Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №946/4586/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/4586/26

Провадження № 3/946/1169/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 вересня 2026 року м.Ізмаїл

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Караман К.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВОНС в місті Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Гола Пристань Херсонської області, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

17.06.2026 приблизно о 22 год. 18 хв. у м. Ізмаїлі Одеської області, на перехресті вул. Семінарської та вул. Українського фронту, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на території парку, тримаючи кухонний ніж у руках, висловлювався нецензурною лайкою, а також словесно погрожував оточуючим, чим порушив громадський порядок.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП – дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Разом з тим, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а 26.06.2026 від нього до суду надійшла письмова заява, в якій він свою вину у вчиненні правопорушення визнав у повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності.

Суд зазначає, що імперативна норма щодо обов`язкової присутності особи в судовому засіданні спрямована, насамперед, на забезпечення її права на захист, можливості надати пояснення, заявити клопотання чи заперечити проти обвинувачення. Враховуючи, що ОСОБА_1 власноруч подав заяву про визнання вини та безпосередньо висловив прохання про розгляд справи без нього, суд вважає, що його право на захист не порушено, а процесуальні гарантії дотримано повною мірою.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії») наголошує, що сторона зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу.

З огляду на наявність прямого письмового волевиявлення ОСОБА_1 на розгляд справи без його участі, його беззаперечне визнання своєї вини, а також враховуючи обмежені строки накладення адміністративного стягнення, визначені ст. 38 КУпАП, суд, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи та уникнення правопорушником відповідальності, доходить висновку про можливість та доцільність розгляду справи по суті за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 17.06.2026 серії АА № 197575; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 17.06.2026; відеозаписом та іншими матеріалами справи.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що вони є узгодженими, належними та допустимими. Жодних сумнівів у їх достовірності у суду не виникає, оскільки вони логічно доповнюють одне одного, отримані у встановленому законом порядку та прямо вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При обранні виду стягнення суд враховує особу винного, який вчинив адміністративне правопорушення, характер правопорушення та обставини його вчинення, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, зі ОСОБА_1 має бути стягнутий судовий збір в розмірі, передбаченому ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме - в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 грн (сто дев`ятнадцять гривень).

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя К.В. Караман