Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №674/1696/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1696/26

Провадження № 3/674/501/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м.Дунаївці

Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Шафікова Ю.Е., розглянувши матеріали справи, які надійшли від батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого-

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

За змістом протоколу про адмістративне правопорушення серії ВАД №726029 від 29 липня 2026 року, ОСОБА_1 29 липня 2026 року о 16 год. 10 хв. у АДРЕСА_1 , вчинив відносно своє дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, яке виражалось в принижуванні, залякуванні, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої в присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , чим порушив п.2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.

В судові засідання 13 серпня 2026 року та 02 вересня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся про розгляд справи у встановленому законом порядку, клопотань до суду не подав.

За правилами статті 268 КУпАП, не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст.ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції, приймаючи до уваги положення ст. 38 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність правопорушника, жодних обґрунтованих підстав та поважності відсутності якого суду надано не було.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про проведення розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки порушник не з`явився без поважних причин, заяв та клопотань суду не подав, причин неявки не повідомив, а будучи обізнаним про складання щодо нього адміністративних матеріалів в подальшому не цікавився розглядом справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, з таких підстав.

Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положеньст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч.2 ст.173-2 КУпАП, правопорушенням є діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 у присутності дитини вчинив відносно своєї дружини домашнє насильство. При цьому протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме стосовно дитини, як про це зазначено у 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто які дії стосовно дитини було ним вчинено, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю цієї дитини.

Натомість ЗакономУкраїни «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024 було внесено зміни до ст. 269 КУпАП («Потерпілий»), відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

З викладеного слідує, якщо чоловік (колишній чоловік) або співмешканець вчиняє адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП щодо своєї дружини (колишньої дружини) або співмешканки, у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа (малолітня чи неповнолітня) також визнається потерпілим, але в межах протоколу про адміністративне правопорушення за відповідною частиною ст. 173-2 КУпАП, яким констатовано вчинення правопорушення стосовно повнолітньої особи.

У той же час, якщо особа вчиняє стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи окреме діяння, передбачене частиною першою цієї статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю малолітнього або неповнолітнього потерпілого, в такому випадку дії порушника підлягають окремій кваліфікації за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Тобто, якщо правопорушення вчинено не відносно неповнолітньої дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції не має необхідності складати окремий протокол за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Тобто, якщо правопорушення вчинено не відносно неповнолітньої дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою і у працівників поліції не має необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.

Як слідує з матеріалів справи, неповнолітній син ОСОБА_3 є свідком вчинення домашнього насильства відносно його матері, так як безпосередні дії не були направлені на нього.

Отже, вчинення домашнього психологічного насильства в присутності неповнолітньої дитини, не може свідчити про наявність складу ще одного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 283-284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя Ю. Е. Шафікова