Рішення від 28 травня 2026 р. у справі №503/393/26 — Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/393/26

Провадження № 2/503/668/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Калашнікової Т.О.,

при секретарі судового засідання Поліковській О.І.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - земельну частку (пай) розміром 2.39 умовних кадастрових гектар із земель Івашківської сільської ради Кодимського району Одеської області, вказуючи, що земельна частка (пай) належала її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач являється спадкоємцем за заповітом після померлої та прийняла спадщину, проте нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно, який було втрачено. У зв`язку з цим позивач не може захистити своє порушене право в позасудовому порядку.

В підготовче засідання позивач не з`явилась, представник позивача адвокат Мартинюк Ю.М. надав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без їх участі.

Представник Кодимської міської ради Подільського району Одеської області в підготовче засідання також не з`явився, надавши до суду клопотання, в якому просив підготовче засідання та судовий розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд проаналізувавши та оцінивши письмові докази в їх сукупності приходить до наступних висновків.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року п.1 у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні норми ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст.525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Як встановлено судом, спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому до цього позову необхідно застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року.

Положеннями частин 1 та 2 ст.549 ЦК УРСР (1963 р.) визначено, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Івашківською сільською радою Кодимського району Одеської області 27.08.1998 року.

З копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №013191, виданого 19.02.1997 року Кодимською РДА вбачається, що ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) у розмірі 2,39 умовних кадастрових гектар, із земель КСП «Прогрес», розташованих на території Івашківської сільської ради Кодимського району Одеської області, нині – територія Кодимського району Подільського району Одеської області за межами села Івашків.

19.10.1995 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем Івашківської сільської ради Кодимського району Одеської області, яким все належне їй майно заповіла позивачці. Ця обставина свідчить про те, що після смерті ОСОБА_2 спадкування здійснюється за заповітом.

Позивач ОСОБА_1 є донькою спадкодавця ОСОБА_2 та єдиним спадкоємцем за заповітом. Ці обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження та шлюб позивача.

Позивач у встановленому порядку прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_2 та набула право власності на спадкове майно померлої.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 3 ст.1222, ч. 1 ст.1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1ст.1268 ЦК України).

Відповідно дост.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Пленум Верховного Суду України в п.23 постанови "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно відповідно до п.2 Глави 7, п.1 Глави 13 розділу І та п/п.4.12 п.4 Глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції №296/5 від 22 лютого 2012 року, є підставою для відмови у вчиненні нотаріусом відповідної нотаріальної дії - відмови у видачі спадкоємцеві свідоцтва про право на спадщину.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22 вересня 2021року, у справі №227/3750/19, вказав, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа має право звернутися до суду за правилами позовного провадження. При цьому, способом захисту прав спадкоємця є визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку, оскільки існують перешкоди для оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Таким чином, при відсутності правовстановлюючого документа на спадкове майно, а саме сертифікату на право на земельну частку (пай), який згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» є єдиним документом, що підтверджує право особи на земельну частку (пай), внаслідок його втрати, позивач ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити своє право на прийняту спадщину шляхом одержання в нотаріальній конторі відповідного свідоцтва про право на спадщину, тому належним способом захисту її порушеного спадкового права є визнання за нею в судовому порядку права на земельну частку (пай), що належало спадкодавцю ОСОБА_2 .

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання в порядку спадкування за заповітом права на земельну частку (пай),- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай) у розмірі 2.39 умовних кадастрових гектарів відповідно до втраченого сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №013191, виданого 19.02.1997 року Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №511, належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Суддя Т.О. Калашнікова