Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №607/15119/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2026 Справа №607/15119/26 Провадження №3/607/4456/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , фізична особа-підприємець, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

04.07.2026 о 11:40 в м. Тернополі, вул. 15 Квітня, 6, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Hyundai Ioniq 5, д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався попереду, від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3.б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

У судовому засіданні 21.07.2026 ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнав. Надав пояснення, згідно з якими він рухався у лівій смузі, оскільки мав намір повернути ліворуч на вул. Стуса. Автомобіль Hyundai здійснив обгін по правій смузі, став перед ним у лівій смузі та раптово зупинився. Вважає, що він не порушував ПДР.

У судовому засіданні 31.08.2026 ОСОБА_1 додаткових клопотань не заявляв.

Потерпілий ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 12.1 ПДР передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №710455 від 04.07.2026;

- схемою місця ДТП, яка сталася 04.07.2026 о 11:40 в м. Тернополі, вул. 15 Квітня, 6, на якій відображено дорожню обстановку, розташування транспортних засобів, місце зіткнення, наявність регульованого пішохідного переходу, а також нанесено необхідні лінійні розміри та прив`язку місця пригоди до елементів дорожньої обстановки. На зворотному боці схеми також зафіксовано перелік видимих (зовнішніх) механічних пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП;

- поясненнями ОСОБА_2 від 04.07.2026, згідно з якими він рухався по вул. 15 Квітня у правому ряді. Оскільки йому потрібно було повернути ліворуч після світлофору, він перелаштувався у лівий ряд і продовжив рух. При під`їзді до світлофора, на якому світилось червоне світло, він зупинився. Після того, як ввімкнулось зелене світло, він ще не встиг розпочати рух, як його авто вдарили;

- поясненнями ОСОБА_1 від 04.07.2026, відповідно до яких він рухався на автомобілі Мерседес Спринтер, н.з. НОМЕР_2 , по вул. 15 Квітня в лівій смузі, оскільки мав намір здійснив поворот ліворуч на вул. Стуса. За 70 м до пішохідного переходу автомобіль Хюндай Іонік, н.з. НОМЕР_3 , здійснив випередження з правої сторони і різко зупинився перед ним. Світлофор світився зеленим світлом. В результаті він застосував екстрене гальмування та вдарив його в задню частину. Свою вину не визнає;

- довідкою, виданою 06.07.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 .

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що саме порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3.б, 12.1, 13.1 ПДР перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Так, зі схеми місця ДТП вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулося безпосередньо перед регульованим пішохідним переходом. За таких обставин водій був зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, враховувати можливу зміну режиму роботи світлофора, а також обирати таку швидкість руху та дистанцію, які б дозволяли постійно контролювати рух транспортного засобу та своєчасно зупинитися у разі зміни дорожньої обстановки.

При цьому сам ОСОБА_1 у наданих ним поясненнях зазначив, що автомобіль Hyundai Ioniq 5 здійснив випередження з правої сторони та зупинився перед його автомобілем, у зв`язку з чим він застосував екстрене гальмування, однак допустив зіткнення із задньою частиною автомобіля Hyundai Ioniq 5. Отже, з його власних пояснень вбачається, що він виявив транспортний засіб, який знаходився попереду нього та зупинився, однак обрані ним швидкість руху та дистанція не забезпечили можливості своєчасно зупинити керований ним транспортний засіб та уникнути зіткнення.

Таким чином, з огляду на характер дорожньої обстановки, місце зіткнення, зафіксовані у схемі місця ДТП обставини та пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 не був достатньо уважним, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого не зміг своєчасно зупинити транспортний засіб та допустив зіткнення з автомобілем Hyundai Ioniq 5, який рухався попереду.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції статті.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за доцільне накласти наОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 124, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, який стягнути в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути зОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

CуддяН. П. Воробель