Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №519/1628/26 — Південний міський суд Одеської області

Справа № 519/1628/26

1-кп/519/90/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами, у кримінальному провадженні № 12026162200000111, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2026, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, громадянин України, із середньою освітою, працюючого водієм відділу охорони ДП МТП «Південний», не одружений, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 29 липня 2026 року, ОСОБА_3 отримав у подарунок від невідомої особи учбово-тренувальну гранату з активною чекою «ПІРО-5М», котру зберігав при собі.

Надалі, 29 липня 2026 року, приблизно о 18 годині 09 хвилин, більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 , знаходячись у парку «Турецький» біля будинку №19 по вулиці Приморській в місті Південне, Одеського району, Одеської області, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виражалась у порушенні громадського порядку та спокою громадян, незважаючи на присутність поряд неповнолітніх ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , і малолітньої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , дістав із правої кишені штанів одягнених на ньому – учбово-тренувальну гранату з активною чекою «ПІРО-5М» та витягнувши з неї чеку тримав у руці в загальнодоступному громадському місці і погрожував її застосуванням, чим проявив особливу зухвалість.

У подальшому хуліганські дії ОСОБА_3 були зупинені працівниками поліції.

Ухвалою суду від 01.09.2026 постановлено провести розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Згідно з ч.1 ст.382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.296 КК України за кваліфікуючими ознаками: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Згідно матеріалів кримінального провадження, вина обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується протоколом огляду місця події (а.к.п.10-12), висновком експерту (а.к.п.43-49), протоколом допиту неповнолітнього потерпілого від 13.08.2026 (а.к.п.56-60), протоколом допиту неповнолітнього потерпілого від 27.08.2026 (а.к.п.72-75), протоколом допиту неповнолітнього свідка від 26.08.2026 (а.к.п.80-84), протоколом допиту неповнолітнього свідка від 26.08.2026 (а.к.п.87-91), протоколом допиту неповнолітнього свідка від 27.08.2026 (а.к.п.94-98), поясненнями ОСОБА_3 (а.к.п.99).

Сукупність встановлених органом досудового розслідування доказів, які не оспорюються учасниками судового провадження, дає суду підстави вважати встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у незаконному проникненні до іншого володіння особи, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296, яке відноситься до категорії кримінальних проступків.

До обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.

Обставин, які передбачені ст. 67 КК України та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Відповідно до положень ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Судом також враховується, що обвинувачений не судимий, має постійне місце роботи, позитивно характеризується за місцем проживання (а.к.п. 104), під спостереженням лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.к.п.107).

Враховуючи викладене, суд вважає, що призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, справедливим і співмірним вчиненому кримінальному правопорушенню.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 , на користь держави слід стягнути витрати на проведення судової експертизи у розмірі 2888,16 грн.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відомості про майно, на яке накладено арешт, інші процесуальні витрати у суду відсутні, тому дані питання судом не вирішувалися.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись статтями 369-371, 373-375, 381, 382 КПК, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн 16 коп. витрат на проведення судової експертизи за експертною діяльністю «Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху», яку проведено Одеським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Речові докази, а саме: учбово-тренувальну гранату з активною чекою «ПІРО-5М» знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Південний міський суд з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Копії вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_9