Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №595/1045/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1045/26

Провадження № 2/595/635/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 місто Бучач

Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Созанської Л.І.,

за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» з (далі ТОВ «ФК «Процент») звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 41287 від 20.09.2025 в розмірі 31468 грн, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що 20.09.2025 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту procent.com.ua було укладено кредитний договір № 41287. Відповідно до умов вказаного договору відповідачу надано кредит у розмірі 11 000,00 грн шляхом переказу на його платіжну картку на строк 730,00 днів (до 20.09.2027), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «А-БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних). ТОВ «ФК «Процент» виконало свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти на вказаний ним у договорі картковий рахунок. Проте внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов договору в нього виникла заборгованість зі сплати процентів, розмір якої станом на 19.06.2026 становив 31468,00 грн, з яких: 25968,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 20.10.2025 по 17.06.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів; 5500,00 грн штраф за порушення умов кредитного договору. Оскільки строк договору не закінчився, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказаний розмір заборгованості, а також судові витрати, що складаються з 2662,40 грн сплаченого судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 22.07.2026 відкрито провадження у справі за позовною заявою ТОВ «ФК «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

05.08.2026 ухвалою суду за клопотанням представника позивача витребувано з АТ «А-БАНК» наступну інформацію: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну карту НОМЕР_3 ; виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів, відкритого до платіжної карти НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 20.09.2025 року по 25.09.2025 року з відображенням часу зарахування коштів; інформацію чи було зарахування 11000,00 грн. 20.09.2025 року на платіжну картку НОМЕР_1 ; інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою N НОМЕР_1 в період з 20.09.2025 року по 25.09.2025 року; інформацію про всі номера телефону, які знаходяться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

12.08.2026 до Бучацького районного суду Тернопільської області АТ «А-БАНК», на виконання ухвали суду від 05.08.2026, надано запитувану інформацію.

24.08.2026 представником відповідача, адвокатом Тризною Є.М. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому адвокат вказує, що вказані в позові обставини укладання кредитного договору № 41287 від 20.09.2025 відповідачем не заперечуються, однак, користуючись наданим відповідачу правом, бажає надати відзив на позовну заяву. Починаючи з 18.12.2025, ОСОБА_1 призваний на військову службу за мобілізацією і відповідно до нього поширюються та діють пільги передбачені для військовослужбовців, оскільки він по теперішній час приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту. Національний банк України у листі від 02.09.2014 № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Наявність пільг передбачених пунктом 15 статті 14 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» у відповідача ОСОБА_1 підтверджується довідками форми 5, військовим квитком з відмітками про проходження військової служби. За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом)». Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 по справі № 642/548/21. Отже, відсутність звернення до банку з відповідними документами про право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не позбавляє відповідача можливості їх отримання та у випадку наявності відповідного позову, суд має можливість самостійно застосувати дану пільгу, за наявності правових підстав та провести відповідний розрахунок. Оскільки після виникнення зобов`язання між сторонами за кредитним договором, а також на час розгляду справи відповідач має статус військовослужбовця Збройних Сил України та приймав і продовжує приймати безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, на нього поширюються пільги, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому відсотки та інші донарахування, нараховані за кредитним договором підлягають списанню. Дана позовна заява є нескладною, шаблонною, більшу частину якої складає цитування норм Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України, а заявлена до задоволення сума витрат на правову допомогу не відповідає критерію розумності, справедливості, виконаної адвокатом роботи та може бути зменшена до 2000,00 грн. Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 22.07.2026 про відкриття провадження у цій справі судом встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відповідачем відзиву. Наразі відповідач ОСОБА_1 призваний на військову службу та відповідно не мав можливості завчасно отримати матеріали цивільного позову та ознайомитись з ними. Вважає, що у надскладних умовах воєнного стану має бути забезпечено право на справедливий суд та дотримано принципу верховенства права, що забезпечується, зокрема, наданням можливості для подання відзиву на позову, шляхом продовження або поновлення строку на їх подачу. Враховуючи зазначене, не прийняття до уваги доводів та заперечень з причин пропуску встановленого строку, за умови, що розгляд справи ще не розпочато, матиме наслідком порушення прав відповідача на справедливий судовий розгляд з дотриманням принципу рівності та змагальності сторін. На підставі вищезазначеного та ч. ч. 1, 4 ст. 127 ЦПК України, просить суд визнати причини пропуску строку для подачі відзиву відповідача ОСОБА_1 такими, що є поважними, та поновити його. З огляду на викладене просить поновити ОСОБА_1 строк на подання відзиву на позовну заяву, позов задовольнити частково, та судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

25.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» представником ТОВ «ФК «Процент» Руденко К.В. подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій представник просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 41287 від 20.09.2025 у розмірі 11775,60 грн, що складається з: 6275,60 грн процентів за користування кредитом за період з 20.10.2025 року по 17.12.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів; 5500,00 грн штрафу за порушення умов Кредитного договору, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн та 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Процент» не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив суд розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

Відповідач та його представник, адвокат Тризна Є.М. в судове засідання не прибули, згідно поданої заяви адвокат просить справу розглядати без його та відповідача проти задоволення позову частково заперечує з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 20.09.2025 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (103284) в електронному вигляді уклали кредитний договір № 41287, відповідно до якого п. 1.1 якого товариство зобов`язалося надати позичальникові грошові кошти в розмірі 11000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки, визначені цим договором.

За змістом п. 1.3 кредитного договору строк надання кредиту та строк дії договору становить 730 днів, зі сплатою кредиту вкінці строку користування згідно з додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом становить 1 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом (365 % річна процентна ставка).

Денна процентна ставка на дату укладення договору становить 1 % (п. 1.7 кредитного договору).

Відповідно до п. п. 2.4.1 кредитного договору позичальник зобов`язався у встановлений строк сплачувати нараховані проценти за користування кредитом, штрафні санкції (у разі наявності) та повернути кредит.

Згідно з п. 4.2 кредитного договору нарахування процентів за кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у додатку № 1 до цього договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у п. 9 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору періодичність платежів зі сплати процентів ставить кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки, що є додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору товариство зобов`язалось переказати суми кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , що належить позичальникові. Переказ суми кредиту здійснюється товариством через платіжний сервіс (фінансову установу, що здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків) або іншим способом.

Факт перерахування та отримання коштів відповідачем за договором підтверджується інформацією АТ «Акцент-Банк» про отримання переказу коштів на картку АТ «А-БАНК» 4323345043889766 в сумі 11000,00 грн, а також довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» № 202606617-6 від 17.06.2026 про успішність операції з переказу 11000,00 грн на платіжну картку клієнта від ТОВ «ФК «Процент».

До позовної заяви також додано копію паспорта споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), підписаного відповідачем із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 753742, Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «Процент», затверджених наказом директора ТОВ «ФК «Процент» № 02/06-25П-1 від 02.06.2025.

Із детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за кредитним договором № 41287 від 20.09.2025 слідує, що станом на 17.06.2026 загальна сума заборгованості відповідача становила 42288,00 грн, з яких: 10820,00 грн строкова заборгованість за сумою кредиту, 25968,00 грн прострочена заборгованість за несплаченими процентам за користування кредитом, 5500,00 грн заборгованість за штрафами.

25.08.2026 року представник позивача ТОВ «ФК «Процент» подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 41287 від 20.09.2025 у загальному розмірі 11775,60 грн, що складається з: 6275,60 грн процентів за користування кредитом за період з 20.10.2025 року по 17.12.2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів; 5500,00 грн штрафу за порушення умов Кредитного договору.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, що закріплений у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлено, що 20.09.2025 року сторони в електронній формі уклали кредитний договір № 41287, на підставі якого ТОВ «ФК «Процент» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 11000,00 грн на строк 730,00 днів зі встановленням плати за користування кредитом в розмірі 1 % в день. ОСОБА_1 отримав надані позивачем кошти, проте належним чином не виконав узяті на себе зобов`язання, чим допустив заборгованість.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, враховуючи заяву представника позивача про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Процент» слід стягнути заборгованість зі сплати процентів за кредитним договором № 41287 від 20.09.2025 в розмірі 6275,60 грн процентів за користування кредитом, що нараховані за період з 20.10.2025 по 17.12.2025 (відповідно до заяви представника позивача про зменшення позовних вимог, сформованої у системі «Електронний суд» 25.08.2026, зареєстрованої судом 26.08.2026).

Щодо посилань відповідача на те, що він є військовослужбовцем, а тому має право на пільги, встановлені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», і тому відсотки та інші донарахування, нараховані за кредитним договором підлягають списанню, слід зазначити наступне.

Національний банк України у листі від 02.09.2014 № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

За даними військового квитка серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.12.2025 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» призваний у Збройні Сили України.

Відповідно до довідки від 22.12.2025, виданої командиром військової частини НОМЕР_5 , солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 з 18.12.2025 по теперішній час.

Також за даними довідки № 1363 від 02.05.2026, виданої начальником військової частини НОМЕР_5 , встановлено, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_5 .

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Згідно з ч. 12 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовець строкової військової служби, військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, особа офіцерського складу, яка проходить кадрову військову службу, особа офіцерського складу, яка проходить військову службу за призовом, військовослужбовець, призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якого засуджено до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, та члени його сім`ї права на пільги не втрачають.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).

Окрім того, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, відповідач звільняється від обов`язку сплати штрафу в розмірі 5500,00 грн, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 як військовослужбовець, підлягає звільненню від сплати заборгованості по відсотках за кредитним договором № 41287 від 20.09.2025 за період з 18.12.2025 (дата зарахування на військову службу).

Судом також встановлено, що на час укладення кредитного договору (20.09.2025) та до 18.12.2025 відповідач відповідного статусу військовослужбовця не мав. Отже, доводи представника відповідача про те, що відповідачу як військовослужбовцю, взагалі не повинні нараховуватися проценти за користування кредитом, суд вважає безпідставними.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 41287 від 20.09.2025 становить 6275,60 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 36 від 26.06.2026.

Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1418,88 грн (6275,60 х 2662,40 : 11775,60), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України). Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В обґрунтування понесених судових витрат в розмірі 10000,00 грн позивачем ТОВ «ФК «Процент» надало: договір про надання правової допомоги № 03/06/2024 від 03.06.2024, акт приймання-передачі наданих послуг № 144 від 30.04.2026, витяг з Реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 144 від 30.04.2026 та платіжну інструкцію № 70 від 30.04.2026 про оплату 10000,00 грн за надання юридичних послуг.

Разом з цим, керуючись критеріями, визначеними у пунктах 1 та 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/1.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, та з урахуванням ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача 10000,00 грн витрат на правову допомогу.

Проте, аналізуючи матеріали справи, враховуючи заперечення представника відповідача щодо стягнення із відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд вважає, що визначений представником позивача розмір оплати є дещо завищеним, враховуючи, що предметом спору є стягнення заборгованості у розмірі 11775,60 грн, тобто справа відноситься до малозначних, сума заявлених витрат на правову допомогу є непропорційною щодо ціни позову, відтак така підлягає зменшенню до 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 274, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором № 41287 від 20 вересня 2025 року в розмірі 6275 (шість тисяч двісті сімдесят п`ять) грн 60 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору в розмірі 1418 (одна тисяча чотириста вісімнадцять) грн 88 коп, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ: 41466388, адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. І. Созанська