Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №496/3344/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3344/26

Провадження № 2/496/3375/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря – Сосненко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст вимог позовної заяви.

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №19678468_RESTRUCT про надання споживчого кредиту від 31.03.2023 року у розмірі 75 964,90 гривень та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.03.2023 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір № 19678468_RESTRUCT про надання споживчого кредиту. Відповідно до п.п.1.1 кредитного договору позичальник просила надати споживчий кредит на рефінансування заборгованості в рамках кредитного продукту «Врегулювання кредитної заборгованості» на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб: п.п.1.2.1 загальна сума кредиту-75 693,93 гривень; п.п.1.2.5 строк кредиту 60 місяців (з 31.03.2023 р. по 31.03.2028 р.); п.п.1.2.8. проценти за користування кредитом 0,001% річних; п.п.1.4 комісія за обслуговування кредиту 2,90% щомісячно. Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору Відповідачка просила надати кредит, згідно інформації, наведеної в Заяві-договорі та зобов`язалась повертати кредит щомісячно згідно графік , передбаченого Додатку № 1 до цієї Заяви-договору, що є її невід`ємною частиною. Позивач свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі: кредитні кошти перераховані на рахунок відповідачки. В подальшому Відповідачка перестала виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестала сплачувати заборгованість по кредиту, процентах та комісії. Неодноразовими телефонними повідомленнями Банку Позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, однак зазначені заходи виявились безрезультатними. Позивач також зазначив, що умови Кредитного договору відповідачкою не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною. Станом на 16.01.2026 року, заборгованість за заявою- договором № 19678468_RESTRUCT про надання кредиту від 31.03.2023 року, становить 75 964,90 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч.прострочена) – 47 427,89 гривень; заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) – 0,45 грн.; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) – 28 536, 56 гривень. У зв`язку з вищевикладеним у позивача виникло право на звернення до суду з відповідним позовом.

Рух справи: вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 02.06.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, але у позовній заяві просив провести судове засідання за його відсутності, позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій зазначила, що повністю визнає свої зобов`язання та має бажання повернути кошти у сумі 75 964, 90 гривень та просила розстрочити оплату і встановити графік щомісячних платежів у розмірі 4000 гривень до повного погашення суми.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами в системі «Електронний суд», що 31.03.2023 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір № 19678468_RESTRUCT про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п.п.1.1 кредитного договору позичальник просила надати споживчий кредит на рефінансування заборгованості в рамках кредитного продукту «Врегулювання кредитної заборгованості» на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб: п.п.1.2.1 загальна сума кредиту-75 693,93 гривень; п.п.1.2.5 строк кредиту 60 місяців (з 31.03.2023 р. по 31.03.2028 р.); п.п.1.2.8. проценти за користування кредитом 0,001% річних; п.п.1.4 комісія за обслуговування кредиту 2,90% щомісячно.

Кредит надається на рефінансування заборгованості позичальника в АТ «Таскомбанк» в сумі 75 693,93 гривень, шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Таскомбанк».

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору Відповідачка просила надати кредит, згідно інформації, наведеної в Заяві-договорі та зобов`язалась повертати кредит щомісячно згідно графік, передбаченого Додатку № 1 до цієї Заяви-договору, що є її невід`ємною частиною.

Позивач свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі: кредитні кошти перераховані на рахунок відповідачки.

В подальшому Відповідачка перестала виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестала сплачувати заборгованість по кредиту, процентах та комісії. Неодноразовими телефонними повідомленнями Банку Позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни, однак зазначені заходи виявились безрезультатними.

Відповідно до п. 5.3 при несплаті заборгованості за кредитом, за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, а також сум комісій, у встановлений договором термін, банк нараховує, а клієнт сплачує банку штраф у розмірі 300 гривень нараховується на сьомий день виходу на прострочку.

Згідно з 5.15 кредитного договору заява – договір набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до повного виконання клієнтом і банком своїх зобов`язань.

Позивач також зазначив, що умови Кредитного договору відповідачкою не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною.

Станом на 16.01.2026 року, заборгованість за заявою-договором № 19678468_RESTRUCT про надання кредиту від 31.03.2023 року, становить 75 964,90 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч.прострочена) – 47 427,89 гривень; заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) – 0,45 грн.; заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) – 28 536, 56 гривень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідачка не виконувала свої обов`язки за договором належним чином та відповідно до розрахунку наданого суду, сума заборгованості за кредитом становить 75 964, 90 гривень.

Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується відповідним розрахунком, який узгоджується з умовами кредитного договору, тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при ухваленні цього рішення.

Виходячи з презумпції свободи правочину та паритету сторін у визначенні умов договору, суд вважає, що сторони, які уклали договір, прийняли на себе тягар виконання зобов`язань за ним.

Судом встановлено, що відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, і у позивача виникло право вимагати її повернення.

Враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачкою було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Застосовані норми права. Мотиви прийнятого рішення

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» .

На підставі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Враховуючи ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 76, 81, 89, 128, 141, 263, 264, 354-355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства «Таскомбанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ «Таскомбанк», ЄДРПОУ: 09806443, місцезнаходження: м. Київ, вул. Петлюри,30, IBAN НОМЕР_3 , заборгованість за кредитним договором № 19678468_RESTRUCT від 31.03.2023 року, що в частині тіла кредиту, процентів та комісії станом на 16.01.2026 року становить - 75 964,90 гривень, з яких:

- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч.прострочена) – 47 427,89 гривень;

- заборгованість по процентам (в т.ч. прострочена) – 0,45 грн.;

- заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) – 28 536, 56 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ «Таскомбанк», ЄДРПОУ: 09806443, місцезнаходження: м. Київ, вул. Петлюри,30, IBAN НОМЕР_3 судовий збір у розмірі 2662, 40 гривень.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І.М. Горяєв