Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №607/15435/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2026 Справа №607/15435/26 Провадження №3/607/4549/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає в АДРЕСА_1 , працює вчителем у ліцеї № 66 м. Львова, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

09.07.2026 приблизно о 19:11 в м. Тернополі, вул. Текстильна, 18, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TOYOTA C-HR, д.н.з. НОМЕР_2 , не була уважною, не вибрала безпечної швидкості, не врахувала дорожньої обстановки, при виїзді з прилеглої території, а саме з двору будинку № 18, не надала перевагу автомобілю TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі по вул. Текстильна, та скоїла з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п.п. 2.3.б, 10.2, 12.1 Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

17.07.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, згідно з якою свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнає з огляду на таке. 09.07.2026 приблизно о 19:11 в м. Тернополі вона, керуючи автомобілем «Toyota C-HR», д.н.з. НОМЕР_2 , виїжджала на нерегульоване перехрестя з вул. Текстильною з прилеглої території, а саме двору будинку № 18. Перед виїздом на головну дорогу вона призупинилася, щоб дати дорогу транспортним засобам, які по ній рухались. З лівої сторони по головній дорозі в її напрямку рухався автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_3 , яким керувала ОСОБА_2 . Дана водійка подавала сигнал покажчиками правого повороту, рухалась по крайній правій смузі дороги та знижувала швидкість, що вказувало на її намір повертати на дорогу, з якої виїжджала. Вважаючи, що водійка автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado» виконуватиме поворот направо, а траєкторії їхнього руху в такому випадку не перетинатимуться, вона виїхала на головну дорогу. Проте автомобіль «Toyota Land Cruiser Prado» несподівано продовжив рух прямо, не повернувши праворуч, внаслідок чого сталося його зіткнення з її автомобілем. Зазначила, що подача водійкою даного автомобіля сигналу правого повороту ввела в оману щодо дійсного напрямку її руху, у зв`язку з чим вона почала виїзд на головну дорогу. При цьому, будучи впевненою, що водійка автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado» виконуватиме вимоги Правил дорожнього руху, вона не могла передбачити раптову зміну напрямку руху її автомобіля, а тому вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. До цієї заяви ОСОБА_1 долучила роздруківки рішень місцевих судів зі схожими, на її думку, обставинами.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що повністю розуміє зміст роз`яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення не визнала. Підтримала раніше подане нею клопотання про закриття провадження у справі з викладених у ньому підстав. Додаткових пояснень не надала.

Потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася.

Ознайомившись із заявою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, заслухавши її думку, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 10.2 ПДР передбачено, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Згідно з 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №715123 від 09.07.2026;

- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, що міститься на DVD-R диску, на якому зафіксовано обставини, встановлені після прибуття працівників поліції на виклик;

- схемою місця ДТП, яка сталася 09.07.2026 о 19:11 в м. Тернополі, вул. Текстильна, 18, на якій відображено дорожню обстановку, розташування транспортних засобів, місце зіткнення, наявність дорожньої розмітки 1.7 та дорожнього знака «Головна дорога», а також нанесено необхідні лінійні розміри та прив`язку місця пригоди до елементів дорожньої обстановки. На зворотному боці схеми також зафіксовано перелік видимих (зовнішніх) механічних пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП;

- поясненнями ОСОБА_2 від 09.07.2026, згідно з якими 09.07.2026 приблизно о 18:45 вона рухалась автомобілем Toyota Prado, д.н.з. НОМЕР_3 , у м. Тернополі по вул. Текстильна у напрямку ТРЦ «Подоляни» по головній дорозі. Під час руху відчула удар в задню праву частину автомобіля. ДТП сталася із вини водія автомобіля Toyota C-HR, д.н.з. НОМЕР_2 , який, виїжджаючи із другорядної дороги, не надав перевагу в русі. Тілесних ушкоджень ніхто не отримав;

- поясненнями ОСОБА_1 від 09.07.2026, відповідно до яких приблизно о 18:45 вона виїжджала з другорядної дороги на головну. Відбулося зіткнення з іншим транспортним засобом, а саме автомобілем Тойота. Під час виїзду на головну дорогу вона побачила, що автомобіль Тойота Ленд Крузер, д.н.з. НОМЕР_3 , рухався головною дорогою з увімкненим покажчиком правого повороту. Вважаючи, що цей автомобіль має намір повернути праворуч, вона розпочала виїзд на головну дорогу. Однак водій зазначеного автомобіля поворот праворуч не виконав, продовжив рух прямо, внаслідок чого сталося зіткнення їхніх транспортних засобів;

- довідкою, виданою 10.07.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 .

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною, а її посилання на те, що вона була введена в оману увімкненим водієм автомобіля Toyota Land Cruiser Prado покажчиком правого повороту, не спростовують факту порушення нею вимог Правил дорожнього руху.

Відповідно до вимог п. 10.2 ПДР саме на ОСОБА_1 перед початком виїзду на головну дорогу покладався обов`язок переконатися у безпеці такого маневру та не створювати перешкод транспортному засобу, який рухався головною дорогою.

При цьому з пояснень самої ОСОБА_1 вбачається, що вона бачила автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, який наближався головною дорогою, однак розпочала виїзд на неї, оскільки припустила, що його водій має намір повернути праворуч.

Посилання ОСОБА_1 на увімкнений покажчик правого повороту автомобіля Toyota Land Cruiser Prado також не звільняє її від обов`язку надати дорогу транспортному засобу, який рухався головною дорогою, оскільки вона мала можливість переконатися у фактичному виконанні відповідного маневру, однак розпочала виїзд на головну дорогу.

Крім того, характер механічних пошкоджень транспортних засобів узгоджується з обставинами ДТП, за яких автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, рухаючись головною дорогою, продовжував рух прямо, тоді як автомобіль Toyota C-HR виїжджав з прилеглої території на його траєкторію руху. Зокрема, зі схеми місяця ДТП видно, що в автомобіля Toyota Land Cruiser Prado пошкоджено задню праву частину, тоді як у автомобіля Toyota C-HR – передню частину бампера. Зазначене свідчить про те, що в момент зіткнення автомобіль Toyota Land Cruiser Prado уже продовжував рух головною дорогою, коли автомобіль Toyota C-HR, виїжджаючи з прилеглої території, опинився на його траєкторії руху.

Щодо долучених ОСОБА_1 судових рішень місцевих судів, на які вона посилається, суд зазначає, що такі рішення не мають преюдиційного значення для розгляду цієї справи, оскільки прийняті за інших фактичних обставин та не містять правових висновків суду вищої інстанції, обов`язкових для врахування судом у цій справі.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у межах санкції статті.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за доцільне накласти наОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 124, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, який стягнути в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути зОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

CуддяН. П. Воробель