Суд: Кременецький районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №601/1304/26
Суддя: Мочальська В. М.
Справа №601/1304/26
Провадження № 3/601/420/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2026 року м. Кременець
Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника Сідорова В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
УСТАНОВИВ:
23.04.2026 о 19 год. 35 хв. на автодорозі Т-2013,3 км. + 200 м. зі сполученням Почаїв – Зборів в напрямку с. Лосятин Кременецького району Тернопільської області, водій ОСОБА_1 керував т/з мотоблоком «ЗУБР» без номеру, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія за допомогою технічного приладу газоаналізатора «6820», тест позитивний 1,38 промілле, що підтверджується тестом № 1571 від 23.04.2026. Від проходження огляду на стан сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, а саме у приймальному відділенні КНП «Кременецька опорна лікарня» водій відмовився. Від керування відсторонений. З протоколом згідний, факт керування не заперечував. ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9.а ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 23.04.2026 близько 19 години він їхав додому з городу. Мотоблок вів в руках і йшов збоку. Мотоблок почав глохнути, він зупинився і почав його ремонтувати, двигун не вимикав. До нього підійшла кума з дитиною, дитина захотіла посидіти на возі, і в той час під`їхали працівники поліції і запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Він погодився. Що вживав алкогольні напої не заперечував, повідомив що пив вино. Заперечує факт керування транспортним засобом.
В судовому засіданні захисник Сідоров В.М. просив закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, вказавши, що в матеріалах справи відсутні докази статусу водія, жодної фіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в матеріалах справи немає. Не зафіксовано руху транспортного засобу. В матеріалах справи відсутній протокол про відсторонення водія від керування транспортним засобом. Зазначає, що мотоблок, не є транспортним засобом.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 23.04.2026 близько 19 години поверталася додому разом із своїм внуком та зустріла свого кума ОСОБА_1 , який стояв біля мотоблоку, до якого був причеплений віз. Внук захотів посидіти на возі, а тому вона разом з дитиною сіла на віз. В той час приїхали працівники поліції, вона ще трохи посиділа і пішла з внуком додому.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, повністю доведена у судовому засіданні наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №162662 від 23.04.2026, яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення та який відповідає вимогам статті 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом, в графі «пояснення особи» ОСОБА_1 зазначив - «Випив вина, більше не повториться»;
- роздруківкою тесту № 1571 від 23.04.2026 із результатом огляду з використанням Драгера «Алкотест 6820» відповідно до якого ОСОБА_1 на момент огляду 23.04.2026 о 19 годині 41 хвилин перебував в стані алкогольного сп`яніння, цифровий показник тесту – 1.38‰. З результатом ознайомлений, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатора Драгер «Алкотест 6820», цифровий показник тесту – 1,38‰;
- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 23.04.2026 в КНП «Кременецька опорна лікарня» згідно, якого ОСОБА_1 від огляду в медичному закладі відмовився;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 23.04.2026 з яких вбачається, що останній повідомив, що сів за кермо мотоблоку, керував ним на дорозі в стані алкогольного сп`яніння;
- відеофайлами, з яких вбачається, що 23.04.2026 ОСОБА_1 стоїть біля транспортного засобу «ЗУБР» в якого працює двигун, до мотоблоку прикріплений віз, який має місце для водія та пасажирів. На возі сидить жінка та дитина, лежить вантаж у вигляді сільськогосподарської техніки. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, цифровий покажчик показав позитивний результат, повідомив що випив вино, від проходження огляду в лікарні відмовився;
- рапортом інспектора поліції Сидоровича Вадима від 24.04.2026;
- свідоцтвом на повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П51OM 0007 103 26, яке чинне до 27.01.2027.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена адміністративна відповідальність.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак, обставини, які зазначені в протоколі, узгоджуються між собою та з відеозаписом, оглянутим в судовому засіданні. Всі ці докази логічно доповнюють один одного та не суперечать один одному, а тому вважаю, що вони є правдивими, об`єктивними і підстав для недовіри до них немає.
Згідно довідки № 54203-2026 від 24.04.2026, виданої ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_1 видане посвідчення водія серії НОМЕР_1 .
Покази свідка ОСОБА_2 суд до уваги не приймає, оскільки вони є непослідовними та не узгоджуються з матеріалами справи.
Твердження захисника Сідорова В.М. про те, що ОСОБА_1 не має статусу «водія», суд до уваги не приймає, оскільки з дослідженого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 перебував біля мотоблока у якому працював двигун, до мотоблока прикріплено віз, який служить для перевезення осіб, зокрема і водія, на возі перебували пасажири та знаходився вантаж, факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував. Твердження про те що ОСОБА_1 вів транспортний засіб в руках спростовується письмовими поясненнями ОСОБА_1 де він вказує, що він сидів за кермом мотоблока та їхав по дорозі Т-2013.
Також, слід зазначити, що віз, який прикріплено до мотоблока, за розмірами ширший ніж сам мотоблок, а тому вести транспортний засіб в руках збоку фізично неможливо.
Твердження захисника Сідорова В.М. про те, що мотоблок з возом не може бути транспортним засобом також вважаю безпідставним з огляду на наступне.
Пунктом 1.10 ПДР України встановлено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном.
Зазначена вище правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №278/3362/15-к від 01.03.2018.
Загальними положеннями Правил дорожнього руху України визначено поняття водія - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Відтак, коли мотоблок служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, то він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.
Враховуючи характер вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, приходжу до переконання, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у дохід держави.
Керуючись ст. 40-1, 122-4, 124, 276-280, 283-285, 294, 301, 304 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач ГУК у Терноп.обл./Тернопол.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37977599, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA798999980313060149000019001, код класифікації доходів бюджету 21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , судовий збір в користь держави в розмірі 665 гривень 60 копійок, який необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ч.4 ст. 307 КУпАП документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
На підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Кременецький районний суд Тернопільської області.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua