Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №672/1007/26 — Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/1007/26

Провадження №2/672/852/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Городок

Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Шинкоренко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу №672/1007/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Брайт-К» звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши суду, що 14.10.2022 р. між позивачем та АТ «Укрсиббанк» укладено кредитний договір, згідно якого відповідач отримав визначену суму коштів.

Однак всупереч підписаній угоді, відповідач не виконав умови договору, своєчасно не здійснив повне погашення коштів за договором, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості.

Ухвалою судді від 28.07.2026 було відкрито провадження у вказаній справі (а.с.53).

В порядку ч.5 ст.279 ЦПК України, суддя розглядає дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої із сторін про інше.

Суддя, перевіривши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає що позовна заява не підлягає задоволенню виходячи із такого.

Суддею об`єктивно встановлено, що відповідач зобов`язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладеної кредитної угоди з АТ «Укрсиббанк» від 14.10.2022 не виконав у зазначений строк.

Відповідно до п.3.5 Договору, позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіку платежів, що викладений у Додатку №1 до Договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 15.10.2025 р.

П.3.8-3.9 Договору визначено, що процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0.00001% річних.

За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7.00001 % річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором, та починає нараховуватися на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у Договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Згідно п.3.11 Договору, позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та додатку №1 до договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до додатку №1 до Договору від 14.10.2022 р., до переліку комісій, які нараховуються входить:

- щомісячна комісія за управління кредитом;

-комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою позичальника;

-комісія за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу;

Як вбачається з виписки за кредитним договором № 98730737000 від 14.10.2022 року, за період 14.10.2022 р. – 23.12.2025 р., як вхідний залишок заборгованості, так і вихідний залишок заборгованості відповідача становить 0 грн. 00 коп. Тобто, виходячи із даних розрахунків неможливо зрозуміти розмір заборгованості відповідача і чи існує така заборгованість взагалі. Крім того, з вказаної виписки також вбачається, що відповідачем неодноразово здійснювалося погашення заборгованості, в тому числі і за нарахованими комісіями (а.с.21-28).

23.12.2025 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Брайт-К» було укладено договір факторингу №300, у відповідності до якого відбулось відступлення прав вимоги, зокрема, і за кредитним договором №98730737000 від 14.10.2022, що підтверджується копією вказаного договору та копією реєстру Боржників до Договору (а.с.12-20).

Позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 7235 грн. 57 коп., яка складається з: 619 грн. 32 коп. – суми основного боргу за кредитом, 6616 грн. 25 коп. – суми комісії банку.

Щодо можливості стягнення суми основного боргу та нарахованої комісії позивачем, суддя виходить із такого.

В договорі про надання споживчого кредиту від 14.10.2022 р., та в додатку до нього визначено, що банком встановлюються комісії за управління та за надання послуг по управлінню кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом,іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, як в кредитному договорі та додатку до нього не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговування кредитної заборгованості (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касові операції, надання консультативних та інформаційних послуг) за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Враховуючи, що представник позивача не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення заяв про приєднання до договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.1 -2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21.

У відповідності до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією задоволенню не підлягає, а отже суми сплачені відповідачем у якості комісії мають бути враховані при стягнені решти заборгованості.

Суддя бере до уваги той факт, що відповідачем неодноразово здійснювалося погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, що підтверджується відповідною випискою за кредитним договором.

З врахуванням того, що відповідачем неодноразово було сплачено заборгованість по безпідставно нарахованих комісіях, розмір яких значно перевищує заборгованість за сумою основного боргу - 619 грн. 32 коп., суддя приходить до висновку, що відповідач повністю погасив заборгованість перед банком.

На підставі ч.ч.1,5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

За таких обставин, суддя виходить із того, що з врахуванням поданих суду доказів позивачем не доведено обґрунтованості заявлених ним позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором кредиту - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К», індекс 02094, вул. Гніздовського Якова, буд.1, м. Київ, код ЄДРПОУ 41874691.

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), паспорт громадянина України НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: