Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №601/1817/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1817/26

Провадження № 1-кп/601/275/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі

головуючого ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2026 за №12026211010000200 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Сапанів Кременецького району Тернопільської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця, одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участю сторін кримінально провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

УСТАНОВИВ:

Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21.07.2025 у справі № 559/2627/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 298 КУпАП судові рішення, якою є постанова судді про накладення адміністративного стягнення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.

Однак, ОСОБА_3 достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомленим з нею та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч вказаним рішенням суду, 05.05.2026 близько 15:00 години здійснював рух автодорогою в межах вул. Захисників України в м. Кременці Кременецького району Тернопільської області та керував автомобілем марки «Chevrolet-Aveo», р.н. НОМЕР_1 , де був зупинений нарядом СРПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області на підставі п.п 3 ч.1 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію".

Отже, внаслідок своїх умисних дій, що виразилися в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду та надав показання про те, що він був обізнаний з постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21.07.2025 про те, що його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення та позбавлено права керувати транспортними засобами на строк 1(один) рік. Однак, 05.05.2026 керував автомобілем марки «Chevrolet-Aveo» в межах вул. Захисників України в м. Кременці Кременецького району Тернопільської області, де був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху України. Зазначив, що щиро кається та просив призначити мінімальне покарання.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Отже, суд приходить до висновку, що внаслідок своїх умисних дій, що виразилися в умисному невиконанні постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 21.07.2025 у справі № 559/2627/25, що набрала законної сили, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог статтей 65-67 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження, зокрема те, що обвинувачений визнав вину та відмовився від дослідження доказів, зібраних на досудовому слідстві; обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого – на обліках в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, є військовослужбовцем, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому суд приходить до переконання про призначення обвинуваченому із альтернативних покарань покарання у виді штрафу в мінімальному розмірі, яке відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, принципам індивідуалізації, справедливості, є співмірним характеру його дій, достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

На підставі наведеного, керуючись ст. 349, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція на протязі тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Учасникам судового провадження вручається повний текст вироку в день його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий