.

Наслідки мобінгу носять різний характер: психологічні та емоційні (депресія, хронічний стрес, професійне вигорання, втрата впевненості у власних силах), соціально-трудові (вимушене звільнення, зниження працездатності, погіршення здоров`я працівника, руйнування його ділової репутації), тощо.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Гідність - визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти.

Честь - позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її поведінки загальноприйнятим уявленням про добро і зло.

Ділова репутація - позитивна суспільна оцінка професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:

- створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

- безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

- нерівність можливостей для навчання та кар`єрного росту;

- нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

- безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

- необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Мобінг має горизотальну або вертикальну спрямованість.

Горизонтальний мобінг відбувається на рівні однієї професійної групи або одного структурного підрозділу. Вертикальний мобінг (босинг) являє собою моральне переслідування по вертикалі з боку керівника, роботодавця, який застосовує деструктивний стиль керування.

Мобінг може носити декілька форм:

- змішану форму - агресія спрямовується на третю особу, оскільки прояв її по відношенню до справжнього джерела є занадто небезпечним, а рівень розчарування ситуацією перейшов допустимі межі і рамки боротьби з проблемою, може бути реакцією на авторитарне знущання;

- дискримінаційну форму - його жертвою стають особи, які відрізняються від загального колективу з точки зору цінностей важливих для його членів або особи, які не схвалюють встановлених в колективі норм;

- десигналізаційну форму - різновид дискримінаційної форми, яка застосовується по відношенню до особи, яка виявила негативні факти про своїх колег, інформуючи про них всередині організації (тобто керівників) або її оточення, за що у формі знущань отримує «покарання» від співпрацівників;

- сексуальну форму - сексуальне домагання є особливою формою даного явища, а в випадку групи може бути різновидом дискримінаційного мобінгу, де проявлення зацікавленості протилежною статтю або тією самою, залежно від преференції, не зустрічається схваленням.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» формами прояву мобінгу є:

створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

нерівність можливостей для навчання та кар`єрного росту;

нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.

Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

За змістом ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та до суду щодо визнання таких фактів та їх усунення (без припинення працівником трудової діяльності на період розгляду скарги, провадження у справі), а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій та/або бездіяльності, на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

При цьому слід мати на увазі, що існують ситуації , коли людина плутає робочий тиск або зауваження із цькуванням з причин суб`єктивного сприйняття.

Фіктивну чи хибну жертву мобінгу можна розпізнати сприйняттям будь-якої робочої критики як особистої образи та відсутністю підтримки інших свідків у колективі. При цьому правила компанії, що є однаковими для всіх (або певного підрозділу у колективі) людина вважає їх спрямованими тільки проти неї. Будь-які вимоги до результатів праці викликають захист і звинувачення в цькуванні, у той час як інші працівники не бачать ворожої атмосфери чи умислу в діях керівництва. Це зупиняє процес роботи, створює напругу і заважає відрізнити реальний психологічний тиск від справедливих зауважень щодо якості праці.

Ознаками маніпуляції статусом жертви є ситуації, за яких будь-яке прохання переробити завдання, зробити його в короткий термін або вказівка на помилку розцінюється як приниження , при цьому працівник ігнорує суть завдання та обговорює лише помилки, яких припустився керівник, виконання аналогічного завдання, дотримання правил робочої дисципліни іншими працівниками, тон керівника чи колеги.

Також про маніпуляцію статусу жертви може свідчити публічне звинувачення керівництва у цькуванні при першому ж зауваженні. У той час, як конструктивна критика стосується виключно робочого процесу, завдань чи результатів, а не особистості, висловлена без образ чи бажання принизити, не створює ворожої атмосфери або виокремлення з групи працівників, та спрямована на розвиток як працівника, так і підприємства в цілому.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц). Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Водночас, у справах про встановлення (підтвердження) факту мобінгу позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що мали місце такі події/обставини. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України.

Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у Рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, події, які мали між сторонами до 11 грудня 2022 року, тобто відбулись до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» від 16 листопада 2022 року, можуть братися судом до уваги, якщо вони продовжили своє існування після набрання чинності цим нормативно-правовим актом.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо застосування норм вказаного закону у цих правовідносинах.

При цьому посилання у рішенні суду на ст. 2-1 КЗпП України, якою врегульовані відношення з дискримінації у сфері праці, цілком узгоджується з дискримінаційною формою мобінгу, за якої жертвою стають особи, які відрізняються від загального колективу з точки зору цінностей важливих для його членів або особи, які не схвалюють встановлених в колективі норм.

Отже доводи апелянта щодо неможливості застосування до відносин мобінгу норм, що регулюють відносини щодо дискримінації, не є слушними.

За поясненнями позивача мобінг, що відбувався по відношенню до неї мав латентний характер, що узгоджується зі змістом позовної заяви (з доповненнями), яка не містить посилань на здійсненні щодо неї погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінку загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші відкриті способи виведення працівника із психологічної рівноваги.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявне в матеріалах справи листування між сторонами зводиться виключно до трудових відносин, стосовно яких сторони висловили своє різне бачення, і не містить ознак, якогось принизливого характеру та психологічного тиску.

Зокрема, усі розпорядження щодо позивача видавалися уповноваженою особою, відносилися до робочих моментів. Вимоги роботодавця щодо належного виконання трудових обов`язків є законними вимогами і не можуть розцінюватись як мобінг.

Притягнення до дисциплінарної відповідальності насамперед має на меті вдосконалення трудової дисципліни. Саме по собі скасування у судовому порядку наказів ТДВ «СК «Кредо» про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності судом за позовом ОСОБА_1 не свідчить про вчинення стосовно неї мобінгу з боку відповідача, оскільки не було направлено на приниження її честі та гідності.

При цьому суд апеляційної інстанції наголошує, що згідно пункту 5.7. розділу 5 Положення про юридичний відділ, який передбачає, що начальник юридичного відділу забезпечує виконання завдань, покладених на юридичний відділ, здійснює контроль та координує діяльність працівників, підписує документи. Однак це Положення не містить у собі обов`язку позивачки щодо виконання завдань, а лише визначає повноваження останньої як начальника відділу. Відповідальність за невиконання завдань, покладених на відділ, відповідно до пункту 5.9. розділу 5 Положення про юридичний відділ несуть начальник юридичного відділу та юрисконсульти юридичного відділу.

Отже власне тлумачення роботодавцем зазначених норм положень за відсутності належним чином визначених обов`язків позивачки як начальника юридичного відділу Товариства не може свідчити саме про здійснення мобінгу щодо відповідачки без доведення наявності в діях роботодавця прямого умислу, направленого на цькування позивача.

Доводи суду першої інстанції в частині того, що позивачем не доведений той факт, що посадові особи ТДВ «СК «Кредо» діяли поза межами своїх повноважень, а наявність офіційних розпорядчих документів наказів, якими позивач обґрунтовує викладені у позові доводи, не свідчить про наявність мобінгу відносно позивача зі сторони роботодавця є правозгідними.

Захист прав у судовому порядку шляхом скасування розпоряджень про оголошення доган, поновлення на роботі та стягнення завданої моральної шкоди є достатньої сатисфакцією за використане право роботодавця щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, що встановлене трудовим законодавством та Правилами внутрішнього трудового розпорядку ТДВ «СК «Кредо». Факт скасування судом конкретних доган та звільнення означає лише незаконність або необгрунтованість саме цього дисциплінарного стягнення, але з цього факту, за відсутності беззаперечних доказів, не можна зробити однозначний висновок, що роботодавець мав умисел принижувати працівника.

Доводи апелянта щодо прояву мобінгу в тому, що лише її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності з усіх працівників товариства, не є слушними, оскільки сам собою факт притягнення до відповідальності лише одного працівника не доводить наявність мобінгу (цькування), а є правом роботодавця, крім того, жодних доказів на підтвердження вчинення іншими працівниками ( з якими на час виявлення ймовірних правопорушень не були розірвані трудові відносини) дисциплінарних проступків матеріали справи не містять.

Не заслуговують на увагу у доводи апелянта щодо позбавлення кар`єрного росту та відсутності підвищення її заробітної плати порівняно з керівниками інших відділів.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.04.2026 р. по справі № 332/4748/23, яке набрало законної сили, встановлена безпідставність доводів ОСОБА_1 стосовно того, що її оклад має відповідати окладу начальника фінансового відділу. Крім того, судом встановлено, що відповідно до досліджених судом штатних розкладів ТДВ «СК «КРЕДО» за період з 01.01.2020 по 01.10.2022, ТДВ «СК «КРЕДО» систематично проводило збільшення розміру посадового окладу співробітників, зокрема начальника юридичного відділу та жодного разу його не зменшувало.

Апеляційний суд наголошує на тому, що зміна розміру оплати праці, проведена підприємством у порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням). Тобто, посилання позивачки на здійснення на неї з боку відповідача економічного тиску належними доказами не підтверджене.

Введення нових посад, зміна структурних підрозділів, централізація посад є законним правом роботодавця щодо вирішення питань організації праці, визначення структури підприємства та оптимізації управлінських процесів. Право керівника самостійно обирати команду є законним. Одноразова відмова у підвищенні ОСОБА_1 , непризначення її на посаду керівника юридичного управління без прояву зовні факторів психологічного тиску не є мобінгом, оскільки не свідчить про намір «вижити» її з колективу чи принизити її ділову репутацію.

Доводи апелянта щодо намагання відповідача відкликати з відпустки по догляду за дитиною до юридичного відділу - ОСОБА_6 на роботу на два три дні, за для того, щоб усунути її з посади начальника юридичного відділу з подальшим звільненням є голослівними, не підтверджені жодним доказом, а тому відхиляються апеляційним судом.

Доводи апелянта щодо бездіяльності відповідача, яка виражалася у відсутності реакції на її 14 доповідних записок та 4 пропозиції щодо направлення на дистанційну роботу, як всіх інших працівників, через відкликання позивача на роботу в офіс щовівторка та щочетверга на підставі розпорядження №750 від 30.06.2023 та зміни до цього розпорядження №б/н від 21.08.2023; як складова мобінгу не є слушними, оскільки ненадання відповіді на пропозиції чи доповідні записки працівника викликана звичайними управлінськими причинами і не має на меті принизити людину чи вижити її з колективу. Сам по собі трудовий спір чи робочий хаос не тотожні мобінгу. Керівник самостійно вирішує, які ініціативи працівників пускати в роботу, а які вважати недоцільними. Відхилення або «мовчазне відхилення» ідей є частиною звичного робочого процесу та не носить характер цькування.

За доводами апелянта, що за змістом розпорядження дирекції № 750 від 30.06.2023, змушена була виходити на роботу по вівторках та четвергах та фактично перебувала у приміщенні ТДВ СК «Кредо» одна, оскільки ОСОБА_5 на роботу не виходив і на її доповідні з цього питання ніхто не реагував, що є мобінгом, суд апеляційної інстанції наголошує, що умови цього розпорядження були рівними для всіх працівників, яких воно стосувалось, вихід на роботу до офісу був обумовлений виробничою необхідністю, є дискреційними повноваженнями роботодавця встановлювати коло осіб, яких воно стосується, оскільки роботодавець має право самостійно визначати організацію праці (ст. 21 КЗпП України). За загальним правилом, працівник зобов`язаний виконувати роботу за визначеним роботодавцем місцем. Дистанційна (онлайн) робота є лише однією з форм, запровадження якої було обумовлено волевиявленням керівництва.

Невиконання окремими працівниками розпорядження дирекції взагалі не є складовою мобінгу по відношенню до іншого працівника.

Доводи апелянта щодо прояву мобінгу у виді надання доручень з необґрунтовано малим (на її думку) терміном для виконання є необґрунтованими, оскільки дані доручення носили виключно робочий характер, входили в коло обов`язків юридичного відділу, відповідали профілю та компетенції юридичного відділу, де працює позивач, не виходили за межі трудових функцій, мали реальні (з урахування фаху та досвіду) визначені строки у часі, про що свідчить не тільки факт виконання позивачем зазначених доручень у визначений строк, а й можливість витрачення робочого часу на написання нею доповідних, власних пропозицій, тощо. Сам факт того, що працівник встигав виконувати ці завдання вчасно, свідчить про адекватність встановлених строків. Наявність вільного часу (оскільки позивач мала достатньо часу для складання додаткових документів) доводить відсутність надмірного чи виснажливого навантаження, яке б могло вважатися мобінгом.

Надані керівництвом доручення та встановлені строки їх виконання не містили ознак упередженого ставлення, не супроводжувалися проявами неповаги, психологічним тиском чи діями, спрямованими на приниження честі, гідності чи ділової репутації позивача як особи та професіонала. Сам собою факт інтенсифікації робочого процесу в межах посадових обов`язків, які працівник об`єктивно здатний виконати (і виконував), виключає штучне створення умов для виникнення у працівника обґрунтованого відчуття власної неспроможності або професійної непридатності, оскільки вимоги роботодавця повністю відповідали кваліфікаційному рівню особи позивача.

Доводи апелянта щодо складової мобінгу у вигляді перекладення виконання обов`язків інших відділів на відділ позивача, є хибними, оскільки доказів щодо дій, спрямованих на цькування позивача суду не надані. Розподіл обов`язків був проведений між відділами, що могло свідчити про наявність дискримінації (оцінку якої апеляційний суд не дає, оскільки це питання виходить за межі заявлених позовних вимог), та не є мобінгом щодо особи позивача. Розподіл обов`язків був здійснений в межах господарської діяльності та дискреційних повноважень роботодавця щодо організації праці. Такі дії за своєю правовою природою взагалі виключають наявність індивідуального умислу на психологічний тиск чи цькування особисто позивача.

Покладення на позивачку відповідальності розпорядженням відповідача №1063 від 12.09.2023 не є мобінгом, оскільки воно, за доведеності іншого, не скероване на приниження (цькування) позивачки, в цілому узгоджується зі змістом пункту 5.7. розділу 5 Положення про юридичний відділ, начальник юридичного відділу забезпечує виконання завдань, покладених на юридичний відділ, здійснює контроль та координує діяльність працівників, підписує документи, тому було видане з метою забезпечення робочої дисципліни працівниками юридичного відділу. При цьому, апеляційний суд наголошує на тому, що притягнення позивача до кримінальної та адміністративної відповідальності можливе лише за наявності вчинення нею дисциплінарного проступку, який за своєю юридичною природою може містити ознаки кримінального або адміністративного правопорушення. Саме по собі існування такого розпорядження однозначно не може свідчити про те, що за будь-яку допущену помилку підлеглими позивачки, остання підлягає беззастережному притягненню до відповідальності.

Щодо доводів апелянта про штучне створення умов для дисциплінарного та психологічного тиску через запровадження щоденного викривленого звітування, зневажливі коментарі керівництва на доповідь про знаходження в укритті під час повітряних тривог у дні роботи в офісі, ненадання відпусток на її заяви та відсутності щорічної відпустки в графіку відпусток за 2023 рік, апеляційний суд зауважує, що запровадження щоденного звітування за умов відсутності зневажливого ставлення до особи, за відсутності доказів щодо прямих дій з боку відповідача, скерованих на приниження честі та гідності, ділової репутації не є мобінгом, оскільки трудове законодавство зобов`язує працівника виконувати розпорядження роботодавця. Звітність - це стандартний інструмент менеджменту, а не покарання чи цькування. Оцінка змісту тексту, визначення наявності в ньому скритого контексту, образу чи приниження гідності вимагає спеціальних знань у галузі лінгвістики та філології. Жодної судово-лінгвістичної експертизи чи висновку спеціаліста позивачем суду надано не було. Сама лише незгода працівника з тоном чи стилем офіційної комунікації керівника, або його особиста емоційна образа є виключно суб`єктивним сприйняттям, яке не має юридичної сили та не може трактуватися як об`єктивний доказ систематичного психологічного тиску (мобінгу) з боку відповідача. Ненадання позивачці відпустки за межами затвердженого графіку, що наявний в матеріалах справи, за відсутності доказів його фальсифікації, саме по собі, за відсутності беззаперечних доказів на підтвердження наявності умисних дій, направлених на приниження честі та гідності, не є мобінгом.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі обставини, які позивач розцінює як мобінг, є особливим ставленням і міркуванням позивачки до тих робочих питань, які виникають під час робочого процесу у колективі, встановлені правила компанії, були розцінені позивачем як спрямовані тільки проти неї, вимоги до праці викликали у неї реакцію захисту та звинувачення в цькуванні, у той час ворожа атмосфера у колективі, виокремлене ставлення в колективі відсутнє, наявність умислу в діях керівництва щодо її цькування не доведена.

Фактично значна частина доводів позивачки, якими остання обґрунтовує свої позовні вимоги, полягає у незгоді з прийнятими відносно неї відповідачем рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують її права. Позивачем не доведений той факт, що посадові особи ТДВ «СК «Кредо» діяли поза межами своїх повноважень, а наявність офіційних розпорядчих документів наказів, якими позивач обґрунтовує викладені у позові доводи, не свідчить про наявність мобінгу відносно позивача зі сторони роботодавця.

Загалом, мотиви ОСОБА_1 свідчать про її незгоду з діями і рішеннями роботодавця та наявність трудових спорів, а не про обмеження прав і свобод працівника у формі мобінгу.

За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати вчинення з боку відповідача мобінгу (цькування) щодо позивачки, а саме систематичних, тривалих умисних дій або бездіяльності роботодавця, які спрямовані на приниження честі та гідності позивачки, її ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення нею трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного, економічного та/або морального тиску, зокрема, із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує її недооцінювати свою професійну придатність.

Також є правильним висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення похідних від встановлення факту мобінгу позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди за обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення основних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, та прийшов до правильного висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Крім того, згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, на глибоке переконання апеляційного суду доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, що обґрунтовано викладені в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційні скарги не містять.

Аналізуючи питання обсягу аналізу доводів апелянта та їхнє відображення в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли при врегулюванні спірних відносин, як у матеріально-правовій, так і у процесуальній площах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, є ідентичними висловленим в процесуальних документах та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Також, в силу вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України у разі відмови апелянтові у задоволенні його апеляційної скарги, останній не має права на компенсацію за рахунок іншої сторони будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 29 червня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складений 03 вересня 2026 року. Копію постанови надіслати учасникам провадження для відома.

Головуючий суддя: Л.Г. Салтан

Члени колегії:

Суддя: І.В. Кочеткова

Суддя: Р.В. Мінгазов