Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №522/14297/26 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Русєвої А.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тищука В.В.

захисника – Лісниченко Л.О.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, одружений, має на утриманні двох н/л дітей, працює в ОМТП, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,

11.07.2026 року о 23:25 год. у м. Одеса, вул. Садова, 21, керував транспортним засобом, а саме електросамокатом Jet № 200471, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alcotest 0378», тест 1319, результат позитивний – 0.67 % проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився. Такими діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

13.08.2026р. до суду надійшли письмові заперечення захисника Лісниченко Л.О. в інтересах ОСОБА_1 , в яких він зазначив наступне. Так, ОСОБА_2 не було роз`яснено його прав в тому числі право на користування правовою допомогою адвоката безпосередньо перед та під час проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також не було роз`яснено право на проходження огляду на стан сп`яніння у разі незгоди з результатами огляду в медичному закладі. Вищезазначені процесуальні порушення призвели до того, що ОСОБА_1 взагалі не було повідомлено, що відповідній процедурі огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Тобто особа повинна безпосередньо керувати транспортним засобом до або під час зупинки. В матеріалах справи відсутні будь-які данні відеозапису, які б свідчили про факт керування електросамокатом саме ОСОБА_1 . Більш того, на доданому до матеріалів справи відеозаписі з реєстратору патрульного автомобіля вбачається, що попереду біля керма електросамокату знаходилася інша особа, а ОСОБА_2 знаходився на місці пасажира. Отже, сторона захисту наполягає на тому, що після вживання алкоголю ОСОБА_1 не керував електросамокатом. Жодної згоди із результатами огляду на місці ОСОБА_1 не надавав. ОСОБА_1 висловив не згоду з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу та ініціював проведення огляду в медичному закладі. На що поліцейський відповів, що він вже пройшов тест і експертиза також покаже. Вважає таку відмову про можливість проходження огляду у медичному закладі незаконною. Крім того, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення у графі 14 зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від його підпису, що не підтверджується відеозаписом.

У акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних засобів також зазначено про відмову ОСОБА_1 від підпису та пояснень, що також не вбачається із переглянутих відеоматеріалів. В матеріалах справи наявне направлення на проведення огляду на стан сп`яніння до медичного закладу, яке нібито складене о 23 годині 28 хвилин 11 липня 2026 року. Проте, як вбачається з відеозапису таке направлення у зазначений час не складалось. На думку сторони захисту, вищезазначене свідчить про внесення недостовірних відомостей до матеріалів про адміністративне правопорушення та грубе порушення Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного сп`яніння, оскільки ці відомості спростовуються матеріалами відеозапису.

Допитаний в судовому засіданні 14.08.2026 ОСОБА_1 пояснив, 11.07.2026 року у нього був день народження, який він разом із дружиною відзначав, прогулюючись містом. Під час прогулянки він випив близько 0,3 л пива. Приблизно за кілометр від місця проживання дружина запропонувала взяти електросамокат, при цьому саме вона керувала самокатом, а він знаходився позаду як пасажир. Проїхавши декілька метрів, вони були зупинені працівниками поліції. Працівники поліції одразу звернулися до нього та повідомили, що він нібито керував електросамокатом, у зв`язку з чим запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager». Він погодився пройти огляд, оскільки раніше у такій ситуації не перебував та вважав, що після вживання близько 0,3 л пива прилад не покаже перевищення допустимого рівня. Разом із тим за результатами огляду працівники поліції повідомили йому, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, при цьому він не погоджувався з таким результатом. ОСОБА_1 зазначив, що після проведення огляду запитував у працівників поліції, чи може він пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, однак йому відповіли, що в цьому немає сенсу, оскільки результат буде таким самим. За його словами, про можливість проведення медичного огляду він згадав приблизно через 10 хвилин після проведення тесту на місці, однак працівники поліції повідомили, що необхідності в цьому вже немає, оскільки він пройшов огляд за допомогою приладу «Drager». Також ОСОБА_1 пояснив, що працівники поліції фактично не встановлювали, хто саме керував електросамокатом. Безпосередньо його запитань щодо того, хто перебував за кермом, не ставили. Він зазначив, що до нього працівники поліції звернулися саме як до чоловіка, який перебував на самокаті, та одразу заявили, що він ним керував і тому повинен пройти огляд. ОСОБА_1 наголосив, що електросамокатом він не керував, а перебував на місці пасажира, тоді як за кермом знаходилася його дружина. При цьому під час спілкування з працівниками поліції він не повідомляв, що не керував транспортним засобом, оскільки, за його словами, такого питання йому не ставили, а сама ситуація для нього була новою. Крім того, працівники поліції, як він зазначив, психологічно тиснули на нього, зокрема говорили про те, що всіх можуть відвезти до військкомату. ОСОБА_1 також пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення він не підписував, оскільки його йому для ознайомлення не надавали. Зі змістом протоколу він не ознайомлювався. Направлення на проходження медичного огляду йому також не пред`являли, з його змістом він не ознайомлювався та його не підписував. Зазначив, що йому не надавали документи для ознайомлення та підпису.

На запитання суду, чому він погодився пройти огляд, якщо не керував транспортним засобом, ОСОБА_1 пояснив, що це було пов`язано з тим, що працівники поліції одразу підійшли до нього та заявили про необхідність пройти тест на стан алкогольного сп`яніння. При цьому він вперше опинився у такій ситуації та не знав порядку дій у подібному випадку. Також ОСОБА_1 зазначив, що має посвідчення водія та знає Правила дорожнього руху.

Отже, ОСОБА_1 та його захисник підтримали заперечення на протокол та просили закрити провадження у справі через відсутність складу правопорушення.

Надалі, в судове засідання, призначене на 01.09.2026р. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов`язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що права особи, що притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи за його відсутності, але за участі захисника-адвоката не будуть порушені, суд розглянув справу за наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши притягуваного, його захисника, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив докази, зібрані у справи, надавши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Так, аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 717082 від 12.07.2026 р., згідно якого ОСОБА_1 , 11.07.2026 року о 23:25 год. у м. Одеса, вул. Садова, 21, керував транспортним засобом, а саме електросамокатом Jet № 200471, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу «Drager Alcotest 0378», тест 1319, результат позитивний – 0.67 % проміле проміле;

- роздруківкою з приладу «Alcotest Drager 7510», номер приладу – АRLM 0378, тест 1319, результат позитивний – 0.67 % проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого під час огляду ОСОБА_1 , були виявлені ознаки сп`яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, результат огляду на стан сп`яніння – 0.67 % проміле;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 11.07.2026 року;

- відеозаписом з нагрудних реєстраторів працівників поліції, яким повністю підтверджені обставини, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 №1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.

Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 , в його вчиненні.

Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 11.07.2026 року о 23:25 год. у м. Одеса, вул. Садова, 21, керував транспортним засобом, а саме електросамокатом Jet № 200471, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу приладу «Drager Alcotest 0378», тест 1319, результат позитивний – 0.67 % проміле.

З викладеного слідує, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР, який передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керував транспортирним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Так, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував електросамокатом, а перебував на ньому як пасажир, не знайшли свого підтвердження під час перегляду наданого суду відеозапису. Навпаки, з відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 після зупинки електросамоката здійснює його паркування, при цьому під час безпосереднього спілкування з працівниками поліції не жодного разу не заперечив факту керування транспортним засобом саме ним, не повідомляв працівникам поліції про те, що електросамокатом керувала інша особа, та не ставив під сумнів сам факт свого керування. При цьому сам ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що під час спілкування з працівниками поліції не повідомляв їм про те, що не керував електросамокатом.

Отже, наведене твердження сторони захисту фактично ґрунтується виключно на позиції, сформованій вже після складання матеріалів про адміністративне правопорушення, тоді як безпосередньо під час виявлення правопорушення ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом.

Більше того, з відеозапису вбачається, що на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 погодився, при цьому повідомив, що вживав алкоголь, зокрема пиво. Така поведінка особи у сукупності з іншими встановленими обставинами справи узгоджується з викладеними у протоколі відомостями про те, що саме ОСОБА_1 керував електросамокатом та мав ознаки алкогольного сп`яніння, що було підставою для його огляду на такий стан.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено права, зокрема право на користування правовою допомогою адвоката, саме по собі не свідчить про недопустимість результатів огляду та не спростовує факту перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 добровільно погодився на проведення огляду на місці зупинки, не заперечував проти проведення відповідної процедури та не висловлював вимоги про її проведення у присутності захисника. Доказів того, що працівниками поліції до нього застосовувався примус або іншим чином було обмежено його волевиявлення під час проходження огляду, матеріали справи не містять. Також слід звернути увагу, що право знати про свої права і обов`язки та мати захисника, цілком компенсовано у суді.

Не заслуговують на увагу і доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не погоджувався з результатом огляду на місці зупинки та вимагав проведення огляду у медичному закладі.

Як встановлено судом під час перегляду відеозапису, безпосередньо після проведення огляду із застосуванням спеціального технічного засобу ОСОБА_1 не висловлював незгоди з його результатом, не заявляв про необхідність проведення повторного огляду у закладі охорони здоров`я та не наполягав на такому огляді. Відповідно, твердження про те, що ним одразу після огляду було ініційовано проведення медичного огляду, спростовується змістом відеозапису.

При цьому з матеріалів справи та пояснень самого ОСОБА_1 вбачається, що питання щодо можливості проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я ним було порушено вже під час подальшого оформлення працівниками поліції матеріалів про адміністративне правопорушення, тобто після проведення огляду на місці зупинки та отримання його результату.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що працівники поліції безпідставно позбавили ОСОБА_1 можливості пройти огляд у закладі охорони здоров`я у зв`язку з незгодою з результатом огляду на місці. Навпаки, з відеозапису вбачається, що на момент завершення огляду ОСОБА_1 результат не оспорював, а тому підстав для проведення огляду у медичному закладі саме у зв`язку з незгодою з результатами первинного огляду не заявляв. За такого судом не встановлено порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на місці зупинки і складання відповідних адміністративних матеріалів.

Доводи захисту щодо відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду, зокрема про відмову ОСОБА_1 від підпису та надання пояснень, також не спростовують встановлених судом обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Сам по собі факт того, що окремі відомості, зазначені у письмових документах, на думку захисту, не відображені належним чином на відеозаписі, не свідчить про недостовірність усіх відомостей, що містяться у таких документах, та не нівелює їх доказового значення. Суд оцінює кожен доказ у сукупності з іншими, представленими суду.

Щодо доводів захисника про те, що направлення на медичний огляд нібито було складено о 23 годині 28 хвилин, хоча, на його думку, відеозапис не підтверджує складання такого документа саме у зазначений час, суд зазначає, що сама по собі невідповідність часу оформлення документа моменту, який сторона захисту вважає таким, що відображений на відеозаписі, не свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення та його складу в діях притягуваного, або недостовірність результату огляду.

Направлення на медичний огляд є документом, що підтверджує оформлення відповідної процесуальної дії, однак результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння підтверджується роздруківкою із спеціального технічного засобу, актом огляду та відеозаписом проведення відповідної процедури. Тому зазначений захистом недолік щодо часу оформлення направлення не має наслідку автоматичної недопустимості інших доказів та не спростовує результату огляду.

Так само не можуть бути прийняті судом доводи захисту про те, що відеозапис не підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від підпису окремих документів. Навіть за умови наявності певних розбіжностей між змістом окремих письмових документів та відеозаписом такі розбіжності підлягають оцінці у сукупності з усіма іншими доказами та не спростовують безпосередньо факту керування транспортним засобом та позитивного результату огляду.

Суд також не приймає доводи захисту про те, що ОСОБА_1 не мав проходити огляд, оскільки фактично не був водієм. Як уже зазначалося, ця обставина спростовується безпосередньо дослідженим відеозаписом, а також поведінкою самого ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції. При цьому його добровільна згода на проведення огляду та повідомлення про вживання пива додатково підтверджують, що він усвідомлював характер процедури та не заперечував обставин, покладених в основу її проведення.

Посилання ОСОБА_1 у суді на те, що він погодився пройти огляд через те, що вперше опинився у такій ситуації та не знав порядку дій, не спростовує встановленого факту керування ним транспортним засобом. Аналогічно, посилання на те, що працівники поліції нібито повідомляли про можливість доставлення осіб до військкомату, не мають правового значення для вирішення питання про наявність складу адміністративного правопорушення, оскільки не спростовують ані факту керування електросамокатом, ані результату огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, доводи сторони захисту спрямовані переважно на окрему оцінку кожного доказу та формальні недоліки в оформленні матеріалів, однак у своїй сукупності не спростовують фактичних обставин, встановлених судом. Досліджені докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та в достатній мірі підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Слід також звернути увагу, що як пояснив сам притягуваний у суді, він має посвідчення водія, а тому знання ним Правил дорожнього руху України, в тому числі про заборону керування транспортним засобом у стані сп`яніння та обов`язок пройти огляд на такий стан на вимогу поліцейського, презумується, а тому ОСОБА_1 , як водій не може виправдовувати правопорушення тим, що він «не знав» якогось правила, або в ситуацію потрапив вперше.

Отже, суд приходить до висновку, що доводи захисника Лісниченко Л.О. не спростовують встановлених у судовому засіданні обставин та не дають підстав для висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 або недопустимість доказів, зібраних у справі. Підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення судом не встановлено.

Таким чином, з огляду на досліджені докази, їх сукупність та взаємозв`язок, слідує, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Суд враховує те, що ОСОБА_1 , вчинив умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим адміністративним правопорушенням.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч.1ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 , підлягає стягненню сума судового збору.

Керуючись ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/14297/26

Номер провадження №3/522/4892/26

Головуючий суддя – Русєва А.С.