Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №684/290/26 — Старосинявський районний суд Хмельницької області

Суд: Старосинявський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №684/290/26

Суддя: Худенко І. О.

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/290/26

Провадження № 2/684/302/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

03 вересня 2026 року с-ще Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Худенко І.О.,

за участі секретаря судового засідання Гонти Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

в с т а н о в и в :

27 травня 2026 року директор ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг партнерс» заборгованість за кредитним договором № 5524101 від 09 травня 2025 року у сумі 18 080, 00 грн, а також судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 09 травня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5524101. Відповідно до умов кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 4 000,00 гривень. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, однак відповідач не виконав належним чином умов договору.

28 листопада 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладений договір № 28-11/25/Л, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №5524101. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» отримало правом вимоги до відповідача за договором №5524101. Загальний розмір заборгованості за договором №5524101від 09 травня 2025 року становить 20 080, 00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 7 752, 00 грн; заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 5 928,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 2 000,00 грн; заборгованість за комісіями – 400,00 гривень. Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 18 080,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 7 752,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 5 928, 00 грн; заборгованість за комісіями – 400,00 гривень.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте, при звернені до суду з позовом просив розгляд справи проводити в його відсутності, не заперечує щодо постановленням заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, ухвалою суду від 03 вересня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши подані докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Суд встановив, що 09 травня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5524101 про надання споживчого кредиту, шляхом підписання електронним підписом відповідача за допомогою одноразового ідентифікатора 41860.

Відповідно до умов кредитного договору товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4 000, 00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Комісія за надання кредиту становиться 400,00 гривень. Стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору. Денна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 0,9778 % в день.

До позовної заяви позивачем додано також паспорт споживчого кредиту, в якому сторонами обумовлено права та обов`язки клієнта, права та обов`язки ТОВ «Лінеура Україна», умови кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок повернення кредиту та міститься інформація про підпис клієнта.

ТОВ «Лінеура Україна» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в загальному розмірі 4 000,00 грн, відповідно до умов укладеного договору, що підтверджується довідкою про перерахування коштів від ТОВ «Лінеура Україна» від 09 травня 2025 року за вих. № 28-11/25/Л від 05 грудня 2025 року.

Як встановлено з витребуваних за клопотанням позивача доказів із АТ «Акцент-Банк», на ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в банку емітовано банківську карту № НОМЕР_2 та згідно виписки по даному рахунку на дану картку проведено зарахування коштів 09 травня 2025 року в сумі 4 000,00 гривень.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 5524101 від 09 травня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» станом на 28 листопада 2025 року становить 14 152,00 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням 4 000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами 7 752, 00 грн, заборгованості за пенею та/або штрафами 2 000 грн та заборгованості по комісії за надання кредиту 400,00 гривень.

28 листопада 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 28-11/25/Л, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги до позичальників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 28-11/25/Л від 28 листопада 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 14 152,00 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням 4 000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами 7 752,00 грн, заборгованості за пенею та/або штрафами 2 000,00 грн та заборгованості по комісії за надання кредиту 400,00 гривень.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 5524101 від 09 травня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс», станом на 14 травня 2026 року становить 20 080,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 7 752,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 5 928,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 2 000,00 грн та заборгованість по комісії за надання кредиту 400,00 гривень.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Суд встановив, що ОСОБА_1 підписав з ТОВ «Лінеура Україна» кредитний договір № 5524101 від 09 травня 2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 41860.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами кредитний договір № 5524101 від 09 травня 2025 року містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 5524101 від 09 травня 2025 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» кредитного договору.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за договором позики виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконав свого зобов`язання та не погасив заборгованість, у встановлений договором строк.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права вимоги грошової вимоги ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Факторинг партнерс» до боржника за вказаним вище кредитним договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 5524101 від 09 травня 2025 року у розмірі 18 080,00 гривень.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662, 40 гривень.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.1 п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи та входять до складу судових витрат.

Згідно договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 правову допомогу позивачу ТОВ «Факторинг Партнерс» у справі надає Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістант».

Згідно заявки на надання юридичної допомоги №1767 від 01 квітня 2026 року, витягу з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30 квітня 2026 року вбачається, що вартість наданих Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» юридичних послуг щодо складання позовної заяви та надання усної консультації ТОВ «Факторинг Партнерс»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами становить 9 000, 00 гривень.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.

У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

Саме таку правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року (справа №755/9215/15-ц) та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 3 червня 2020 року (справа №211/1674/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа №922/1964/21) зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Визначений Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а відповідач не поставив під сумнів співмірність витрат на правничу допомогу, які має понести позивач, та не заявляв клопотання про зменшення розміру цих витрат.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача 9 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Також з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 662,40 грн судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81,141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором №5524101 від 09 травня 2025 року в розмірі 18 080,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7 752,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 5 928, 00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту - 400,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне заочне судове рішення складено 03 вересня 2026 року.

Суддя Інна ХУДЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua