Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №947/14588/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/14588/26

Провадження № 2/947/3803/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02.09.2026 м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:

- секретаря судового засідання Хомінець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи

У квітні 2026 року до Київського районного суду м. Одеси з позовом звернулася ОСОБА_1 (далі також – позивачка) до ОСОБА_2 (далі також – відповідач) про проділ спільного сумісного майна подружжя та визнання за сторонами права власності в розмірі 1/2 частки в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що під час шлюбу подружжя за спільні кошти придбано двокімнатну квартиру, право власності на яку оформили за чоловіком. У подальшому подружжя вирішило розлучитися, у зв`язку з чим виникла необхідність у поділі їх спільного майна. Чоловік в добровільному порядку не бажає здійснити такий поділ, відтак позивачка вимушена звернутися з цим позовом до суду.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Заяви та клопотання учасників справи

Не надходило.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 14.04.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Судові засідання призначалися на 06.05.2026, 02.06.2026, 28.07.2026, 02.09.2026.

У судові засідання сторони, належним чином повідомлені, не з`явилися. Позивачка просила розглянути справу за її відсутності.

Відзив до суду не надходив.

Відтак, суд уважає за можливе провести судовий розгляд за наявними матеріалами (ч. 1 ст. 223 ЦПК України) без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 ЦПК України) та винести заочне рішення по суті спору. Будь-яких заперечень від позивача/відповідача про ухвалення заочного рішення у справі не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.10.2014 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_3 ) укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 87 від 04.10.2014.

Після одруження подружжю визначено прізвища « ОСОБА_4 / ОСОБА_4 ».

У шлюбі в подружжя народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 18.08.2020, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Божемовською Н.В. за реєстровим № 1060, ОСОБА_7 продала, а ОСОБА_2 придбав кватиру за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 651 675 грн.

На підставі означеного договору за ОСОБА_2 одноособово у цей же день 18.08.2020 зареєстровано право власності на вказану квартиру, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 220742900 від 18.08.2020.

Мотиви прийнятого рішення

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України).

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 1, 2 ст. 60 СК України).

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

Висновки суду

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню та зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 13, ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).

Отже, проаналізувавши позовну заяву та надані докази на її підтвердження у поєднанні із застосованими правовими нормами, враховуючи мотиви, покладені в основу рішення, суд доходить висновку, що позивачем доведено перед судом належними та допустимими доказами факт наявності права спільної сумісної власності подружжя на оспорювану квартиру та необхідність її поділу в рівних частинах між позивачем та відповідачем.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).

Виходячи із підстав та предмету позову суд убачає, що позивачка хоче захистити своє майнове право саме шляхом поділу квартири на рівні частки з чоловіком, що призведе до припинення права спільної сумісної власності на означену квартиру. Відтак, суд доходить висновку, що захист порушеного права позивачки повинен бути забезпечений шляхом поділу квартири в рівних частках між сторонами та припинення права спільної сумісної власності на вказану квартиру.

Щодо судових витрат

За приписами ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позов підлягає задоволенню, відтак судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя – задовольнити.

2. У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя:

- визначити за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОНМ 669199051101);

- визначити за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОНМ 669199051101);

3. Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , (РНОНМ 669199051101).

4. Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 258,37 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення суду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя: К. А. Цирфа