Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №465/5701/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/5701/26

3/465/2715/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

02.09.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення "07" червня 2026 р. о 20 год. 15 хв. ОСОБА_1 , в умовах правового режиму воєнного стану перебував на території ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Львів, вул. Героїв Майдану, 22) та виконував обов?язки військової служби в стані алкогольного сп?яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціального технічного засобу N?195 від 07.06.2026, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.

У судове засідання призначене на 02.09.2026 правопорушник ОСОБА_1 не з`явився. Подав заяву у якій зазначає, що перебуває у відряджені та не може з`явитись у судове засідання.

Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних матеріалів, а тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 268 КУпАП України справа розглянута у її відсутності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, за змістом ст. ст. 279, 280КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст.213, 221КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього письмові докази, суддя дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Диспозицією частини третьої статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

За змістом статей 245, 280, 283КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи.

Крім того, згідно зі змісту ст. ст. 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається

за місцем його вчинення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЛВЛВ №27 від 07.06.2026 ОСОБА_1 07 червня 2026 р. о 20 год. 15 хв., в умовах правового режиму воєнного стану перебував на території Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного та виконував обов?язки військової служби в стані алкогольного сп?яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціального технічного засобу N?195 від 07.06.2026, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.

Також, на підтвердження вини ОСОБА_1 також надано акт огляду на стан алкогольного сп`яніння від 07.06.2026 №195, з якого відомо, що результат огляду на стан сп`яніння становить 0,224 проміле, з результатом ОСОБА_1 згоден, тестування на алкоголь, військовий квиток, витяг з наказу №58-КС від 25.08.2024, витяг з наказу №94-ОД від 23.09.2025.

З тестування на алкоголь вбачається, що тестування проводилось 07.06.2026 о 21:55 год. за допомогою приладу Алкофор 505. Результат тесту 0,224 проміле.

З наданого суду на підставі постанови про витребування доказів від 25.06.2026 Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/3089 чинне до 21.07.2026 вбачається, що Газоаналізатор АлкоФор 505 Зав. №00469 відповідає вимога ДСТУ 8950:2019. Межі допустимої абсолютної похибки (в інтервалі діапазону вимірювань від 0 до 0,5‰) - +/- 0,05‰, відносної (в діапазоні вимірювання понад 0,5 ‰) - +/-10 %.

Як встановлено з Інструкції з експлуатації приладу «АлкоФор 505» (1706-505-02-UA), технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено допустиму похибку в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: границі допустимої похибки, мг/дм: від 0 до 0,25 ‰ - +/-0,025, понад 0,25 ‰ - +/- 10 %.

За результатами проведеного огляду зафіксовано показник 0,224 ‰, який лише на 0,024 ‰ перевищує показник 0,20 ‰.

При цьому з урахуванням допустимої похибки вимірювального приладу фактичне значення вимірюваного показника може перебувати в межах від 0,174 ‰ до 0,274 ‰, тобто нижня межа такого діапазону є меншою за 0,20 ‰. За таких обставин сам по собі результат вимірювання 0,224 ‰, без урахування допустимої похибки засобу вимірювання та інших належних і допустимих доказів, не дає достатніх підстав для беззаперечного висновку про перебування особи саме у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням допустимої похибки вимірювання не можна достовірно стверджувати, що фактична концентрація алкоголю в організмі ОСОБА_1 перевищувала встановлений Інструкцією пороговий показник 0,2 ‰.

За таких обставин результат огляду ОСОБА_1 за допомогою приладу «Алкофор 507» свідчить про виявлення показника, який фактично перебуває у межах допустимої технічної похибки спеціального технічного засобу, а тому сам по собі не дає достатніх та беззаперечних підстав для категоричного висновку про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння.

Суд дійшов переконання, що зафіксований результат 0,224 проміле за наявності допустимої похибки вимірювання не дає достатніх, належних та беззаперечних підстав для категоричного висновку про перебування ОСОБА_1 саме у стані алкогольного сп`яніння у розумінні ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

За таких обставин, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що зібраними матеріалами неможливо встановити будь-які інші обставини події, , що на думку суду свідчить про недоведеність вини в діях ОСОБА_1 та відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КпАП України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно із вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що допустимими та достатніми доказами не доведено вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає до закриття у зв`язку із відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Коліщук З.М.