Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №683/2350/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2350/26

2/683/1743/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Бондарчук Л.А.

секретаря Поважнюк Т.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Кравчука В.М.

представника відповідача Севернюк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів цивільну справу №683/2350/26, 2/683/1743/2026 за позовом ОСОБА_1 до Староостропільського ліцею Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу

у с т а н о в и в :

В липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Староостропільського ліцею Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до наказу директора Староостропільського ліцею від 28 вересня 2023 року № 64-к його прийнято на посаду водія автотранспортних засобів з 02 жовтня 2023 року. Наказом директора Староостропільського ліцею від 19 червня 2026 року № 54-к звільнено за прогул 16 червня 2026 року без поважних причин згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Вважає таке звільнення незаконним, оскільки за одне і теж порушення щодо нього було застосовано два дисциплінарні стягнення - догана та звільнення, оскільки уже наказом директора ліцею від 17 червня 2026 року № 52-к у зв`язку із відсутністю його на чергуванні 16 червня 2026 року з 16:00 до 20:00 год. без попередження відсутності та поважних причин, йому було оголошено догану.

Також позивач зазначає, що пояснень про причини відсутності його на робочому місці від нього ніхто не вимагав, а також не вручали наказ про звільнення під розписку.

Крім того, що відповідачем незаконного застосовано подвійне стягнення, позивач зазначає, що на нього було покладено обов`язки з щоденного підвозу учнів до навчального закладу до початку навчального процесу та розвезення учнів за місцем проживання після закінчення навчального процесу. З огляду на те, що навчальний процес розпочинається о 8 год. 30 хв., а організацію підвезення учнів із села Йосипівка необхідно провести завчасно, тому його робочий час розпочинався з 07 години ранку щодня. Навчальний процес завершується після 15 год. та учні мають бути доставлені автобусом до місця свого проживання. Щоденно він робив чотири рейси, два до початку навчального процесу та два після закінчення навчального процесу. Фактично його робочий час тривав з 07 до 16 год.

По закінченню процесу підвозу учнів, за вказівкою директора ліцею, він здійснював підготовку автобуса до чергового технічного огляду. Така технічна підготовка автобуса проводилася ним і 16 червня 2026 року, перебуваючи за місцем свого проживання, де перебував автобус, про що було відомо директору ліцею.

За таких обставин наказ директора Староостропільського ліцею від 19 червня 2026 року № 54-к підлягає скасуванню, а він поновленню на посаді водія автотранспортних засобів, оскільки перебував на робочому місці біля автобуса.

Оскільки підстави для звільнення його на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України відсутні, тому відповідно до статті 235 КЗпП України на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає розрахунку відповідно до пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Тому просить поновити його на роботі з 19 червня 2026 року та стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 19 червня 2026 року.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, де вона зазначила, що 29 травня 2026 року директор ліцею Севернюк І.В. попередила усіх водіїв про те, що шкільні автобуси, які знаходяться на тимчасовому зберіганні у водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , повинні бути доставлені до гаражу Староостропільського ліцею, щоб можна було підготувати їх до планового технічного огляду 02 червня 2026 року. Позивач був повідомлений про це ще раз індивідуально у кабінеті директора, однак, розпорядження директора він не виконав. 01 червня 2026 року він з`явився на роботу на власному транспорті, а відсутність автотранспортного засобу пояснив тим, що потрібно змінити ліхтарі у фарах, що він зробить вдома. 16 червня 2026 року відповідач повинен був чергувати з 16.00 год до 20.00 год. На чергування він не вийшов. О 17.00 год директору ліцею зателефонувала ОСОБА_3 , яка повідомила, що вона досі чергує на роботі і її ніхто не змінив. Директор ліцею ОСОБА_4 зателефонувала до ОСОБА_1 та запитала причину його відсутності на роботі. На що він відповів, що не бачив графіка та виходити на чергування не буде. ОСОБА_3 прочергувала до 20.00 год., де її змінила нічний сторож ОСОБА_5 . Директор та техпрацівники склали Акт про відсутність на роботі позивача ОСОБА_1 . Наказом від 17.06.2026 р № 52-к оголошено догану ОСОБА_1

17 червня 2026 року о 9.02 год. відбулась нарада водіїв шкільних автобусів у присутності заступника директора НВР та відповідальної за підвіз ОСОБА_6 , директора ліцею ОСОБА_4 , в.о. начальника відділу освіти ОСОБА_7 . Під час наради піднімались питання про невиконання службових обов`язків ОСОБА_1 . Механік ліцею ОСОБА_8 подав Доповідну записку про порушення водієм ОСОБА_1 правил ТБ та ОП під час обслуговування автотранспортних засобів та зауважив, що ремонтні роботи такого рівня не повинні виконуватися водієм. Після закінчення наради водіїв о 9.30 год. позивач ОСОБА_1 покинув територію ліцею та на роботі був відсутній до кінця дня. На підставі Доповідної записки механіка ОСОБА_8 , наказом від 18 червня 2026 року № 53-к було оголошено догану ОСОБА_1 за грубі порушення трудової дисципліни та недотримання посадових обов`язків.

18 червня 2026 року секретар ліцею ОСОБА_9 у присутності дирекції закладу зателефонувала позивачу ОСОБА_1 та повідомила, що якщо він не з`явиться на роботі він буде звільнений за прогули. ОСОБА_1 відповів, що він про це знає, але виходити не збирається. 18 червня 2026 року о 16.00 директором ліцею Севернюк І.В., водієм ОСОБА_10 та секретарем Лисюк Т.Б. було складено Акт №2 про відсутність на робочому місці позивача ОСОБА_1 19 червня 2026 року наказом директора №54-к ОСОБА_1 було звільнено за прогули без поважних причин та повідомлено про це засобами електронного спілкування на його номер у вайбері. 22 червня 2026 року позивач ОСОБА_1 з`явився у ліцеї з вимогою надати йому Витяг з наказу про звільнення. В Наказах №52-к, №53-к, №54-к розписатися відмовився, про що було складено Акт №3 від 22.06.2026 року в присутності свідків.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що порушень трудової дисципліни він не допускав, оскільки його робоче місце – там, де знаходиться автобус, а оскільки автобус знаходився у нього вдома, то і було його робоче місце, яке він не залишав.

Представник позивача позов підтримав, просив його задоволити.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову, оскільки він є необґрунтованим.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази та допитавши свідка, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді водія автотранспортних засобів Староостропільського ліцею Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області з 2 жовтня 2023 року.

17 червня 2026 року працівниками Староостропільського ліцею: директором ОСОБА_11 , прибиральницею ОСОБА_12 та нічним сторожем ОСОБА_13 складено акт про відсутність ОСОБА_1 16 червня 2026 року на чергуванні з 16 години до 20 години.

Наказом директора Староостропільського ліцею від 17 червня 2026 року № 52-к ОСОБА_1 оголошено догану за відсутність на чергуванні 16.06.2026 з 16.00 до 20.00 без попередження відсутності та поважних причин. Підстави : доповідна записка ОСОБА_3 та акт про відсутність від 17.07.2026.

18 червня 2026 року працівниками Староостропільського ліцею: директором ОСОБА_11 , водієм ОСОБА_14 , секретарем ОСОБА_15 складено акт №2 про те, що 18 червня 2026 року водій шкільного автобуса ОСОБА_1 був відсутній на роботі з 8.00 до 16.00 без попередження відсутності та поважних причин.

Наказом директора Староостропільського ліцею від 19 червня 2026 року № 54-к ОСОБА_1 звільнено за прогул 18 червня 2026 року без поважних причин згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 139 Кодексу законів про працю України працівники зобов`язані працювати чесно, сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено договір.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.

Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з`ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Відсутність працівника на роботі має бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі. Законодавство не встановлює вимог до форми акта, тому він подається у довільній письмовій формі та підписується не менш ніж двома працівниками (наприклад, бухгалтером та директором). В акті має бути зафіксовано факт відсутності працівника на роботі протягом робочого дня.

Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез`явлення працівника на роботі. У таких документах обов`язково зазначаються не тільки дата, а й певний час відсутності працівника.

Після фіксації факту відсутності працівника на роботі потрібно з`ясувати, чим така відсутність була викликана.

Для з`ясування причини відсутності працівника на роботі роботодавець на свій розсуд може: 1) зателефонувати працівнику або членам його родини; 2) написати працівнику в доступні месенджери; 3) надіслати листа на особисту електронну скриньку; 4) відвідати працівника за місцем реєстрації або місцем фактичного проживання; 5) надіслати лист з повідомленням про вручення з пропозицією надати пояснення щодо своєї відсутності.

Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається, виходячи з конкретних обставин. Вочевидь, поважними причинами мають бути об`єктивні обставини, які безумовно перешкоджали працівнику з`явитися на роботу і не могли бути ним усунуті.

У частині першій статті 147 КЗпП України зазначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України).

Водночас правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомила, що 18 червня 2026 року вона із особистого мобільного телефону о 8 годині 45 хвилин зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_1 , оскільки з 8 години його не було на робочому місці, та повідомила, що йому необхідно з`явитись на роботі, оскільки можливе звільнення за прогул, на що він відповів, що знає. Будь-яких причин відсутності він не повідомляв.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивач був відсутній на роботі 16 червня 2026 року та підтверджується матеріалами справи : доповідною запискою ОСОБА_3 від 17 червня 2026 року та актом №1 від 17 червня 2026 року про відсутність на чергуванні 16.06.2026 з 16.00 по 20.00, за що йому наказом №52-к від 17 червня 2026 року оголошено догану, а також був відсутній 18 червня 2026 року, що підтверджується актом №2 від 18 червня 2026 року про відсутність на робочому місці 18 червня 2026 року з 8.00 до 16.00, за що наказом №54-к від 19.06.2026 його було звільнено за прогул.

Звертаючись із позовом позивач зазначав, що за прогули 16 червня 2026 року йому було оголошено догану наказом №52-к та звільнено згідно наказу №54-к.

У копії витягу із наказу №54-к від 19.06.2026, наданої позивачем, зазначено: звільнити ОСОБА_1 , який працює водієм автотранспортних засобі, за прогул 16.06.2026р. без поважних причин на підставі акту про відсутність на робочому місці 18.06.2026 року.

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, при виготовленні витягу із наказу сталась описка.

З оглянутої в судовому засіданні Книги наказів з кадрових питань тривалого зберігання за 2026 рік, яка пронумерована, прошита та опечатана, вбачається, що Наказом директора Староостропільського ліцею від 19 червня 2026 року № 54-к ОСОБА_1 звільнено за прогул 18 червня 2026 року без поважних причин згідно з п.4 ст. 40 КЗпП України, як підставу зазначено акт про відсутність на робочому місці 18.06.2026 року.

Отже, суд, вважає, що обставини якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, належними та допустимими доказами підтверджені не були, та цілком спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, жодних порушень під час звільнення позивача за вчинений 18.06.2026 прогул судом встановлено не було.

Суд вважає безпідставним посилання позивача та його представника про порушення вимог статті 149 КЗпП України в частині невідібрання письмових пояснень від працівника перед застосуванням дисциплінарного стягнення. З цього приводу суд зазначає, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами (правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду в постанові від 07 жовтня 2018 року у справі № 359/7299/16-ц).

Отже, оцінюючи всі наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд доходить до переконання про недоведеність позовних вимог позивачем, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів порушення його прав під час видання оскаржуваного наказу та звільнення, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно ч.1 ст.188 ЦПК України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від вимоги поновлення на роботі, яка не підлягає задоволенню, то у суду відсутні підстави для задоволення похідної позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст.12, 13, 81, 264-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В позовіОСОБА_1 до Староостропільського ліцею Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Староостропільський ліцей Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, місце знаходження: вул. Центральна, 2/12, с. Старий Остропіль Хмельницького району Хмельницької області, 31146, код ЄДРПОУ 22779277.

Суддя