Вирок від 02 вересня 2026 р. у справі №456/2246/24 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2246/24

Провадження № 1-кп/456/88/2026

ВИРОК

іменем України

"03" вересня 2026 р. місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12024142130000074 від 02.03.2024, №12024142130000164 від 05.06.2024, №62025170030005645 від 16.04.2025 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Довголука Стрийського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, із середньою спеціальною освітою, який депутатом не являється, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, колишнього навідника 1 механізованого відділення 7 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого вироком 19.06.2023 Стрийським міськрайонний судом Львівської області за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389,, ч.2 ст.164, ч.4 ст. 407 КК України,

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

обвинуваченого: ОСОБА_3 ,,

представника потерпілої: ОСОБА_7 , -

встановив:

ОСОБА_3 , будучи раніше судимий вироком від 19.06.2023 Стрийського міськрайонного суду Львівської області, який набрав законної сили 20.07.2023 (справа № 456/2399/22, провадження №1-кп/456/117/2023), за ч. 1 ст.164 КК України до покарання у вигляді громадських робіт на строк 120 годин, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, а знову вчинив кримінальне правопорушення.

Так, з 18.08.2023 ОСОБА_3 перебував на обліку у Стрийському районному відділі №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області (надалі - Стрийський районний відділ №2), що за адресою: вул. Петлюри, 72, м. Стрий Львівської області, у зв`язку із засудженням за ч. 1 ст.164 КК України вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.06.2023 до покарання у виді громадських робіт.

У період з 10.01.2024 по 31.01.2024, ОСОБА_3 , ігноруючи офіційне письмове попередження його про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування призначеного йому вироком суду покарання у виді громадських робіт, у порушення вимог ст. 36 Кримінально - виконавчого кодексу України, не відпрацював жодної години громадських робіт у Грабовецькій-Дулібівській сільській раді, чим грубо порушив умови та порядок відбування покарання.

Заступником начальника Стрийського районного відділу №2 ОСОБА_8 скеровано виклики за місцем проживання ОСОБА_3 , 18.08.2023 на 28.08.2023 та повторно від 29.08.2023 на 07.09.2023 про необхідність явки до Стрийського районного відділу №2 для отримання направлення для відбуття громадських робіт, які засуджений ОСОБА_3 умисно проігнорував. 06.11.2023 у Стрийському районному відділі №2 засудженому ОСОБА_3 було роз`яснено умови та порядок відбуття покарання у виді громадських робіт, його попереджено про кримінальну відповідальність в разі ухилення від відбування покарання, після чого він був направлений в Грабовецько-Дулібівську сільську раду для відбуття даного покарання, куди прибув тільки 08.01.2024.

Надалі, 09.01.2024 ОСОБА_3 начальником відділу загального, юридичного забезпечення та персоналу Грабовецько-Дулібівської сільської ради ОСОБА_9 в телефонній розмові особисто повідомлено про необхідність його явки на 10.01.2024 згідно з розпорядженням сільського голови Грабовецько-Дулібівської сільської ради до Гірненського старостинського округу для відбування покарання у виді 120 годин громадських робіт та складено графік виходу його на роботу з 10.01.2024 по 31.01.2024 тривалістю 64 год по 4 години на день.

Однак ОСОБА_3 категорично відмовився від відбуття громадських робіт та виконання рішення суду. Тим самим, ОСОБА_3 всупереч вимог ч. 1 ст.37, 38 Кримінально - виконавчого кодексу України, глави 3 розділу VII «Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних із позбавленням волі», затвердженого наказом Міністерства юстиції України №272/5 від 29.01.2019, ухилився від відбуття 64 годин громадських робіт за період з 10.01.2024 по 31.01.2024.

Крім цього, солдат ОСОБА_3 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , на посаді стрільця-хіміка 3 відділення охорони 1 взводу охорони 5 роти охорони 1 батальйону охорони військової частини НОМЕР_2 згідно з витягу із наказу №34 від 03.02.2024 командира військової частини НОМЕР_2 . У відповідності до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_3 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Так, ОСОБА_3 , зобов`язаний згідно з рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.11.2021, яке набрало законної сили в день його видачі, у справі №456/5298/21 (провадження № 1-кп/456/117/2023), сплачувати аліменти на користь ОСОБА_10 , на доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі половини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 13.10.2021 року, і до досягнення старшою з доньок повноліття.

Солдат ОСОБА_3 , будучи працездатним, обізнаним щодо наявності рішення суду про стягнення з нього аліментів та обов`язку виконувати дане рішення, на лікуванні та на обліку в центрі зайнятості не перебував, не звертався за допомогою з приводу працевлаштування, не допомагав матеріально в утриманні своїх дітей при відсутності обставин, які б свідчили про поважність причин чи вимушеність несплати аліментів, не маючи обмежень по стану здоров`я, добровільної матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не надавав, участі у їх вихованні не приймав, а зароблені кошти витрачав на свої потреби, виплат не здійснював та продовжував ухилятися від виконання рішення суду, грубо порушуючи обов`язки покладені на нього сімейним законодавством України, тим самим злісно ухилявся від сплати призначених рішенням суду коштів на утримання дітей.

Таким чином ОСОБА_3 діючи умисно, посягаючи на нормальний розвиток та здоров`я своїх дітей, у період з 01.07.2023 по 31.05.2024 злісно ухилився від сплати аліментів, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 71 186,49 гривень, що сукупно склало суму виплат більше, ніж за три місяці. Своїми умисними діяннями (діями та бездіяльністю) ОСОБА_3 допустив заборгованість з виплати встановлених Стрийським міськрайонним судом Львівської області від 04.11.2021 коштів на утримання дітей ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 загальна сума якої станом на 31.05.2024 становить 187 457,49 гривень.

Крім цього, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу. Відповідно До Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_3 03.02.2024 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 до лав Збройних Сил України. Надалі, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 13.01.2025 №14 солдата ОСОБА_3 , колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , який самовільно залишив частину 01.04.2024, для подальшого проходження військової служби, з 13.01.2025 зараховано на продовольче забезпечення та тимчасовий облік до військової частини НОМЕР_3 .

Крім цього, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 19.01.2025 №20 солдата ОСОБА_3 , призначено на посаду солдата резерву 62 запасної роти військової частини НОМЕР_3 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення до військової частини НОМЕР_3 .

Надалі, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2025 №47-РС солдата ОСОБА_3 призначено на посаду навідника 1 механізованого відділення 7 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення до військової частини НОМЕР_1 .

Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_3 , достеменно відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни, крім того останній призваний на військову службу саме за призовом під час мобілізації. Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства. Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника). Разом з тим, 05.02.2025, близько 19 години 00 хвилин, солдат ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків в умовах воєнного стану, без поважних причин самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , обов`язки військової служби не виконував, а отже у такий спосіб незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності, а службовий час проводить на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до 06.05.2026 - моменту затримання останнього на підставі ст. 615 КПК України у місті Стрий Стрийського району Львівської області.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 389 КК України – ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт; ч. 2 ст. 164 КК України – злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення; ч. 5 ст. 407 КК України – самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 ,, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 389, ч. 2 ст. 164, ч. 5 ст. 407 КК України, визнав повністю.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 , визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 389, ч. 2 ст. 164, ч. 5 ст. 407 КК України, а фактичні обставини справи, а саме факт ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, згідно обвинувальних актів не оспорюються учасниками кримінального провадження, суд впевнившись у правильному розумінні обвинуваченим ОСОБА_3 , змісту обставин справи та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи.

Аналізуючи представлені суду докази та їх в сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_3 , в скоєнні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 389, ч. 2 ст. 164, ч. 5 ст. 407 КК України доведеною в судовому засіданні повністю.

Дії ОСОБА_3 , слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 389, ч. 2 ст. 164, ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразились в ухиленні від відбування покарання у виді громадських робіт, злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи вид і розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та суспільну небезпеку скоєного ним кримінальних правопорушень, раніше судимого 19.06.2023 Стрийським міськрайонний судом Львівської області за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт на 120 годин, яких не відбув, який не перебуває на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, пом`якшуючі вину обставинами якими є те, що підсудний щиро кається у скоєному та активно сприяв розкриттю злочину, обтяжуючі вину обставини – рецидив злочинів, а тому рахує правильним призначити йому кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі.

Підстав для застосування вимог ст.69 КК України судом не встановлено.

Речові докази визначити відповідно до вимог ст.. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370,371,374 КПК України суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 164, ч. 2 ст. 389, ч. 5 ст. 407 КК України та призначити покарання:

- за ч. 2 ст. 164 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

- за ч. 2 ст. 389 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

- за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Керуючись ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст. 72 КК України невідбуте покарання у виді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт, призначених 19.03.2023 вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що відповідає 15 (п`ятнадцять) дням позбавлення полі, приєднати до покарання, призначеного за цим вироком та остаточне покарання ОСОБА_3 визначити у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 15 (п`ятнадцять) днів.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання, тобто з 06 год. 37 хв. 06.05.2026.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку за винятком з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1