Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №687/562/25 — Чемеровецький районний суд Хмельницької області

№ справи687/562/25

№2/687/13/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Чемеровецький районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Борсука В.О.,

з участю секретаря - Пагор Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чемерівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2025 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про встановлення факту постійного не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також спадкоємцем після смерті своєї бабусі ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що на час смерті ОСОБА_4 він постійно проживав разом із спадкодавцем, тоді як його мати ОСОБА_6 та сестра ОСОБА_2 , хоча і були зареєстровані за тією самою адресою, фактично з ним не проживали. У зв`язку з цим позивач вважає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки у встановлений законом строк із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися. Аналогічно позивач вважає, що ОСОБА_2 не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 , оскільки на час смерті бабусі фактично з нею не проживала та заяви про прийняття спадщини не подавала. З огляду на зазначене позивач просив встановити факти постійного непроживання ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 - зі спадкодавцем ОСОБА_5 ..

При цьому, від представника позивача 01.12.2025 року надійшла заява про зміну предмету позову, у зв`язку з чим просить встановити факти постійного не проживання та визнати за ним право власності на частини земельних ділянок після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. Окрім того, 03.12.2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, вказує, що вона погоджується із фактичними обставинами, викладеними ОСОБА_1 у первинній позовній заяві та заяві про зміну предмету позову. Та просить визнати за нею право власності на: 1/2 частину земельної ділянки за кадастровим номером 6825284600:04:001:0039; 1/2 частину земельної ділянки за кадастровим номером 6825284600:04:001:0038; 1/4 частину земельної ділянки за кадастровим номером 6825284600:04:001:0040.

Представник позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічним позовом в судове засідання не з`явився, однак від нього надійшла заява про слухання справи у його відсутності та у відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, щодо задоволення зустрічних позовних вимог не заперечує.

Відповідач – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Співвідповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, однак від неї надійшла заява про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві підтримує та просить суд їх задовольнити, щодо задоволення первісного позову не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:

Судом об`єктивно встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що батьками ОСОБА_1 записані ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ..

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що матір`ю ОСОБА_4 записано ОСОБА_5 ..

Відповідно до свідоцтва про смерть від 18.04.2017 року вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після його смерті заведено спадкову справу №60563589 від 25.04.2017 року (витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі №47525123).

Згідно довідки виданої старостою сіл Кормильча, Ружа від 14.05.2025 року вбачається, що по АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_4 були зареєстровані: ОСОБА_4 (помер), ОСОБА_6 (дружина, зареєстрована, але не проживає, померла у 2023 році), ОСОБА_5 (мати, проживала постійно, померла у 2017 році), ОСОБА_1 (син, проживав постійно), ОСОБА_2 (дочка, зареєстрована, але не проживає).

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку від 17.09.2007 року вбачається, що ОСОБА_4 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кормильчанської сільської ради площею 1,7228 га з кадастровим номером 6825284600:04:001:0040.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 17.05.2017 року вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після її смерті заведено спадкову справу №61535499 від 10.11.2017 року (витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі №49818326).

Згідно довідки виданої старостою сіл Кормильча, Ружа від 14.05.2025 року вбачається, що по АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_5 були зареєстровані: ОСОБА_5 (померла), ОСОБА_6 (невістка, зареєстрована, але не проживає, померла у 2023 році), ОСОБА_1 (онук, проживав постійно), ОСОБА_2 (онука, зареєстрована, але не проживає).

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку від 02.03.2007 року вбачається, що ОСОБА_5 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кормильчанської сільської ради площею 1,7054 га з кадастровим номером 6825284600:04:001:0039.

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку від 02.03.2007 року вбачається, що ОСОБА_5 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кормильчанської сільської ради площею 1,4494 га з кадастровим номером 6825284600:04:001:0038.

Згідно копії свідоцтва про смерть від 26.04.2023 року вбачається, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

26.10.2017 року до Чемеровецької нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 , із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Окрім того, 26.10.2017 року до Чемеровецької нотаріальної контори звернувся ОСОБА_7 , із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть від 20.10.2009 року вбачається, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно акту №6 про зареєстрованих осіб, які не проживають за місцем реєстрації від 29.04.2026 року вбачається, що у результаті обстеження комісією встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 починаючи з 2016 року по теперішній час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не проживає.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Подібні висновки щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду: від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19), від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19 (провадження № 61-6290св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19 (провадження № 61-3620св21).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Державна реєстрація особи у будинку сама по собі не є беззаперечним доказом постійного проживання особи за адресою реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Верховний Суд зауважує, що, якщо особа (спадкоємець) не проживала постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено належними доказами, то сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем не може свідчити, відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, про своєчасність прийняття спадщини, оскільки не є беззаперечним доказом постійного проживання особи на момент смерті із спадкодавцем за адресою реєстрації (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св210), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17-ц (провадження № 61-27212св19) та від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17-ц (провадження № 61-38452св18).

Положеннями ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з вимогами ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

Із аналізу наведених норм права можна зробити висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього. Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання з останнім за однією адресою.

Згідно з положеннями п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, до складу якої входила земельна ділянка площею 1,7228 га, кадастровий номер 6825284600:04:001:0040.

Так, на час відкриття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_5 постійно проживали разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України вони вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом встановленого законом строку не заявили про відмову від неї.

Разом із тим, ОСОБА_2 , хоча й була зареєстрована за вказаною адресою, фактично зі спадкодавцем не проживала. Відповідно до акта № 6 від 29.04.2026 року вона не проживає за цією адресою починаючи з 2016 року. Отже, на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 вона не проживала зі спадкодавцем, а тому положення частини третьої статті 1268 ЦК України щодо автоматичного прийняття спадщини до неї не застосовуються.

Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріуса не зверталися, доказів фактичного прийняття ними спадщини суду не надано, суд приходить до висновку, що вони спадщину після смерті ОСОБА_4 не прийняли.

Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли належні їй земельні ділянки площею 1,7054 га, кадастровий номер 6825284600:04:001:0039, площею 1,4494 га, кадастровий номер 6825284600:04:001:0038, а також належна їй частка у земельній ділянці кадастрового номера 6825284600:04:001:0040, яку вона успадкувала після смерті свого сина ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживав разом із ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, а також 26.10.2017 року подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини. ОСОБА_3 також подала заяву про прийняття спадщини 26.10.2017 року.

Щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_6 судом встановлено відсутність фактичного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. При цьому доказів подання ними заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 у матеріалах справи не встановлено. За таких обставин сама по собі реєстрація ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за місцем проживання спадкодавця не є достатньою підставою для визнання їх такими, що прийняли спадщину.

Таким чином, спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у зв`язку з чим спадкове майно після її смерті підлягає розподілу між ними у рівних частках.

У свою чергу, суд зазначає наступне.

Орієнтовний перелік судових способів захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою статті 16 ЦК України.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року, у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20).

Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України позивач викладає свої вимоги щодо предмета позову та їх обґрунтування.

Предмет позову - це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена через суд. Підстава позову - це юридичні факти (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.

Предметом позову ОСОБА_1 визначив, зокрема, вимоги про встановлення факту непроживання із спадкодавцями на час відкриття спадщини та неприйняття цим відповідачем спадщини після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..

Водночас вимога ОСОБА_1 про встановлення факту постійного непроживання ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зі спадкодавцями та неприйняття ними спадщини не є самостійним ефективним способом захисту права у розумінні статті 16 ЦК України, оскільки встановлення зазначених обставин має правове значення лише для визначення кола спадкоємців та належних їм часток у спадковому майні. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 26 липня 2023 року в справі № 641/3893/20 та від 02 квітня 2025 року в справі № 751/344/23.

Водночас, враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, а тому суд вважає, що первісні позовні вимоги в частині визнання права власності на спадкове майно та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 258, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 392 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7228 га з кадастровим номером 6825284600:04:001:0040 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7054 га з кадастровим номером 6825284600:04:001:0039 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4494 га з кадастровим номером 6825284600:04:001:0038 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/4 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7228 га з кадастровим номером 6825284600:04:001:0040 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити в зв`язку з їх безпідставністю.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_9 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7054 га з кадастровим номером 6825284600:04:001:0039 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_9 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4494 га з кадастровим номером 6825284600:04:001:0038 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_9 , право власності на 1/4 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7228 га з кадастровим номером 6825284600:04:001:0040 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 02.09.2026 року.

Позивач за первісним позовом - відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_1 .

Співвідповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Борсук В.О.