Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №504/2765/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Суд: Доброславський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне заволодіння транпортним засобом

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №504/2765/26

Суддя: Якимів А. В.

Справа № 504/2765/26

Номер провадження 1-кп/504/574/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області:

у складі головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12026161200000292 від 18.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Очакова Миколаївської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем за контрактом військової частини НОМЕР_1 та проходячи військову службу на посаді начальника групи психологічного супроводу військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «капітан-лейтенант», 17.05.2026 року, близько 12.00 години, перебувала поблизу будинку № 54 по вул. Семенова у с. Фонтанка Одеського району Одеської області, де побачила транспортний засіб марки «Nissan Maxima», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , після чого у неї виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння зазначеним транспортним засобом з метою його подальшого використання у власних потребах.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , переконавшись у тому, що діє таємно, за її діями ніхто не спостерігає, а власник транспортного засобу відсутній, без будь-якого дозволу, не маючи права користування транспортним засобом та без будь-якого дозволу, 17.05.2026 року, близько 12.00 години, перебуваючи поблизу будинку № 54 по вул. Семенова у с. Фонтанка Одеського району Одеської області, підійшла до транспортного засобу марки «Nissan Maxima», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , та через незамкнені передні ліві двері проникла до салону автомобіля на місце водія. Перебуваючи на сидінні водія транспортного засобу марки «Nissan Maxima», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , з метою незаконного заволодіння ним, скориставшись тим, що двигун автомобіля перебував у працюючому стані, натиснула педаль гальма, перевела важіль автоматичної коробки передач із режиму паркування у режим руху та розпочала рух на вказаному автомобілі по вул. Семенова у напрямку с. Вапнярка Одеського району Одеської області, тим самим встановила контроль над ним, перемістила його у просторі та залишила на ділянці № 71 території садового товариства «Цукровик-1», 1 лінія масиву, с. Нова Дофінівка Одеського району Одеської області.

У результаті своїх протиправних дій ОСОБА_5 незаконно заволоділа транспортним засобом марки «Nissan Maxima», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , завдавши їй матеріальної шкоди у розмірі 129998 (сто двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 14 копійок гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом.

В судовому засіданні, обвинувачена свою винуватість у вчиненні вказаного злочину, визнала повністю, не оспорювала доказів, що зібрані стороною обвинувачення, а також фактичних обставин кримінального провадження які встановлені судом. Обвинувачена ОСОБА_5 надала показання, згідно яких вона проходила військову службу, наразі перебуває в СЗЧ. Зазначає, що вона заволоділа чужим автомобілем Nissan Maxima, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , а саме скористалась відсутністю власника автомобіля, при цьому двигун автомобіля був ввімкнений, сіла до нього та поїхала до своєї дачі, де залишила автомобіль, оскільки сів акумулятор. Потім попросила чоловіка, щоб він зарядив акумулятор. Кому належить вказаний автомобіль вона не знала. Заволоділа ним з метою доїхати до дачі. Пошкоджень автомобілю ніяких не спричинила. В подальшому її зупинила поліція, оскільки вона помалу рухалась. Зазначила, що розкаюється у вчиненому, розуміє протиправність своїх дії, готова понести покарання, а також відшкодувати шкоду за втрачений ключ.

Потерпіла в судовому засіданні, висловила претензії, щодо не відшкодування шкоди ОСОБА_5 , у виді втрати ключів від автомобіля, а також пошкодження замка до дверей автомобіля, проте не наполягала на застосуванні суворого покарання.

З урахуванням того, що учасники судового провадження не заперечували, щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд з`ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

За таких обставин, формулювання обвинувачення судом визнається доведеним, дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, злочин передбачений ч.1 ст. 289 КК України, відповідно до ст.12 КК України є нетяжким.

ОСОБА_5 є громадянкою України, вчинила кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії нетяжких злочинів, раніше не судима в силу ст. 89 КК України, обвинувачена на обліку у лікаря психіатра чи лікаря нарколога не перебуває, є військовослужбовцем, проте на час розгляду провадження, за її словами перебуває у СЗЧ, щиро розкаялася у вчиненому, має задовільний стан здоров`я, постійне місце проживання. Обвинувачена позитивно охарактеризована за місцем служби в минулому.

Суд враховує досудову доповідь, щодо обвинуваченої, згідно якої її виправлення можливе без застосування покарання у виді обмеження чи позбавлення волі.

Обставинами, які передбачені ст. 66 КК України та пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття.

Обставин, що передбачені ст. 67 КК України і які обтяжують покарання обвинуваченої не встановлено.

З огляду на викладене, враховуючи думку прокурора, особу обвинуваченої, пом`якшуючу обставину, відсутність обтяжуючих обставин, ставлення обвинуваченої до вчиненого, усунення заподіяних діянням наслідків, характер вчиненого діяння суд вважає за необхідне призначити останній за вчинений нею злочин покарання в межах санкції ч. 1 ст. 289 КК України, у виді позбавлення волі у мінімальних межах.

Суд приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченої від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України строком на 1 рік, оскільки обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, є діючим військовим. Також на обвинувачену слід покласти обов`язки, що передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.

Враховуючи наведене, на підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п.1, 2 ч.1, ст.76 КК України покласти на обвинувачену наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Покласти нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченої.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертизи у сумі 2290 (дві тисячі двісті дев`яносто) гривень 05 (п`ять) копійок на корсить держави.

Речовий доказ: транспортний засіб марки «Nissan Maxima», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Речові докази, а саме: 1 змив з керма, 1 змив з перемикача (ручки) коробки передач та 1 змив з внутрішньої сторони водійських дверей, а саме ручки відкривання дверей та кнопок відкривання вікон, які були запаковані до паперових конвертів кожен окремо - знищити; 4 комп`ютерних компакт-диска DVD-R Media диск 16-х, 4,7 гб. 120 min. залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей визначених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua